Рішення

від 22.09.2023 по справі 420/25363/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/25363/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Стефанова С.О.,

за участю секретаря судового засідання Мельника Ю.В.,

представника позивача Бутрик А.О. (на підставі витягу з ЄДРПОУ,

представника відповідача Мельниченко Р.В. (за ордером),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за заявою Головного управління ДПС в Одеській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Айсал» про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків,-

В С Т А Н О В И В :

До Одеського окружного адміністративного суду 20 вересня 2023 року надійшла заява Головного управління ДПС в Одеській області, в якій заявник просить суд підтвердити обґрунтованість рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна ТОВ «Айсал» (код ЄДРПОУ 25420275), згідно рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 20.09.2023 року.

Позиція позивача обґрунтовується наступним

Позивач зазначає, що Головним управлінням ДПС в Одеській області у відповідності до вимог пп. 19-1. 1.4, 19-1.1.8 п. 19-1.1 ст. 19-1, ст. 20, пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75, пп. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-УІ (із змінами і доповненнями) прийнято наказ від 13.09.2023 року № 7286-п «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «АЙСАЛ»», з 19 вересня 2023 року тривалістю 10 діб, перевіряємий період з 01.01.2022 року - по дату закінчення фактичної перевірки, з метою здійснення контролю щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

У відповідності до даного наказу та направлень на перевірку від 19.09.2023 року № 14469/15-32-07-06 та № 14466/15-32-07-06 посадовими особами Головного управління ДПС в Одеській області 19.09.2023 року був здійсненний вихід з метою проведення фактичної перевірки ТОВ «АЙСАЛ» (код за ЄДРПОУ 25420275) за адресою: Одеська область, м. Одеса, вул. Хімічна, 35, з метою здійснення контролю щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), та здійснено заходи щодо вручення копії наказу Головного управління ДПС в Одеській області від 13.09.2023 року № 7286-п та направлень на проведення перевірки.

Як вказує позивач, в ході виходу фінансовому директору ТОВ «АЙСАЛ» (код за ЄДРПОУ 25420275) ОСОБА_1 було пред`явлено службові посвідчення, копію наказу на проведення фактичної перевірки від 13.09.2023 року № 7286-п та направлень на перевірку від 19.09.2023 року № 14469/15-32-07-06 та № 14466/15-32-07-06. Ознайомившись з документами ОСОБА_1 не допустила до проведення фактичної перевірки.

Враховуючи вищенаведене 19.09.2023 року було складено акт відмови від допуску до перевірки (зареєстровано у наступному в контролюючому органі 19.09.2023 року за № 4130/15-32-07-06-17). Даний акт було пред`явлено фінансовому директору ТОВ «АЙСАЛ» (код за ЄДРПОУ 25420275) ОСОБА_1 , який було підписано нею зауваженнями, а саме зазначено, що письмові пояснення додаються, акт не містить заявлених причин відмови.

В свою чергу, як вказує позивач, 20.09.2023 року о 10 годині 00 хвилин заступником начальника Головного управління ДПС в Одеській області Миколою Бородюком було прийнято рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків ТОВ «АЙСАЛ» (код за ЄДРПОУ 25420275). Розгорнута інформація була викладена у попередньо складеному зверненні від 20.09.2023 року № 5676/15-32-07-06-11.

Таким чином, позивач вважає, що враховуючи той факт, що відповідачем відмовлено в допуску посадових осіб Головного управління ДПС в Одеській області до проведення фактичної перевірки, наявні всі правові підстави для застосування адміністративного арешту майна платника податків товариства з обмеженою відповідальністю «Айсал».

Позиція відповідача обґрунтовується наступним

Відповідач не погоджується з позовними вимогами ГУ ДПС в Одеській області, вважає їх необґрунтованими та такими, що не відповідають чинному законодавству України та зазначає, що 19.09.2023 року до відповідача прибули посадові особи позивача, як вони особисто визначили свій статус. Вказані посадові особи позивача надали уповноваженій особі відповідача Мельниченко О.В. копію наказу від 13.09.2023 року № 7286-п «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «Айсал». Будь-яких інших документів, зокрема, направлень на перевірку або службових посвідчень, зазначені посадові особи позивача не надали. Ознайомившись із змістом Наказу, відповідачем було прийняте рішення щодо не допуску зазначених посадових осіб до перевірки на підставі абз. 5 п. 81.2 ст. 81 ПКУ. Вищевказані посадові особи склали акт недопуску працівників ГУ ДПС в Одеській області до проведення фактичної перевірки від 19.09.2023 року, який надали на підпис уповноваженій особі відповідача - Мельниченко О.В.

Відповідач наголошує, що наказ від 13.09.2023 року № 7286-п «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «Айсал» не відповідає положенням податкового законодавства, оскільки підставою для прийняття наказу має слугувати певна фактична обставина, яка вказує на наявність ймовірних порушень зі сторони позивача, про що зазначається у наказі, натомість, у наказі відсутні будь-які посилання на конкретні підстави призначення перевірки, крім посилань на норми закону, що регулюють питання призначення перевірки.

Відповідач зазначає, як вбачається із змісту Наказу, інформація про можливі порушення вимог податкового законодавства надійшла від структурного підрозділу позивача, а не від державних органів або органів місцевого самоврядування, що суперечить положенням підпункт 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України.

Із змісту заяви позивача вбачається, що підставою для видання наказу стала доповідна записка № 5327/15-32-07-06-11 від 04.09.2023 року від Управління податкового аудиту позивача (тобто його ж структурного підрозділу) до заступника начальника ГУ ДПС в Одеській області, з проханням надати дозвіл на проведення фактичної перевірки щодо відповідача, з огляду на те, що відділом фактичних перевірок управління податкового аудиту в ході проведення доперевірочного аналізу встановлено, що відповідачем зареєстровано на неплатника ПДВ по коду 100000000000 податкові накладні, що може свідчити про можливі порушення податкового та іншого законодавства при здійсненні розрахунків готівкою неплатником ПДВ - підприємством, фізичною особою-підприємцем або фізичною особою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами з порушенням меж граничних сум розрахунків готівкою, установлених відповідним Положенням НБУ №148 від 29.12.2017 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні». Тобто, підставою видання наказу та перевірки відповідача стали припущення посадових осіб структурного підрозділу позивача, що якісь із контрагентів відповідача могли порушити вимоги законодавства.

Усі негативні наслідки, які зазнає відповідач через арешт його майна ставляться позивачем в залежність від дій третіх осіб - контрагентів, що є неприпустимим, безпідставним та незаконним.

Враховуючи порушення підстав призначення податкової перевірки щодо ТОВ «Айсал», на переконання відповідача, товариство правомірно реалізувало своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки, тому застосований умовний адміністративний арешт майна платника податків є необґрунтованим.

Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2023 року прийнято заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за заявою Головного управління ДПС в Одеській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Айсал» про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків.

Призначено судове засідання по розгляду заяви на 22 вересня 2023 року о 10 год. 30 хв. у приміщенні Одеського окружного адміністративного суду.

21 вересня 2023 року від відповідача до суду надійшли: відзив на заяву (вхід. № ЕП/37763/23), клопотання про залишення заяви без руху (вхід. № ЕП/37760/23), клопотання про зупинення провадження у справі (вхід. № ЕП/37761/23, клопотання про долучення доказів (вхід. № ЕП/37985/23), доповнення до клопотання про залишення заяви без руху (вхід. № ЕП/37776/23).

Ухвалами суду на місці від 22.09.2023 року, занесеними до протоколу судового засідання № 1936777 відмовлено у задоволенні клопотань відповідача про залишення заяви без руху, про зупинення провадження у справі та залучено до матеріалів справи відзив на позовну заяву з доданими відповідачем доказами, а також вирішено питання щодо допиту у якості свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача відносно задоволення позову заперечував у повному обсязі.

Вивчивши матеріали справи, а також дослідивши обставини, якими обґрунтовувалася позиція позивача та позиція відповідача, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, заслухавши пояснення представників сторін, допитавши у якості свідка ОСОБА_2 , суд встановив наступні факти та обставини.

Обставини справи встановлені судом

Судом встановлено, що Головним управлінням ДПС в Одеській області на підставі пп. 19-1.1.4, 19-1.1.8 п. 19-1.1 ст. 19-1, ст. 20, пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75, пп. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80, пп. 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-УІ (із змінами і доповненнями) у зв`язку з наявною податковою інформацією, отриманою в рамках проведеного аналізу, яка свідчить про можливі порушення здійснення розрахункових операцій в готівковій формі, які перевищують граничну суму розрахунків готівкою, прийнято наказ від 13.09.2023 року № 7286-п «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «АЙСАЛ»», відповідно до якого наказано провести фактичну перевірку ТОВ «АЙСАЛ», код за ЄДРПОУ 25420275, податкова адреса: м. Одеса, вул. Грецька, 26/28, офіс 39, адреса господарського об`єкту: м. Одеса, вул. Хімічна, 35 з 19 вересня 2023 року тривалістю 10 діб. Перевірку провести за період діяльності з 01.01.2022 року по дату закінчення фактичної перевірки з метою здійснення контролю щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Як зазначив позивач, підставою для прийняття даного наказу слугувало здійснення контролюючим органом функцій, визначених законодавством, недопущення порушень у сфері обігу готівки, з урахуванням, проведеного доперевірочного аналізу господарської діяльності ТОВ «АЙСАЛ» (код за ЄДРПОУ 25420275) встановлено, що суб`єктом господарювання ТОВ

«АЙСАЛ» у 2021-2023 роках зареєстровано на не платника податку на додану вартість по коду 100000000000 податкові накладні (згідно додатку 1 «витяг з архіву електронної звітності ЄРПН»).

Вищезазначене може свідчити про можливі порушення податкового та іншого законодавства при здійсненні розрахунків готівкою неплатником ПДВ - підприємством, фізичною особою - підприємцем або фізичною особою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами з порушенням меж граничних сум розрахунків готівкою, установлених відповідним Положенням НБУ № 148 від 29.12.2017 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» (із змінами і доповненнями).

Відповідна інформація була викладена у доповідній записці Головного управління ДПС в Одеській області від 04.09.2023 року №5327/15-32-07-06-11, складеної у відповідності до вимог пп. 1.2.2. п, 1.2 розділу І наказу Державної податкової служби України «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків» від 4 вересня 2020 року № 470.

В подальшому, 19.09.2023 року ГУ ДПС в Одеській області видано направлення № 14469/15-32-07-06 та № 14466/15-32-07-06 на проведення з 19.09.2023 року фактичної перевірки ТОВ «Айсал» тривалістю 10 діб головним державним інспекторам відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту ГУ ДПС в Одеській області Спіцину Д.Є. та Мохову О.В.

На підставі наказу від 13.09.2023 року № 7286-п «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «АЙСАЛ»», а також направлень на перевірку від 19.09.2023 року № 14469/15-32-07-06 та № 14466/15-32-07-06 посадовими особами Головного управління ДПС в Одеській області з метою проведення фактичної перевірки 19.09.2023 року був здійсненний вихід за адресою: Одеська область, м. Одеса, вул. Хімічна, 35 та здійснено заходи щодо вручення копії наказу Головного управління ДПС в Одеській області від 13.09.2023 року № 7286-п та направлень на проведення перевірки.

19.09.2023 року фінансовому директору ТОВ «АЙСАЛ» ОСОБА_1 було пред`явлено службові посвідчення, копію наказу на проведення фактичної перевірки від 13.09.2023 року № 7286-п та направлення на перевірку від 19.09.2023 року № 14469/15-32-07-06 та № 14466/15-32-07-06, однак фінансовий директор Мельниченко О.В., ознайомившись с документами, відмовила у допуску посадових осіб Головного управління ДПС в Одеській області до проведення фактичної перевірки, що не спростовано у судовому засіданні належними та допустимими доказами представником відповідача та підтверджено поясненнями ОСОБА_2 , який був допитаний судом у якості свідка.

19.09.2023 року о 14 год. 43 хв. складено акт про відмову в допуску до проведення фактичної перевірки № 4130/15-32-07-16, в якому вказано, що уповноваженою особою підприємства - фінансовим директором Мельниченко О.В. відмовлено в допуску до проведення фактичної перевірки посадовим особам ГУ ДПС в Одеській області.

Вказаний акт підписано фінансовим директором ОСОБА_1 з наступними поясненнями: «Письмові пояснення на підставі абз. 2 п. 81.2 ст. 81. ПКУ додаються. Цей акт складений з порушенням п. 81.2 ст. 81 ПКУ, адже не містить заявлених причин відмови».

20.09.2013 року ГУ ДПС в Одеській області прийнято рішення про застосування адміністративного арешту майна платника ТОВ «Айсал», код за ЄДРПОУ 25420275.

20.09.2013 року о 11 год. 32 хв. ГУ ДПС в Одеській області подало до суду заяву про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступним приписів законодавства.

Релевантні джерела права та висновки суду

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюється Податковим кодексом України.

Пунктом 94.1 статті 94 ПК України визначено, що адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом.

Положеннями пп.94.2.3 п.94.2 ст.94 ПК України передбачено, що арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Відповідно до п.94.4 ст.94 ПК України арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Згідно приписів п.94.5 ст.94 ПК України арешт майна може бути повним або умовним.

Повним арештом майна визнається заборона платнику податків на реалізацію прав розпорядження або користування його майном. У цьому випадку ризик, пов`язаний із втратою функціональних чи споживчих якостей такого майна, покладається на орган, який прийняв рішення про таку заборону.

Умовним арештом майна визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на таке майно, який полягає в обов`язковому попередньому отриманні дозволу керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном. Зазначений дозвіл може бути виданий керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу, якщо за висновком податкового керуючого здійснення платником податків окремої операції не призведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення.

Пунктом 94.10 статті 94 ПК України встановлено, що арешт на майно може бути накладено рішенням керівника контролюючого органу (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Аналогічні положення закріплено в Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 року № 632, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 02.08.2017 року за № 948/30816.

З аналізу вказаних норм слідує, що для вирішення питання, чи є підстави для підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, суд повинен встановити, за яких саме обставин відбувся недопуск таким платником податків посадових осіб контролюючого органу до проведення фактичної перевірки та, відповідно, чи були законні підстави для її проведення.

Суд звертає увагу, що під час розгляду заяв про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків адміністративний суд здійснює оцінку обґрунтованості рішення контролюючого органу щодо адміністративного арешту майна платника податків шляхом перевірки наявності підстав для прийняття відповідного рішення та правильності юридичної кваліфікації дій платника податків, які стали підставою для прийняття такого рішення.

Оскарження платником податків наказу про проведення перевірки є запереченням обставин, що зумовили звернення податкового органу з відповідною заявою, однак, не є спором про право в розумінні п.2 ч.4 ст.283 КАС України і не перешкоджає розгляду заяви про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків. Обґрунтованість причин відмови у допуску посадових осіб податкового органу до проведення податкової перевірки з боку платника податків входять до предмета доказування у справах, передбачених п.2 ч.1 ст.283 КАС України.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 23.02.2023 року по справі № 640/17091/21.

Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 23.02.2023 року у справі №640/17091/21 зазначив, що під час розгляду заяв про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків адміністративний суд здійснює оцінку обґрунтованості рішення контролюючого органу щодо адміністративного арешту майна платника податків шляхом перевірки наявності підстав для прийняття відповідного рішення та правильності юридичної кваліфікації дій платника податків, які стали підставою для прийняття такого рішення.

Верховний Суд у вищевказаній постанові зазначив:

«У разі створення платником податків перешкод у реалізації податковим органом своєї компетенції (права на проведення перевірки за наявності законних підстав) безпосередньо Податковий кодекс України встановлює право на вжиття способу забезпечення виконання платником податків його обов`язків - застосування адміністративного арешту майна. Відповідно, можливість вжиття цього способу не може ставитися в пряму залежність від оцінки самим платником податків законності підстав для проведення податкової перевірки, відмова у допуску до проведення якої або відмова від проведення якої з боку цього платника податків і передбачені як одна із підстав для застосування адміністративного арешту майна. Це призводить до неможливості розгляду заяви податкового органу в судовому порядку за процедурою, передбаченою статтею 283 КАС України.

Оцінку обґрунтованості заперечень платника податків щодо правомірності проведення перевірки має надавати суд в межах здійснення превентивного контролю при реалізації податковими органами певних видів його повноважень, шляхом розгляду заяв податкових органів, передбачених частиною першою статті 283 КАС України. У таких справах адміністративний суд фактично є незалежним суб`єктом, який здійснює перевірку об`єктивності прийнятого контролюючим органом рішення, та одночасно, виконує завдання захисту прав платників податків від потенційно можливих зловживань з боку суб`єктів владних повноважень.

Більш того, з огляду на частину першу статті 4 КАС України, звернення платника податків до адміністративного суду із позовом про визнання протиправним рішення податкового органу про проведення податкової перевірки чи про застосування адміністративного арешту майна або дій такого органу при проведенні перевірки підпадає під поняття публічно-правового спору (пункт 2). Визначення цього терміну не дає підстав для висновку, що «публічно-правовий спір» є тотожним до терміну «спір про право». Отже, подання до суду адміністративного позову про протиправність рішення/дій щодо проведення перевірки або накладення адміністративного арешту не може розглядатись як підстава для відмови у відкритті провадження у розумінні пункту 2 частини четвертої статті 283 КАС України».

На виконання вимог частини другої статті 356 КАС України Верховним Судом у вищевказаній постанові сформульовано такий правовий висновок:

«За змістом статті 283 КАС України після відкриття провадження у справі за відповідною заявою суд може або її задовольнити, або відмовити у її задоволенні. Наявність спору про право в розумінні пункту 2 частини четвертої статті 283 КАС України має вбачатися саме на етапі вирішення питання про відкриття провадження у справі за заявою контролюючого органу, передбаченою частиною першою статті 283 КАС України. При цьому у справах за заявою контролюючого органу, передбаченою пунктом 2 частини першої статті 283 КАС України, заперечення платника податків щодо правомірності проведення податкової перевірки, які полягають у оскарженні відповідного наказу про її проведення чи дій контролюючого органу при її проведенні, не можуть розглядатися як «спір про право».

Під час розгляду заяв про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків адміністративний суд здійснює оцінку обґрунтованості рішення контролюючого органу щодо адміністративного арешту майна платника податків шляхом перевірки наявності підстав для прийняття відповідного рішення та правильності юридичної кваліфікації дій платника податків, які стали підставою для прийняття такого рішення. Оскарження платником податків наказу про проведення перевірки є запереченням обставин, що зумовили звернення податкового органу з відповідною заявою, однак, не є спором про право в розумінні пункту 2 частини четвертої статті 283 КАС України і не перешкоджає розгляду заяви про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків. Обґрунтованість причин відмови у допуску посадових осіб податкового органу до проведення податкової перевірки з боку платника податків входять до предмета доказування у справах, передбачених пунктом 2 частини першої статті 283 КАС України.

Колегія суддів звертає увагу на те, що у випадку наявності судового рішення про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту, платник податків не позбавлений можливості звернутися із заявою про його припинення, якщо в подальшому наказ про проведення перевірки буде визнано незаконним».

Як встановлено судом та визнається сторонами, ТОВ «Айсал» не допустило посадових осіб ГУ ДПС в Одеській області до проведення фактичної перевірки.

В акті про відмову від проведення фактичної перевірки від 19.09.2023 року № 4130/15-32-07-16, уповноважена особа підприємства - фінансовий директор Мельниченко О.В зазначила, що «Письмові пояснення на підставі абз. 2 п. 81.2 ст. 81. ПКУ додаються. Цей акт складений з порушенням п. 81.2 ст. 81 ПКУ, адже не містить заявлених причин відмови».

При цьому, з письмових пояснень ТОВ «Айсал» до складеного акту, що засвідчує факт відмови від 19.09.2023 року, поданого до суду відзиву на заяву та наданих пояснень у судовому засіданні представника ТОВ «Айсал» слідує, що не допуск відбувся і з підстав, що наказ не містить жодних посилань на конкретні (фактичні) підстави призначення перевірки, крім зазначення норми Податкового кодексу України, якою визначаються лише пені підстави для проведення фактичної перевірки. Також в наказі не відображено в рамках яких заходів контролюючого органу встановлено невідповідність діяльності ТОВ «Айсал» вимогам чинного законодавства, що свідчить про неналежне оформлення наказу про проведення фактичної перевірки від 13.09.2023 року № 7286-п в частині не відображення в наказі підстав проведення перевірки.

Перевіряючи обґрунтованість причин відмови платника податків у допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення фактичної перевірки, суд враховує наступне.

Згідно з пп.16.1.9, 16.1.13 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов`язаний, зокрема, не перешкоджати законній діяльності посадової особи контролюючого органу під час виконання нею службових обов`язків та виконувати законні вимоги такої посадової особи; допускати посадових осіб контролюючого органу під час проведення ними перевірок до обстеження приміщень, територій (крім житла громадян), що використовуються для одержання доходів чи пов`язані з утриманням об`єктів оподаткування, а також для проведення перевірок з питань обчислення і сплати податків та зборів у випадках, встановлених цим Кодексом.

За приписами пп.19-1.1.4, 19-1.1.8 п.19-1.1 ст.19 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу: здійснюють контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті, за додержанням порядку приймання готівки для виконання платіжних операцій (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб`єктами господарювання установлених законодавством обов`язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), проведення розрахункових операцій, а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, наявністю торгових патентів; забезпечують достовірність та повноту обліку платників податків та платників єдиного внеску, об`єктів оподаткування та об`єктів, пов`язаних з оподаткуванням.

Згідно з пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до п.75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України визначено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Порядок проведення фактичної перевірки визначено ст.80 ПК України.

Згідно з п.80.1 ст.80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Відповідно до пп.80.2.2 п.80.2 ст.80 ПК України, який вказано як підставу проведення фактичної перевірки ТОВ «Айсал», фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.

Пунктом 80.5 ст.80 ПК України передбачено, що допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

За приписами п.81.1 ст. 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється.

Відповідно до п.81.2 ст.81 ПК України у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається та реєструється в контролюючому органі не пізніше наступного робочого дня у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків.

Посадова (службова) особа платника податків (його представник або особа, яка фактично проводить розрахункові операції) має право надати свої письмові пояснення до складеного контролюючим органом акта.

Таким чином, підстави, з яких платник податків може на законних підставах не допускати посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки, є нормативно визначеними.

Як вже зазначалося, підставою для відмови у допуску до проведення фактичної перевірки ТОВ «Айсал» уповноваженою особою підприємства зазначено невідповідність наказу вимогам чинного законодавства, яку представник відповідача пов`язує з відсутністю конкретних підстав для її проведення.

Однак суд вважає такі доводи безпідставними, оскільки у наказі від 13.09.2023 року № 7286-п вказано підставу «у зв`язку з наявною податковою інформацією, отриманою в рамках проведеного аналізу, яка свідчить про можливі порушення здійснення розрахункових операцій в готівковій формі, які перевищують граничну суму розрахунків готівкою» з посиланням на пп.80.2.2 п.80.2 ст.80 ПК України.

Суть даної інформації розкрито у доповідній записці начальника управління податкового аудиту ГУ ДПС в Одеській області від 04.09.2023 року № 5327/15-32-07-06-11 та полягає в тому, що в ході проведення доперевірочного аналізу господарської діяльності ТОВ «АЙСАЛ» (код за ЄДРПОУ 25420275) встановлено, що суб`єктом господарювання ТОВ «АЙСАЛ» у 2021-2023 роках зареєстровано на не платника податку на додану вартість по коду 100000000000 податкові накладні (згідно додатку 1 «витяг з архіву електронної звітності ЄРПН»). Вищезазначене може свідчити про можливі порушення податкового та іншого законодавства при здійсненні розрахунків готівкою неплатником ПДВ - підприємством, фізичною особою - підприємцем або фізичною особою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами з порушенням меж граничних сум розрахунків готівкою, установлених відповідними Положенням НБУ № 148 від 29.12.2017 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» (із змінами і доповненнями).

Суд зауважує, що конструкція пп.80.2.2 п.80.2 ст.80 ПК України фактично передбачає дві окремі підстави, за наявності яких може бути прийнято рішення про призначення фактичної перевірки:

1) наявність інформації, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.

2) отримання такої інформації в установленому законодавством порядку від державних органів або органів місцевого самоврядування.

В даному випадку має місце перша підстава, а саме наявність у контролюючого органу інформації про можливі порушення платником податків меж граничних сум розрахунків готівкою, установлених Положенням НБУ від 29.12.2017 року № 148 "Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", яка отримано шляхом аналізу податкових накладних, поданих ТОВ «Айсал».

Згідно пп.72.1.1.1, 72.1.1.3 п.72.1 ст.72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, звітах про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, інших звітних документах; про фінансово-господарські операції платника податків.

За приписами п.74.3 ст.74 ПК України зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної політики.

З урахуванням наведеного, суд не погоджується з твердженнями представника відповідача про відсутність у наказі від 13.09.2023 року № 7286-п підстав для її призначення.

Згідно ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частиною 1 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що заява Головного управління ДПС в Одеській області підлягає задоволенню.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

При цьому, судом враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно ч. ч.1-3 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, на підставі ст.8 КАС України, згідно якої усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст.9 КАС України, відповідно до якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, з`ясувавши обставини у справі, перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку, що заява Головного управління ДПС в Одеській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Айсал» про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат

У відповідності до положень ст. 139 КАС України, розподіл судових витрат за наслідками розгляду даної справи не здійснюється.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8, 9, 12, 14, 44, 139, 177, 242-246 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Задовольнити заяву Головного управління ДПС в Одеській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Айсал» про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків.

Підтвердити обґрунтованість умовного адміністративного арешту майна товариства з обмеженою відповідальністю «Айсал» (код ЄДРПОУ 25420275), згідно рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 20.09.2023 року про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Допустити негайне виконання рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Апеляційні скарги на судове рішення можуть бути подані сторонами до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Подання апеляційної скарги на рішення суду не перешкоджає його виконанню.

Заявник: Головне управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП 44069166).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Айсал» (вул. Грецька, буд. 26/28, офіс 39, м. Одеса, 65026, код ЄДРПОУ 25420275).

Суддя С.О. Cтефанов