Рішення

від 22.09.2023 по справі 916/2896/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" вересня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/2896/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Щавинської Ю.М. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи:

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Елітбетонпівдень" (67500, Одеська обл., Лиманський р-н, смт Доброслав, вул. Мічуріна, буд. 28)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Мікромегас Інвест" (65058, Одеська обл., м. Одеса, вул. Армійська, буд. 8-б, офіс 9)

про стягнення 355 275 грн

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог.

07.07.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "Елітбетонпівдень" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мікромегас Інвест", в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 355 275 грн, а також судові витрати.

2. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 12.07.2023 за даним позовом було відкрито провадження у справі №916/2896/23 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.

Вказаною ухвалою суду було запропоновано сторонам надати у відповідні строки заяви по суті спору, а також роз`яснено відповідачу про можливість звернення до суду з клопотанням про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч.7 ст. 252 ГПК України.

Ухвала суду від 12.07.2023 була надіслана позивачу на електронну пошту, вказану у позовній заяві, та отримана останнім, про що свідчить відповідний електронний лист (а.с.43).

Відповідачу ухвала від 12.07.2023 була надіслана на його юридичну адресу, що зазначена в ЄДР, та отримана останнім, про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення (а.с.45).

Згідно з ч.5,7 ст.252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від відповідача справи до суду не надходило.

Водночас суд зауважує, що відповідно до пунктів 3 та 4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Зі змісту ст. 165 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що свої заперечення проти позову відповідач може викласти у відзиві на позовну заяву. При цьому, згідно ч. 4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву не скористався, жодних заперечень проти позову не надав, з огляду на що суд вважає за можливе відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Згідно положень ст.248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У відповідності до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі, зокрема, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Враховуючи ту обставину, що в умовах воєнного стану суди продовжують працювати в штатному режимі, з огляду на необхідність дотримання розумних строків розгляду справи з метою забезпечення доступу до правосуддя, гарантованого державою та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути дану справу в межах розумного строку.

3. Позиція учасників справи.

3.1. Доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "Елітбетонпівдень".

09.06.2020 між сторонами укладено договір поставки бетону №09/06/20, на виконання зобов`язань за яким позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 1 256 450 грн.

Відповідачем товар було оплачено лише частково на загальну суму 901 175 грн, що підтверджується відповідними банківськими виписками.

Станом на момент подання позову несплаченою є сума у розмірі 355 275 грн.

4. Фактичні обставини, встановлені судом.

09.06.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Елітбетонпівдень" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мікромегас Інвест" (Замовник) укладено договір поставки бетону №09/06/20 (а.с.11-14), за умовами якого Постачальник зобов`язується поставити та передати у власність Замовнику на умовах цього Договору замовлений товарний бетон, та/або вироби з бетону, в асортименті і кількості, який надалі іменується «Товар», а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити «Товар» за цінами та на умовах, передбачених у Додатку N№1, який є невід`ємною частиною цього договору.

За умовами п. 4.4. договору в разі поставки товару без передоплати, поставлений товар підлягає оплаті замовником протягом п`яти днів з дати поставки товару.

Відповідно до п. 4.7. договору право власності на товар переходить від постачальника до замовника в момент передачі товару та підписання уповноваженим представником замовника оформленої належним чином видаткової накладної.

Умови договору не містять положень щодо строку дії договору.

Згідно наявних в матеріалах справи видаткових накладних (а.с.16-25) позивачем в період з січня 2022 по квітень 2022 року поставлено відповідачу бетон на загальну суму 1 256 450 грн. Підставою поставки у видаткових накладних вказано договір №09/06/20 від 09.06.2020.

Згідно банківських виписок (а.с.26-27) відповідач поставлений товар оплатив частково у сумі 901 175 грн. У призначенні кожного окремого платежу відповідачем зазначалось: "оплата за товар згідно договору 09/06/20".

Доказів оплати поставленого товару в повному обсязі матеріали справи не містять.

5. Позиція суду.

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності зі статтею 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

При цьому, з огляду на непогодження сторонами умов щодо строку дії договору, суд, з урахуванням конклюдентних дій сторін щодо зазначення у видаткових накладних підстави поставки договір №09/06/20 та відповідно вказання відповідачем у призначенні платежу договору №09/06/20, а також відсутності заперечень щодо припинення його дії, погоджується з тим що спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі договору №09/06/20 від 09.06.2020.

Згідно до ст.193 ГК України, яка цілком кореспондується зі ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Враховуючи встановлені судом обставини, а також те, що належних доказів, які б спростовували наявність заборгованості у розмірі 355 275 грн, відповідач, згідно приписів ст.74, 76-77 ГПК України, суду не надав, та вказана заборгованість підтверджується матеріалами справи, суд вважає позовні вимоги ТОВ "Елітбетонпівдень" в цій частині цілком обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 3 ст. 123 ГПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.1,2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За приписами ч.3-4 ст.126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.5 ст.129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Згідно п. 8 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Заявляючи вимоги про відшкодування витрат на правову допомогу, позивач зазначив, що такі витрати склали 8 000 грн.

У підтвердження понесення витрат на правову допомогу позивачем надано суду договір про надання правової допомоги №05/07/23 від 05.07.2023, укладений між позивачем та адвокатом Мартиненко М.С. (а.с.28-30), додаток до договору (а.с.31), який визначає порядок оплати гонорару, вид правової допомоги та загальна вартість послуг, наданих адвокатом, додаток №1 до договору від 05.07.2023 (а.с.31), акт наданих послуг (а.с.33)

У відповідності до додатку №1 від 05.07.2023 оплата вартості послуг здійснюється в наступному порядку 100% вартості послуг (8000 грн) сплачується протягом 30 днів з дня набрання рішенням по справі за позовом ТОВ "Елітбетонпівдень" до ТОВ "Мікромегас Інвест" про стягнення грошових коштів законної сили.

Згідно означеного акту адвокатом надані наступні послуги на загальну суму 8 000 грн: ознайомлення з наданими Замовником документами з метою написання позовної заяви (1 година, 1 000 грн), вивчення законодавства та судової практики з аналогічних справ (1 година, 1 000 грн), надання клієнту юридичної консультації щодо перспектив судової справи (1 година, 1 000 грн), складання позовної заяви з урахуванням обставин справи, наданих замовником документів та доказів (3 години, 3 000 грн), особиста участь адвоката (Виконавця) у судових засіданнях, підготовка необхідних процесуальних документів: клопотань, заяв, тощо (прогнозовано) (2 години, 2 000 грн).

Суд зазначає, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7,9 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Для включення всієї суми гонору у відшкодування за рахунок відповідача має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналогічних висновків дійшов також Європейський суд з прав людини, рішення якого, відповідно до ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини можуть бути використані судом в якості джерела права.

Так, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, п.п. 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004р. заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Перш за все, з огляду на те, що справа судом була призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження, тобто без проведення судових засідань, суд зазначає про відсутність підстав для відшкодування за рахунок відповідача грошових коштів у сумі 2000 грн, що становить вартість наданих послуг з особистої участі адвоката у судових засіданнях.

Так суд вважає в цілому завищеним розмір гонорару адвоката з урахуванням рівня складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі та пропорційності по відношенню до сторін та предмету спору. Дана справа є справою незначної складності, стосується правовідносин, що виникли з договору поставки бетону. Судова практика з цього питання є сталою та послідовною. Обсяг доказів складається виключно з декількох видаткових накладних та виписок банку. Суд також враховує, що до стягнення заявлено лише суму основного боргу, жодних розрахунків штрафних санкцій не проводилось.

Суд також враховує, що відповідачем позиція з приводу позовної заяви висловлена не була, що відповідно зумовило відсутність необхідності подання позивачем інших заяв по суті справи окрім позовної заяви, яка за своїм змістом не є складною для адвоката, який за своїм правовим статусом має достатню правову кваліфікацію, а отже не вимагала значних витрат часу та зусиль.

Також суд зауважує, що послугу з надання консультації щодо перспектив судової справи не можна віднести до правничої допомоги.

З огляду на наведені вище положення Закону, враховуючи принципи співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, тощо, суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати на професійну правничу допомогу, які мають бути понесені позивачем, у сумі 4 000 грн.

Приймаючи до уваги задоволення позовних вимог в повному обсязі, витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 129,232,233,236-238,240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мікромегас Інвест" (65058, Одеська обл., м. Одеса, вул. Армійська, буд. 8-б, офіс 9, код ЄДРПОУ 39132911) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Елітбетонпівдень" (67500, Одеська обл., Лиманський р-н, смт Доброслав, вул. Мічуріна, буд. 28, код ЄДРПОУ 41304845) заборгованість у сумі 355 275 /триста п`ятдесят п`ять тисяч двісті сімдесят п`ять/ грн, судовий збір у сум 5 329 /п`ять тисяч триста двадцять дев`ять/ грн 13 коп., витрати на правничу допомогу у сумі 4 000 /чотири тисячі/ грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Ю.М. Щавинська