Рішення

від 21.09.2023 по справі 383/978/22

БОБРИНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 383/978/22

Номер провадження 2/383/84/23

ЗАОЧНЕ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2023 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючої судді - Адаменко І.М.,

за участю:

секретаря судового засідання - Зербул С.В.,

представника позивача адвоката Завгородньої В.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в місті Бобринець Кіровоградської області в залі судових засідань Бобринецького районного суду Кіровоградської області справу №383/978/22 за позовною заявою ОСОБА_1 до Фермерського господарства Івашини Володимира Володимировича про стягнення безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою та відшкодування моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2022 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в подальшому уточнивши його, в якому просить стягнути з Фермерського господарства ОСОБА_2 безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою та відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що він є власником земельної ділянки № НОМЕР_1 , площею 5,97 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована па території Мар`янівської сільської ради (колишнього Бобринецького району), теперішнього Кропивницького району Кіровоградської області, на праві приватної власності на землю. Вказує, що в січні 2021 року йому стало відомо, що державним реєстратором Кропивницької районної державної адміністрації Кіровоградської області Шведенко О.Ю. було проведено реєстрацію речового права на оренду земельної ділянки з кадастровими номером 3520884400:02:000:0091 за Фермерським господарством Івашини Володимира Володимировича. Державну реєстрацію проведено на підставі договору оренди землі від 24.12.2020 року. укладеного між позивачем та ФГ Івашини Володимира Володимировича. Рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 17.06.2022 року усунуто перешкоди ОСОБА_1 у користуванні належною земельною ділянкою, площею 5,97 га з кадастровим номером 3520884400:02:000:0091 шляхом повернення її з незаконною володіння фермерського господарства ОСОБА_2 . Скасовано державну реєстрацію іншого речового права (права оренди) ФГ ОСОБА_2 щодо земельної ділянки площею 5.97 га з кадастровим номером 3520884400:02:000:0091, що зареєстроване 24 грудня 2020 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про інше речове право 39934547, та припинено право оренди ФГ ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 3520884400:02:000:0091 за договором оренди від 24 грудня 2020 року між ОСОБА_3 та ФГ Івашини В.В. Вирішено питання судових витрат. Постановою Кропивницького апеляційного суду від 06.10.2022 року залишено без змін рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 17.06.2022 року.

Отже, протягом 2021-2022 року він не мав можливості користуватися належною йому на праві власності земельною ділянкою, оскільки вона без належних на те підстав перебувала у користуванні фермерського господарства ОСОБА_2 . На цій підставі неправомірними діями відповідача , тобто самовільним зайняттям належної йому земельної ділянки, позивачу було завдано шкоду у вигляді недоотриманої орендної плати за користування земельною ділянкою, та ці кошти (орендна плата) фактично були збезпідставно береженні у відповідача. На цій підставі звернувся до суду та просить стягнути з відповідача на його користь безпідставно збережені кошти за користування земельною ділянкою, а саме недоотриману орендну плату в розмірі 13756,00 грн, а також моральну шкоду в розмірі 14000,00 грн.

Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 05 січня 2023 року прийнято до свого провадження цивільну справу та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом сторін.

Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 11 травня 2023 року задоволено клопотання представника позивача про витребування письмових доказів.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився про час та місце слухання справи повідомлений належним чином до суду заяв чи клопотань не надійшло.

Представник позивача адвокат Завгородня В.В. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила суд їх задовольнити з підстав зазначених у ньому.

Представники відповідача ФГ Івашини Володимира Володимировича в судове засідання не з`явився, про час та місце слухання справи повідомлені належним чином. Від відповідача до суду не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, та не надійшло інформації про причини неявки, тому його неявка в судове засідання визнана судом без поважних причин. Відзиву на позов від відповідача також не надходило.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Згідно ч. 8ст. 178 ЦПК Україниу разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч.2ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

На підставіст. 280 ЦПК України,оскільки належним чином повідомлений відповідач до суду не з`явився, не подав заяв чи клопотань про розгляд справи без його участі та відзиву на позов, тому, враховуючи згоду позивача, суд ухвалює заочне рішення.

Суд, дослідивши зібрані в судовому засіданні докази вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , є власником земельної ділянки № НОМЕР_1 , площею 5,97 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Мар`янівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області, що підтверджується копією Державного акта на право приватної власності на землю серії КР №120091 виданого 25 травня 1999 року та витягом з державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ -3512192852020 від 30.12.2020 року (а.с.5).

Відповідно постанови Кропивницького апеляційного суду від 06 жовтня 2022 року у справі №383/76/21 залишено без змін рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 17.06.2022 року, яким усунуто перешкоди ОСОБА_1 у користуванні належною земельною ділянкою, площею 5,97 га з кадастровим номером 3520884400:02:000:0091 шляхом повернення її з незаконною володіння фермерського господарства ОСОБА_2 . Скасовано державну реєстрацію іншого речового права (права оренди) ФГ ОСОБА_2 щодо земельної ділянки площею 5.97 га з кадастровим номером 3520884400:02:000:0091, що зареєстроване 24 грудня 2020 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про інше речове право 39934547, та припинено право оренди ФГ ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 3520884400:02:000:0091 за договором оренди від 24 грудня 2020 року між ОСОБА_3 та ФГ Івашини В.В., також вирішено питання судових витрат (а.с.6-8).

Відповідно до статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно зі статтею 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно до частини другої статті 152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. При цьому згідно з пунктом «д» частини першої статті 156 ЗК України власникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 22 Цивільного кодексу України збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За змістом указаних приписів ЦК України та ЗК України відшкодування шкоди (збитків) є заходом відповідальності, зокрема, за завдану шкоду майну чи за порушення прав власника земельної ділянки.

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

До моменту оформлення права оренди земельної ділянки, відносини фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Аналогічний висновок зроблено в постанові Верховного Суду від 02 березня 2016 року у справі №6-3090цс15.

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-й фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

Обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Як встановлено судом, позивачу належить земельна ділянка № НОМЕР_1 , площею 5,97 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована па території Мар`янівської сільської ради (колишнього Бобринецького району), теперішнього Кропивницького району Кіровоградської області, на праві приватної власності на землю.

Рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 17.06.2022 року усунуто перешкоди ОСОБА_1 у користуванні належною земельною ділянкою, площею 5,97 га з кадастровим номером 3520884400:02:000:0091 шляхом повернення її з незаконною володіння фермерського господарства ОСОБА_2 , яке набрало законної сили.

Таким чином, відповідач як фактичний але неправомірний користувач земельної ділянки позивача, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

Такі висновки відповідають правовій позиції, викладеній у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі №629/4628/16-ц (провадження № 14-77цс18), від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17 (провадження № 12-182гс18), від 04 грудня 2019 року у справі №917/1739/17 (провадження №12-161гс19).

Згідно ч. 4.ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У главах 82 і 83 ЦК України визначено, що для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна у набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювана шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності у деліктних зобов`язаннях. Водночас для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути лише майно, яке безпідставно набув (зберіг), або вартість нього майна.

До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичною користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі люпині першої статті 1212 ЦК України.

Такий правовий висновок Великої Палати Верховного Суду викладений у постанові від 23 травня 2018 року у справі № 629/4628/16-ц (провадження Ж 14-77це18).

Згідно з пунктом «д» частини першої статті 156 ЗК України власникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасовою невикористання земельної ділянки.

Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачем встановлюється Кабінетом Міністрів України (частина третя статті 157 ЗК України). 1 акин порядок затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня і693 року .N9 284 (далі - Порядок № 284).

Крім того, згідно з абзацом першим пункту 289.1 Податкового кодексу України для визначення розміру орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок

Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки «частіша друга статті 20 Закону України «Про оцінку земель»).

Отже, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями підпункту 288.5.1 пункту 288.5 ст.288 ПК України.

Згідно ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З огляду на викладене, з урахуванням встановленого факту використання відповідачем Фермерське господарство Івашина Володимир Володимирович земельної ділянки без достатніх правових підстав, а також безпідставного збереження коштів у розмірі орендної плати за її використання, суд приходить до висновку про обґрунтованість даного позову в частині стягнення з відповідача безпідставно набуті кошти за період з 2021 по 2022 рік в сумі 13756,00 грн.

Щодо позовної вимоги в частині стягнення моральної шкоди в розмірі 14000,00 грн, то в цій частині позов є необґрунтованеим та таким, що задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Згідно ч.3 ст.386 ЦК України, власник земельної ділянки, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Відповідно до ч.1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Як передбачено ч. 3 ст. 23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правовідношення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до вимог ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повина довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Але, заявляючи вимоги в частині стягнення моральної шкоди в сумі 14000 грн., позивач жодним доказом не обгрунтував факт заподіяння йому такої шкоди відповідачем, лише обмежився переліком моральних страждань у змісті позову, тому суд відмовляє в задоволені цієї частини позовних вимог у зв"язку з необґрунтованністю вимог.

У відповідності до ч.1 ст.141ЦПК України, та враховуючи часткове задоволення позову, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог, а саме в сумі 992,40 грн.

Керуючись ст.ст. 2-5, 12, 13,76-81, ч.4 ст.82, ст.ст.83,141,258,259, 263-265, 268, 280 ЦПК України,ст.ст.22,23,82,83,1212,1167 ЦК України, 93, 152, 156, 206 ЗК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Фермерського господарства Івашини Володимира Володимировича про стягнення безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою та відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Фермерського господарства Івашини Володимира Володимировича на користь ОСОБА_1 безпідставно збережені кошти в сумі 13756,00 грн. (тринадцять тисяч сімсот п`ятдесят шість гривень 00 копійок) за користування земельною ділянкою, площею 5,97 га., з кадастровим номером 3520884400:02:000:0091, розташовану на території Мар`янівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області.

В задоволені іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Фермерського господарства Івашини Володимира Володимировича на користь ОСОБА_1 понесений судовий збір у розмірі 992,40 грн.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІД паспорт № НОМЕР_2 , орган видачі 8025, від 31.08.2020 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Фермерське господарство «Івашина Володимир Володимирович», код ЄДРПОУ 37627893, місцезнаходження: вул.Мельниченка, 57 А, м.Бобринець, Кропивницького району, Кіровоградської області, п.і.27200.

Повне судове рішення складено 25.09.2023 року.

Суддя І. М. Адаменко