Рішення

від 25.09.2023 по справі 504/2689/22

КОМІНТЕРНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 504/2689/22

провадження № 2/504/843/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.09.2023смт.Доброслав

Комінтернівський районний суд Одеської області в складі:

головуючого суддіДоброва П.В.,

при секретарі,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Доброслав Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за законом, -

В С Т А Н О В И В:

13 вересня 2022 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до Комінтернівського районного суду із позовною заявою про визнання права власності в порядку спадкування за законом на 11/12 частку житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 ; 11/12 частку земельної ділянки, площею 0,25га, та 11/12 частку земельної ділянки, площею 0,0786га, розташованих за тією ж адресою. Позов обґрунтований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_3 , після смерті якого відкрився спадок у вигляді частини житлового будинку та земельної ділянки, площею 0,25га та 0,0786 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . Інша частина належала матері позивачки ОСОБА_4 , як дружині покійного. В зазначений законом строк позивачка звернулася до приватного нотаріусу Драгой Н.В. із заявою про прийняття спадщини, але їй було відмовлено, у зв`язку із відсутністю правовстановлюючих документів на будинок. Крім позивачки спадкоємцями після смерті батька були: мати позивачки ОСОБА_4 та її брат ОСОБА_5 , які також подали заяви про прийняття спадщини. ІНФОРМАЦІЯ_2 помер брат позивачки ОСОБА_5 , після смерті якого до Комінтернівської нотаріальної контори звернулися його спадкоємці: мати ОСОБА_4 та дружина ОСОБА_2 відповідачка по справі. Свідоцтва на спадщину вони не отримали. ІНФОРМАЦІЯ_3 померла мати позивачки ОСОБА_4 , після смерті якої відкрився спадок у вигляді 9/12 частки житлового будинку та земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 . Для оформлення спадщини позивачка звернулася до Комінтернівської нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, тому що вона є єдиним спадкоємцем першої черги за законом. Але у видачі свідоцтва про прийняття спадщини їй було відмовлено у зв`язку із відсутністю правовстановлюючих документів та пропоновано звернутися до суду для вирішення цього питання. У своїй позовній заяві позивачка просить суд визнати за нею у порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 , право власності на 1/6 (2/12) частку житлового будинку АДРЕСА_1 , а також право власності на 1/6 (2/12) частку земельних ділянок, площею 0,25га (кадастровий номер 5122780500:02:001:0455) та площею 0,0786га (кадастровий номер 5122780500:02:001:0454) за тією ж адресою; а також у порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 , право власності на 9/12 частку житлового будинку АДРЕСА_1 , а також право власності на 9/12 частку земельних ділянок, площею 0,25га (кадастровий номер 5122780500:02:001:0455), та площею 0,0786га (кадастровий номер 5122780500:02:001:0454), за тією ж адресою.

Ухвалою суду від 14.09.2022 року позовну заяву було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою суду від 26.09.2022 року провадження у справі було відкрито в загальному порядку та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 12.04.2023 року підготовче засідання у справі було закрито та призначено судовий розгляд справи по суті.

Позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_6 , належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду справи. Представником позивача до суду надана заява щодо розгляду справи за її відсутності та відсутності позивача, позовні вимоги позивач підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Відповідачка ОСОБА_2 про розгляд справи повідомлена належним чином, до суду надала заяву, в якій проти позову заперечує.

Відповідно до ч. 3ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

У відповідності до ч.3 ст.211, ст.223 ЦПК України, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності сторін, належним чином повідомлених про день, місце та час розгляду справи на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У відповідності до ч.1 ст.81, ч.3 ст.12 ЦПК Україникожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до п.п. 3,4 п. 5ст. 12 ЦПК Українисуд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє захисту їхніх прав у випадках встановлених нормамиЦПК України.

Ухвалою суду від 26.09.2022 року за клопотанням позивачки ОСОБА_1 витребувано з Лиманської державної нотаріальної контори Одеської області копії спадкових справ після померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_4 та після померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_5 , а також від приватного нотаріуса Лиманського районного нотаріального округу Одеської області Драгой Н.І. копію спадкової справи після померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 .

Дослідивши письмові докази по справі та всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини,суд приходить до наступного висновку:

Підставою спадкування за законом відповідно положеньглави 86 ЦК Україниє наявність родинних зв`язків з померлою особою. Спадкоємцями також є особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини. Тобто підставою для спадкування є родинні або інші сталі відносини спадкодавця зі спадкоємцем, і відсутність таких відносин унеможливлює виникнення в особи, що претендує на спадщину, права спадкування на підставі закону, а відтак і виключає виникнення в неї права власності на спадкове майно.

Відповідно достатті 1261 ЦК Україниу першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 22 червня 2010 року Виконавчим комітетом Визирської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, ОСОБА_3 помер в смт.Комінтернівське Комінтернівського району Одеської області ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 71 років.

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 30 червня 2021 року Южненським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Одеському районі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , померла в селі Визирка Лиманського району Одеської області ІНФОРМАЦІЯ_3 у віці 86 років.

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого 06 березня 2018 року Лиманським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , помер в місті Одеса Одеської області ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 45 років.

Згідно Витягу № 00034697878 з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища від 21.01.2022року ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , змінила прізвище на ОСОБА_8 після реєстрації шлюбу 13.01.1990року.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_9 є дочкою ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Родинні зв`язки між позивачкою та ОСОБА_3 і ОСОБА_4 підтверджуються свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 , виданого (вдруге) 02 вересня 1975 року, згідно якого « ОСОБА_10 » (мовою оригіналу) народилася ІНФОРМАЦІЯ_10 в с.Визирка Комінтернівського району Одеської області, про що в книзі реєстрації актів про народження 1968 року січня місяця 18 числа зроблено запис за № 1. В графі свідоцтва про народження батьками записані: батько « ОСОБА_3 » (мовою оригіналу), мати « ОСОБА_11 » (мовою оригіналу).

Відповідно дост. 1216 ЦК Україниспадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).Згідно дост.1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1218 ЦК Українивстановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно дост. 1220 ЦК Україниспадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно дост.1261ЦК Україниу першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно дост. 1268 ЦК Україниспадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч.5ст.1268 ЦК України).

Статтею 1297 ЦК Українипередбачено, що спадкоємець який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачою йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Враховуючи, що за життя ОСОБА_3 (батько) та ОСОБА_4 (мати) не склали заповіту на житловий будинок з господарськими будівлями та присадибну земельну ділянку, їх спадщину прийняла дочка ОСОБА_1 , як спадкоємець за законом першої черги. Інші спадкоємці до майна померлих відсутні.

Відповідно до копії спадкової справи № 27/2010, заведеної приватним нотаріусом Драгой Н.І. до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , спадкове майно, а саме: житловий будинок з господарчими будівлями та спорудами, що знаходиться: АДРЕСА_1 ; земельна ділянка, площею 9,03га, що знаходиться: територія Визирської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, та все інше майно, де б воно не було, та з чого б воно не складалося, прийняли без будь-яких умов чи застережень дружина померлого ОСОБА_4 , донька померлого ОСОБА_1 та син померлого ОСОБА_5 .

Свідоцтво про право на спадщину за законом було видано 26.12.2012 року дружині померлого ОСОБА_4 , дочці ОСОБА_1 та сину ОСОБА_5 на земельну ділянку, що знаходиться: територія Визирської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, загальною площею 9,03га в межах згідно з планом, в тому числі: сільськогосподарських угідь 9,03га, них ріллі 9,03га. 03га. Частка кожного із спадкоємців складає 1/3 зазначеного спадкового майна.

Щодо видачі Свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок, то приватним нотаріусом листом № 335/02-14 від 23.12.2011 року спадкоємців було повідомлено про неможливість надання Свідоцтва у зв`язку із відсутністю правовстановлюючого документу на житловий будинок, що знаходиться: АДРЕСА_1 .

Згідно Постанови Верховної Ради України № 1465-VІІІ від 14.07.2016р. «Про перейменування деяких населених пунктів Миколаївської, Одеської, Харківської областей та Комінтернівського району Одеської області» Комінтернівський район Одеської області перейменували на Лиманський район.

28 березня 2018 року державним нотаріусом Лиманської районної державної нотаріальної контори Лисак А.В. заведено спадкову справу № 88/2018 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 . Заяву про прийняття спадщини, яка залишилася після смерті ОСОБА_5 , подали його спадкоємці: дружина ОСОБА_2 та мати ОСОБА_4 . На частку спадщини, яка складається з 1/3 частки земельної ділянки загальною площею 9,0304га, в тому числі за земельними угіддями: рілля 9, 0304га, яка розташована за адресою: Одеська область Одеський район, тг Визирська, кадастровий номер 5122780500:01:002:0123, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. ОСОБА_2 отримала свідоцтво про право на спадщину за законом.

13 серпня 2021 року державним нотаріусом Лиманської районної державної нотаріальної контори Лисак А.В. заведено спадкову справу № 232/2021 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_11 рку ОСОБА_4 . Заяву про прийняття спадщини, яка залишилася після смерті матері, подала її дочка ОСОБА_1 . Відповідно до довідки № 824/02-н від 26.08.2022р., яка міститься в матеріалах спадкової справи № 232/2021, спадкоємцем ОСОБА_4 є її дочка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_12 .

Таким чином, позивачка ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги,після смерті батька ОСОБА_3 та матері ОСОБА_4 , яка звернулася із заявою про прийняття спадщини за законом. Осіб, які б мали право на обов`язкову частку в спадщині на підставіст. 1241 ЦК Українинемає.

Пунктом 4.15 Глави 10 Розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженогонаказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5(далі Порядок), передбачено, що видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно.

Тобто у встановлений законом строк позивачка, так саме як і інші спадкоємці ОСОБА_3 , звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак свідоцтва про право на спадщину не видавалися за відсутності правовстановлюючого документу на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , тому іншого способу захисту своїх прав, окрім звернення з позовом до суду, у позивачки немає, тому вона вимушена була звернутися до суду з цим позовом.

На підтвердження права власності на спірне майно, позивачкою наданобудівельний паспорт на забудову земельної ділянки, виділеної ОСОБА_3 в АДРЕСА_2 , рішення виконкому Комінтернівської районної ради народних депутатів № 322 від 13.09.1985р., яким ОСОБА_3 дозволе будівництво житлового будинку.

Згідно акту від 22 жовтня 1985 року ОСОБА_3 встановлено в натурі межі присадибної ділянки. Площа земельної ділянки складала 0,29га.

Відповідно до акту приймання в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку, 21.02.1990р. приймальною комісією закінчені будівництвом житловий будинок та господарські будівлі на земельній ділянці ОСОБА_3 в АДРЕСА_2 , вважати прийнятими в експлуатацію.

Відповідно до довідки № 106, виданої 06.02.2012р. Виконавчим комітетом Визирської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, згідно записів погосподарської книги № 4 Визирської сільської ради, особовий рахунок № НОМЕР_5 стор.31, за померлим гр. ОСОБА_3 числиться одноповерховий кам`яний житловий будинок с господарськими спорудами та будівлями, розташований на земельній ділянці розміром 0,3369га по АДРЕСА_1 .

З матеріалів справи вбачається, що житловий будинок, прибудови, сараї, погріб, гараж, літня кухня та вбиральню споруджено у період 1984-1986 років. Тобто судом встановлено що домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 ,створене у 1986 році.

Вперше на законодавчому рівні було встановлено порядок та умови прийняття в експлуатацію об`єктів будівництвапостановою Кабінету Міністрів України від 5 серпня 1992 року № 449 «Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів державного замовлення»(втратила чинність). До 5 серпня 1992 року не передбачалась процедура введення приватних житлових будинків в експлуатацію при оформленні права власності.

Документом, який засвідчує відповідність закінчених будівництвом до 5 серпня 1992 року індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, які не підлягають прийняттю в експлуатацію, вимогам законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, зокрема для потреб державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, є технічний паспорт, складений за результатами технічної інвентаризації. Обов`язок власників забезпечити державну реєстрацію прав власності на всі без винятку об`єкти нерухомості введена лише з 29.06.1998 року.

Відповідно до абз. 3 ч. 2ст. 331 ЦК України, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до ч. 3ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цьогоЗакону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ч. 4ст. 3 зазначеного Законуправа на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.

Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди на момент реєстрації права спадкодавцем регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, такими як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року і яка втратила чинність на підставінаказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56, Тимчасове положення про порядок реєстрації прав на нерухоме майно, затверджененаказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5і зареєстроване в Мін`юсті 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (з подальшими змінами).

Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинностіЦК УкраїнитаЗаконом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01 липня 2004 року.

Отже, у разі відсутності державної реєстрації права власності на нерухоме майно, створене та оформлене в передбаченому законом порядку до набрання чинностіЗаконом України від 01.07.2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», спадкоємці, які прийняли спадщину, мають право на оформлення спадкових прав шляхом звернення до нотаріальної контори з видачею свідоцтва про право на спадщину.

За змістом п. 62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР (що була чинна на момент набуття у власність спадкодавцем житлового будинку з надвірними спорудами) підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської Ради депутатів трудящих, які видавалися в тому числі і на підставі записів у погосподарських книгах.

Додатками № 32 та № 33 до Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій виконавчими комітетами міських, селищних, сільських Рад депутатів трудящих було затверджено зразки довідок про право власності колгоспного (селянського) двору на жилий будинок та про право власності робітника чи службовця на жилий будинок.За змістом зазначених нормативних актів виникнення права власності на житлові будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права.

Роз`яснення щодо того, що правильним є застосування саме вказаних норм, міститься в Листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» наведено роз`яснення судам щодо розгляду аналогічних спорів з приводу спадкування майна та його реєстрації.

Згідно погосподарської книги №4 Визирської сільської ради за померлим гр. ОСОБА_3 числиться одноповерховий кам`яний житловий будинок с господарськими спорудами та будівлями, розташований на земельній ділянці розміром 0,3369га по АДРЕСА_1 . Відповідно до проекту будівництва земельної ділянки забудовника ОСОБА_3 житлова площа будинку 44,0кв.м, загальна площа 82,19кв.м.

Таким чином, будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, під номером АДРЕСА_1 , належав ОСОБА_3 , але право власності на нього останній відповідно до чинного законодавства не зареєстрував.

За загальним правилом до складу спадщини входять всі права спадкодавця, що не припинились у зв`язку із смертю.

За життя ОСОБА_3 на підставі рішення № 16 11 сесії ХХІІ скликання Визирської сільської ради народних депутатів Комінтернівського району Одеської області від 05.09.1994р. отримав у приватну власність земельну ділянку площею 3000кв.м.: для обслуговування житлового будинку та господарчих споруд 2500кв.м., для ведення особистого підсобного господарства 500кв.м. На підтвердження права власності на зазначену земельну ділянку гр. ОСОБА_3 було видано Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,25га в АДРЕСА_2 , для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (кадастровий номер 5122780500:02:001:0455), та Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,0786га в АДРЕСА_2 , для ведення особистого селянського господарства (кадастровий номер 5122780500:02:001:0454). Державні акти належним чином зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю.

Однак право власності відповідно до порядку, який набув чинності у зв`язку із набуттям чинності з 01.01.2013року Закону України «Про державний земельний кадастр»не зареєстровано, що унеможливлює оформлення спадкоємцями своїх прав на нерухоме майно в нотаріальному порядку.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ч.2ст. 328 ЦК України).

Суд вважає, що відсутність державної реєстрації речового права на земельну ділянку після 01.01.2013р. не впливає на обставини виникнення та наявність права власності на відповідну земельну ділянку.

Суд зазначає, що устатті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"наведено дефініцію поняття "державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", згідно з якою державна реєстрація - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Державна реєстрація є не підставою набуття права власності, а лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, і ототожнювати факт набуття права власності із фактом його державної реєстрації не можна.

Досліджуючи обставини наявності в особи права власності, насамперед необхідно з`ясувати підстави, з яких особа набула такого права, оскільки факт реєстрації права власності є лише елементом юридичного складу, що зумовлює визнання права власності, а не підставою набуття цього права. Сама по собі реєстрація права не є підставою виникнення права власності, оскільки такої підстави закон не передбачає.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 20.02.2018 у справі № 917/553/17.

Таким чином, суд дійшов висновку, що за життя спадкодавці у встановленому законом порядку набули права власності на спірну частину земельної ділянки, і це право підлягає успадкуванню в загальному порядку.

Зважаючи на те, що будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, під номером АДРЕСА_1 , зареєстрований в сільській раді на ім`я ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , та розташований на відведеній для цього земельній ділянці, він може бути об`єктом спадкування.

Згідно зПостанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування»зазначив, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до п.3.1 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 р. № 24-753/0/4-13 право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України).

ОскількиЗаконом України «Про нотаріат»не передбачена можливість видачі спадкоємцям свідоцтва про право на спадщину за законом чи за заповітом за відсутності правовстановлюючого документу, суд вважає, що тільки в судовому порядку позивач має можливість захисту свого права та законного інтересу.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватись, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Згідно зіст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

З вищенаведеного випливає, що іншого шляху окрім звернення до суду за захистом порушеного права у позивача немає та позивач правильно у розумінніст.16 ЦК Україниобрав спосіб захисту порушеного права.

Оскільки позивачка не може отримати свідоцтво про право на спадщину на спадкове майно померлих батька та матері, але вважається такою, що прийняла спадщину, враховуючи зазначені докази в їх сукупності, відсутність інших спадкоємців, позов підлягає задоволенню.

Керуючисьст.ст.12,13,77,81,259,263-265,268 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами та земельну ділянку в порядку спадкування за законом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 , право власності на 1/6 (2/12) частку житлового будинку за АДРЕСА_1 , у порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 , право власності на 1/6 (2/12) частку земельної ділянки площею 0,25га, кадастровий номер 5122780500:02:001:0455, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 , у порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 , право власності на 1/6 (2/12) частку земельної ділянки площею 0,0786га, кадастровий номер 5122780500:02:001:0454, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства за адресою: АДРЕСА_1 , у порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 , право власності на 9/12 частку житлового будинку за АДРЕСА_1 , у порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 , право власності на 9/12 частку земельної ділянки площею 0,25га, кадастровий номер 5122780500:02:001:0455, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 , у порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 , право власності на 9/12 частку земельної ділянки площею 0,0786га, кадастровий номер 5122780500:02:001:0454, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства за адресою: АДРЕСА_1 , у порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя П.В. Добров