Рішення

від 25.09.2023 по справі 484/3281/23

ПЕРВОМАЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 484/3281/23

Провадження № 2/484/999/23 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.09.2023 року Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

в складі: головуючого - судді Панькова Д.А.

секретаря судового засідання - Кузьменко Ю.О.

за участю прокурора Первомайської окружної прокуратури Жорової В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Первомайську цивільну справу за позовом Керівника Первомайської окружної прокуратури Миколаївської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області до ОСОБА_1 , третя особа - Фермерське господарство «Олег», про конфіскацію земельної ділянки,

У С Т А Н О В И В:

Прокурор звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа - Фермерське господарство «Олег» про конфіскацію земельної ділянки, мотивуючи свої позовні вимоги наступним.

ОСОБА_1 , яка є громадянкою російської федерації, на підставі свідоцтва про право на спадщину серія та номер: ВТК 603109, зареєстрованого у реєстрі за № 20443, виданого 21.08.2013 державним нотаріусом Другої Первомайської державної нотаріальної контори Мороз Л.В., набула право власності на земельну ділянку із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із кадастровим номером 4825484600:03:000:1171 площею 0,11 га, яка розташована в межах Лисогірської сільської ради Первомайського району Миколаївської області.

Право власності за відповідачем на таку земельну ділянку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано 21.08.2013 за № 2198109.

В подальшому 03.01.2018 зазначену земельну ділянку ОСОБА_1 передала в оренду ФГ «Олег» на підставі договору оренди землі, у зв`язку із чим у Державному реєстрі речових прав 17.10.2018 вчинено відповідний запис за №28491746.

Строк дії договору в п. 8 останнього визначено у 10 років з моменту державної реєстрації, тобто до 17.10.2028.

Разом із цим, окружною прокуратурою виявлено порушення ст. ст. 13, 14, 41 Конституції України, ст. ст. 80, 81, 145 Земельного кодексу України при використанні ОСОБА_1 зазначеної земельної ділянки.

Положення ст. ст. 13, 14 Конституції України визначають, що земля є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави.

Суб`єктами права приватної власності на землю згідно зі ст. 80 Земельного кодексу України визначено громадян України та юридичних осіб. Проте з урахуванням змісту ч. 2 ст. 81 та інших норм Земельного кодексу України суб`єктами права приватної власності на землю визнаються також іноземні громадяни та особи без громадянства.

Зокрема, іноземні громадяни та особи без громадянства відповідно до ч. 2 ст. 81 ЗК України можуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності.

Згідно із ч. 3 ст. 81 ЗК України іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки відповідно до частини другої цієї статті у разі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) викупу земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності; в) прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 5 ст. 22 ЗК України набуття у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення здійснюється з урахуванням вимог статті 130 цього Кодексу, а саме: іноземцям, особам без громадянства та юридичним особам заборонено набувати частки у статутному (складеному) капіталі, акції, паї, членство у юридичних особах (крім як у статутному (складеному) капіталі банків), які є власниками земель сільськогосподарського призначення.

Одночасно за змістом ч. 4 ст. 81 ЗК України землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.

У разі невиконання цієї вимоги настають наслідки, передбачені ч. ч. 2, 4 ст. 145 ЗК України, а саме така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду. Позов про конфіскацію земельної ділянки подається до суду органом, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель. Конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах.

Пунктом 10 ч. 1 ст. 346 Цивільного кодексу України визначено конфіскацію як одну з підстав припинення права власності.

Згідно із ст. 356 ЦК України до особи може бути застосовано позбавлення права власності на майно за рішенням суду як санкція за вчинення правопорушення (конфіскація) у випадках, встановлених законом. Конфісковане майно переходить у власність держави безоплатно, крім випадків, визначених законом. Обсяг та порядок конфіскації майна встановлюються законом.

Частиною 5 ст. 41 Конституції України визначено, що конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_1 , будучи іноземною громадянкою, упродовж року після набуття права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення (з 21.08.2013 по даний час) не відчужила її, є підстави для її конфіскації у власність держави.

Враховуючи виявлені порушення та зазначені положення законодавства, керуючись ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», окружною прокуратурою Головному управлінню Держгеокадастру у Миколаївській області надіслано запит від 21.04.2023 №54-1898вих-23 про виявлені порушення із вимогою вжити заходи щодо їх усунення, у тому числі в судовому порядку.

Разом із цим, уповноваженим державою органом заходи щодо конфіскації земельної ділянки в дохід держави не вжито, лише листом від 10.05.2023 повідомлено окружну прокуратуру про не заперечення проти вжиття прокурором заходів представницького характеру для відновлення інтересів держави.

Зазначені причини не є поважними та не дають підстав залишити без реагування зазначені порушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 15, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері державного нагляду (контролю), зокрема, в агропромисловому комплексі, в частині дотримання вимог земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Враховуючи зазначені положення законодавства саме Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області є уповноваженим органом щодо здійснення державного нагляду (контролю) в частині дотримання вимог земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності та в даному випадку, з урахуванням ч. ч. 2, 4 ст. 145 ЗК України, звернення до суду із позовом про конфіскацію земельної ділянки.

В даному випадку порушення інтересів держави полягає в тому, що ОСОБА_1 порушила визначену ст. ст. 13, 14, 41 Конституції України, ст. ст. 80, 81, 145 ЗК України процедуру використання земельної ділянки сільськогосподарського призначення та як іноземна громадянка не відчужила її упродовж року після набуття права власності. На даний час вона без перешкод використовує спірну земельну ділянку на території України, передавши її в оренду фермерському господарству та отримуючи дохід на території України.

Наразі продовольча безпека України потребує величезної уваги, що тягне за собою невідкладне вжиття вичерпних заходів щодо повернення земельних ділянок у власність держави та їх подальше використання з метою забезпечення потреб у першу чергу громадян України.

Окрім цього, воєнні дії, які ведуться на території України, вкрай негативно впливають на продовольчі процеси у нашій державі, зокрема багато земель сільськогосподарського призначення на територіях, де ведуться активні бойові дії, на даний час забруднені та не можуть використовуватись за призначенням, сотні гектарів залишаються окупованими. Це в сукупності призведе до зниження врожайності, тому у цих умовах важливим є те, щоб кожна земельна ділянка, яка використовується з порушенням вимог законодавства, була безумовно повернута у власність держави.

Підставою представництва прокурором інтересів держави в даних спірних правовідносинах є бездіяльність органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції держави у спірних правовідносинах - ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області (ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру»).

Підставою для представництва в суді інтересів держави стали факти порушення законодавства при використанні іноземною громадянкою ОСОБА_1 , як іноземкою, земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яка не відчужила її упродовж року після набуття права власності. Дана процедура безумовно передбачена чинним земельним законодавством (ч. 4 ст. 81 ЗК України). Ця норма є імперативною та не передбачає винятків.

Крім того, відповідно до вимог ч. 4 ст. 145 ЗК України ціна проданої на земельних торгах земельної ділянки (конфіскованої), за вирахуванням витрат, пов`язаних з її продажем, виплачується її колишньому власнику.

З огляду на це, а також на характер спірних правовідносин, не вбачається невідповідності заходу втручання держави в право власності ОСОБА_1 критеріям правомірного втручання в право особи на мирне володіння майном, так і порушення принципу пропорційності, котрі сформовані у сталій практиці ЄСПЛ.

Обраний спосіб захисту порушеного права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яку ОСОБА_1 незаконно використовує, є ефективним та належним способом захисту порушених прав держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, як уповноваженого органу на здійснення функцій держави щодо конфіскації у власність держави земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які незаконно використовуються іноземними громадянами. Зазначений спосіб захисту чітко визначений ч. 4 ст. 81 ЗК України.

Задоволення такого позову призведе до відновлення порушених прав та законних інтересів держави, виходячи з того, що стан збереження земель сільськогосподарського призначення має загальнонаціональне значення.

В судовому засіданні прокурор Жорова В.О. позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просить позов задовольнити з підстав, викладених в позові.

Представник Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області в судове засідання не з`явився, попередньо до суду направлено пояснення про підтримання позовних вимог прокурора, у якому викладено клопотання про розгляд справи без участі представника.

Відповідачка під час розгляду справи по суті позовні вимоги не визнала, зазначила, що є громадянкою Російської Федерації, отримувала пенсію від цієї держави, але після початку війни перестала її отримувати. Заперечувала проти задоволення позову не пояснюючи причини.

Представник третьоїособи Фермерського господарства «Олег» у судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про день, час та місце судового засідання, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , є громадянкою Російської Федерації та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач є власницею земельної ділянки із кадастровим номером 4825484600:03:000:1171 площею 0,11 га з цільовим призначенням для товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану в межах Первомайського району Миколаївської області, право власності на земельну ділянку вона набула 21.08.2013 року.

Статті 13, 14 Конституції України визначають, що земля є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави.

Особливості правових підстав набуття та припинення права власності на об`єкти нерухомого майна іноземцями встановлені нормами розділу V Закону України «Про міжнародне приватне право», положеннями Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст. 38 закону України «Про міжнародне приватне право» право власності та інші речові права на нерухоме та рухоме майно визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться, якщо інше не передбачено законом.

Згідно з ч. 1 ст. 39 закону України «Про міжнародне приватне право» виникнення та припинення права власності та інших речових прав визначається правом держави, у якій відповідне майно перебувало в момент, коли мала місце дія або інша обставина, яка стала підставою для виникнення або припинення права власності та інших речових прав, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

Таким чином, враховуючи, що спірні земельні ділянки, які належать до нерухомого майна, знаходяться на території України, на них поширюється дія законодавства України.

Згідно зі ст. 19 Земельного кодексу України землі сільськогосподарського призначення віднесено до категорії особливо цінних.

Відповідно до ч. 5 ст. 22 ЗК України визначено, що землі сільськогосподарського призначення не можуть передаватись у власність іноземцям, особам без громадянства, іноземним юридичним особам та іноземним державам.

Частинами 3 та 4 ст. 81 ЗК України визначено, що іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки відповідно до частини другої цієї статті у разі прийняття спадщини. Землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.

В силу вимог ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації таких прав.

Відповідно до п. «е» ч. 1 ст. 140 ЗК України однією з підстав примусового припинення права власності на земельну ділянку є не відчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.

Згідно п. «в» ч. 1 ст. 143 ЗК України примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі конфіскації земельної ділянки.

Якщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка за цим Кодексом не може набуватися нею у власність, ця ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту переходу такого права. У разі, якщо відповідно до закону власник земельної ділянки зобов`язаний відчужити її протягом певного строку і земельна ділянка не була відчужена ним протягом такого строку, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду ( ч. ч. 1, 2 ст. 145 ЗК України).

Пунктом 10 ч.1 ст. 346 ЦК України визначено конфіскацію як одну з підстав припинення права власності.

Згідно ст. 356 ЦК України до особи може бути застосовано позбавлення права власності на майно за рішенням суду як санкція за вчинення правопорушення (конфіскація) у випадках, встановлених законом.

Конфісковане майно переходить у власність держави безоплатно, крім випадків, визначених законом. Обсяг та порядок конфіскації майна встановлюються законом.

Частиною 5 ст. 41 Конституції України визначено, що конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст.. 148 ЗК України земельна ділянка може бути конфіскована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лишена підставі,в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною 1 «Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 №15 Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади який реалізує державну політику у сфері державного нагляду (контролю) зокрема, в агропромисловому комплексі в частині дотримання вимог земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Таким чином, враховуючи зазначені положення законодавства саме Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області є уповноваженим органом щодо здійснення державного нагляду (контролю) в частині дотримання вимог земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності та в даному випадку, з урахуванням ч. ч. 2, 4 ст. 145 Земельного кодексу України, звернення до суду із позовом про конфіскацію земельної ділянки.

Так, статтею 131-1 Конституції України на прокуратуру покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави.

Відповідний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18. За п. 76-77 зазначеної постанови Великої Палати Верховного Суду прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Відомостей про відчуження відповідачем вказаної земельної ділянки Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна не містить.

Враховуючи, що відповідач, будучи громадянином Російської Федерації, упродовж року після прийняття спадщини і державної реєстрації права власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва не відчужила її, суд вважає, що наявні достатні підстави для конфіскації спірної земельної ділянки у власність держави.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає позов прокурора обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню відповідно до вимог ч. 4 ст. 81, п. «е» ч. 1 ст. 140, ч. 2 ст. 145, п. «в» ч. 1 ст. 143, ст. 148 ЗК України, п. 10 ч. 1 ст. 346, ст. 356 ЦК, ч. 5 ст. 41 КУ.

Частиною 1 статті 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Слід стягнути з ОСОБА_1 на користь Миколаївської обласної прокуратури судовий збір в сумі 4026 грн.

Після набрання рішенням законної сили, слід скасувати арешт (заборону відчуження) накладений на земельну ділянку площею 0,11 га з кадастровим номером 4825484600:03:000:1171, ухвалою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 13.07.2023 року у цій справі.

Керуючись ст.ст. 2, 10-13, 258, 259, 265, 268 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Первомайської окружної прокуратури Миколаївської області (розташована за адресою м. Первомайськ Миколаївської області, вул. Івана Виговського, 18, код ЄДРПОУ: 02910048) в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області (адреса: просп. Миру, 34, м. Миколаїв, код ЄДРПОУ: 39825404) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), третя особа - Фермерське господарство «Олег» (с. Лиса Гора, Первомайський р-н, Миколаївська обл., код ЄДРПОУ: 20877225), про конфіскацію земельної ділянки - задовольнити.

Конфіскувати у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області земельну ділянку із кадастровим номером 4825484600:03:000:1171 площею 0,11 га з цільовим призначенням для товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану в межах Первомайського району Миколаївської області, яка належить на праві власності ОСОБА_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Миколаївської обласної прокуратури судовий збір в сумі 4026 (чотири тисячі двадцять шість) грн.

Після набрання рішенням законної сили, скасувати арешт (заборону відчуження) накладений на земельну ділянку площею 0,11 га з кадастровим номером 4825484600:03:000:1171, ухвалою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 13.07.2023 року у цій справі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні скарги подаються учасниками справи через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області.

Дата складання повного тексту рішення - 22.09.2023 року.

Суддя: