Постанова

від 21.09.2023 по справі 160/7244/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

21 вересня 2023 року м. Дніпросправа № 160/7244/23(суддя Ільков В.В., м. Дніпро)

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач),

суддів: Шальєвої В.А., Іванова С.М.,

за участю секретаря судового засідання Корсун Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Тернопільської митниці на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 червня 2023 року у справі № 160/7244/23 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія «ДТЗ» до Тернопільської митниці про визнання протиправними та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія «ДТЗ» 07 квітня 2023 року звернулось до суду з позовом до Тернопільської митниці згідно з яким просить визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товару №UА403020/2022/000077/2 від 31.01.2023 року.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що надані до митного оформлення товару документи належним чином підтверджували заявлену митну вартість товарів, тому відповідач протиправно прийняв рішення про визначення митної вартості товарів за другорядним методом визначення митної вартості 2-г.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 червня 2023 року позов задоволено повністю.

Рішення суду мотивовано тим, що при розгляді справи митницею не було доведено правильність оскарженого рішення. Позивачем надано митному органу документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Митний орган не довів наявність обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що свідчить про відсутність підстав передбачених ч.2 ст. 53 Митного кодексу України для витребування додаткових документів у декларанта.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач оскаржив його в апеляційному порядку з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам справи.

Просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволені позову відмовити повністю.

В апеляційній скарзі посилається на наявність обґрунтованих сумнівів щодо заявленої митної вартості товару, оскільки митна вартість ідентичних товарів оформлених в попередньому періоді митними органами є значно вищою.

Зазначає про непогодження митниці з висновками суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, який підтримав доводи апеляційної скарги, пояснення представника позивача, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції з`ясовано та знайшло підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що на підставі зовнішньоекономічного контракту KL/3 від 01.09.2021р. ТОВ ПК ДТЗ було отримано партію товарів, поставлених в Україну компанією YINAN COUNTY KAI LILAI MACHINERY CO., LTD (Китай) - тракторів для сільськогосподарських робіт, колісних. Товари поставлялись також на підставі комерційних та товаросупровідних документів: рахунку-фактури (інвойсу) № KL2022-8А від 28.10.2022р., коносаменту №ZJSM22110098 від 14.11.22 року.

Після ввезення в Україну отримані товари, були розміщені ТОВ ПК ДТЗ в режим митного ліцензійного складу (МЛС) за електронною митною декларацією (ЕМД) №23UA403000900374U0 від 14.02.2022р., де вони (товари) і зберігались певний час.

У період зберігання зазначених товарів на МЛС, за ініціативою китайської компанії - їх власника YINAN COUNTY KAI LILAI MACHINERY CO., LTD (Китай), вони були передані компанії SHANDONG SHIFENG (GROUP) CO. LTD (Китай), як новому їх власнику та продавцю в рахунок погашення заборгованості.

06 листопада 2023 року, на прохання компанії SHANDONG SHIFENG (GROUP) CO. LTD та за взаємною згодою, ТОВ ПК ДТЗ прийняло цей товар за раніше укладеним між цими ж компаніями зовнішньоекономічним Контрактом № SF/6 від 01.09.2021р., Специфікацією до нього 2023-1.1 від 06.01.2023р., рахунком фактурою (інвойсом) № SF2023-1.1 від 06.01.23 року.

З метою здійснення митного оформлення ввезених в режимі імпорту товарів, ТОВ ПК ДТЗ, було задекларовано партію отриманих товарів за електронною митною декларацією (ЕМД) № 23UA403020001371U3 від 30.01.2023 року.

Отже, встановлено, що 30 січня 2023 року уповноваженою особою позивача, було подано до митного оформлення митну декларацію типу ІМ40ДЕ № 23UA403020001371U3, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення наступні товар: Трактор для сільськогосподарських робіт, колісний, новий, 80шт., марка - KENTAVR, модель - 240BP, тип двигуна - дизельний, робочий об`єм циліндрів - 1194см3, потужність двигуна - 17,6кВт/24к.с, Календарний рік виготовлення - 2022. У частково розібраному стані, в комплекті з інструментом та приладдям для налагоджування та обслуговування. Виробник: YINAN COUNTY KAI LILAI MACHINERY CO., LTD..

На момент декларування цього товару, його фактичним власником виступала компанія SHANDONG SHIFENG (GROUP) CO. LTD (Китай), між якою та ТОВ ПК ДТЗ раніше уже було укладено зовнішньоекономічний Контракт № SF/6 від 01.09.2021р. на поставку товарів, до якого, за пропозицією означеної компанії, Сторонами було узгоджено Специфікацію № 2023-1.1 від 06.01.2023р., яка є невід`ємною частиною Контракту, відповідно до умов якої, Сторони погодили ціни, умови поставки, умови оплати, кількість та вартість товарів, що декларувалися.

Митна вартість зазначеного товару підприємством була визначена за основним методом, який встановлений ст. 58 Митного кодексу України в сумі 98200,00 дол. США: 92800,00 дол. США (вартість товару) + 5400,00 дол. США (вартість транспортних витрат до кордону з Україною).

Для підтвердження вартості товару, яка повинна бути сплачена продавцю, підприємством було надано митному органу документи, передбачені частинами 2 та 3 ст. 53 МКУ, перелік яких зазначений в гр. 44 митної декларації, а саме: декларація митної вартості; зовнішньоекономічний контракт №SF/6 від 01.09.2021р.; додаткова угода №5 від 10.01.23р.; додаток (специфікація) до нього №2023-1.1 від 06.01.2023р.; рахунок - фактура №SF2023-1.1 від 06.01.2023р.; пакувальний лист до нього від 06.01.23р.; рахунок-фактуру №KL2022-8A від 27.10.22р.; сертифікат країни походження товару №22C4403A2506/05915R від 12.12.22р.; лист компанії YINAN COUNTY KAI LILAI MACHINERY CO., LTD № 23 від 06.01.2023р. щодо відмови від товару; лист компанії SHANDONG SHIFENG (GROUP) CO. LTD щодо прийняття та оформлення товару; список номерів шасі від 27.10.22р.; технічні характеристики товару від 27.10.2022 року.

Для підтвердження транспортних витрат (фрахту) до кордону України підприємство надало митниці: договір ТЕО №2 від 01.11.2019р.; заявку на ТЕО №143 від 07.11.22р.; коносамент №ZJSM22110098 від 14.11.22р.; залізничні товаро- транспортні накладні від 15.01.23р. №003242, №003267; інвойс №2022/451 від 13.12.22р.; акт виконаних робіт № 65 від 26.01.23р.; довідку про транспортні витрати від 13.12.22р.; платіжне доручення №1391 від 28.12.22р. щодо оплати послуг з перевезення.

Під час здійснення митного контролю за МД № 23UA403020001371U3 від 30.01.2023 року митницею було опрацьовано інформацію, яка міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах, за результатами опрацювання якої у митного органу виникли сумніви щодо заявленої митної вартості цього товару оскільки, відповідач під час здійснення перевірки дійшов до висновку, що митна вартість ідентичних товарів оформлених в попередньому періоді митними органами є значно вищою.

Таким чином, під час здійснення митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, митницею підприємству було направлено електронне повідомлення від 30.01.23р. такого змісту, зокрема: надати додаткові документи, які підтверджують числове значення складової митної вартості товару згідно вимог пункту 3 статті 53 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року №4495-VI, а саме: - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - копію митної декларації країни відправлення; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару.

Листом №300103 від 30.01.2023р. ТОВ ПК ДТЗ додатково було надало митниці: прайс лист виробника товару від 21.09.22р., комерційну пропозицію виробника товару від 27.09.22р., а також повідомило митницю, що усі наявні у підприємства, документи, які підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, вони повною мірою підтверджують розрахунок митної вартості, здійснений декларантом, у зв`язку з чим будь-які інші додаткові документи у ході митного оформлення задекларованого товару, надаватись не будуть та висловило прохання здійснити митне оформлення за наявними документами.

За результатами здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митної вартості товарів посадовими особами митниці прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA403020/2023/000077/2 від 31.01.2023 року, у гр. 33 якого зазначено Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв`язку з тим, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару, в документах поданих до митного оформлення документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні та на вимогу митного органу не подано документів, що підтверджують митну вартість товару: - транспортних перевізних документів, якщо здійснювалося страхування, - страхових документів, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - каталоги, специфікації виробника товару; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару; - копію митної декларації країни відправлення.

31.01.2023 року відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товару №UA403020/2022/000077/2, де за основу для обрахунку митної вартості товару 1 взято інформацію щодо вартості обрахованого згідно з митним оформленням, яке здійснено в попередніх періодах: товар №1 за ЕМД від 08.10.2022 №UA100190/2022/028620 на рівні 2,92 дол. США/кг. або 1941,83 дол. США за 1шт..

Встановлено, що джерелом інформації для визначення митної вартості при винесенні рішення про коригування митної вартості від №UA403020/2023/000077/2 від 31.01.2023 року використано рівень митної вартості аналогічних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, визначений відповідно до раніше визнаної (визначеної) митної вартості товарів, зокрема: товару № 1 згідно ЕМД від 08.10.2022 № UA100190/2022/028620 на рівні 2,92 дол. США/кг. або 1941,83 дол. США за 1шт.

Сума митної вартості, заявлена декларантом товариства, була збільшена митницею у спірному рішенні для товару №1 з 98200,00 дол. США до 155346,40 дол.США.

Отже, згідно прийнятого рішення, загальна митна вартість задекларованого Товару №1 була скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2-r - резервний метод, згідно з положеннями ст.64 МКУ, а також відмовлено у прийнятті вказаної митної декларації шляхом оформлення картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Скориставшись своїм правом, підприємство задекларувало зазначену партію товару, а митниця випустила товар у вільний обіг за ЕМД №23UA403020001432U1 від 31.01.23р.

Загальна різниця митних платежів (ПДВ) від митної вартості, визначеної підприємством та скоригованої митницею, склала 417952,77 гривень.

Правомірність та обґрунтованість вказаного рішення відповідача є предметом спору переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спірні відносини між сторонами та задовольняючи позов повністю, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідач приймаючи спірне рішення діяв не на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені митним законодавством України.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при ухвалені оскарженого рішення, виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 Митного кодексу України (далі - МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 1 ст. 51 МК України визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

За змістом ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 52 МК України передбачено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Судом першої інстанції з`ясовано та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що підставою для прийняття оскаржуваного рішення №UA403020/2023/000077/2 від 31.01.2023 року про коригування митної вартості товарів є те, що митна вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв`язку з тим, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару, в документах поданих до митного оформлення документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні та на вимогу митного органу не подано документів, що підтверджують митну вартість товару: - транспортних перевізних документів, якщо здійснювалося страхування, - страхових документів, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - каталоги, специфікації виробника товару; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару; - копію митної декларації країни відправлення.

Проте, як правильно з`ясовано судом першої інстанції підприємством було надано митному органу документи, передбачені частинами 2 та 3 ст. 53 МКУ, перелік яких зазначений в гр. 44 митної декларації, а саме: декларація митної вартості; зовнішньоекономічний контракт №SF/6 від 01.09.2021р.; додаткова угода №5 від 10.01.23р.; додаток (специфікація) до нього №2023-1.1 від 06.01.2023р. від 06.01.2022; рахунок - фактура №SF2023-1.1 від 06.01.2023р.; пакувальний лист до нього від 06.01.23р.; сертифікат країни походження товару №22C4403A2506/05915R від 12.12.22р.; лист компанії YINAN COUNTY KAI LILAI MACHINERY CO., LTD № 23 від 06.01.2023р. щодо відмови від товару; лист компанії SHANDONG SHIFENG (GROUP) CO. LTD щодо прийняття та оформлення товару; список номерів шасі від 27.10.22р.; технічні характеристики товару від 27.10.2022 року.

Для підтвердження транспортних витрат (фрахту) до кордону України підприємство надало митниці: договір ТЕО №2 від 01.11.2019р.; заявку на ТЕО №143 від 07.11.22р.; коносамент №ZJSM22110098 від 14.11.22р.; залізничні товаро-транспортні накладні від 15.01.23р. №003242, №003267; інвойс №2022/451 від 13.12.22р.; акт виконаних робіт № 65 від 26.01.23р.; довідку про транспортні витрати від 13.12.22р.; платіжне доручення №1391 від 28.12.22р. щодо оплати послуг з перевезення.

У процесі консультацій щодо митного оформлення спірної товарної партії на вимогу митниці товариством додатково були надані митниці документи, передбачені частиною 3 ст.53 МКУ (додатки до листа вих. №300103 від 30.01.22р.), а саме: прайс-лист виробника від 21.09.22р.; комерційну пропозицію виробника від 27.09.22 року.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції відносно того, що посилання відповідача на те, що товариством не було надано транспортних перевізних документів спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Крім того, суд першої інстанції обґрунтовано звернув увагу на те, що оскільки умовами поставки не було передбачено обов`язкового страхування товару, воно не здійснювалось, тому зазначені митницею документи товариством на підтвердження визначеної митної вартості товару не подавались, а вимога митниці про їх надання є безпідставною.

Пунктом 8 частини 2 статті 53 МКУ передбачено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення: якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Також не є обґрунтованими вимоги відповідача щодо надання митниці інших платіжних та/або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, оскільки пунктом 5 частини 2 статті 53 МКУ чітко визначено, що такі документи подаються виключно за наявності їх у декларанта.

Між тим такі документи були відсутні у товариства, тому вони не могли бути подані митниці, а вимога про їх надання є безпідставною.

Щодо ненадання позивачем митниці при декларуванні товару: каталогів, виробника товару; копії митної декларації країни відправлення; висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару, рахунків про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту), суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що вони відсутні у товариства, а вимога митниці про їх надання є безпідставною, оскільки відповідно положень до частини 3 ст. 53 МКУ, усі перелічені митницею документи передбачені як додаткові документи, що надаються (за їх наявності) на запит митниці, виключно у випадку, якщо надані документи, передбачені частиною 2 ст. 53 МКУ містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Колегія суддів також погоджується з висновками суду першої інстанції відносно того, що доводи відповідача про ненадання каталогів виробника товару та відсутності специфікацій виробника товару, під час здійснення митного оформлення спірної товарної партії є безпідставними, оскільки митниці були надані позивачем: прайс лист, комерційна пропозиція, технічні характеристики виробника товару, які по своїй суті і є каталогами виробника, та специфікація № 2023-1.1 від 06.01.2023 року.

Водночас, суд першої інстанції вирішуючи спірні правовідносини правильно послався на правову позицію Верховного Суду, у постанові від 19.03.2019 року по справі №810/4116/17 згідно з якою: Крім того, ненадання позивачем митної декларації країни відправлення також не може бути підставою для невизнання заявленої позивачем вартості товару, оскільки така (вартість) повністю підтверджувалася поданими позивачем при проходженні митних формальностей первинними документами, а надання такої митної декларації не є обов`язковим за вказаних обставин підтвердження митної вартості товару.

Проте, в цьому випадку митниця лише вимагає надання додаткових документів, у тому числі митної декларації країни відправлення, не обґрунтовуючи при цьому неможливість визначення митної вартості товару за першим методом на підставі поданих деларантом товариства документів та не зазначаючи які саме вони містять розбіжності, що не дозволяли їй здійснити перевірку числових показників заявленої товариством митної вартості задекларованих товарів.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що митний орган не довів наявність обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що свідчить про відсутність підстав передбачених ч.2 ст. 53 Митного кодексу України для витребування додаткових документів у декларанта.

На думку колегії суддів, зазначені обставини свідчать про те, що подані позивачем до митного оформлення документи повністю відповідали вимогам ч.2 ст.58 Митного кодексу України і не створювали підстав для виникнення у митниці обґрунтованих сумнівів відносно не підтвердження чи невизначеності кількісно і достовірно та/або відсутності хоча б однієї із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні, або підстав вважати що вони містять розбіжності та в них наявні ознаки підробки.

Поданих позивачем документів було цілком достатньо для визначення митної вартості товарів і цей перелік повністю відповідає вищенаведеним правилам ч. 1 ст. 53 МК України.

Також, слід зазначити, що у оскарженому рішенні про коригування митної вартості товарів, відповідач посилається на те, що визначена ним митна вартість товару ґрунтується на інформації, наявній у нього щодо митної вартості товару, митне оформлення яких вже здійснено.

Проте суд апеляційної інстанції зауважує, що наявність у митного органу інформації про більшу вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, не є підставою для не застосування основного методу для визначення митної вартості товарів, оскільки вказана обставина не перерахована у статті 58 МК України в якості підстави, що виключає застосування основного методу визначення митної вартості товарів.

Відомості надані позивачем стосовно митної вартості товарів є об`єктивними, піддаються обчисленню та підтверджуються документально.

Відповідач зобов`язаний навести у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості.

При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним митним органом за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), відповідач повинен довести, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом.

У ситуації з рішенням про коригування митної вартості товарів відповідач повинен не просто зазначити, зокрема, обставину відсутності в нього інформації щодо оформлення ідентичних та подібних товарів (як підставу незастосування методів за ціною договору щодо ідентичних товарів та за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів), а навести цінову інформацію з ЄАІС про оформлення товарів, що мають ознаки, найбільш схожі на ознаки задекларованих товарів, та пояснити з урахуванням положень статей 59, 60 МКУ, чому ця інформація не може бути взята за основу для визначення митної вартості.

Отже, якщо при обґрунтуванні неможливості застосування певних другорядних методів митний орган повинен конкретизувати підстави незастосування цих методів.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що відповідач у оскарженому рішенні про коригування митної вартості товарів не дотримався вимог, які зазначені вище, тому оскаржуване рішення митниці не можуть вважатися обґрунтованим та таким, що відповідає п.3 ч.2 ст. 2 КАС України.

Щодо доводів відповідача в апеляційній скарзі про те, що на момент прийняття рішення про коригування митної вартості посадова особа мала повну інформацію щодо того, що товар дійсно був увезений до України; митна вартість товару за вказаною митною декларацією заявлена декларантом самостійно; митна вартість не була в подальшому відкоригована не спростовує правильності висновків суду першої інстанції щодо відсутності підстав, для витребування додаткових документів.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність та необхідність скасування оскарженого рішення про коригування митної вартості товару.

У відповідності з частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Між тим відповідач вказаного обов`язку не виконав.

На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об`єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому рішення суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись: статтями 241-245, 250, пунктом 1 частини 1 статті 315, статтями 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Тернопільської митниці - залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 червня 2023 року у справі №160/7244/23 без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених частиною 5 статті 291, пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 21 вересня 2023 року.

Повне судове рішення складено 21 вересня 2023 року.

Головуючий - суддяВ.Є. Чередниченко

суддяВ.А. Шальєва

суддяС.М. Іванов