Рішення

від 22.09.2023 по справі 320/32152/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2023 року № 320/32152/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лиска І.Г., розглянувши в м. Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за заявою Головного управління ДПС у місті Києві до ТОВ "Трансойл ЛТД-1" про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДПС у місті Києві із заявою до ТОВ "Трансойл ЛТД-1" про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків.

Заява (подання) обґрунтована тим, що 20.09.2023 о 11 год. 30 хв. в.о. начальника Головного управління ДПС у м. Києві відповідно до статті 94 Податкового кодексу України прийнято рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків у зв`язку з відмовою ТОВ "Трансойл ЛТД-1" в допуску до проведення документальної планової виїзної перевірки посадових осіб контролюючого органу про, що складено відповідний акт від 19.09.2023 №5311/Ж6/26-15-07-02-04. З огляду на наведене, представник позивача просить суд підтвердити обґрунтованість такого адміністративного арешту майна ТОВ "Трансойл ЛТД-1", відповідно до п.2 ч.1 ст. 283 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.09.2023 відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання на 21.09.2023.

Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому останній просив відмовити в задоволенні позову, обґрунтовуючи, це тим, що податковим органом не дотримано умови та порядок допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної перевірки, передбачений п.81.2 ст.81 ПК України. Крім того, у податкового органу відсутні правові підстави для призначення перевірки відповідача.

Представник відповідача 21.09.2023 подав до суду клопотання, в якому просив розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження. Представник позивача 21.09.2023 не заперечував, щодо подальшого розгляду справи в порядку письмового провадження.

Крім того, представник позивача подав до суду заяву про долучення додаткових матеріалів.

У зв`язку з поданими клопотаннями учасників справи та на підставі ст.205, 283 КАС України, суд вирішив подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Трансойл ЛТД-1", ідентифікаційний код 44438575, зареєстровано в якості юридичної особи за адресою: м. Київ, прв. Юрія Матущака 2.

ТОВ "Трансойл ЛТД-1" у відповідно до положень ст.77 та п.п.69.35 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України включено до плану графіку проведення планових податкових перевірок (порядковий номер в графіку №190), що оприлюднено на офіційному сайті ДПС України 07.08.2023.

Наказом Головного управління ДПС у м. Києві від 30.08.2023 № 4264-п призначено проведення документальну планову виїзну перевірку ТОВ "Трансойл ЛТД-1" з 19.09.2023 по дату завершення перевірки, тривалістю 10 робочих днів. Передбачено провести перевірки з метою дотримання вимог податкового законодавства за період з 15.09.2021 по 31.12.2022, валютного за період з 15.09.2021 по 31.12.2022, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 15.09.2021 по 31.12.2022 та іншого законодавства за відповідний період.

Згідно преамбули наказу від 30.08.2023 № 4264-п перевірка призначена на підставі ст.20, ст.77, ст.82 Податкового кодексу України, п.2 ч.1 ст.13 розділу ІV, ст.25 розділу VІ Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Наказ на проведення планової виїзної податкової перевірки відповідача видано 30.08.2023 та вручено разом з повідомленням про проведення перевірки 31.08.2023 нарочно платнику.

На підставі даного наказу та направлень на проведення фактичної перевірки від 19 вересня 2023 року № 16625/26-15-07-02-04, № 16626/26-15-07-02-04 посадовими особами Головного управління ДПС у м. Києві 19.09.2023 був здійсненний виїзд на податкову адресу ТОВ "Трансойл ЛТД-1" (код 44438575): провулок Юрія Матущака, 2, м. Київ, 03124.

Посадовими особами було пред`явлено службові посвідчення та надано копію наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 30.08.2023 № 4264-п та направлень на перевірку від 19 вересня 2023 року № 16625/26-15-07-02-04, № 16626/26-15-07-02-04 директору ТОВ "Трансойл ЛТД-1" Светюха І.М., проте та відмовилась від підпису у направленнях на проведення перевірки, внаслідок чого контролюючим органом був складений відповідний акт від 19.09.2023 №5315/Ж6/26-15-07-02-04.

Крім того, посадовими особами Головного управління ДПС у м. Києві складено акт відмови у допуску до проведення документальної планової виїзної перевірки від 19.09.2023 №5311/Ж6/26-15-07-02-04, в якому зазначено, що керівником ТОВ "Трансойл ЛТД-1" Светюха Іриною Миколаївною було відмовлено у допуску посадових осіб податкового органу до проведення перевірки. В якості підстав для такої відмови платник податків зазначив наступне: відсутні підстави для проведення перевірки на підставі Закону України №3219.

У зв`язку з вказаною відмовою у допуску до перевірки, 20.09.2023 року об 11 год. 30 хв. в.о. начальника Головного управління ДПС у м. Києві прийнято рішення №87528 про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків ТОВ "Трансойл ЛТД-1".

Враховуючи, що відповідно до п. 94.10 ст. 94 ПК України арешт на майно накладається рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом, 20.09.2023 року о 14 год. 33 хв. Головне управління ДПС у м. Києві звернулось до Київського окружного адміністративного суду із заявою в порядку ст. 283 КАС України про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна ТОВ "Трансойл ЛТД-1", накладеного рішенням від 20.09.2023.

Вирішуючи заяву контролюючого органу про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов`язаний, зокрема, не перешкоджати законній діяльності посадової особи контролюючого органу під час виконання нею службових обов`язків та виконувати законні вимоги такої посадової особи (п.п.16.1.9); допускати посадових осіб контролюючого органу під час проведення ними перевірок до обстеження приміщень, територій (крім житла громадян), що використовуються для одержання доходів чи пов`язані з утриманням об`єктів оподаткування, а також для проведення перевірок з питань обчислення і сплати податків та зборів у випадках, встановлених цим Кодексом (п.п.16.1.13).

Відповідно до п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право:

- проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення (п.п.20.1.4);

- доступу під час проведення перевірок до територій, приміщень (крім житла громадян) та іншого майна, що використовуються для провадження господарської діяльності та/або є об`єктами оподаткування, або використовуються для отримання доходів (прибутку), або пов`язані з іншими об`єктами оподаткування та/або можуть бути джерелом погашення податкового боргу (п.п.20.1.13).

Згідно з п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п.77.4, п.77.6 ст.77 ПК України, про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому (його представнику) не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано (вручено) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної планової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Відповідно до п.81.1 ст.81 ПК України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника ( його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим і службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється.

При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт. який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Відповідно до п.81.2 ст.81 ПК України, у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається та реєструється в контролюючому органі не пізніше наступного робочого дня у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків.

Посадова (службова) особа платника податків (його представник або особа, яка фактично проводить розрахункові операції) має право надати свої письмові пояснення до складеного контролюючим органом акта.

У разі відмови платника податків та/або його посадових (службових) осіб (представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) підписати акт, що засвідчує факт відмови у допуску до проведення перевірки, та/або у разі відмови отримати примірник цього акта чи надати письмові пояснення до нього, посадовими (службовими і особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує такий факт, та реєструється в контролюючому органі не пізніше наступного робочого дня.

Згідно з п.81.3 ст.81 ПК України, під час проведення перевірок посадові (службові) особи органів державної служби повинні діяти у межах повноважень, визначених цим Кодексом.

Відповідач у відзиві зазначає, що позивачем був складений акт про недопуск до перевірки, проте в порушення вимог п.81.2 ст.81 ПК України, не зазначені заявлені причини відмови відповідача від проведення перевірки. А саме не зазначено правові норми законодавства на які посилався відповідач. З даного приводу суд зазначає, що при дослідженні акту про недопуск посадових осіб до перевірки вбачається, що податковим органом дійсно в якості причин вказано відсутні підстави для проведення перевірки на підставі Закону України №3219. Суд вважає, що позивачем не порушено вимог п.81.2 ст.81 ПК України, оскільки в даній нормі зазначено, що посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт в якому засвідчується факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, що і було зроблено податковим органом. Суд зазначає, що норма п.81.2 ст.81 ПК України не передбачає зазначення відповідних правових норм законодавства. Таким чином, посадовими особами податкового органу, зазначивши в акті про недопуск посадових осіб до перевірки: «відсутні підстави для проведення перевірки на підставі Закону України №3219» дотримано вимог п.81.2 ст.81 ПК України.

Щодо твердження відповідача, що посадовими особами податкового органу не було пред`явлено направлення на перевірку, суд зазначає, що дане твердження не відповідає дійсності, оскільки в матеріалах справи наявний акт податкового органу про відмову у підписі ОСОБА_1 в направленнях на проведення перевірки. Суд зазначає, що даний акт зареєстрований та має відповідний номер та дату (від 19.09.2023 №5315/Ж6/26-15-07-02-04). Крім того, в акті про відмову в допуску до проведення/відмову від проведення документальної планової виїзної перевірки від 19.09.2023, на першому аркуші даного акту зазначено, що податковим органом було пред`явлено під розписку: направлення на проведення перевірки від 19.09.2023 №16625/26-15-07-02-04 та від 19.09.2023 №16626/26-15-07-02-04.

Крім того, відповідач зазначає, що у останнього 15.09.2023 була анульована ліцензія на торгівлю пальним, а перевірка розпочалась вже після анулювання, 19.09.2023.

З даного приводу суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що ТОВ «ТРАНСОЙЛ ЛТД-1» (код ЄДРПОУ 44438575) у відповідності до положень ст.77 та пп.69.35 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України включено до плану графіку проведення планових податкових перевірок (порядковий номер в графіку №190) та оприлюдненого на офіційному сайті ДПС України 07.08.2023.

Наказ на проведення планової виїзної податкової перевірки Відповідача видано 30.08.2023 та вручено разом з повідомленням про проведення перевірки 31.08.2023 платнику нарочно.

Таким чином, всі вищезазначені дії по призначенню податкової перевірки здійснено податковим органом до дати анулювання ліцензії відповідача на торгівлю пальним.

Отже, враховуючи, ту обставину, що платником податку ставиться під сумнів правомірність саме призначення перевірки, то з урахуванням вище викладеного така позиція не знаходить свого фактичного підтвердження.

Також суд зазначає, що податковим органом в наказі від 30.08.2023 №4264-п відповідачу був визначений період який буде перевірятися, а саме за 15.09.2021 по 31.12.2022, тобто період, що передував даті анулювання ліцензії останнього.

Що стосується твердження відповідача, відносно того, що останній в межах строку звернення до адміністративного суду, визначеного ст.122 КАС України подає позов про визнання протиправним та скасування наказу про проведення перевірки №4264-п від 30.08.2023 «Про проведення документальної планової перевірки ТОВ «Трансойл ЛТД-1» суд зазначає наступне.

Арешт майна полягає в обмеженні права платника податків вчиняти дії щодо свого майна (наприклад, здійснювати його продаж чи вчиняти з ним інші операції).

Для накладення арешту на майно податковий орган приймає відповідне рішення, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом (виняток арешт грошових коштів, для якого передбачена інша процедура, та який накладається виключно на підставі рішення суду).

Так, частиною 1 статті 283 КАС України передбачено право податкових органів звертатись до адміністративних судів із заявою про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків. Водночас, відповідно до частини 4 статті 283 КАС України суд повинен відмовити у відкритті провадження за такою заявою у випадку наявності спору про право.

Досі судова практика, викладена в тому числі у постановах Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 820/3469/17, від 14 листопада 2018 року у справі № 818/907/16, від 19 грудня 2018 року у справі № 816/284/17, від 31 серпня 2020 року у справі № 826/6013/16, зазвичай виходила з того, що незгода платника податків із проведенням перевірки у вигляді оскарження в судовому порядку наказу про проведення перевірки підтверджувала існування спору про право.

З урахуванням цього, платники податків, оформивши недопущення посадових осіб податкових органів до проведення перевірки, оскаржували наказ про її проведення, а суди, з огляду на таке оскарження, відмовляли податковим органам у відкритті провадження за їхніми вищевказаними заявами або закривали його.

Однак, 23 лютого 2023 року Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду прийняв постанову у справі № 640/17091/21, у якій відступив від попередніх висновків та сформував нову правову позицію з питань арешту майна платника податків.

У цій постанові Суд виснував наступне:

·у справах за заявою податкового органу про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна, передбаченою пунктом 2 частини першої статті 283 КАС України, заперечення платника податків щодо правомірності проведення податкової перевірки, які полягають в оскарженні відповідного наказу про її проведення чи дій податкового органу при її проведенні, не можуть розглядатися як «спір про право»;

·оскарження платником податків наказу про проведення перевірки є запереченням обставин, що зумовили звернення податкового органу з відповідною заявою, однак, не є спором про право в розумінні згаданої вище частини 4 статті 283 КАС України, та не перешкоджає розгляду заяви про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків;

·у випадку наявності судового рішення про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна, платник податків не позбавлений можливості звернутися із заявою про його припинення, якщо в подальшому наказ про проведення перевірки буде визнано незаконним;

·під час розгляду заяв про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків суд здійснює оцінку обґрунтованості рішення контролюючого органу щодо арешту майна шляхом перевірки наявності підстав для прийняття відповідного рішення та правильності юридичної кваліфікації дій платника податків, які стали підставою для прийняття такого рішення. Обґрунтованість причин відмови у допуску посадових осіб податкового органу до проведення перевірки входить до предмета доказування у справах за заявами податкового органу про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Як передбачено частиною 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Таким чином, тепер факт звернення платника податків до суду з оскарженням наказу про проведення перевірки може не забезпечити йому захист від накладення адміністративного арешту майна за процедурою, передбаченою статтею 283 КАС України, адже з огляду на наведену правову позицію Верховного Суду накладення арешту може бути підтверджено судом незважаючи на оскарження наказу.

Також щодо твердження відповідача, стосовно того, що останній не допустив посадових осіб податкового органу до проведення перевірки, здійснюючи посилання на відсутність підстави для проведення перевірки на підставі Закону України №3219, суд зазначає таке.

Відповідно до Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» №3219, з 01.08.2023 року частково скасований мораторії на проведення податкових перевірок.

Зокрема, планові документальні податкові перевірки залишаються під забороною, крім платників податків стосовно яких зазначений мораторій скасовано.

Так, Законом № 3219 визначено перелік платників податків, які включаються до плану-графіка перевірок з 01.08.2023.

Тимчасово, на період з 01.08.2023 до припинення або скасування воєнного стану на території України (пп. 69.35 підрозд. 10 розд. XX ПК України):

1)вводяться щомісячні планові графіки перевірок із відповідними змінами, які оприлюднюються на сайті ДПС України без урахування п.77.2 ст.77 ПК України та не пізніше останнього числа місяця, в якому було затверджено такий оновлений план- графік;

2)внесення змін до плану-графіка може здійснюватися щомісяця з урахуванням форс- мажорних обставин, обставин непереборної сили, наявності/відсутності безпечних умов для проведення перевірок, які визначено пп. 69.2-1 підрозд. 10 розд. XX ПК України;

3)до плану-графіка проведення документальних планових перевірок можуть бути включені:

платники податків, які здійснюють діяльність у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції;

платники податків, які здійснюють діяльність у сфері організації та проведення азартних ігор в Україні (гральний бізнес);

платники податків, які надають фінансові, платіжні послуги.

4)документальні планові перевірки таких платників податків можуть розпочинатися не раніше ніж через 30 календарних днів, наступних за датою оприлюднення оновленого плану-графіка, та за умови надіслання (вручення) таким платникам (їх представникам) не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення перевірки копії наказу та письмового повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Для всіх інших платників податків мораторій на проведення планових перевірок до припинення або скасування воєнного стану триває.

Судом встановлено, що відповідач здійснював діяльність з оптової торгівлі пальним (у сфері реалізації підакцизної продукції), що не заперечується учасниками справи.

ТОВ "Трансойл ЛТД-1", відповідно до положень ст.77 та п.п.69.35 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, включено до плану графіку проведення планових податкових перевірок (порядковий номер в графіку №190), що оприлюднено на офіційному сайті ДПС України 07.08.2023.

Керівник відповідача, 31.08.2023 року отримав Наказ №4264-п від 30.08.2023 року "Про проведення документальної планової перевірки ТОВ "Трансойл ЛТД-1 (код ЄДРПОУ 44438575)" і повідомлення про проведення перевірки.

15.09.2023 року, через електронний кабінет платника податку, відповідачем було отримано Витяг з розпорядження ГУ ДПС у м. Києві №369-рп від 15.09.2023 року, про анулювання ліцензії на право оптової торгівлі пальним.

19.09.2023 відповідач не допустив посадових осіб податкового органу до проведення документальної планової виїзної перевірки, про що позивачами складено відповідний акт.

Питання критеріїв включення платників податків до плану графіку перевірок у відповідності до положень пп. 69.35 п. 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України, суд зазначає, що таке включення не здійснювалось лише за дослідженням наявності відсутності у платників податків ліцензій на торгівлю пальним (чи на організацію заходів з азартних ігор). Серед критеріїв включенню до плану графіку також враховано наявність/відсутність зареєстрованих видів господарської діяльності.

В даному випадку, серед зареєстрованих КВЕД ТОВ «Трансойл ЛТД-1» (код ЄДРПОУ 44438575) є 46.71 «Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами», яка в свою чергу була та залишається станом на сьогоднішню дату основним видом діяльності Відповідача.

Крім того, суд повторно звертає увагу на той факт, що в наказі від 30.08.2023 №4264-пподатковим органом був визначений період який буде перевірятися, а саме за 15.09.2021 по 31.12.2022, період що передував даті анулювання ліцензії останнього.

Таким чином, згідно встановлених судом фактичних обставин справи, причина відмови у допуску посадових осіб податкового органу до проведення документальної планової виїзної перевірки не була обґрунтованою.

Пунктом 94.1 статті 94 ПК України визначено, що адміністративний арешт майна платника податків (далі арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом.

Відповідно до пункту 94.2 статті 94 ПК України арешт майна може бути застосовано, якщо з`ясовується одна з таких обставин, зокрема:

- платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу (п.п. 94.2.3).

Згідно п. 94.3 ст. 94 ПК України арешт майна полягає у забороні платнику податків вчиняти щодо свого майна, яке підлягає арешту, дії, зазначені у пункті 94.5 цієї статті.

За приписами п. 94.4 ст. 94 ПК України арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Арешт майна може бути повним або умовним (п. 94.5 ст. 94 ПК України).

Повним арештом майна визнається заборона платнику податків на реалізацію прав розпорядження або користування його майном. У цьому випадку ризик, пов`язаний із втратою функціональних чи споживчих якостей такого майна, покладається на орган, який прийняв рішення про таку заборону. Умовним арештом майна визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на таке майно, який полягає в обов`язковому попередньому отриманні дозволу керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном. Зазначений дозвіл може бути виданий керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу, якщо за висновком податкового керуючого здійснення платником податків окремої операції не призведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення.

Пунктом 94.6. статті 94 ПК України встановлено, що керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається: платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна; іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження.

Арешт коштів на рахунку/електронному гаманці платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

У відповідності з п. 94.10 ст. 94 ПК України арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Зазначений строк не може бути продовжений в адміністративному порядку, у тому числі за рішенням інших державних органів, крім випадків, коли власника майна, на яке накладено арешт, не встановлено (не виявлено). У цих випадках таке майно перебуває під режимом адміністративного арешту протягом строку, визначеного законом для визнання його безхазяйним, або у разі якщо майно є таким, що швидко псується, - протягом граничного строку, визначеного законодавством. Порядок операцій з майном, власника якого не встановлено, визначається законодавством з питань поводження з безхазяйним майном.

Строк, визначений цим пунктом, не включає добові години, що припадають на вихідні та святкові дні.

Відповідно до п. 94.11 ст. 94 ПК України рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу щодо арешту майна може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Судом встановлено, що за наявності обставин, передбачених пп. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 ПК України, в.о. начальника Головного управління ДПС у м. Києві прийнято рішення від 20.09.2023 №87528 про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків ТОВ "Трансойл ЛТД-1".

Враховуючи, що відповідно до п. 94.10 ст. 94 ПК України арешт на майно накладається рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом, Головне управління ДПС у м. Києві своєчасно звернулось до Київського окружного адміністративного суду із заявою в порядку ст. 283 КАС України про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків, накладеного рішенням від 20.09.2023 №87528.

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Отже, оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків прийнято обґрунтовано та з дотриманням, встановленого порядку, відтак у суду наявні підстави для підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, накладеного рішенням Головного управління ДПС у м. Києві від 20.09.2023 №87528.

Відповідно до ч. 8 ст. 283 КАС України рішення суду у справах, визначених пунктами 1-4, 7 частини першої цієї статті, підлягає негайному виконанню.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Отже, сплачений позивачем при зверненні до суду судовий збір з відповідача не стягується.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 73,74,75,76,77,90,94,139,241,242,245,246, 250,255,283,295 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Задовольнити заяву Головного управління ДПС у місті Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю"Трансойл ЛТД-1" про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків.

Визнати обґрунтованим рішення Головного управління ДПС у місті Києві від 20.09.2023 №87528 про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податківТовариства з обмеженою відповідальністю "Трансойл ЛТД-1" (ідентифікаційний код 44438575).

Допустити негайне виконання рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Лиска І.Г.