Рішення

від 25.09.2023 по справі 721/521/21

ПУТИЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

25.09.2023

Справа № 721/521/21

Провадження 2/721/133/2023

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Путильський районний суд Чернівецької області в складі головуючої судді Стефанко У.Д., за участю секретаря судових засідань Свідунович Ю.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду смт. Путилав в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерго Товариства "Сенс Банк" до ОСОБА_1 , Головного управління Державної податкової служби у Чернівецькій області, третя особа: Путильський районний відділ державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про звільнення майна з-під арешту, -

В С Т А Н О В И В :

У травні 2021 року акціонерне товариство «Альфа-Банк» (далі - АТ «Альфа-Банк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа - Путильський районний відділ державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) (далі - Путильський РВ ДВС), про звільнення майна з-під арешту.

В обґрунтування позовних вимог зазначало, що 16 червня 2007 року між акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», після перейменування акціонерне товариство «Укрсоцбанк», правонаступником якого є АТ «Альфа-Банк», та ОСОБА_1 , було укладено договір іпотеки, за умовами якого останній передав банку у якості забезпечення виконання основного зобов`язання за договором кредиту № 188 від 15 червня

2007 року, укладеним між ними, належне йому на праві власності майно,

а саме: житловий будинок АДРЕСА_1 .

У зв`язку з невиконанням умов кредитного договору у ОСОБА_1 утворилася заборгованість, тому банк розпочав процедуру звернення стягнення на предмет іпотеки. 22 квітня 2021 року АТ «Альфа-Банк» зареєструвало за собою право власності на спірний житловий будинок.

Проте Товариству стало відомо, що реалізувати предмет іпотеки неможливо, оскільки постановою старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Путильського районного управління юстиції Чернівецької області (далі - ВДВС Путильського РУЮ) Водовоз О. А. від 12 лютого 2013 року, винесеною у виконавчому провадженні № 36409790, накладено арешт на нерухоме майно ОСОБА_1 та заборону на його відчуження на виконання вироку суду в частині конфіскації майна (справа № 1-71/10).

Позивач уважав, що його права, як власника спірного майна, який є предметом іпотеки, порушені.

Ураховуючи наведене, посилаючись на відповідні положення ЦК України та ЗУ «Про виконавче провадження, АТ «Альфа-Банк» просило суд звільнити з-під арешту нерухоме майно, яке належить АТ «Альфа-Банк», а саме: житловий будинок АДРЕСА_1 , що накладений 12 лютого 2013 року постановою старшого державного виконавця ВДВС Путильського РУЮ Водовоз О. А. у виконавчому провадженні № 36409790 та стягнути витрати по сплаті судового збору.

Ухвалою Путильського районного суду Чернівецької області від 17 травня 2022 року за клопотанням представника позивача залучено до участі у справі в якості співвідповідача - Головне управління Державної податкової служби у Чернівецькій області (далі - ГУ ДПС у Чернівецькій області).

Ухвалою Путильського районного суду Чернівецької області від 21 грудня 2022 року за заявою представника позивача залучено до участі у справі правонаступника позивача АТ «Альфа-Банк», а саме - Акціонерне Товариство «Сенс Банк» (далі - АТ «Сенс Банк»).

У судове засідання представник позивача не з`явився, від нього до суду надійшла заява в якій просить суд справу розглядати в його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

У судове засідання відповідач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 не з`явилися, від останньої до суду надійшла заява про розгляд справи у їх відсутності, в якій просить суд у задоволенні позову відмовити у зв`язку із зловживанням процесуальними правами позивачем.

У судове засідання представник відповідача - Головного управління Державної податкової служби у Чернівецькій області Агатій А.А. не з`явився, від нього до суду надійшла заява про розгляд справи у його відсутності за наявними матеріалами у справі.

У судове засідання представник третьої особи - Путильського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Лікар І.В. не з`явився, він нього до суду надійшла заява про розгляд справи у його відсутності, заперечень щодо розгляду справи немає.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач надав суду докази на підтвердження своїх доводів щодо позовної вимоги про звільнення майна з під арешту.

Судом встановлено, що 16 червня 2007 року між акціонерно-комерційним банком

соціального розвитку «Укрсоцбанк», після перейменування АТ «Укрсоцбанк», правонаступником якого є АТ «Альфа-Банк», та ОСОБА_1 , було укладено договір іпотеки, за умовами якого ОСОБА_1 передав банку у якості забезпечення виконання основного зобов`язання за договором кредиту № 188 від 15 червня 2007 року, укладеним між іпотекодержателем та іпотекодавцем, належне йому на праві власності майно, а саме: житловий будинок АДРЕСА_1 (а. с. 6-11).

Вироком Путильського районного суду Чернівецької області від 24 грудня 2010 року у справі № 1-71/10 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною п`ятою статті 27 та частиною третьою статті 368 КК України і призначено йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 8 років з позбавленням права обіймати посади пов`язані з виконанням адміністративно-господарських обов`язків на строк три роки з конфіскацією належного йому майна.

Ухвалою Апеляційного суду Чернівецької області від 22 лютого 2011 року (а. с. 78-83) (справа № 11-129/2010) апеляції засуджених ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та адвоката Литвинчук Л. В. задоволено частково. Вирок Путильського районного суду Чернівецької області від 24 грудня 2010 року щодо ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 змінено.

Щодо ОСОБА_1 - вирок змінено, призначене йому покарання за частиною п`ятою статті 27, частиною другою статті 368 КК України, визначивши його із застосуванням статті 69 КК України у виді шість років позбавлення волі з конфіскацією всього майна.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 грудня 2012 року вирок Путильського районного суду Чернівецької області від 24 грудня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Чернівецької області від 22 лютого 2011 року щодо ОСОБА_1 залишено без змін, а касаційні скарги прокурора та захисника Литвинчука Л. В. - без задоволення.

Згідно з витягом із ВП - спецрозділ про хід виконання виконавчого провадження № 36409790 стосовно ОСОБА_1 убачається, що (т. 1, а. с. 51-52):

- номер виконавчого провадження - 36409790;

- на виконанні ВДВС Путильського РУЮ знаходився виконавчий лист № 1-71/2010, виданий 25 січня 2013 року Путильським районним судом Чернівецької області;

- категорія виконавчого документа - з виконання рішень загальних судів про конфіскацію майна засуджених;

- стягувач - держава;

- резолютивна частина виконавчого документа - конфіскувати все майно у ОСОБА_1 , яке знаходиться у селі Яблуниця Путильського району Чернівецької області;

- дата відкриття виконавчого провадження - 06 лютого 2013 року;

- звернення стягнення на майно боржника - 12 лютого 2013 року;

- підстава - з метою зберігання майна боржника, яке підлягає конфіскації, накладено арешт на все майно боржника, належне йому на праві власності;

- повернення виконавчого документа на підставі частини другої статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» - 20 травня 2014 року;

- стан виконавчого провадження - завершено.

22 квітня 2021 року АТ «Альфа-Банк» зареєструвало за собою право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 (а. с. 18-19).

12.08.2022 року Рішенням AT «Альфа-Банк» змінено найменування Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на Акціонерне товариство «СЕНС БАНК», та затверджено нову редакцію статуту Банку, згідно пп. 1 п. 1.2 розділу першого якого, AT «СЕНС БАНК» є правонаступником всіх прав та зобов`язань AT «Альфа-Банк».

Звертаючись до суду з указаним позовом, АТ «Альфа-Банк», після перейменування АТ «Сенс Банк», посилається на те, що порушено його права, як власника житлового будинку АДРЕСА_2 , який є предметом іпотеки за договором іпотеки від 16 червня 2007 року, укладеним між акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», після перейменування акціонерне товариство «Укрсоцбанк», правонаступником якого є АТ «Альфа-Банк», та ОСОБА_1 .

Наявність вищевказаного арешту перешкоджає банку в повному обсязі реалізувати своє право власності та розпоряджатись усім своїм майном, в тому числі відчужувати, передавати в користування, а також вчиняти будь-які інші дії щодо розпорядження власним майном.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляді вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).

Згідно з частинами першою та другою статті 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно із ч. 1 ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з ч. 1 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно п. 2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 5 від 03 червня 2016 року "Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Згідно ч. 1 ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження" арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Згідно ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову.

Відповідно до ч. 5 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

В свою чергу, статтею 41 Конституції України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої України приєдналась 17.07.1997 року відповідно до Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

В рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Вендітеллі проти Італії» суд відзначив порушення в тому, що уряд не вжив швидких заходів для того, щоб знову надати в повноправне користування власність після закінчення відповідних розслідувань.

Також, Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

Спори про право цивільне, пов`язані з належністю майна, на яке накладено арешт, розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.

Частиною четвертою статті 263 ЦПК України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 листопада 2019 року у справі № 643/3614/17 (провадження № 14-479цс19) дійшла висновку про те, що вимоги про звільнення майна з-під арешту, що ґрунтуються на праві власності на нього, виступають способом захисту зазначеного права (різновидом негаторного позову) і виникають з цивільних правовідносин, відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України можуть бути вирішені судом цивільної юрисдикції (пункт 37).

Відповідно до частини першої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі № 905/386/18 (провадження № 12-85гс19) зазначено, що відповідачем у справах за позовами про звільнення з-під арешту майна є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна. При цьому орган державної виконавчої служби у відповідних випадках може залучатися судом до участі у справах як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Таким чином, позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Відповідачами у справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний податковий орган, банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення.

Такий саме висновок щодо застосування норм права міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2019 року (провадження № 11-680апп19).

Проте у випадках, коли арешт майна проводиться для забезпечення конфіскації чи стягнення майна на користь держави, підлягає вирішенню питання щодо відповідної участі у справі відповідного територіального органу Державної податкової служби України.

Такі висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 листопада 2019 року у справі № 450/1411/16, провадження № 14-477цс19 та у постановах: Верховного Суду від 11 березня 2020 року у справі № 299/2931/17, провадження № 61-35013св18, від 06 грудня 2021 року у справі № 554/5912/19-ц, провадження № 61-12594св21.

Тобто, наявність арешту на майно за відсутності правових підстав для цього порушує право власності позивача, внаслідок чого він позбавлений можливості в повному обсязі користуватися та розпоряджатися своїм майном та власний розсуд.

Таким чином, дослідивши матеріали справи в судовому засіданні, суд за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, враховуючи те, що права АТ «Сенс Банк» (до перейменування АТ «Альфа-Банк»), як власника спірного майна, що є предметом іпотеки за договором іпотеки від 16 червня 2007 року, укладеним між акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», після перейменування АТ «Укрсоцбанк», правонаступником якого є АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 порушені та підлягають захисту в обраний позивачем спосіб шляхом зняття арешту з указаного майна, тобто позов є обґрунтованим та підлягає до задоволення.

У відповідності до ст.141 ЦПК України, понесені позивачем судові витрати по оплаті судового збору в сумі 2270,00 грн. підлягають стягненню з відповідача.

На підставі наведеного та керуючись ст. 41 Конституції України, ст.ст. 317, 319, 321 ЦКУкраїни, ст.ст. ст.ст. 2-5,12-13, 19, 76-92, 95, 141, 187, 211, 223, 258-259, 264-265, 268, 272-273, 280, 352, 354-355, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов Акціонерного Товариства "Сенс Банк" до ОСОБА_1 , Головного управління Державної податкової служби у Чернівецькій області, третя особа: Путильський районний відділ державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про звільнення майна з-під арешту- задовольнити.

Звільнити з-під арешту нерухоме майно, а саме: житловий будинок, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , загальною площею 156,6 кв.м, житловою площею 118,5 кв.м, яке перебуває під арештом, що накладений постановою серії та номер: ВП№36409790, виданий 12.02.2012, видавник: Старший державний виконавець Водовоз О.А. Відділ державної виконавчої служби Путильського РУЮ Чернівецької області.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерго товариства "Сенс Банк" витрати по сплаті судового збору у розмірі 2270,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду.

Позивач: Акціонерне товариство «СЕНС БАНК», юридична адреса м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100, код ЄДРПОУ 23494714.

Відповідачі: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований та проживає в АДРЕСА_2 .

Головне управління Державної податкової служби у Чернівецькій області, юридична адреса: вул. Героїв Майдану, 200А, м. Чернівці, код ЄДРПОУ: 44057187.

Третя особа: Путильський районний відділ державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ), код ЄДРПОУ 34831696, адреса знаходження смт. Путила, вул. Юрія Федьковича, буд. 33, Вижницького району Чернівецької області.

Суддя Уляна СТЕФАНКО