Ухвала

від 14.09.2023 по справі 199/8227/22

АМУР-НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 199/8227/22

(2/199/604/23)

УХВАЛА

Іменем України

14 вересня 2023 року суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська Богун О.О., за участю секретаря Буточкіної М.К.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні вм.Дніпрі цивільнусправу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи Відділ з гуманітарних питань Верхньодніпровської міської ради, Орган опіки та піклування Адміністрації Амур-Нижньодніпровського району Дніпровської міської ради, Служба у справах дітей Верхньодніпровської міської ради, про позбавлення батьківський прав, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 , треті особи Відділ з гуманітарних питань Верхньодніпровської міської ради, Орган опіки та піклування Адміністрації Амур-Нижньодніпровського району Дніпровської міської ради, Служба у справах дітей Верхньодніпровської міської ради, про позбавлення батьківський прав.

Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 30 листопада 2022 року відкрито провадження по справі.

Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 05 квітня 2023 року зобов`язано Службу у справах дітей Верхньодніпровської міської ради надати висновок щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відносно малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Третя особа Служба усправах дітейВерхньодніпровської міськоїради на адресу суду надіслали листа, зі змісту якого, вбачається що позивачка ОСОБА_1 разом із дітьми перебуває на межами України, повертатись найближчим часом не планує. Відповідач ОСОБА_2 також перебуває за межами України, засобів зв`язку з останнім позивачці не відомо. У зв`язку із чим, питання про доцільність позбавлення прав ОСОБА_2 , вирішити об`єктивно не має можливості.

У судові засідання, призначені 06.03.2023, 05.04.2023, 04.05.2023, 01.06.2023, 06.07.2023, 27.07.2023, 14.09.2023 року , позивачка ОСОБА_1 не з`явилася, про дату та час слухання справи повідомлена належним чином. Підтверджуючих документів про поважність причини неявки у судові засідання позивачкою суду не надано.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачка була належним чином повідомлена про день, час та місце розгляду справи, однак в чергове без поважних причин не з`явилася до судового засідання.

Відповідно до ч. 5ст. 223 ЦПК Україниу разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Загальнообов`язкові процесуальні правиласт. 223 ЦПК Україниє свого роду формою реалізації гарантій особи (кожного) на звернення до суду за захистом свого порушеного права чи обмеження свобод. У них іманентно презюмується, що кожен, хто звертається до суду за захистом свого права, відповідно до принципів верховенство права, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласності і відкритості судового процесу, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, буде активним учасником судового провадження, зможе безпосередньо чи опосередковано через свого представника отримати судовий захист свого права.

Правила цієї статті встановлюють умови та підстави, які спрямовані не те, щоб учасники судового процесу й, зокрема, суд не могли свавільно обмежити право особи на судовий розгляд справи по суті заявлених вимог через ухвалення будь-якого виду судового рішення, що припинить провадження у справі. Водночас правила цієї статті прописують наслідки та умови, які можуть настати для особи, яка не дотримується правил (процесу) судового провадження.

Частина п`ята цієї статті сконструйована таким чином, що дає суду можливість не розглядати позовну заяву особи і повернути її без розгляду її автору, що має вигляд застосування до особи, яка ініціювала позовне провадження, своєрідної форми відповідальності за дії, пов`язані з неявкою на засідання суду. Логіка цих норм така, що якщо позивач два і більше разів не з`явився в судове засідання на судові виклики, не повідомив причин неявки й не висловив свою позицію щодо можливості розгляду справи без його участі, не постав перед судом і не переконав його у тому, що відповідач щодо нього чинив протиправно чи незаконно, то тоді такими діями він фактично сигналізує про свою нехіть до спору (Подібну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року, справа №9901/949/18).

Згідност. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»суди застосовують при розгляді справКонвенцію про захист прав людини і основоположних свободта практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Залишаючи позов без розгляду, суд також зважає на недотримання позивачем принципу добросовісності, закріпленого у п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України. Згідно з вимогамиЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, №15123/03, §45, 06.12.2007). Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність (пункт 4.1.Рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 №15-рп/2004).

Добросовісністьце певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. У подібній правовій ситуації Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 05.06.2018 року, ухваленій у справі №338/180/17, було застосовано доктрину «venire contra factum proprium» (заборони суперечливої поведінки), яка базується ще на римській максимі«non ІНФОРМАЦІЯ_1 » (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини «venire contra factum proprium» знаходиться принцип добросовісності. Наприклад, у статті I.-1:103 Принципів, визначень і модельних правил європейського приватного права вказується, що поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Очевидно, що дії позивачки, яка ініціювала спір у суді і згодом обрала пасивний спосіб поведінки, містять ознаки недобросовісності.

Пункт 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, встановлює, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Закріплене п. 1 ст. 6 Конвенції право стосується не лише позивачів, які вправі самостійно розпоряджатися наданими їм законом процесуальними правами, але й і відповідачів, які змушені вчиняти дії, необхідні для захисту проти вимог позивача. Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.

Пунктом 2 ч. 2ст. 43 ЦПК Українивстановлено, що учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи.

При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення ЄСПЛ від 03.04.2008 «Пономарьов проти України»).

При прийнятті рішення про залишення позову без розгляду, суд приймає до уваги позицію Верховного Суду, викладену у своїй постанові у справі №658/1141/18 від 21 вересня 2020 року, згідно якої наголосив, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Верховний Суд наголосив, що зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його незалежно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь у судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Таким чином, згідно з вимогамиЦПК Українисуд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Суд встановив, що розглядати дану позовну заяву за наявності матеріалів без участі позивачки та відповідних висновків, неможливо, клопотання про розгляд справи у відсутність позивачки не надходило, належним чином повідомлена позивачка в судове засідання не з`явилася без поважних причин повторно, тому суд вважає за необхідне, позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи Відділ з гуманітарних питань Верхньодніпровської міської ради, Орган опіки та піклування Адміністрації Амур-Нижньодніпровського району Дніпровської міської ради, Служба у справах дітей Верхньодніпровської міської ради, про позбавлення батьківський прав, залишити без розгляду у зв`язку з повторною неявкою позивачки без поважних причин.

Керуючись ст.ст.44,200, 223,257,258,352-355 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи Відділ з гуманітарних питань Верхньодніпровської міської ради, Орган опіки та піклування Адміністрації Амур-Нижньодніпровського району Дніпровської міської ради, Служба у справах дітей Верхньодніпровської міської ради, про позбавлення батьківський прав залишити без розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О.О. Богун

14.09.2023