Рішення

від 13.09.2023 по справі 520/14102/23

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

13 вересня 2023 р. справа № 520/14102/23

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Біленського О.О.,

при секретарі судового засідання - Сиса Є.Ю.,

за участі:

представника позивача - Пивоварової Р.В.,

представника відповідача - Земзюліної В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мірасол-Сід-Україна" (вул. Валентинівська, буд. 22, м. Харків, 61170, код ЄДРПОУ 43370553) до Головного управління Державної податкової служби України у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мірасол-Сід-Україна" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби України у Харківській області, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 22.03.2023 №00058520701.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 12.06.2023 відкрито провадження у вказаний адміністративній справі за правилами загального позовного провадження.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем за результатами проведення документальної позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні розрахунків по зовнішньоекономічному контракту №06/04-21 від 06.04.2021 з нерезидентом "AML-Agroselect Comert" SRL (Республіка Молдова) за період з 06.04.2021 по 31.01.2023 прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.03.2023 №00058520701 форма "С", відповідно до якого до позивача застосовано штрафні санкції (пеню) за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 1715671,61 грн. Позивач зазначає, що пеня за порушення позивачем строку розрахунків в іноземній валюті відповідно до вимог ПК України є одним із різновидів пені в розумінні приписів підпункту 14.1.162 пункту 14.1. ст. 14 ПК України (14.1.162. пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов`язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи), та, відповідно, нарахування пені у період з 01.01.2021 суперечить положенням п. 52-1 підрозділу XX "Перехідні положення" ПК України, згідно якого протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (СОVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за порушення, визначені в абзацах другому-дев`ятому цього пункту. Також, вважає, що ТОВ "Мірасол-Сід-Україна" вчинив необхідні у випадку оголошення неплатоспроможності контрагента позасудові заходи щодо стягнення (витребування) належного на підставі Договору майна, а згодом - звернувся до суду з тотожними вимогами, діючи у встановлений законодавством держави місцезнаходження боржника спосіб, що в силу ч. 7 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» зупиняє нарахування пені за порушення граничних строків надходження товарів за імпортними операціями. Крім того, оголошення про неплатоспроможність "AMG-Agroselect Comert" SRL (Республіка Молдова) може бути прирівняна до форс-мажорних обставин. Наявність невідворотних обставин підтверджено Торгово-промисловою палатою України (ТПП України листом від 28.02.2022 32024/02.0-7.1, яким вона засвідчила форс - обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану з 24.02.2022 строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в України". Тобто, ТПП України листом повідомило "всіх кого це стосується" про те, що з 24.02.2022 зазначені обставини є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарювання України. Таким чином, винесене відповідачем оскаржуване податкове повідомлення-рішення є незаконним та необґрунтованим, а тому не може слугувати підставою притягнення до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення.

Представником відповідача надано до суду відзив на адміністративний позов, в якому проти позову заперечував, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, доводи, покладені в обґрунтування позовних вимог, вважає безпідставними та помилковими, а позов, відповідно, таким, що не підлягає задоволенню.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі, просив суд їх задовольнити, посилаючись на обставини і факти, викладені в позовній заяві. Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав, вказаних у відзиві на позовну заяву, просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи сторін, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що ТОВ "Мірасол-Сід-Україна" належним чином зареєстровано Департаментом реєстрації Харківської міської 27.11.2019 в якості юридичної особи, реєстраційний №14801020000083039. Організаційно-правова форма: 240 - Товариство з обмеженою відповідальністю. ТОВ "Мірасол-Сід-Україна" взято на облік в контролюючих органах 27.11.2019 за №203119322261 Головне управління ДПС у Харківській області, Київська ДПІ (Московський район м. Харкова).

На підставі наказу Головного управління ДПС у Харківський області від 07.02.2023 №4564-п "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки "ТОВ "Мірасол-Сід-Україна" з 09 лютого 2023 року по 15 лютого 2023 року посадовими особами Головного управління ДПС у Харківський області проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "Мірасол-Сід-Україна", з питань дотримання вимог валютного законодавства за зовнішньоекономічним контрактам від 06.04.2021 №06/04-21 за період з 06.04.2021 по 31.01.2023.

За результатами документальної позапланової виїзної перевірки складено Акт за №4004/20-40-07-01-03/43370553 від 22.03.2023, яким встановлено порушення ч. 3 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 №2473-VIII, за зовнішньоекономічним контрактам від 06.04.2021 №06/04-21, який укладено з "AMG-Agroselect Comert" SRL (Республіка Молдова).

03.03.2023 ТОВ "Мірасол-Сід-Україна" на адресу контролюючого органу були подані заперечення в порядку п. 86.7 ст. 86 Податкового кодексу України. За результатами розгляду відповідною комісією контролюючого органу заперечень, висновки Акту перевірки залишено без змін.

На підставі вказаного акту контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.03.2023 №00058520701 форма "С", відповідно до якого до позивача застосовано штрафні санкції (пеню) за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 1 715 671,61 грн.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням позивач звернувся до суду з позовною заявою про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22.03.2023 №00058520701 форма "С".

З приводу спірних правовідносин та правомірності винесення контролюючим органом податкового повідомлення-рішення від 22.03.2023 №00058520701 форма "С", суд зазначає наступне.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (абзац перший пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України).

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначено Законом України «Про валюту і валютні операції» №2473-VIII від 21.06.2018.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про валюту і валютні операції» №2473-VIII від 21.06.2018 (далі - Закон №2473-VIII) Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунку за операціями з експорту та імпорту товарів.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України №2473-VIII у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

Згідно з положенням ч. 3 ст. 13 Закону України №2473-VIII у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

Відповідно до п. 21 розділу ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України №5 від 02.01.2019, граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України № 2473-VIII порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Згідно з ч. 6 ст. 13 Закону України №2473-VIII у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

Як свідчать матеріали справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мірасол-Сід-Україна" та "AMG-Agroselect Comert" SRL (Республіка Молдова) укладено зовнішньоекономічний контракт від 06.04.2021 №06/04-21 (далі - Договір). Відповідно до умов вказаного Договору "AMG-Agroselect Comert" SRL (Республіка Молдова) зобов`язалося виготовити гібридне насіння соняшника. У порядку визначеному п. 63 Договору ТОВ "Мірасол-Сід-Україна" перерахувало на користь "AMG-Agroselect Comert" SRL попередню оплату за Договором трьома платежами, а саме:

- платіжний документ від 13.04.2021 №26531623, сума - 18000,00 євро, граничний термін надходження товару - 12.04.2022;

- платіжний документ від 06.05.202 №32331886, сума - 27820,00 євро, граничний термін надходження товару - 05.05.2022;

- платіжний документ від 07.07.2021 №49306761, сума - 27820,00 євро, граничний термін надходження товару - 06.07.2022.

ТОВ "Мірасол-Сід-Україна" в граничні строки розрахунків за операцією з імпорту товарів, відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 №2473-УПІ, п. 21 розділу II постанови Правління Національного банку України від 02.01.2019 №5 «Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті», які становлять 365 календарних днів (граничний термін надходження товару - 12.04.2022, 05.05.2022, 06.07.2022), товар отримано не було.

Згідно даних бухгалтерського обліку позивача загальна дебіторська заборгованість станом на 31.01.2023 складає 73640,00 євро.

07.12.2021 ТОВ "Мірасол-Сід-Україна" отримано повідомлення арбітражного керуючого про неплатоспроможність "AMG-Agroselect Comert" SRL та порушення справи про його банкрутство.

13.12.2022 ТОВ "Мірасол-Сід-Україна" подано позовну заяву до Кишинівського районного суду про виділ з маси боржників "AMG-Agroselect Comert" SRL (Республіка Молдова) у процесі банкрутства 1888 одиниць насіння (гібридне насінні соняшнику, вирощеного відповідно до умов контракту №06/04-21 від 06.04.2021).

31.01.2023 Кишинівським районним судом у задоволенні вимог ТОВ "Мірасол-Сід-Україна" (по справі №2і-371-16/21) про виділення майна боржника "AMG-Agroselect Comert" SRL відмовлено, оскільки: - "Судом у справі про неплатоспроможність визначено, що ТОВ "Мірасол-Сід-Україна" не володіє якістю власника майна, відокремлення якого від дебіторської маси ТОВ "AMG-Agroselect Comert" SRL вимагалося, але володіє правом вимоги до ТОВ "Мірасол-Сід-Україна" на суму у розмірі 73640 Євро, яким він не скористався до положень ст. 140, абз.(1) Закону про неспроможність. За таких обставин напрошується висновок про відмову позову, оскільки позивач помилково обрав правовий спосіб захисту своїх суб`єктивних цивільних прав."

09.02.2023 ТОВ "Мірасол-Сід-Україна" до Кишинівського апеляційного суду подано апеляційну скаргу на рішення Кишинівського районного суду.

27.04.2023 Колегія цивільних, господарських та адміністративних справ Кишинівського Апеляційного Суду ухвалила прийняти на розгляд звернення, подане адвокатом Тудором Сафтюком в інтересах ТОВ "Мірасол-Сід-Україна". Розгляд апеляційної скарги призначити на 20.02.2023 о 09.00 годині ранку в приміщенні апеляційного суду. Апеляційна заява розглядається в письмовому порядку протягом 60 днів з дня відкриття апеляційного провадження в умовах розгляду справи у першій інстанції.

Суд звертає увагу, що ТОВ "Мірасол-Сід-Україна" не надано до суду доказів щодо прийняття Кишинівським апеляційним судом рішення за апеляційною скаргою ТОВ "Мірасол-Сід-Україна" станом на вересень 2023 року.

Будь-яких документів та доказів, що спростовують доводи контролюючого органу з приводу порушення строків розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом №06/04-21 від 06.04.2021, які передбачені ч. 3 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» №2473-VIII від 21.06.2018, позивачем не надано, при цьому факт порушення строків позивачем не заперечується.

У відповідності до ч. 7 ст. 13 Закону України №2473-VIII у разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується.

У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про відмову в позові повністю чи частково в частині майнових вимог або про відмову у відкритті провадження у справі чи про залишення позову без розгляду, а також у разі визнання документа про стягнення заборгованості з боржника-нерезидента таким, що не підлягає виконанню, недійсним, незаконним тощо та (або) закриття (припинення) провадження без зарахування грошових коштів на рахунки резидентів у банках України за таким документом строк, встановлений відповідно до цієї статті, поновлюється і пеня за його порушення нараховується за кожний день прострочення, включаючи період, на який цей строк було зупинено.

Таким чином, у разі судового розгляду справи, пеня за порушення строку не нараховується, відповідно до ч. 7 ст. 13 Закону України від 21.06.2018 №2473-УІІІ «Про валюту і валютні операції» в редакції чинній з 07.02.2019, - з моменту прийняттям до розгляду позовної заяви судом, міжнародним комерційним арбітражем резидента про стягнення з нерезидента заборгованості.

Нарахування поновлюється, у разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про відмову в позові повністю чи частково в частині майнових вимог або про відмову у відкритті провадження у справі чи про залишення позову без розгляду.

У разі прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується.

При цьому, у разі визнання документа про стягнення заборгованості з боржника-нерезидента таким, що не підлягає виконанню, недійсним, незаконним тощо та (або) закриття (припинення) провадження без зарахування грошових коштів на рахунки резидентів у банках України за таким документом строк, встановлений відповідно до цієї статті, поновлюється і пеня за його порушення нараховується за кожний день прострочення, включаючи період, на який цей строк було зупинено.

Таким чином, ч. 7 ст. 13 Закону України від 21.06.2018 №2473-VІІІ «Про валюту і валютні операції» передбачено єдину можливу умову для не нарахування пені, передбаченою ч. 5 Закону України №2473-VІІІ, а саме: у разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про задоволення позову про стягнення з нерезидента заборгованості.

У разі рішення судового органу про відмову у позові повністю чи частково в частині майнових вимог або про відмову у відкритті провадження у справі чи про залишення позову без розгляду, граничний строк розрахунків за операціями з експорту імпорту товарів, встановлений Національним банком України відповідно до ст. 13 Закону України від 21.06.2018 №2473-VІІІ «Про валюту і валютні операції», поновлюється і пеня за його порушення нараховується за кожен день прострочення, включаючи період, на який цей строк було зупинено.

Суд відмічає, що розділом 10 п. 10.2 Договору №06/04-21 від 06.04.2021 встановлено, далі - мовою оригінала: - "В случае невозможності решения спора путем переговоров, спор передается на рассмотрение Международного Арбитражного Суду при ассоциации Ликвидаторов и Администраторов Республики Молдова (далее при АЛАРМ) на оснований Правил арбитражной процедури даного суда. Условия договора, дополнительних соглашений/приложений к нему, регламентуеться действующим законодательством Республики Молдова. Решение Арбитражного суда являється окончательним и обязательним для сторон и подлежит немедленному исполнению".

Однак, позивачем не надано доказів щодо звернення до міжнародного комерційного арбітражу про стягнення з нерезидента заборгованості та прийняття міжнародним комерційним арбітражем рішення про задоволення позову про стягнення з нерезидента заборгованості відповідно до п.7 ст.13 Закону України від 21.06.2018 №2473-VІІІ та на виконання п. 10.2 розділу 10 Договору №06/04-21 від 06.04.2021 щодо звернення до Міжнародного Арбітражного Суду Республіки Молдови.

Позивач не отримував висновків Міністерства економіки на подовження строків розрахунків по Договору №06/04-21 від 06.04.2021, що визначається ч. 4 ст. 13 Закону України від 21.06.2018 №2473-УІІІ «Про валюту і валютні операції» в редакції чинній з 07.02.2019, за окремими операціями з експорту та імпорту товарів граничні строки розрахунків, встановлені Національним банком України, можуть бути подовжені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, шляхом видачі висновку.

Враховуючи вищевикладене, позивачем, згідно умов зовнішньоекономічного контракту №06/04-21 від 06.04.2021, в межах граничних термінів розрахунків, заборгованість складає 73640,00 євро, чим порушено вимоги ч. 3 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 №2473-VIII, п. 21 розділу II постанови Правління Національного банку України від 02.01.2019 №5 «Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті», а тому контролюючим органом правомірно нараховано позивачу пеню на суму неодержаних коштів за цим контрактом.

Стосовно застосування відповідачем штрафних санкцій під час дії карантинних обмежень та необхідності встановлення вини в діях позивача, суд зазначає наступне.

У періоді здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції та пеня за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності застосовуються в загальновстановленому порядку.

Зокрема, абзацом першим пункту 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України передбачено, що за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за порушення, визначені в абзацах 2-9 цього пункту.

Протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID) платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

При цьому, Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків і зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків і зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (абзац перший пункту 1.1 статті 1 ПК України).

Водночас, правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначено Законом України «Про валюту і валютні операції» №2473-VIII від 21.06.2018.

Згідно з ч. 2 ст. 3 Закону №2473-VIII питання здійснення валютних операцій, основи валютного регулювання та нагляду, регулюються виключно цим Законом.

Частиною 3 ст. 3 Закону №2473-VIII визначено, що у разі якщо положення інших законів суперечать положенням цього Закону, застосовують положення цього Закону.

Частиною 5 ст. 13 Закону №2473-VIII передбачено, що порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Відповідно до ч. 8 ст. 13 Закону №2473-VIII центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п`ятою цієї статті.

Також, відповідно до ч. 4 ст. 14 Закону №2473-VIII центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, має право адекватно вчиненому порушенню застосувати до юридичних осіб (крім уповноважених установ) захід впливу у вигляді штрафних санкцій у розмірі до 100 відсотків суми операції, проведеної з порушенням валютного законодавства.

При цьому, норми Закону №2473-VIII та інших нормативно-правових актів, які регулюють зовнішньоекономічну діяльність, не звільняють від застосування штрафних санкцій та пені за порушення валютного законодавства у періоді здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і порушенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Податковий кодекс України не регламентує порядок здійснення валютних операцій та не встановлює відповідальність за його порушення. Натомість склад правопорушення та санкції (розмір та порядок обчислення визначенні саме в Законі України «Про валюту і валютні операції». А податковий кодекс України, в даному випадку, регламентує лише порядок прийняття податкового повідомлення - рішення, а не нарахування пені. Отже відсутні правові підстави застосовувати норми Податкового кодексу України в частині не нарахування пені протягом дії карантину.

В спірному податковому повідомленні-рішенні пеня нараховується відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 №2473-VIII, отже, ніякого відношення до визначеного в Податковому кодексі поняття пені - немає.

Суд не приймає посилання позивача в адміністративному позові на практику апеляційних судів, оскільки ч. 5 ст. 242 КАС України зобов`язує враховувати виключно висновками Верховного суду щодо застосування норм права.

Із системного аналізу зазначених вище норм Податкового кодексу України та Закону №2473-VІІІ вбачається, що на штрафні санкції та пеню, які нараховані відповідно до Закону України «Про валюту і валютні операції» №2473-VIII, не поширюються положення пункту 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Стосовно посилання позивача на ст. 112 Податкового кодексу України, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 109.1 ст. 109 ПК України, податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.

Згідно з вимогами п. 109.2 ст. 109 ПК України - порушення податкового законодавства та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до п. 109.3 статті 109 ПК України у випадках, визначених пунктом 119.3 статті 119, пунктами 123.2 - 123.5 статті 123, пунктами 124.2, 124.3 статті 124, пунктами 125 1.2 - 125 1.4 статті 125 1 цього Кодексу, необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення є встановлення контролюючими органами вини особи.

Таким чином, нормами статті 109 ПК України чітко визначено випадки, коли необхідною умовою є встановлення вини. Відтак, спірні обставини у даній адміністративній справі не входить до вказаного переліку.

Крім того, посиланнями позивача на п. 112.2 ст. 112 ПК України суд не бере до уваги, оскільки неможливість його застосування до спірних правовідносин чітко зазначена в самій нормі.

Зокрема, відповідно до п. 112.2 ст. 112 ПК України, особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

Тобто, відповідальність за податкове правопорушення має бути передбачена саме Податковим Кодексом, проте за порушення вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (п. 109.2 ст. 109 ПК України), відповідальність передбачена ЗУ «Про валюту і валютні операції».

Виходячи з вищенаведеного, суд доходить висновку, що позивачем не доведено протиправності порушень, зафіксованих в акті перевірки, та неможливості застосування фінансових санкцій у період запровадження карантину.

Відносно посилання позивача щодо наявності невідворотних обставин, які підтверджено Торгово-промисловою палатою України (ТПП України) листом від 28.02.2022 №2024/02.0.-7.1, суд зазначає наступне.

Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

Тобто одна із сторін договору повинна довести, що наявні обставини (введення воєнного стану чи початку бойових дій) мають відношення до конкретного господарського зобов`язання та унеможливлюють після постачання товару або здійснення авансового платежу отримати резидентами валютної виручки або поставку їм імпортного товару на невизначений строк, а також з метою не нарахування пені за порушення граничних строків розрахунків у період дії форс-мажорних обставин необхідно засвідчити даний факт відповідною довідкою уповноваженої організації (органу) країни нерезидента та/або сертифікатом Торгово-промислової палити України.

Пунктом 6 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України (далі - ТПП) та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого Рішенням Президії ТПП України 18 грудня 2014 року №44(5) (далі - Регламент ТПП) визначено, що підставою для засвідчення форс-мажорних обставин є наявність однієї або більше форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), перелічених у ст. 141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», а також визначених сторонами за договором, законодавчими, відомчими та/чи іншими нормативними актами, які вплинули на зобов`язання таким чином, що унеможливили його виконання у термін, передбачений відповідним договором, законодавчими та/чи іншими нормативними актами.

Згідно з Регламентом ТПП, форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб`єктів господарської дiяльностi по кожному окремому договору, виконання якого настало згідно з умовами договору i виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин, шляхом видачу сертифікату ТПП України або регіональною торгово-промисловою палатою згідно з чинним законодавством та Регламентом.

ТПП України веде єдиний Реєстр сертифікатів, виданих ТПП України та регіональними ТПП (Реєстр сертифікатів), про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) та Реєстр уповноважених осіб.

Торгово-промислова палата України листом від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану з 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні».

Згодом Указами Президента України строк дії воєнного стану в Україні продовжувався: з 26 березня 2022 року строком на 30 діб; з 25 квітня 2022 року - на 30 діб, з 25 травня 2022 року - на 90 діб, з 23 серпня 2022 року - на 90 діб.

Тобто, ТПП України листом повідомила «всіх, кого це стосується» про те, що з 24 лютого 2022 року зазначені обставини є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської дiяльностi України. Але Регламентом ТПП лист не визначено таким документом як сертифікат, що засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), виданий ТПП України або регіональною торгово-промисловою палатою згідно з чинним законодавством, умовами договору (контракту, угоди тощо) та цим Регламентом.

Отже, лист ТПП України не є сертифікатом, що засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Таким чином, вимоги Закону №2473-VІІІ і Регламенту ТПП, а також початок бойових дій на території України, для можливого звільнення платників податків від відповідальності за порушення граничних строків розрахунків, встановлених НБУ, обґрунтування неможливості виконання зовнішньоекономічного контракту, засвідчується ТПП України сертифікатом про наявність форс-мажорних обставин із зазначенням періоду дії таких обставин.

Суд зазначає, що порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили) визначений Регламентом засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), що затверджений Рішенням Президії Торгово-промислової палати України від 18.12.2014 №44(5).

Статтею 4 Регламенту розмежовано компетенції ТПП України та регіональних палат.

Відповідно до статей 4.1 та 4.2 4.1., Торгово-промислова палата України здійснює засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) відповідно до умов зовнішньоторговельних угод та міжнародних договорів України, норм законодавства, відомчих нормативних актів, а також умов договорів, контрактів, типових договорів, угод тощо між резидентами, в яких безпосередньо передбачено віднесення такої функції до компетенції Торгово-промислової палати України.

Регіональні торгово-промислові палати здійснюють засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) відповідно до умов договорів, контрактів, типових договорів, угод тощо між резидентами, норм законодавства, відомчих нормативних актів, органів місцевого самоврядування, в яких безпосередньо передбачено віднесення такої функції до компетенції регіональних торгово-промислових палат / відповідної регіональної торгово-промислової палати.

Тобто, до компетенції регіональної торгово-промислової палати належить засвідчення наявності обставин непереборної сили у договірних відносинах між резидентами, засвідчення ж форс-мажорних обставин відповідно до умов зовнішньоторговельної угоди, укладення якої має місце між позивачем та з "AMG-Agroselect Comert" SRL, здійснюється Торгово-промисловою палатою України.

Водночас, сертифікату, виданого Торгово-промисловою палатою України, ані під час перевірки, ані до суду позивачем надано не було.

Суд, також не приймає посилання позивача в адміністративному позові на правову позицію Верховного суду, викладеною ним у постанові від 24.04.2020 у справі №816/1506/16, оскільки обставини та докази, які були предметом дослідження по справі №816/1506/16, а саме: "...визнання неплатоспроможною компанію є в даному випадку надзвичайною та невідворотною обставиною, яка може бути прирівняна до фарс - мажорної обставини, про яку домовились сторони згідно умов контракту, зокрема сторони визнавали, що визнання неплатоспроможною компанію є фарс -мажор, а також безспірне визнання, зарахування та відображення керуючим вимог ТДВ "Укроліяпродукт" в ліквідаційному балансі "ARCOR Gmbh".." відповідно до рішення, є різними. Так, Договором №06/04-21 від 06.04.202 не передбачено у разі визнання "AMG-Agroselect Comert" SRL неплатоспроможнім прирівнювати до фарс-мажорних обставин.

З огляду на те, що позивач не спростував правомірності прийняття контролюючим органом оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, суд приходить до висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог.

Посилання позивача щодо не направлення контролюючим органом разом з податковим повідомленням-рішення від 22.03.2023 №00058520701 додаток №4, №5, суд не бере до уваги, оскільки спростовується матеріалами справи.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява №65518/01; від 06.09.2005; пункт 89), Проніна проти України" (Заява №63566/00; 18.07.2006; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява №4909/04; від 10.02.2010; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09.12.1994, пункт 29).

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 19, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Мірасол-Сід-Україна" (вул. Валентинівська, буд. 22, м. Харків, 61170, код ЄДРПОУ 43370553) до Головного управління Державної податкової служби України у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням приписів п. 3 Прикінцевих положень КАС України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 22.09.2023.

Суддя Біленський О.О.