У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 183/8297/23
№ 1-кс/183/2766/23
21 вересня 2023 рокум. Новомосковськ Дніпропетровської області
Слідчий суддя Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції), захисника ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції), розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого криміналіста другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Сєвєродонецьку) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську ОСОБА_5 , погоджене прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Луганської обласної прокуратури ОСОБА_6 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62023050020000021 від 03 лютого 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 111 КК України про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянину України, уродженцю м. Рубіжне Луганської області, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України,-
в с т а н о в и в :
Слідчими Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Сєвєродонецьку) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Краматорську, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62023050020000021 від 03 лютого 2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
До Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшло клопотання старшого слідчого криміналіста другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Сєвєродонецьку) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську ОСОБА_8 , погоджене прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Луганської обласної прокуратури ОСОБА_9 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62023050020000021 від 03 лютого 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 111 КК України про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартоюОСОБА_7 .
В обґрунтування клопотання зазначено, що Положеннями статей 1 та 2 Основного Закону України - Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою, унітарною державою, суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.
Відповідно до Конституції України захист незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України є справою всього Українського народу та обов`язком громадян України, а на території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом.
24.02.2022 збройні сили російської федерації незаконно вторглись на територію України шляхом збройної агресій та здійснили часткову окупацію її території.
Указом Президента України з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб введено воєнний стан.
Указом Президента України з 05 години 30 хвилин 19.02.2023 року строком на 90 діб продовжено строк дії воєнного стану в Україні.
З 13.05.2022 року збройні сили рф здійснили тимчасову окупацію Рубіжанської міської територіальної громади Сєвєродонецького району Луганської області.
Згідно із ст. 1 Закону України «Про основи національної безпеки України» правоохоронні органи - органи державної влади, на які Конституцією і законами України покладено здійснення правоохоронних функцій.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про демократичний цивільний контроль над Воєнною організацією і правоохоронними органами держави» правоохоронні органи - державні органи, які відповідно до законодавства здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції.
Пунктом 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого" постановою Кабінету Міністрів України № 1052 від 16.12.2015 року визначено, що Державна служба України з надзвичайних ситуацій (далі - ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.
Згідно пункту 48 зазначеного Положення. ДСНС відповідно до покладених на неї завдань складає акти перевірок, видає приписи, постанови, розпорядження про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а в разі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, звертається безпосередньо та через територіальні органи до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно- монтажних, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту.
Пунктом 52 Положення передбачено, що ДСНС застосовує адміністративно - господарські санкції за порушення вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки.
З урахуванням викладеного, у розумінні ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», ст. 1 Закону України «Про основи національної безпеки України» та ст. 1 Закону України «Про демократичний цивільний контроль над Воєнною організацією і правоохоронними органами держави» ДСНС є правоохоронним органом та здійснює правозастосовні функції.
Відповідно до наказу начальника служби цивільного захисту №158 від 08 червня 2021 року капітана служби цивільного захисту ОСОБА_7 призначено на посаду начальника 36 державної пожежно-рятувальної частини 1 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області.
Вступивши на посаду, ОСОБА_7 присягнув на вірність Українському народові (урочисто присягав завжди залишатися відданим Українському народові, неухильно дотримуватися Конституції та законів України, бути чесним, сумлінним і дисциплінованим, присягав виконувати свій службовий обов`язок, вимоги статутів і наказів, постійно вдосконалювати професійну майстерність та всіляко сприяти зміцненню авторитету служби цивільного захисту, присягав мужньо і рішуче захищати життя та здоров`я громадян, майно України, її навколишнє природне середовище від надзвичайних ситуацій).
З початком збройної агресії проти України, капітан служби цивільного захисту ОСОБА_7 знаходився за місцем роботи за адресою: АДРЕСА_2 . Розпорядження керівництва щодо виїзду на підконтрольну Україні територію не виконала та залишився у окупованому м. Рубіжному.
Приблизно в середині червня 2022 року ОСОБА_7 добровільно вступив та розпочав службу у так званому «ДРПЧ-13 МЧС ЛНР» на посаді начальника ДПРЧ-13. Цей підрозділ є частиною окупаційної адміністрації рф та розташований за адресою: вул. Східна, 5, м. Рубіжне, Сєвєродонецького району, Луганської області.
Тобто, ОСОБА_7 , займаючи на час вчинення кримінального правопорушення посаду начальника 36 державної пожежно-рятувальної частини 1 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області був працівником правоохоронного органу - Державної служби України з надзвичайних ситуацій, та мав відповідні права та виконував обов`язки, визначені у Положенні про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 р. № 1052.
Таким чином, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчинення державної зради, а саме діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України шляхом переходу на бік ворога в період збройного конфлікту, в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
У зв`язку зі збройною агресією рф, введеним воєнним станом в Україні, захопленням м. Сєвєродонецька Сєвєродонецького району Луганської області та проведенням бойових дій на лінії зіткнення, беручи до уваги існування достатніх підстав вважати, що ОСОБА_7 перебуває на тимчасово окупованій території України та обґрунтовану неможливість вручити складене письмове повідомлення про підозру та повістки про виклик, вказане позбавило орган досудового розслідування можливості вручити йому письмове повідомлення про підозру від 17.05.2023 у день його складання, у зв`язку з чим, зазначене повідомлення про підозру та повістки про виклики (на 24.05.2023, 25.05.2023, 26.05.2023), відповідно до вимог ч. 1 ст. 278, ст. ст. 111, 135 КПК України направлено у спосіб, передбачений для вручення повідомлень, а саме опубліковано на офіційному сайті Офісу Генерального прокурора (за посиланням https://www.gp.gov.ua/ua/posts/povidomlennya-pro-pidozru-kishhenku-vm-ta-povistki-pro-viklik-na-24052023-25052023-26052023), а також офіційному сайті видання Кабінету Міністрів України, тобто засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження газети «Урядовий кур`єр» » № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) від ІНФОРМАЦІЯ_2 (за посиланнями ІНФОРМАЦІЯ_3 ) для проведення слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні №62023050020000021, отримання письмового повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, допиту в якості підозрюваного тощо.
Жодного разу у призначений час громадянин України ОСОБА_7 у призначене місце не з`явився, про неможливість та причини неприбуття не повідомив.
Враховуючи наведені вище обставини, стороною обвинувачення, з дотриманням вимог ст. ст. 111, 135, 278 КПК України, повідомлено ОСОБА_7 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України у відповідності та у спосіб, передбачений діючим кримінальним процесуальним законодавством України (опубліковано повідомлення про підозру на веб-сайті Офісу Генерального прокурора та в газеті «Урядовий кур`єр», яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження.
Таким чином 17.05.2023 року у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_7 набув статусу підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
В ході досудового розслідування встановлені ризики, передбачені пунктами 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризику переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду свідчать такі обставини:
-тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_7 в разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, в якому він підозрюється (відповідно до ст. 12 КК України вказаний злочин відноситься до категорії особливо тяжких злочинів та санкція ч. 2 ст. 111 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк п`ятнадцять років або довічним позбавленням волі, з конфіскацію майна);
-вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення проти основ національної безпеки України;
-неприбуття на виклик до слідчого три рази поспіль (24.05.2023 року, 25.05.2023 року, 26.05.2023 року) та не повідомлення органу досудового розслідування та Луганську обласну прокуратуру про причини та неможливість прибути, що свідчить про те, що підозрюваний на цей час вже переховується від органу досудового розслідування;
-спосіб вчинення злочину - вчинення його умисно, під час воєнного стану, що має негативні наслідки для всієї територіальної громади та України в цілому, знаходиться на окупованій території, співпрацюючи з окупаційною адміністрацією країни-агресора рф, що з великою часткою ймовірності спонукатиме його до втечі у разі обрання більш м`якого запобіжного заходу.
Про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст.177 КПК України, а саме продовження кримінального правопорушення, у якому він підозрюється, або вчинити інше кримінальне правопорушення свідчить:
-тимчасова окупація території України, а саме територія м. Сєвєродонецька Сєвєродонецького району Луганської області, на якій створений незаконний «правоохоронний» орган, в якому підозрюваний почав «службу», що дає йому можливість продовжувати працювати, унеможливлює реальне відбування покарання, яке може бути призначене у разі його засудження за цей злочин, а також вчиненню інших злочинів;
-поведінка підозрюваного, який своїми діями демонструє підтримку прийняття рішення країни-агресора російської федерацією від 24.02.2022 щодо проведення на території суверенної держави України, так званої «спеціальної воєнної операції», підтримав дії країни-агресора рф та незаконних збройних формувань, так званої «лнр», спрямовані на захоплення території України, вступивши та розпочавши свою «службу» у незаконно створеному структурному підрозділі окупаційної адміністрації рф.
Всі ці обставини в своїй сукупності свідчать про те, що перебуваючи без запобіжного заходу, підозрюваний зможе продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, або вчинити інше кримінальне правопорушення проти основ національної безпеки України.
Відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-1, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжні заходи у вигляді особистого зобов`язання, особистої поруки, домашнього арешту, застави не можуть бути застосовані до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-1, 258-258-5, 260, 261 КК України.
У зв`язку з тим, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, до нього може бути застосований виключно запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання та просив його задовольнити.
Захисник в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання, зазначила, що ризики не доведено, також прокурором не доведено, те що підозрюваний переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України.
Вислухавши прокурора, захисника, дослідивши клопотання та надані письмові докази, слідчий суддя вважає, що клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов`язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам визначеним положенням цієї статті.
Статтею 178 КПК України визначено обов`язок суду, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, оцінити в сукупності всі обставини вчинення підозрюваним кримінального правопорушення та особу підозрюваного.
Ураховуючи зібрані органом досудового слідства докази та встановлені під час розгляду клопотання обставини, слідчий суддя вважає обґрунтованою повідомлену громадянину ОСОБА_7 підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України - тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу ОСОБА_7 слідчий суддя ураховує, що вказаний у клопотанні слідчого ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, є доведеним.
Так, про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, свідчить те, що ОСОБА_7 хоча і є особою раніше не судимою, однак підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, яке у відповідності до ст. 12 КК України, є особливо тяжким злочином, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк п`ятнадцять років або довічним позбавленням волі, з конфіскацією майна.
Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваної переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі Ilijkov v. Bulgaria від 26.06.2001 (§ 80, заява № 33977/96), за якою суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника давав уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був установлений.
Щодо ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст.177 КПК України, а саме продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_7 або вчинення інших кримінальних правопорушень проти основ національної безпеки України, то про його наявність свідчить те, що тимчасова окупація території України, а саме територія м. Сєвєродонецька Сєвєродонецького району Луганської області, на якій створений незаконний «правоохоронний» орган, в якому підозрюваний почав «службу», що дає йому можливість продовжувати працювати, унеможливлює реальне відбування покарання, яке може бути призначене у разі його засудження за цей злочин, а також вчиненню інших злочинів, поведінка підозрюваного, який своїми діями демонструє підтримку прийняття рішення країни-агресора російської федерацією від 24.02.2022 щодо проведення на території суверенної держави України, так званої «спеціальної воєнної операції», підтримав дії країни-агресора рф та незаконних збройних формувань, так званої «лнр», спрямовані на захоплення території України, вступивши та розпочавши свою «службу» у незаконно створеному структурному підрозділі окупаційної адміністрації рф.
Всі ці обставини в своїй сукупності свідчать про те, що перебуваючи без запобіжного заходу, підозрюваний ОСОБА_7 зможе продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, або вчинити інше кримінальне правопорушення проти основ національної безпеки України.
Обираючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя виходить з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства. Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», слідчий суддя вважає необхідним застосувати підозрюваній найбільш тяжкий вид запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування більш м`яких запобіжних заходів не буде достатнім для забезпечення визначеного раніше ризику.
Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 109-114-1, 258-258-5, 260, 261, 437-442 КК України, за наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжним заходом є тримання під вартою.
У зв`язку з тим, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 т. 111 КК України, до нього може бути застосований виключно запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Разом з тим, згідно з ч. 4 ст. 183 КК України, при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 181, 183, 193, 196 КПК України, слідчий суддя,-
У Х В А Л И В:
Клопотання старшого слідчого криміналіста другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Сєвєродонецьку) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську ОСОБА_5 , погоджене прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Луганської обласної прокуратури ОСОБА_6 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62023050020000021 від 03 лютого 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 111 КК України про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Обрати ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
На підставі ч.6 ст.193 КПК України, розглянути питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою після затримання підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 і не пізніше як через сорок вісім годин з часу його доставки до місця кримінального провадження.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено, підписано та оголошено о 08 год. 40 хв. 22 вересня 2023 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Суд | Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 21.09.2023 |
Оприлюднено | 26.09.2023 |
Номер документу | 113678186 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про застосування запобіжних заходів тримання під вартою |
Кримінальне
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Березюк В. В.
Кримінальне
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Березюк В. В.
Кримінальне
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Березюк В. В.
Кримінальне
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Березюк В. В.
Кримінальне
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Олійник А. В.
Кримінальне
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Олійник А. В.
Кримінальне
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Олійник А. В.
Кримінальне
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Олійник А. В.
Кримінальне
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Олійник А. В.
Кримінальне
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Олійник А. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні