Постанова

від 20.09.2023 по справі 287/1842/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

20 вересня 2023 року

м. Київ

справа № 287/1842/20

провадження № 61-5798св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , Олевська міська рада Житомирської області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справикасаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Житомирського апеляційного суду від 24 січня 2022 року в складі колегії суддів: Микитюк О. Ю., Галацевич О. М., Григорусь Н. Й.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , Олевської міської ради Житомирської області та просив скасувати рішення Олевської міської ради від 12 травня 2017 року № 135 про затвердження технічної документації із землеустрою, на підставі якого у ОСОБА_3 виникло право власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 1824484001:11:006:0027 та 1824484001:11:006:0028.

На обґрунтування вимог зазначав, що на підставі рішення Кишинської сільської ради Олевського району Житомирської області № 74 від 10 червня 2016 року він набув право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1824484001:11:006:0036 за адресою: АДРЕСА_1 , та 14 червня 2016 року зареєстрував право власності на цю земельну ділянку.

Нещодавно йому стало відомо, що на належну йому вищевказану земельну ділянку накладаються дві земельні ділянки з кадастровими номерами 1824484001:11:006:0027 та 1824484001:11:006:0028, які розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , та власником яких є ОСОБА_2 . Право власності відповідача на вказані ділянки зареєстровано 24 травня 2017 року на підставі рішення Олевської міської ради № 135 від 12 травня 2017 року про затвердження технічної документації із землеустрою.

Оскільки вказаним рішенням порушується його право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1824484001:11:006:0036, ОСОБА_1 просив позов задовольнити.

Короткий зміст рішення судів першої та апеляційної інстанції

Рішенням Олевського районного суду Житомирської області від 06 жовтня 2021 року позов задоволено.

Скасовано рішення VIII сесії VIIІ скликання Олевської міської ради Житомирської області від 12 травня 2017 року № 135 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки комунальної власності в натурі (на місцевості) з метою передачі безоплатно у власність, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), ведення індивідуального садівництва та особистого селянського господарства» в частині передачі ОСОБА_2 у приватну власність земельних ділянок з кадастровими номерами 1824484001:11:006:0027 та 1824484001:11:006:0028.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Суд першої інстанції виходив з того, що оформлення відповідачем ОСОБА_2 права власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 1824484001:11:006:0027 та 1824484001:11:006:0028, які накладаються на земельну ділянку позивача ОСОБА_1 , створює для останнього перешкоди в реалізації права власності, які можуть бути усунуті в порядку, визначеному статтею 155 ЗК України, шляхом скасування акта органу місцевого самоврядування.

Постановою Житомирського апеляційного суду від 24 січня 2022 року рішення Олевського районного суду Житомирської області від 06 жовтня 2021 року скасовано і ухвалене нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що позивач не надав достатні та допустимі докази на підтвердження накладання земельних ділянок сторін, з клопотанням про призначення судової земельно-технічної експертизи не звертався.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

У червні 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , у якій він просив скасувати постанову Житомирського апеляційного суду від 24 січня 2022 року та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

На обґрунтування касаційної скарги зазначав про застосування судом апеляційної інстанції норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 09 червня 2021 року у справі № 687/808/19, від 16 червня 2021 року у справі № 372/6016/13-ц, від 16 червня 2021 року у справі 303/5074/17, від 10 листопада 2021 року у справі № 388/795/17 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Він набув право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1824484001:11:006:0036 14 червня 2016 року, тобто раніше, ніж ОСОБА_2 набув право власності на належні йому земельні ділянки з кадастровими номерами 1824484001:11:006:0027 та 1824484001:11:006:0028.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 29 червня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Олевського районного суду Житомирської області.

11 липня 2022 року матеріали справи № 287/1842/20 надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 27 грудня 2022 року справу призначено до судового розгляду.

ОСОБА_2 направив відзив на касаційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Позиція Верховного Суду

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що рішенням IV сесії VII скликання від 10 червня 2016 року № 74 «Про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд з метою передачі її у власність» затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 0,0810 га, кадастровий номер 1824484001:11:006:0036, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд з метою передачі її у власність в межах АДРЕСА_1 та передано цю земельну ділянку безоплатно у власність ОСОБА_1 .

Право власності позивача на вказану земельну ділянку зареєстроване 14 червня 2021 року.

Рішенням VIII сесії VIII скликання Олевської міської ради Житомирської області від 12 травня 2017 року № 135 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки комунальної власності в натурі (на місцевості) з метою передачі безоплатно у власність, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), ведення індивідуального садівництва та особистого селянського господарства» затверджено технічну документацію ОСОБА_2 із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки комунальної власності в натурі (на місцевості) з метою передачі безоплатно у власність земельних ділянок для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), для ведення особистого селянського господарства з кадастровими номерами 1824484001:11:006:0027 та 1824484001:11:006:0028 за адресою: АДРЕСА_1 .

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси (частина перша статті 21 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 91 ЗК України власники земельних ділянок зобов`язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів та дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов`язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон. Землекористувачі зобов`язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів та дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов`язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон.

Згідно зі статтею 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; застосування інших, передбачених законом, способів.

У разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним (частина перша статті 155 ЗК України).

Звертаючись до суду з вимогами про скасування рішення Олевської міської ради від 12 травня 2017 року № 135 про затвердження технічної документації із землеустрою, на підставі якої у ОСОБА_2 виникло право власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 1824484001:11:006:0027 та 1824484001:11:006:0028, ОСОБА_1 зазначав, що вказані земельні ділянки накладаються на належну йому на праві власності земельну ділянку з кадастровим номером 1824484001:11:006:0036.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістом положень статей 102, 103 ЦПК України для з`ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, суд призначає експертизу.

Позивач за допомогою належних, достатніх і допустимих доказів не довів, що земельні ділянки відповідача ОСОБА_2 накладаються на належну йому земельну ділянку, з клопотанням про призначення судової земельно-технічної експертизи до суду не звертався.

Встановивши, що позивач не надав докази того, що оскаржуваним рішенням міської ради про затвердження технічної документації із землеустрою, на підставі якого у ОСОБА_2 виникло право власності на земельні ділянки, було порушено його права, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про безпідставність позовних вимог.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржуване судове рішення ухвалене без додержання норм матеріального і процесуального права. Фактично доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів та встановлення фактичних обставин справи, що відповідно до правил частини першої статті 400 ЦПК України виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з частиною першою статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду залишити без змін.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Житомирського апеляційного суду від 24 січня 2022 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська СуддіА. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. М. Коротун М. Ю. Тітов