Рішення

від 13.11.2007 по справі 11/344

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/344

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

13.11.07                                                                                           Справа№ 11/344

Суддя Сало І.А.

При секретарі судового засідання Боржієвській Л.А.          

По справі:          

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Троянда”, м.Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „ВК-Фудз”, с.Солонка, Пустомитівського району Львівської області

про стягнення 2609,79грн.

Представники:

від позивача: Будинчук-предст. Доручення б/н від 27 вересня 2007року

від відповідача: не з»явився

     Сторонам, які беруть участь у справі, роз'яснено зміст ст.22 ГПК України, а саме їх процесуальні права та обов'язки, зокрема, право заявляти відводи.

Суть позову:

Розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Троянда” до Товариства з обмеженою відповідальністю „ВК-Фудз” про стягнення із останнього 2609,79грн. боргу.

     Від здійснення технічного запису судового процесу сторона відмовилась.

          Відповідач в судове засідання не з»явився, хоча у встановленому ст.64 ГПК України порядку був повідомлений про час та місце розгляду справи.

Відповідно до статті 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу при відсутності відповідача, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

     В процесі розгляду справи суд встановив наступне:

За накладною № 288/8 від 02.08.2006року по довіреності ЯЛП № 271290 від 31.07.2006року відповідач ТзОВ „ВК-Фудз” отримав від позивача –ТзОВ „Троянда” обладнання для міні маркету на суму 19200,79грн.

Враховуючи те, що оплата за поставлений товар здійснена не в повному обсязі, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення недооплаченої суми в розмірі 2226,79грн.

З метою врегулювання спору в позасудовому порядку позивач звернувся до відповідача із претензією про оплату заборгованої суми, яка була залишена останнім без відповіді та задоволення.

     Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає позовні вимоги підтвердженими матеріалами справи та такими що підлягають до задоволенню з огляду на наступне:

     Статтею 638 Цивільного кодексу України та ч.2 ст.180 ГКУ визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

     Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

     Відповідно до ч. 1 ст. 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовились укласти договір в певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного договору не вимагалась.

     Позивачем поставлено товар відповідачу на підставі накладної № 288/8 від 02.08.2006року. Дані правовідносини за своєю суттю є разовим договором поставки, оскільки однією із сторін угоди виступає постачальник (продавець), другою –отримувач (покупець); Відповідно до ч.1 ст.263 Господарського кодексу України, господарсько-торгівельною діяльністю є діяльність, що здійснюється суб»єктами господарювання у сфері товарного обігу, спрямована на реалізацію продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання, а також допоміжна діяльність, яка забезпечує їх реалізацію шляхом надання відповідних послуг. Ч.1 ст. 264 зазначає, що матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного так і придбаних у інших суб»єктів господарювання, здійснюється суб»єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу. Укладення разового договору поставки підтверджується відповідною накладною. Згідно приписів ч.1 ст. 665 ЦК України одна сторона (продавець) передає або зобов”язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов”язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму в розмірі, встановленому домовленістю, відповідно до ст. 632 ЦКУ. Моментом виконання обов”язку продавця передати товар покупцеві є видаткова накладна, яка є і доказом отримання останнім товару. Ст. 692 ЦК України покладає на покупця обов”язок оплатити товар після його прийняття. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплату товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами. Ціна товару вказана у видатковій накладній і становить 19200,79грн.

     Після часткової проплати сума боргу зменшилась і становить 2226,79грн. Дана сума  є предметом позову.

     З метою врегулювання спору позивачем надіслано претензію № 1/9-б від 01.02.2006року на підставі ст. 6 ГПК України. Претензія підлягає розгляду в місячний строк, який обчислюється з дня одержання претензії. В даному випадку претензію отримано 19.10.2006року. Відповідно ч.5 ст. 7 ГПК України підприємства та організації, що одержавли претензію, зобов”язані задовольнити обгрунтовані вимоги заявника. Ст. 530 ЦК України передбачає, що якщо строк (термін) виконання боржником обов”язку не встановлений або визначений момент пред”явлення вимоги, вредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати обов"язок у семиденний строк від дня пред”явлення вимоги, якщо обов”язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

     В порушення зазначених вимог законодавства відповідач не дав відповіді на претензію, борг не сплатив, внаслідок чого позивач звернувся до суду із позовом про захист свого порушеного права у вигляді стягнення заборгованої суми в розмірі 2226,79грн.

     Крім суми основної заборгованості відповідно до ст. 625 ЦК України за порушення грошового зобов”язання відповідач відшкодовує збитки завдані інфляцією та нарахування на прострочену суму у вигляді трьох відсотків річних.

     Таким чином, позивачем правомірно нараховано 66,80грн. річних та 316,20грн. інфляційних.

     Загальна сума позову становить 2609,79грн.

     Відповідач при наданих йому правах та можливостях позов не заперечив, доказів оплати не представив.

     Судові витрати слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

     Керуючись ст. ст. 49, 82-84, 116 ГПК України,

 суд,-

 в и р і ш и в :

             Позов задоволити повністю.

     Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ВК-Фудз”, с.Солонка, Пустомитівського району Львівської області (код  ЄДРПОУ –32819098) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Троянда”, м.Львів, вул.Каховська, 39( код ЄДРПОУ –19159192) 2226,79грн. основного боргу, 66,80грн. річних, 316,20грн. інфляційних, 102,00грн. держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України

Суддя                                                                                             Сало І.А.