Рішення

від 25.09.2023 по справі 138/529/23

МОГИЛІВ-ПОДІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 138/529/23

Провадження №:2/138/355/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2023 року м. Могилів-Подільський

Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Холодової Т.Ю.,

за участю: секретаря судового засідання Паламарчук І.В.,

представника позивача адвоката Середюк О.В.,

представника відповідача адвоката Левицького О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Приватного Сільськогосподарського підприємства "Деметра плюс", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Фермерське господарство «Основа роду» до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та стягнення матеріальної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

27.02.2023 представник позивача звернувся до Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та стягнення матеріальної шкоди. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач у даній справі є власником земельної ділянки з кадастровим номером 0522685800:02:000:0185, площею 3,3370 га, яка знаходиться в землях Вендичанської селищної ради. 01.09.2012 між позивачем та ОСОБА_1 було укладено договір оренди вказаної земельної ділянки. Термін дії договору закінчувався 01.09.2022. В зв`язку з введенням на території країни воєнного стану було внесено зміни до деяких законодавчих актів, в тому числі і до Земельного кодексу України, а саме п. 27 Перехідних положень визначено, що договори оренди землі, строк дії яких закінчується під час дії на території України воєнного стану вважаються поновленими на один рік без волевиявлення сторін. Восени 2022 року позивач розпочав підготовку земельної ділянки до весняно-польових робіт, в результаті чого поніс витрати. Незважаючи на те, що позивач повідомив відповідачу про автоматичне продовження їх договору, ОСОБА_1 почав чинити позивачу перешкоди в користуванні орендованою земельною ділянкою, зокрема, зорав земельну ділянку, встановив межі та не допускає трактори ПСП «Деметра плюс» для подальшого обробітку, чим спричинив позивачу матеріальні збитки на суму 16288,64 грн. За викладених обставин, позивач просить суд ухвалити рішення яким зобов`язати відповідача не чинити перешкоди ПСП «Деметра Плюс» в користуванні земельною ділянкою до 01.09.2023 та стягнути з відповідача матеріальну шкоду в розмірі 16288,64 грн.

Ухвалою судді Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 06.03.2023 відкрито провадження у даній справі, вирішено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження, надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву та призначено підготовче засідання.

03.04.2023 від представника відповідача адвоката Левицького О.І. до суду надійшов відзив на позов, в якому представник відповідача просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Відзив мотивовано тим, що 14.09.2020 ПСП «Деметра Плюс» передано орендовану у відповідача земельну ділянку в суборенду ФГ «Основа роду», якому на даний час належить право користування належною відповідачу земельною ділянкою, а тому, вимоги щодо усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та відшкодування ПСП «Деметра плюс» майнової шкоди є нікчемними. Також, відповідач не погоджується з твердженням позивача про те, що строк дії договору оренди землі закінчився 01.09.2022, оскільки державна реєстрація такого договору відбулась 23.11.2012 та саме з цієї дати і слід обраховувати 10 річний строк, на який було укладено договір, про що також свідчить стала практика Верховного Суду, викладена зокрема в постанові від 15.01.2020 у справі №322/1178/17. Окрім цього, 19.11.2022 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель», в зв`язку з чим, положення п.27 Перехідних положень ЗК України не може бути підставою для продовження строку дії зазначеного договору оренди без волевиявлення його учасників.Крім того відповідач направляв директору ПСП «Деметра плюс» заяву про відмову в продовженні договору оренди та просив повернути земельну ділянку після збору урожаю. Однак всупереч вказаним обставинам позивач продовжив використовувати земельну ділянку без будь-яких підстав.

05.05.2023 до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якому представник зазначив, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з тих підстав, що згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно з інформації щодо земельної ділянки кадастровий номер 0522685800:02:000:0185, яка належить відповідачу, в розділі «Опис виправлень» датою закінчення дії договору оренди зазначено 09.09.2022, а тому він підлягає автоматичному продовженню на один рік. При цьому ПСП «Деметра плюс» 23.06.2022 направляло ОСОБА_1 повідомлення про зміни в законодавстві і про те, що має намір продовжити обробіток земельної ділянки ще на один рік. У разі незгоди власник мав подати до державного реєстратора відповідну заяву. Разом з тим, відповідач не звернувся до державного реєстратора з приводу незгоди з продовженням строку дії договору оренди, а тому договір продовжив свою дію до 09.09.2023. Крім того, оренедар має право передавати орендовану ним земельну ділянку в суборенду і договір суборенди між ПСП «Деметра плюс» та ФГ «Основа роду» був укладений до кінця дії основного договору оренди.

Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 09.05.2023 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Фермерське господарство «Основа роду».

Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду від 20.07.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

15.09.2023 в судовому засіданні представник позивача адвокат Середюк О.В. позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі з підстав, викладених у відзиві. Додатково звертав увагу суду на пункти договору оренди, в яких викладено умови, що регулюють строк дії договору, а також на те, що надані позивачем довідки на підтвердження понесених витрат не є бухгалтерськими документами, а відтак не є належними доказами матеріальних збитків позивача.

Представник третьої особи Фермерського господарства «Основа роду» в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно зі ст.ст. 626, 629, 638 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є обов`язковим для виконання сторонами. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною 4 ст. 124 ЗК України (у редакції чинній станом на 01.09.2012) передбачалось, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оренду землі» (у редакції чинній станом на 01.09.2012)оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Об`єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності. Орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи ( стаття 3, 4 Закону).

Згідно зі ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Суд встановив, що на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку виданого 27.08.2010, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 011004600033, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки з кадастровим номером 0522685800:02:000:0185, площею 3,3370 га у межах згідно з планом, що розташована на території Серебринецької сільської ради Могилів-Подільського району Вінницької області з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с. 29).

01 вересня 2012 року між ОСОБА_1 та Приватним сільськогосподарським підприємством «Деметра плюс» укладений Договір оренди землі (далі за текстом - договір оренди). Відповідно до умов вказаного договору оренди ОСОБА_1 передав орендарю в строкове платне використання належну йому земельну ділянку площею 3,3370 га, кадастровий номер 0522685800:02:000:0185. Пунктом 8 вказаного договору передбачено, що договір укладено на 10 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. Також, згідно п. 43 цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (а.с. 26-27).

Крім того, пунктами 36, 37 передбачено, що зміна умов зазначеного вище договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. Дія договору припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено. Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

Державну реєстрацію вказаного вище договору оренди землі здійснено Відділом Держкомзему у Могилів-Подільському районі за № 052260004004574 23 листопада 2012 року. Вказане підтверджується відповідною відміткою на самому Договорі оренди (а.с. 27, зворотній бік).

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про оренду землі» укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації.

Згідно зі ст.ст. 125, 126 ЗК України право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Частина 3 статті 640 ЦК України (у редакції чинній станом на 01.09.2012)визначає, що договір, який підлягає державній реєстрації, є укладеним з моменту його державної реєстрації .

Згідно зі ст. 202 Земельного кодексу України (в редакції, яка діяла на момент реєстрації договору оренди 23.11.2012), державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у складі державного реєстру земель, який складається з двох частин:

а) книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок; б) поземельної книги, яка містить відомості про земельну ділянку.

Пунктом 1.2 Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 02.07.2003 року № 174, чинного на момент реєстрації договору оренди землі (далі - Тимчасовий порядок), Книга записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі - це документ суворого обліку, який є складовою частиною державного реєстру земель та містить відомості про зареєстровані державні акти на право власності на земельну ділянку, на право постійного користування земельною ділянкою та договори оренди (суборенди) землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок.

Відповідно до положень Тимчасового порядку державна реєстрація договорів оренди земельної ділянки вважається здійсненою з моменту внесення даних до книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі.

Згідно із пунктом 2.8 Тимчасового порядку Оператор (реєстратор) здійснює видачу та реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку, на право постійного користування земельною ділянкою та видачу договорів оренди (суборенди) землі. Видача державного акту на право власності на земельну ділянку, на право постійного користування земельною ділянкою та договору оренди (суборенди) землі супроводжується внесенням запису про державну реєстрацію до відповідних розділів книги реєстрації. При цьому оператор (реєстратор) відображає дані державної реєстрації на всіх примірниках державних актів на право власності на земельну ділянку, на право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди (суборенди) землі.

Відповідно до п. 8.1 Тимчасового порядку договору оренди землі присвоюється реєстраційний номер в момент здійснення його державної реєстрації.

Факт державної реєстрації засвідчується присвоєнням реєстраційного номеру, скріпленням печаткою реєструючого органу з підписом уповноваженої на це особи та зазначенням дати реєстрації. Печатка, підпис, реєстраційний номер ставляться на всіх примірниках договору.

Після засвідчення факту державної реєстрації договір реєструється у Книзі записів державної реєстрації, яка ведеться державним органом земельних ресурсів. Датою реєстрації договору у Книзі записів є дата засвідчення факту державної реєстрації.

Отже, строк дії договору оренди землі, умовами якого передбачено, що відлік строку оренди настає з моменту державної реєстрації цього договору, починається після набрання ним чинності.

Набрання договором чинності є моментом у часі, коли виникають права та обов`язки за договором, тобто коли на підставі договору виникають правовідносини, на виникнення яких було спрямоване волевиявлення сторін.

Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2018 року по справі № 697/1767/17, провадження № 61-783св18.

Таким чином, зважаючи на встановлені вище обставини та досліджені докази, суд приходить до висновку, що договір оренди землі від 01.12.2012 між позивачем та ОСОБА_1 укладений і зареєстрований відповідно до вимог чинного на той час законодавства, а відтак набрав чинності 23.11.2012.

Відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі припиняється, зокрема, в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Статтею 33 вказаного Закону передбачено, що після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк. Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніш як за один місяць до закінчення строку дії договору оренди землі. До листа-повідомлення про укладення договору оренди землі на новий строк орендар додає проект договору.

Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» на території України запроваджено дію воєнного стану.

У зв`язку з введенням на території України дії воєнного стану було внесено зміни до деяких законодавчих актів, в тому числі і до Земельного Кодексу.

Так, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану» прийнятого 24.03.2022, розділ Перехідних положень Земельного Кодексу України було доповнено п. 27 такого змісту: під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням таких особливостей , зокрема, вважаються поновленими на один рік без волевиявлення сторін відповідних договорів і без внесення відомостей про поновлення договору до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно договори оренди, суборенди, емфітевзису, суперфіцію, земельного сервітуту, строк користування земельними ділянками щодо яких закінчився після введення воєнного стану до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель", щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення, в тому числі приватної власності.

Разом з тим, Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель" набув чинності 19.11.2022.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду у постанові від 29.03.2023 по справі № 536/376/22 (провадження № 61-47св23) дійшов висновку, що у період із 07 квітня 2022 року до 19 листопада 2022 року діяв пункт 27 розділу X «Перехідні положення» ЗК України у редакції Закону України від 24 березня 2022 року № 2145-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану», який передбачав, що під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням таких особливостей: вважаються поновленими на один рік без волевиявлення сторін відповідних договорів і без внесення відомостей про поновлення договору до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно договори оренди, суборенди, емфітевзису, суперфіцію, земельного сервітуту, строк користування земельними ділянками щодо яких закінчився після введення воєнного стану. Отже, законом прямо визначено юридичний факт, з яким закон пов`язує поновлення дії договорів оренди саме без волевиявлення сторін, а тому висновки апеляційного суду про те, що така автоматична пролонгація запроваджена законодавцем для спрощення оформлення договорів для сторін, які бажають продовжити ці правовідносини, не відповідає змісту наведених положень закону. Така автоматична пролонгація договорів оренди земельних ділянок діяла до 19 листопада 2022 року, тобто до моменту, коли набрав чинності Закон України № 2698-IX«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель».

Узагальнюючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку про те, що з дня набрання чинності Законом України № 2698-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель», тобто з 19 листопада 2022 року, автоматична пролонгація договорів оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення, укладених з фізичними особами, скасована.

Так, позивач до позову додав копію листа від 23.06.2022, адресованого відповідачу з повідомленням про зміни в законодавстві щодо продовження строку дії договору оренди та про те, що буде продовжувати обробіток земельної ділянки протягом наступного року (а.с. 40, 41).

Однак зміст вказаного листа не містить будь-яких посилань на намір позивача скористатись переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк. Так само як відсутні і докази того, що до вказаного листа був доданий проект нового договору.

Більше того, відповідачем до відзиву додано копію повідомлення на адресу позивача від 05.09.2022 про відсутність наміру укладати з ПСП «Деметра плюс» новий договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 0522685800:02:000:0185 та про намір відповідача самостійно обробляти вказану земельну ділянку (а.с. 57).

Таким чином, твердження представника позивача про те, що відповідач не вчиняв будь-яких дій для реєстрації припинення договору оренди, що свідчить про продовження строку його дії не беруться судом до уваги, оскільки, законодавством не визначено такого порядку припинення договору оренди. А вимоги ст. 33 Закону України «Про оренду землі» позивачем дотримані не були.

Отже, враховуючи зазначені вище норми, а також те, що автоматична пролонгація договорів оренди земельних ділянок закінчилась 19.11.2022, то суд дійшов висновку, що строк дії договору оренди землі, що укладений між сторонами спору, закінчився 23.11.2022.

Статтею 27 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону. Орендар в установленому законом порядку має право витребувати орендовану земельну ділянку з будь-якого незаконного володіння та користування, на усунення перешкод у користуванні нею, відшкодування шкоди, заподіяної земельній ділянці будь-якими особами.

З огляду на викладене, враховуючи, що позивач втратив право користування земельною ділянкою, яка належить відповідачу, у зв`язку з закінченням строку дії договору оренди, а тому відсутні підстави для задоволення вимоги щодо усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою.

Щодо тверджень позивача про те, що відповідач чинив перешкоди в користуванні земельною ділянкою, а саме самовільно встановив межі земельної ділянки, зорав оброблену під певну сільськогосподарську культуру земельну ділянку, чим спричинив матеріальні збитки ПСП «Деметра Плюс» на суму 16288 грн. 64 коп., суд зазначає таке.

За правилом ч. 3 ст. 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Згідно частин 1 та 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Стаття 28 Закону України «Про оренду землі» передбачає, що орендар має право на відшкодування збитків, яких він зазнав унаслідок невиконання орендодавцем умов, визначених договором оренди землі. Збитками вважаються: фактичні втрати, яких орендар зазнав у зв`язку з невиконанням або неналежним виконанням умов договору орендодавцем, а також витрати, які орендар здійснив або повинен здійснити для відновлення свого порушеного права; доходи, які орендар міг би реально отримати в разі належного виконання орендодавцем умов договору. Розмір фактичних витрат орендаря визначається на підставі документально підтверджених даних.

Так, позивачем на підтвердження понесених витрат надано довідку № 20 від 06.02.2023, з якої вбачається, що ПСП «Деметра плюс» на обробіток земельної ділянки площею 3,3370 га з кадастровим номером 0522685800:02:000:0185, яка належить ОСОБА_1 та передану в оренду ПСП «Деметра плюс» на підставі договору оренди від 01.09.2012, понесло затрати, обробляючи дану ділянку в жовтні 2022 року, які складають: дискування ґрунту - витрати на дизельне паливо (15 л. х3,3370 га х 60,00 грн. (вартість за 1л диз.палива) = 3003,30 грн.; заробітна плата тракториста за три години роботи - 114,20 грн.; вартість внесених мінеральних добрив - 7298,02 грн.; вартість внесеного карбаміду - 5873,12 грн., а всього на суму 16288,64 грн. (а.с. 36).

Разом з тим, вказані витрати, які пов`язані з обробітком земельної ділянки, позивач здійснив ще під час дії договору оренди та не свідчать про те, що позивач до закінчення дії договору оренди засіяв земельну ділянку відповідача та мав право на збір врожаю. При цьому будь-яких доказів того, що відповідач до моменту закінчення строку дії договору чинив позивачу будь-які перешкоди в користуванні земельною ділянкою, зокрема, самовільно встановив межі земельної ділянки, зорав оброблену під певну сільськогосподарську культуру земельну ділянку, чим завдав позивачу матеріальної шкоди, матеріали справи не містять.

Так, в листі ГУ НПУ у Вінницькій області від 04.11.2022 №12316/223/05-2022, зокрема, зазначено, що Могилів-Подільським відділом поліції здійснено перевірку заяви позивача, щодо того, що невідомі особи здійснили ріллю землі на земельних ділянках, які перебувають в його оренді і лише опитано громадян, до яких належить і відповідач, та встановлено, що дані особи відмовляються продовжувати оренду їх земельних ділянок з ПСП «Деметра плюс». Зважаючи на викладене вище, рекомендовано звертатись до суду, оскільки факти, викладені у зверненні позивача, підпадають під цивільно-правові відносини (а.с.42).

Разом з тим, у зазначеному вище листі, не вказано про те, що саме відповідач вчинив будь-які із тих дій, про які стверджує позивач.

Крім того, згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 331017038 від 03.05.2023, земельна ділянка відповідача 09.09.2020 передана позивачем в суборенду Фермерському господарству «Основа роду» і такий договір відповідно також діяв до 23.11.2022 року (а.с.72-73). Примірник такого договору позивач суду не надав та представник позивача не пояснила суду чому за наявності такого договору саме орендар обробляв земельну ділянку відповідача та чим, крім зазначеної вище довідки підтверджується така обставина.

В поданій суду заяві ФГ "Основа роду" зазначило, що договір суборенди земельних ділянок укладався з метою спільної діяльності позивача та третьої особи. Обробіток земельної ділянки здійснювався технікою ФГ "Основа роду" і витрати, понесені на обробіток земельної ділянки є спільними.

Таким чином, фактично заява третьої особи містить суперечності з викладеними у позові обставинами, що ставить під сумнів право позивача на звернення з вимогою про стягнення усіх вказаних витрат на його користь.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про недоведеність вимог щодо завдання матеріальної шкоди позивачу відповідачем та її розміру, а відтак у задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 1, 3, 4, 13, 20, 27, 28, 31, 33 Закону України «Про оренду землі», ст.ст. 124, 125, 126, 202, п. 27 Перехідних положень ЗК України, ст.ст. 11, 386, 626, 629, 638, 640, 1166 ЦК України, ст.ст. 12,76-83, 141 ч. 1, 259 ч. 1, 2, 6, 263-265, 273ЦПК України суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Приватного Сільськогосподарського підприємства "Деметра плюс", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Фермерське господарство «Основа роду» до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та стягнення матеріальної шкоди - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Приватне сільськогосподарське підприємство «Деметра Плюс», місце знаходження: 24014, вул. В.Ігнатьєва, 4, с. Серебринці, Могилів-Подільський район, Вінницька область, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 32643659.

Представник позивача: адвокат Середюк Олена Василівна, адреса для листування: вул. Стависька, 24/11, м. Могилів-Подільський, Вінницька область.

Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Представник відповідача: адвокат Левицький Олександр Іванович, адреса для листування: АДРЕСА_2 , адреса електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Фермерське господарство "Основа роду", місце знаходження: вул. Колгоспна, 17-в, смт Стрижавка, Вінницький район, Вінницька область, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України38503740.

Суддя: Т.Ю. Холодова

Повне судове рішення складене 25.09.2023.