Рішення

від 22.09.2023 по справі 320/5159/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2023 року м. Київ№ 320/5159/23

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Головенка О.Д., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку письмового провадження) адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "НД ПРОДАКШН" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "НД ПРОДАКШН" з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «С» Головного управління ДПС у місті Києві від 05.08.2021 № 00592850708 в частині застосування пені у сумі 210366,27 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено про те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки у діях ТОВ «НД ПРОДАКШН» не вбачається порушення строку розрахунків за ЗЕД контрактом, так як своєчасне проведення розрахунків є обов`язком покупця, відповідачем проігноровано принцип індивідуальної відповідальності платника податків щодо обчислення порушення строків розрахунків за контрактом.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.03.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку письмового провадження).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.08.2021 ТОВ «НД ПРОДАКШН» (ЄДРПОУ 36356514) від Головного управління ДПС у місті Києві отримано податкове повідомлення-рішення форми «С» № 00592850708 від 05.08.2021 про застосування до товариства штрафних санкцій у вигляді пені у розмірі 210366,27 грн за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, за невиконання зобов`язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства. Вказане податкове повідомлення-рішення прийняті Головним управлінням ДПС у місті Києві на підставі акта № 55578/Ж5/26-15-07-08-03/36355514 від 16.07.2021 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «НД ПРОДАКШН» з питань дотримання вимог валютного законодавства України при розрахунках за зовнішньоекономічним контрактом від 31.08.2018 № 31-08/01-2018 з компанією CJSC «BALTIC TECHNOLOGY SOLUTION» (Республіка Литва) у зв`язку з листом ДПС України від 07.10.2020 № 18068/7/99-00-07-07-02-07 щодо інформації наданої НБУ уповноваженими банками.

Так, відповідно до висновків контролюючого органу, відображених у розділі 4 акта перевірки «Висновок», перевіркою, встановлені наступні порушення ТОВ «НД ПРОДАКШН» частини 3 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» в частині несвоєчасного надходження валютних коштів на загальну суму 73175,00 євро (еквівалент 2372911,58 грн) за контрактом від 31.08.2018 № 31-08/01-2018 з компанією CJSC «BALTIC TECHNOLOGY SOLUTION» (Республіка Литва).

Позивач зазначає про те, що застосовуючи до товариства штрафні санкції, які визначені в ч. 5 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», контролюючий орган здійснив помилку в тлумаченні норми права, що має наслідком неправильне її застосування, хоча умовою для нарахування пені є факт порушення строків розрахунків саме резидентом. Фактично, у діях ТОВ «НД ПРОДАКШН», не вбачається порушення строку розрахунків за ЗЕД контрактом, так як своєчасне проведення розрахунків є обов`язком покупця.

ТОВ «НД ПРОДАКШН», керуючись вимогами п. 10.1 контракту від 31.08.2018 № 31-08/01-2018 зверталося до CJSC «BALTIC TECHNOLOGY SOLUTION» з вимогою виплати заборгованості за контрактом, і покупець почав виконувати вимоги претензії та у відповідь зобов`язався оплатити заборгованість до 31.10.2020 в повному обсязі.

Товариство вважає, що не здійснило порушення строків розрахунків за контрактом і у контролюючого органу немає підстав для нарахування пені за порушення строків розрахунків за валютним контрактом.

Наведене зумовило позивача на звернення до суду з даним позовом.

При вирішенні спору, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Подактового кодексу України (далі - ПК України).

Згідно змісту ст. 62 ПК України, одним із способів здійснення податкового контролю є перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Згідно з п. п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 ст. 41 цього Кодексу, мають право, зокрема проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Підпунктом 19-1.1.4 п. 19-1.1 ст. 19-1 ПК України, встановлено, що на контролюючі органи покладено функцію зі здійснення контролю за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті.

Відповідно до приписів п. п. 14.1.39 п. 14.1 ст.14 ПК України, грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Згідно із п. п. 14.1.265 п. 14.1 ст. 14 ПК України, штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з осіб, що вчинили податкове правопорушення або порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

За змістом п. п. 14.1.162 п. 14.1 ст. 14 ПК України, пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов`язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Спірні правовідносини врегульовані Законом України "Про валюту і валютні операції" № 2473 (далі - Закон № 2473), Положенням про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженим постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 5 та Інструкцією про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженою постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 7.

Проведеною перевіркою таких документів: експортний контракт від 31.08.2018 № 31-08/01-2018 з компанією CISC "BALTIC TECHNOLOGY SOLUTIONS" (Республіка Литва), виписки AT КБ «ПРИВАТБАНК» з валютного рахунку за контрактом від 31.08.2018 № 31-08/01-2018, митні деклараціїза контрактом від 31.08.2018 № 31-08/01-2018, регістри бухгалтерського обліку по рахунках 362, контролюючим органом було встановлено порушення вимог валютного законодавства при здійсненні розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом від 31.08.2018 № 31-08/01-2018 з компанією CJSC "BALTIC TECHNOLOGY SOLUTIONS" (Pecny6niKa Литва).

Так, TOB «НД ПРОДАКШН» в особі генерального директора Пашкевича Л.П. укладено експортний контракт від 31.08.2018 № 31-08/01-2018 з компанією CJSC "BALTIC TECHNOLOGY SOLUTIONS" (Pecny6niKa Литва) в особі Гайна Івана (покупець). Предмет контракту - продаж контейнерних автозаправних станцій. Валюта контракту - євро. Загальна сума контракту -165678,00 євро. Умови поставки - ІНКОТЕРМС 2010.

На виконання умов експортного контракту від 31.08.2018 № 31-08/01-2018, за перевіряємий період, ТОВ «НД ПРОДАКШН» відвантажило товар нерезиденту CJSC "BALTIC TECHNOLOGY SOLUTIONS" (Pecny6niKa Литва) в загальному розмірі 234000,00 євро (еквівалент 6537305,03 грн).

За перевіряємий період, згідно з наданих до перевірки банківських виписок, надійшли кошти загальну суму 234000,00 євро (еквівалент 7626941,87 грн), крім того, з порушенням граничного терміну надходження валютних коштів на суму 73175,00 (еквівалент 2372911,58 грн) - граничний термін 29.08.2020.

Відповідно до п. 2 постанови Правління Національного банку від 02.01.2019 № 7, граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, визначені в пункті 21 розділу II про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затверджених постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 5, поширюються на незавершені операції резидента з експорту та імпорту товарів, за якими до 07.02.2019 не встановлено порушення 180-денного строку розрахунків (або строків, визначених у висновках центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики, виданих на перевищення встановлених законодавством України строків розрахунків).

Згідно з ч. 1 ст. 13 Закону № 2473-VІІІ, Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Відповідно до п. 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 5, граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 13 Закону № 2473-VIІІ, у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

Згідно з ч. 4 ст. 13 Закону № 2473, за окремими операціями з експорту та імпорту товарів граничні строки розрахунків, встановлені Національним банком України, можуть бути подовжені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, шляхом видачі висновку.

Відповідно до змісту абз. 1 ч. 6 ст. 13 Закону № 2473, у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з

частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин. З

Згідно з абз. 2 ч. 6 ст. 13 Закону № 2473, підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

За нормами абз. 1 ч. 7 ст. 13 Закону № 2473, у разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної крани документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому)

примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується.

Суд зазначає про те, що наявність складу валютного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 13 Закону № 2473, законодавець пов`язує, в першу чергу, з фактом вчинення резидентом дій або допущення бездіяльності, що зумовили недотримання граничних строків поставки за імпортними операціями. При цьому, значення має не лише сам факт допущення вчинення відповідних дій чи допущення бездіяльності, а й також можливість резидента вплинути на перебіг таких строків.

Валютне правопорушення фактично є правовою підставою юридичної відповідальності, а відтак, як і будь-яке інше правопорушення, характеризується сукупністю об`єктивних і суб`єктивних ознак, що утворюють його склад.

Об`єктивна сторона становить собою сукупність зовнішніх ознак, що характеризують дане правопорушення, таких як: протиправне діяння (дія чи бездіяльність) суб`єкта права, його шкідливі наслідки, причинно-наслідковий зв`язок між діянням і його результатом.

В свою чергу, суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу.

Позивачем не заперечується, те що кошти за товар, проданий за міжнародним договором, в передбачені законом строки не надійшли, проте, стверджує, що вказане відбулось з вини контрагента через невиконання ним умов договору. З метою стягнення коштів за договором, позивач, звернувся до контрагента з претензією, як досудовим врегулюванням, після чого кошти за товар надійшли на рахунок позивача.

Суд наголошує на тому, що ст. 13 Закону № 2473, визначено вичерпний перелік підстав, на підставі яких може зупинятись нарахування пені суб`єктам господарювання, у випадку недотримання вимог вказаного Закону. Так, у разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується.

У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про відмову в позові повністю чи частково в частині майнових вимог або про відмову у відкритті провадження у справі чи про залишення позову без розгляду, а також у разі визнання документа про стягнення заборгованості з боржника-нерезидента таким, що не підлягає виконанню, недійсним, незаконним тощо та (або) закриття (припинення) провадження без зарахування грошових коштів на рахунки резидентів у банках України за таким документом строк, встановлений відповідно до цієї статті, поновлюється і пеня за його порушення нараховується за кожний день прострочення, включаючи період, на який цей строк було зупинено.

У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про задоволення позову сплаті підлягає лише пеня, нарахована до дня прийняття позовної заяви до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем. (ч. 7 ст. 13 Закону № 2473)

Тож, прийняття судом позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), є підставою для не нарахування особі пені за порушення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів. Разом з тим, абзацом 3 ч. 7 ст. 13 Закону № 2473, передбачений обов`язок особи сплатити, в разі задоволення позову пеню, нараховану до дня прийняття позовної заяви до розгляду судом.

Суд звертає увагу на те, що особами, які можуть бути суб`єктами визначеного статтею 13 Закону № 2473, правопорушення, є резиденти. Отже, саме на резидентів, а не на їх контрагентів покладений обов`язок з забезпечення дотримання строків поставки за операціями з імпорту товарів, у тому числі і шляхом ініціювання відповідних судових чи арбітражних процедур.

При цьому, аналіз приписів Закону № 2473, свідчить про те, що він не покладає на резидента всього тягаря з виконання договору та відповідальності за його неналежне виконання, достатнім є демонстрація того, що резидент вживає активних дій, направлених на вчасне та належне виконання договірних умов.

У даному ж випадку, позивач протягом визначеного законом строку не вжив дієвих заходів з метою спонукання контрагента до виконання договору, хоча міг передбачити настання відповідальності за порушення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Суд наголошує, що діючи на власний ризик в межах умов контракту, позивач не був позбавлений можливості врегулювати договірні відносини з урахуванням загальнодоступних правил валютного контролю, врахувавши ризики їх недодержання іншою стороною.

Судом враховано, що позивачем висновок центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, на подовження термінів розрахунків за контрактом від 31.08.2018 № 31-08/01-2018 з компанією CJSC "BALTIC TECHNOLOGY SOLUTIONS" (Pecny6niKa Литва) ні до перевірки, ні до суду не було надано. Також, довідку уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов

контракту від 31.08.2018 № 31-08/01-2018 щодо виникнення та закінчення дії форс-мажорних

обставин до перевірки також не було надано.

Крім того, документи, які свідчать про прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого контрактом від 31.08.2018 № 31-08/01-2018, до перевірки та до суду не надано.

Таким чином, суд погоджується з висновком контролюючого органу про те, що перевіркою своєчасності розрахунків за операціями з експорту товарів встановлено та підтверджується порушення ч. 3 ст. 13 Закону № 2473-VIІІ в частині несвоєчасного надходження валютної виручки на суму 73175,00 євро (еквівалент 2372911,58 грн) за контрактом від 31.08.2018 № 31-08/01-2018 з компанією CJSC "BALTIC TECHNOLOGY SOLUTIONS" (Pecпyлiкa Литва).

Відповідно до приписів ч. 5 ст. 13 Закону № 2473, порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені.

Згідно з ч. 8 ст. 13 Закону № 2473, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п`ятою цієї статті.

Суд вважає, що знайшли своє підтвердження висновки відповідача про порушення позивачем ч. 3 ст. 13 Закону № 2473, в частині несвоєчасного надходження валютних коштів на загальну суму 73175 євро за контрактом, тому, оскаржуване податкове повідомлення-рішення є законним та таким, що не підлягає скасуванню.

Згідно з приписами ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 ст. 77 КАС України, передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За наслідком розгляду даного спору, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є необґрунтованими, не знайшли свого підтвердження та задоволенню не підлягають. Судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 77, 90, 241-247, 255, 293, 295-297 КАС України, суд,

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "НД ПРОДАКШН" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Головенко О.Д.