Постанова

від 11.09.2023 по справі 530/1199/22

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 530/1199/22 Номер провадження 22-ц/814/3256/23Головуючий у 1-й інстанції Должко С.Р. Доповідач ап. інст. Бутенко С. Б.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2023 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Головуючого судді Бутенко С. Б.

Суддів Обідіної О. І., Прядкіної О. В.

за участю секретаря: Ракович Д. Г.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - адвоката Тараненко Сергія Олександровича

на рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 27 лютого 2023 року у складі судді Должка С. Р.

по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Зіньківської міської ради Полтавської області про визнання права власності на спадкове майно,

в с т а н о в и в:

У листопаді 2022 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулися до суду із вказаним позовом до Зіньківської міської ради Полтавської області про визнання права власності на спадкове майно.

Позов мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , після смерті якого державним нотаріусом Зіньківської державної нотаріальної контори заведена спадкова справа № 43/2022 на спадкове майно, яке складається з будинковолодіння, що розташоване по АДРЕСА_1 ; автомобіля марки HUYUNDAI ACCENT, червоного кольору, 2008 року випуску, державний номер НОМЕР_1 ; причепа легкового марки ПВА модель У5, сірого кольору, 2014 року випуску, державний номер НОМЕР_2 ; та земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, які належали померлому на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серія РЗ № 6622947, виданого на підставі розпорядження голови Зіньківської РДА № 402 від 18.07.2002 - земельна ділянка кадастровий номер 5321381400:00:030:0023 площею 2,6699 га, та свідоцтва про право на спадщину за законом серія ВТА № 991218, виданого 05.12.2012 державним нотаріусом Зіньківської державної нотаріальної контори, - земельні ділянки кадастровий номер 5321381400:00:023:0010 площею 3,850 га, кадастровий номер 5321381400:00:023:0001 площею 2,6500 га, кадастровий номер 5321381400:00:023:0002 площею 2,6499 га.

Спадкоємцями померлого ОСОБА_4 є його дружина ОСОБА_1 та доньки ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , які згідно поданих заяв прийняли спадщину. Поділ спадкового майна спадкоємцями здійснено без доплати та грошової компенсації, претензій незалежно від вартості успадкованого майна, виділеного зі складу спадщини для кожного з них немає.

Так, ОСОБА_1 має намір успадкувати будинковолодіння, що розташоване по АДРЕСА_1 ; автомобіль марки HUYUNDAI ACCENT, червоного кольору, 2008 року випуску, державний номер НОМЕР_1 ; причіп легковий марки ПВА модель У5, сірого кольору, 2014 року, державний номер НОМЕР_2 ; земельну ділянку кадастровий номер 5321381400:00:030:0023 площею 2,6699 га та 1/3 частину земельної ділянки, кадастровий номер 5321381400:00:023:0010 площею 3,850 га.

ОСОБА_2 має намір успадкувати земельну ділянку кадастровий номер 5321381400:00:023:0002 площею 2,6499 га та 1/3 частину земельної ділянки кадастровий номер 5321381400:00:023:0010 площею 3,850 га.

ОСОБА_3 має намір успадкувати земельну ділянку кадастровий номер 5321381400:00:023:0001 площею 2,6500 га та 1/3 частину земельної ділянки, кадастровий номер 5321381400:00:023:0010 площею 3,850 га.

Проте, спадкоємці не можуть здійснити своє право і успадкувати спадкове майно, оскільки приватним нотаріусом Зіньківського районного нотаріального округу Полтавської області винесена постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії через відсутність договору поділу спадкового майна та у зв`язку з тим, що житловий будинок, який розташований по АДРЕСА_1 , станом на 01.07.1990 відносився до суспільної групи господарств - майно колгоспного двору.

Спадкоємці ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , як члени колгоспного двору, не претендують на свої частки у колгоспному дворі та не заперечують щодо визнання права власності на спірний житловий будинок за своєю матір`ю ОСОБА_1 .

Таким чином, успадкувати і належним чином зареєструвати належне померлому ОСОБА_4 спадкове майно, спадкоємці можуть тільки через суд, звернувшись із заявою про визнання права власності на спадкове майно.

Посилаючись на викладене, просили суд визнати за ОСОБА_1 право приватної власності на будинок садибного типу, який розташований по АДРЕСА_1 , на автомобіль марки HUYUNDAI ACCENT, червоного кольору, 2008 року випуску, державний номер НОМЕР_1 ; на причіп легковий марки ПВА модель У5, сірого кольору, 2014 року випуску, державний номер НОМЕР_2 ; на земельну ділянку кадастровий номер 5321381400:00:030:0023 площею 2,6699 га та на 1/3 частину земельної ділянки кадастровий номер 5321381400:00:023:0010 площею 3,850 га; визнати за ОСОБА_2 право приватної власності на земельну ділянку кадастровий номер 5321381400:00:023:0002 площею 2,6499 га та на 1/3 частину земельної ділянки, кадастровий номер 5321381400:00:023:0010 площею 3,850 га; визнати за ОСОБА_3 право приватної власності на земельну ділянку кадастровий номер 5321381400:00:023:0001 площею 2,6500 га та на 1/3 частину земельної ділянки кадастровий номер 5321381400:00:023:0010 площею 3,850 га.

Рішенням Зіньківського районного суду Полтавської області від 27 лютого 2023 року позов задоволено частково.

Виділено із спадкового майна та визнано за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , за кожним з позивачів окремо, право приватної власності в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 на 1/3 частину спадщини, яка складається з житлового будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, а саме: будинку літ. А-1, сараю літ. В, сараю літ. Г, навісу літ. г , колодязя питного літ. К, трубопроводу № 1, воріт огорожі - № 2, огорожі - № 3, розташованих по АДРЕСА_1 ; автомобіля марки HYUNDAI, модель ACCENT, червоного кольору, 2008 року випуску, державний номер НОМЕР_1 ; причепа легкового марки ПВА, модель У5, сірого кольору, 2014 року випуску, державний номер НОМЕР_2 та земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства кадастрові номери 5321381400:00:030:0023, 5321381400:00:023:0010, 5321381400:00:023:0002, 5321381400:00:023:0001.

Рішення суду мотивовано рівністю часток у спадщині кожного із спадкоємців згідно статті 1267 ЦК України та відсутністю в матеріалах справи договору поділу спадкового майна.

Не погодившись з вказаним рішенням, представник позивачів - адвокат Тараненко С. О. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та постановити нове рішення, яким задовольнити заявлені позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення вийшов за межі заявлених позовних вимог, порушивши при цьому принцип диспозитивності цивільного судочинства, встановлений статтею 13 ЦПК України, що призвело до неправильного вирішення справи.

Протиправність рішення суду першої інстанції обґрунтовував посиланням на обставини справи, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив.

Колегія суддів апеляційного суду, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, дійшла висновку про скасування оскаржуваного судового рішення, виходячи з наступного.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частинами першою, другою, четвертою статті 367 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Повноваження суду апеляційної інстанції визначено статтею 374 ЦПК України, згідно пункту 2 частини першої якої за результатами розгляду апеляційної скарги апеляційний суд має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення згідно пунктів 3, 4 частини першої статті 376ЦПК України є невідповідність висновків, викладених в рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

По справі встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_4 , внаслідок чого відкрилася спадщина, що складу якої відповідно до статті 1218 ЦК України входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Позивачі є спадкоємцями померлого ОСОБА_4 першої черги за законом та у встановлений законом строк - 22.02.2022 та 18.03.2022 вони звернулися до Зінківської державної нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини, за якими 22.02.2022 Зіньківською державною нотаріальною конторою була заведена спадкова справа № 43/2022.

23 листопада 2022 року представник заявників - адвокат Тараненко С. О. звернувся до державного нотаріуса Зіньківської державної нотаріальної контори Герасименко Л. В. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину.

Постановою державного нотаріуса Зіньківської державної нотаріальної контори Герасименко Л. В. від 23.11.2022 відмовлено ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом на житловий будинок, земельні ділянки та рухоме майно з урахування поділу спадкового майна у зв`язку із відсутністю в матеріалах спадкової справи договору поділу спадкового майна та тим, що житловий будинок, який відноситься до спадкового майна, станом на 01.07.1990 відносився до суспільної групи господарств - майно колгоспного двору.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , суд першої інстанції виходив з того, що визнання за позивачами права приватної власності не порушує прав, свобод та інтересів інших осіб, та оскільки відмова від спадщини після спливу 6-місячного строку законодавством не передбачена та у матеріалах справи відсутній договір поділу спадкового майна між спадкоємцями, суд вирішив виділити кожному із позивачів 1/3 частку спадкового майна.

При цьому суд у порушення вимог статей 263-265 ЦПК України не встановив характер спірних правовідносин, що виникли між позивачами та відповідачем - Зіньківською міською радою, та не вказав яке саме право позивачів порушено відповідачем, що потребує вжиття заходів судового захисту.

Відповідно до частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права й інтересу.

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково.

Згідно частини першої статті 4 ЦПК України правом на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів наділена кожна особа.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).

Для застосування того чи іншого способу захисту суд має встановити, які саме приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, не визнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Відсутність порушеного, не визнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови у позові.

Статтею 1216 ЦК України встановлено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Право на спадкування мають особи, зазначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини (статті 1217, 1223 ЦК України).

Відповідно до статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

За правилами частин першої, третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має право подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто (частини перша, третя статті 1269 ЦК України).

Частиною першою статті 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлено строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або оголошення її померлою (частина друга статті 1220 ЦК України).

У разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцезнаходженням нерухомого майна, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходженням основної частини рухомого майна зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою. Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцезнаходженням нерухомого майна, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходженням основної частини рухомого майна (частина перша, друга, третя статті 1277 ЦК України).

Таким чином, право позивачів, за захистом якого вони звернулися до суду, ґрунтується на спадкових правовідносинах, у яких відповідач - Зіньківська міська рада не може порушувати чи оспорювати прав позивачів, оскільки наявність спадкоємців за законом, які прийняли спадщину та не були усунені від права на спадкування, виключає відумерлість спадщини та відповідно право органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини заявляти про визнання спадщини відумерлою та її перехід у власність територіальної громади.

Фактично предметом спору у цій справі є поділ спадкового майна між спадкоємцями і Зіньківська міська рада не має відповідати за такими вимогами.

Відповідно до статті 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному статтею 51 ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

Тобто, пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в його задоволенні.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції на вказане належної уваги не звернув та за відсутності порушеного права позивачів з боку цього відповідача безпідставно задовольнив позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Зіньківської міської ради про визнання права власності на спадкове майно.

При цьому, здійснивши поділ між позивачами житлового будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , суд не врахував, що згідно свідоцтва про право особистої власності на жилий будинок № НОМЕР_3 від 19.02.1990, виданого на підставі рішення виконкому Велико-Павлівської сільської ради № 26 від 19.05.1989, вказаний будинок належить до колгоспного двору, головою якого був ОСОБА_4 , та за приписами статей 120, 121, 123, 125 ЦК Української РСР у редакції, що діяла на час набуття права власності, належить його членам, які до 15.04.1991 не втратили право на частку у майні колгоспного двору, на праві спільної сумісної власності. При цьому розмір частки члена двору при поділі майна, належного колгоспному дворові і збереженого після припинення колгоспного двору, встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

Отже, предметом спадщини ОСОБА_4 є лише його частка у майні колгоспного двору, до складу якого входили також ОСОБА_1 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (а. с. 17, 18), доказів втрати якими права на частку у майні колгоспного двору матеріали справи не містять, тому поділ судом житлового будинку в цілому, як спадкового майна, суперечить нормам матеріального права та встановленим фактичним обставинам справи.

Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про скасування рішення суду першої інстанції, яке ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, та постановлення у справі нового судового рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Зіньківської міської ради по визнання права на спадкове майно в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382, 384, 384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - адвоката Тараненко Сергія Олександровича - задовольнити частково.

Рішення Зіньківського районногосуду Полтавськоїобласті від27лютого 2023 року - скасувати та ухвалити по справі нове судове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Зіньківської міської ради Полтавської області про визнання права власності на спадкове майно - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя С. Б. Бутенко

Судді О. І. Обідіна

О. В. Прядкіна