Ухвала

від 18.09.2023 по справі 554/2548/23

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 554/2548/23 Номер провадження 11-сс/814/701/23Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2023 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:

головуючого судді - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

із секретарем - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_6 в інтересах ТОВ „Гределіс" на ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м.Полтава від 17 травня 2023 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СВ Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області та накладено арешт на вилучені під час проведення обшуків від 05.04.2023 року речі та документи, що перебували у володінні ТОВ „Гределіс".

Як вбачається зі змісту клопотання, слідчим відділом СУ ГУНП в Полтавській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42023170000000001 від 02.01.2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.366, ч.2 ст.364 КК України.

Відповідно до матеріалів провадження, підставою для проведення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні став висновок аналітичного дослідження ГУ ДПС у Полтавській області №39/16-31-08/38896152 від 28.12.2022 року, з якого вбачається, що в період з 01.01.2020 року по 30.11.2022 року службовими особами ТОВ „Гределіс" відображено реалізацію послуг на адресу підприємств транзитно-конвертаційної спрямованості, а саме: ТОВ „Злата Плаза", ТОВ „Преміум зерно", ТОВ „ТК „Альфа-Агро", ТОВ „Агрогіос", ТОВ „ЮНІКС ОКС", ТОВ „МКХ", ТОВ „АПК-Ресурс", ТОВ „Сервіс-Центр „Картоплярство", ТОВ „Західний аграрний холдинг", ТОВ „Мелефісента", ТОВ „Альфа-ресурс плюс", ТОВ „Елізіон конкорд", ТОВ „КМВ Україна", ТОВ „Ніфорб пром", ТОВ „Всі тендери", ТОВ „Квінтер САТ", ТОВ „Ярант", ТОВ „Амбар експорт БКВ", ТОВ „КІМА+", ТОВ „Ромни КХП", ТОВ „Актив Інтернешинал" та ТОВ „Терра Лайф".

Вказані підприємства не мали можливості здійснювати господарську діяльність у зв`язку із відсутністю трудових ресурсів, власних або орендованих основних фондів, інших засобів для здійснення діяльності.

Оформлений правочин з надання послуг вказаним підприємствам не опосередковувався реальним виконанням операцій, що становлять його предмет, а здійснено перерахування коштів за нереальними операціями.

Спільне використання однакових ІР-адрес для подання податкової звітності (при задекларованих різних юридичних та фактичних адресах) може свідчити про пов`язаність та спільні інтереси зазначених суб`єктів господарювання, яка визначена у здійсненні контролю за рухом грошових коштів.

Таким чином ТОВ „Гределіс" являється одним із СГД, що надає вказаним підприємствам транзитно-конвертаційної спрямованості документи, за допомогою яких відбувається легалізація зерна в асортименті та в подальшому експортується за межі митної території України.

Згідно відомостей ДП „Держреєстри" вищевказаними підприємствами впродовж 2020-2023 років здійснено завезення до елеваторних комплексів, зареєстрованих на території України, понад 200 000 тон зернових, походження та подальша реалізація яких не встановлена.

Транспортування с/г продукції від ТОВ „Преміум Зерно" до елеваторного комплексу ТОВ „Гределіс" за адресою: Полтавська область, Миргородський район, с.Юсківці, вул.Зелена, 1-А, здійснювалась автотранспортом ФОП ОСОБА_7 ..

Однак, згідно Держаного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна дані підприємства не мають у користуванні земельних ділянок.

Зміст проведення операцій полягає у формуванні активу за рахунок надходження грошових коштів з джерела невідомого походження його легалізацією за рахунок використання дефектних документів.

06.04.2023 року постановою слідчого вказане майно визнано речовими доказами.

З огляду на вказане, в ході досудового розслідування виникла необхідність у збереженні майна, яке є об`єктом кримінально-протиправних дій, а також може бути використано як доказ у кримінальному провадженні. Збереження майна на час проведення досудового розслідування можливе лише за умови накладення арешту на час проведення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні.

Задовольняючи клопотання, слідчий суддя, посилаючись на положення ст.170 КПК України, вказав на наявність підстав вважати, що зазначене майно може мати відношення до вчинення кримінального правопорушення, а тому вважав за необхідне вжити заходи задля збереження речових доказів.

Не погоджуючись із ухвалою слідчого судді, представник володільця майна подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою в задоволенні клопотання слідчого відмовити, а належне майно повернути володільцю, оскільки слідчим не надано достатніх і належних доказів на обґрунтування необхідності накладення арешту.

Вказує, що вилучене під час обшуку майно має статус тимчасово вилученого та має бути повернуто його законному володільцю. Вказане клопотання було подано прокурору, однак розглянуто ним не було.

Вказує, що обшук проведено 05.04.2023 року, а з клопотанням про арешт майна слідчий звернувся лише 15.05.2023 року, тобто з порушенням визначеного ч.5 ст.171 КПК України строку.

Прокурор та представник ОСОБА_6 , будучи належним чином повідомленими про місце, дату та час слухання, в судове засідання не з`явились. Просили розгляд провадження провести за їхньої відсутності.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до такого висновку.

Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);

4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно з ч.3 ст.132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;

3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Наведені вимоги закону слідчим суддею не дотримані.

Як вбачається з матеріалів провадження, 06.04.2023 року слідчий звернувся до слідчого судді із клопотанням про арешт майна, а саме вилучених під час проведення обшуку від 05.04.2023 року речей та документів, що перебували у володінні ТОВ „Гределіс".

11.04.2023 року ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м.Полтава у задоволенні клопотання слідчого було відмовлено. Вказана ухвала набрала законної сили.

Однак, 15.05.2023 року слідчий, не повернувши виявлені та вилучені речі та документи законному володільцю, повторно звернувся до слідчого судді із аналогічним клопотанням про арешт майна.

17.05.2023 року ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м.Полтава клопотання слідчого задоволено та накладено арешт на вилучені під час проведення обшуків від 05.04.2023 року речі та документи, що перебували у володінні ТОВ „Гределіс".

Порядок апеляційного оскарження ухвал слідчого судді, постановлених під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, визначений положеннями ст.395 КПК України.

В свою чергу слідчий, фактично не погоджуючись із мотивами ухвали слідчого судді, якою було відмовлено у задоволенні клопотання про арешт майна, звернувся із аналогічним клопотанням повторно.

Обґрунтовуючи клопотання про накладення арешту на майно, слідчий вказав про необхідність збереження майна, яке є об`єктом кримінально-протиправних дій, а також може бути використано як доказ у кримінальному провадженні. Вказані обставини слідчим зазначалися і в попередньому клопотанні. Крім того, будь-яких інших доказів, які не були предметом попереднього розгляду, слідчий у клопотанні також не наводить.

Такими діями слідчого щодо потворного звернення до слідчого судді із клопотанням, яке вже було розглянуте по суті, нівелюється визначений ч.2 ст.21 КПК України принцип обов`язковості судових рішень, які набрали законної сили.

Крім того, відповідно до п.2 ч.5 ст.171 КПК України у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Як вбачається з матеріалів провадження, обшук приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі ухвали слідчого судді було проведено 05.04.2023 року. При цьому, слідчий із клопотанням про арешт майна звернувся лише 15.05.2023 року, тобто з порушенням визначеного приписами п.2 ч.5 ст.171 КПК України строку.

Слідчий суддя дані обставини залишив поза увагою та дійшов необґрунтованого висновку про необхідність накладення арешту на майно у цьому кримінальному провадженні.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне ухвалу слідчого судді скасувати у зв`язку з істотним порушенням кримінального процесуального закону та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого.

Отже, апеляційна скарга підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 в інтересах ТОВ „Гределіс" задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м.Полтава від 17 травня 2023 року скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання старшого слідчого відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СВ Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області про арешт майна у кримінальному провадженні №42023170000000001, відмовити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4