Постанова

від 12.09.2023 по справі 545/412/20

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 545/412/20 Номер провадження 22-ц/814/3068/23Головуючий у 1-й інстанції Путря О.Г. Доповідач ап. інст. Кузнєцова О. Ю.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2023 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Кузнєцової О.Ю.

суддів: Гальонкіна С.А., Карпушина Г.Л.

імена (найменування) сторін:

позивач: Публічне акціонерне товариство «Національна страхова компанія «Оранта»

відповідач: ОСОБА_1

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Омелай Дениса Владиславовича

на заочне рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 25 травня 2020 року,

по справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" до ОСОБА_1 про відшкодування збитку в порядку регресу,-

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2020 року ПАТ «НАСК «Оранта» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування збитку у розмірі 12226,56 грн. в порядку регресу.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 04.07.2019 року в м. Полтаві по вул. Ціолковського, 2 сталася ДТП за участю транспортних засобів «Ford Transit», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 та «Volkswagen Passat», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 .

В результаті ДТП, зокрема, було пошкоджено транспортний засіб «Volkswagen Passat», який належить ОСОБА_3 .

Транспортний засіб «Ford Transit», д.н.з. НОМЕР_1 на момент настання страхової події був забезпечений в ПАТ «НАСК «Оранта» за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, поліс № АМ/ 7928494.

Постановою Октябрського районного суду м. Полтави від 15.08.2019 року, яка набрала законної сили, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 122-4, 124, 130 ч. 1 КУпАП.

Цією постановою встановлено, що ОСОБА_1 на момент вчинення ДТП перебував в стані алкогольного сп`яніння та самовільно залишив місце події.

На підставі заяви власника транспортного засобу «Volkswagen Passat» ОСОБА_3 , ПАТ НАСК «Оранта» на виконання зобов`язань за страховим полісом сплатила потерпілій особі страхове відшкодування в розмірі 12226,56 грн.

Оскільки адміністративне правопорушення ОСОБА_1 вчинено в стані алкогольного сп`яніння та останній самовільно залишив місце ДТП, на підставі п. 38.1 ст. 38 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»позивач має право на відшкодування особою винною в ДТП збитку в порядку регресу.

В добровільному порядку відповідачем збитки не були відшкодовані, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Заочним рішеннямПолтавського районногосуду Полтавськоїобласті від25травня 2020року позовПублічного акціонерноготовариства «Національнаакціонерна страховакомпанія «Оранта»до ОСОБА_1 про відшкодування збитків в порядку регресузадоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 в порядку регресу на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» матеріальну шкоду в розмірі 12 226,56 грн. та судові витрати.

Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 16 січня 2023 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.

Не погодившись з вказаним рішенням місцевого суду його в апеляційному порядку оскаржив представник ОСОБА_1 адвокат Омелай Д.В., просив його скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_1 не був належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи.

Вказав, що в позовній заяві зазначено адресу реєстрації відповідача АДРЕСА_1 , однак згідно паспортних даних він зареєстрований в АДРЕСА_2 .

Таким чином, судові повістки направляли судом не за адресою його реєстрації, та поверталися без вручення з відмітками «за закінченням терміну зберігання», «адресат відсутній за вказаною адресою», що свідчить про його неналежне повідомлення про розгляд справи, а відтак, підстави для ухвалення заочного рішення були відсутні, що свідчить про порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

Окрім того, рішення суду прийняте на підставі неналежних та недопустимих доказів.

Від ПАТ «НАСК «Оранта» до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просило рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідно до ч. 1ст. 369 ЦПК Україниапеляційна скарга на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

За змістом ч. 13ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимогст. 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення місцевого суду повною мірою відповідає вказаним вимогам.

Як вбачається з матеріалів справи, 04 липня 2019 року в м. Полтаві по вул. Ціолковського, 2, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Ford Transit», д.н.з. НОМЕР_1 , під час руху заднім ходом здійснив наїзд на припаркований транспортний засіб «Volkswagen Passat», д.н.з. НОМЕР_2 .

Транспортний засіб «Ford Transit», д.н.з. НОМЕР_1 на момент настання страхової події був забезпечений в ПАТ «НАСК «Оранта» за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, поліс № АМ/ 7928494 (а.с. 11).

Постановою Октябрського районного суду м. Полтави від 15.08.2019 року, яка набрала законної сили, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 122-4, 124, 130 ч. 1 КУпАП.

Цією постановою встановлено, що ОСОБА_1 на момент вчинення ДТП перебував в стані алкогольного сп`яніння та самовільно залишив місце події (а.с. 34).

Як вбачається з копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, власником автомобіля «Volkswagen Passat», д.н.з. НОМЕР_2 є ОСОБА_3 (а.с. 15).

05 липня 2019 року ОСОБА_3 звернулася до позивача з заявою про страхове відшкодування (а.с. 13).

Згідно розрахунку ПАТ «НАСК «Оранта» розмір страхового відшкодування становить 12226,56 грн. (а.с. 35).

06 серпня 2019 року ПАТ «НАСК «Оранта» було виплачено ОСОБА_3 вищевказану суму страхового відшкодування, що підтверджується копією платіжного доручення № 40703 від 06.08.2019 (а.с. 37).

Враховуючи вищевказані обставини справи та положення п. 38.1 ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» суд першої інстанції прийшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Колегія суддів погоджується з даним висновком місцевого суду з огляду на наступне.

Відповідно до частини першоїстатті 2 ЦПК Українизавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 4 ЦПК Українигарантовано право особи на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно частини першоїстатті 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно дост. 1 Закону України «Про страхування», страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору (стаття 16 Закону України «Про страхування»).

Відповідно до положень ст. ст. 3, 5, 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до частини другоїстатті 8 Закону України «Про страхування»страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

За змістом до п. 1 ч. 2ст. 22 ЦК Україниреальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Майнова шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (частина другастатті 1187 ЦК України).

Устатті 1188 ЦК Українипередбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, зокрема шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до частини першоїстатті 1191 ЦК Україниособа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Стаття 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачає право страховика подати після виплати страхового відшкодування регресний позов до страхувальника за наявності певних умов.

Відповідно до положень п. 38.1.1 ст.38Закону України«Про обов`язковестрахування цивільно-правовоївідповідальності власниківназемних транспортнихзасобів» страховикпісля виплатистрахового відшкодуваннямає правоподати регреснийпозов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, зокрема:

а) якщо він керував транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;

в) якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди чи відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння…»

Згідно з частиною першоюстатті 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно достатті 76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частиною першоюстатті 77 ЦПК Українипередбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно з частиною другоюстатті 78 ЦПК Україниобставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шостастатті 81 ЦПК України).

Відповідно достатті 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

В постанові Октябрського районного суду м. Полтави від 15.08.2019 встановлено, що ОСОБА_1 в порушення п. 2.5 ПДР України керував транспортним засобом «Ford Transit», д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовився в присутності свідків.

Окрім того, в порушення п. 2.10 ПДР України ОСОБА_1 зник з місця ДТП до якого був причетний.

У відповідності до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, посилання апелянта на те, що в заяві ОСОБА_3 про страхове відшкодування винною особою вказано - ОСОБА_4 , колегія суддів до уваги не приймає, оскільки вина ОСОБА_1 у вчиненні 04.07.2019 року ДТП, внаслідок якого завдано пошкодження належного ОСОБА_3 автомобілю встановлено вищевказаною постановою місцевого суду.

Доказів її скасування апелянтом не надано.

Доводи апеляційної скарги щодо неналежності долученого позивачем доказу, а саме протоколу (акту) огляду аварійного пошкодження транспортного засобу «Volkswagen Passat» д.н.з. НОМЕР_2 з огляду на те, що ОСОБА_1 не був присутнім під час його проведення, колегія суддів відхиляє з наступних підстав.

Статтею 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків страховиком, МСТБУ залучаються їх працівники. Страховиком, МСТБУ та потерпілими також можуть залучатися аварійні комісари, експерти або юридичні особи, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти.

Порядок визначення розміру шкоди регулюється Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092.

Згідно з пунктом 5.2 зазначеної Методики у разі потреби виклик заінтересованих осіб для технічного огляду із зазначенням дати, місця та часу проведення огляду КТЗ (після їх узгодження з виконавцем дослідження) здійснюється замовником дослідження шляхом вручення відповідного виклику під розписку особі, що викликається, або телеграмою з повідомленням про її вручення адресату.

Отже, присутність заінтересованих осіб не є імперативною вимогою, а забезпечується лише у разі наявності відповідної потреби.

Даний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 23 листопада 2020 року справа № 643/10751/16-ц (провадження № 61-17704св19).

Таким чином, доводи ОСОБА_1 про те, що його не було викликано для проведення огляду транспортного засобу, не є обґрунтованими, оскільки відповідач не навів об?єктивного підтвердження того, що його відсутність під час огляду пошкодженого під час ДТП автомобіля призвела до неправомірності наведених у висновку розрахунків.

Зазначена у звіті вартість відновлювального ремонту автомобіля, а відтак і розмір завданого матеріального збитку відповідачем не спростовані.

Враховуючи вищевикладені обставини справи та положення чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги, щодо неналежного повідомлення ОСОБА_1 про розгляд справи є безпідставними та спростовуються матеріалами справи.

Відповідно до ст. 187 ч. 6 ЦПК України у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

На виконання запитів Полтавського районного суду Полтавської області виконавчим комітетом Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області повідомлено, що ОСОБА_1 зареєстрований 15.04.2014 року за адресою: АДРЕСА_3 (а. с. 42, 110).

Згідно копії паспорта ОСОБА_1 вбачається, що його місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 131-134).

В заяві про перегляд заочного рішення Полтавського районного суду Полтавської області та апеляційній скарзі адресою реєстрації ОСОБА_1 також вказано АДРЕСА_2 (а.с. 87, 151).

Відповідно до ст. 128 ч. 3 ЦПК Украни судові виклики здійснюються судовими повістками-повідомленнями.

Судова повістка на судове засідання призначене на 13:00 год. 30.03.2020 була направлена відповідачу на адресу АДРЕСА_1 (а.с. 47).

16.03.2020 до суду повернувся конверт без вручення отримувачу з причин, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення, зазначено працівником пошти «відсутній» (а.с. 48).

Судові повістки на судове засідання призначене на 13:00 год. 28.04.2020 були направлені відповідачу на адресу АДРЕСА_3 (а.с. 57) та на адресу АДРЕСА_1 (а.с 59).

09.04.2020 до суду повернулися конверти без вручення з відміткою працівника зв`язку «за зазначеною адресою не проживає» (а.с. 58, 60).

Судова повістка на судове засідання призначене на 10:00 год. 25.05.2020 була направлена відповідачу на адресу АДРЕСА_3 (а.с. 63).

07.05.2020 до суду повернувся конверт без вручення з відміткою «за зазначеною адресою відсутній» (а.с. 64).

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що судом першої інстанції з метою повідомлення ОСОБА_1 про дату та час розгляду справи направлялися судові повістки як за місцем його реєстрації за адресою АДРЕСА_1 так і за адресою АДРЕСА_3 .

Факт реєстрації ОСОБА_1 за даними адресами підтверджується його копією паспорта та вказується ним у поданих до суду документах.

Згідно ст. 128 ч. 8 п. 3 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до обгрунтованого висновку про належне повідомлення відповідача ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи.

Інших доводів, які б спростовували висновки місцевого суду апеляційна скарга не містить.

Відповідно п. 1 ч. 1ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно ч. 1ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції в повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, обставини по справі, перевірив доводи і дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані та підтверджені матеріалами справи. Рішення суду прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.367, ст.374 ч. 1 п. 1, ст.375, ст.382, 383, 384 ЦПК України,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргупредставника ОСОБА_1 адвокатаОмелай ДенисаВладиславовича залишити без задоволення.

Заочнерішення Полтавськогорайонного судуПолтавської областівід 25травня 2020року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий: О. Ю. Кузнєцова

Судді С. А. Гальонкін

Г. Л. Карпушин