Рішення

від 20.09.2023 по справі 523/10202/22

СУВОРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 523/10202/22

Провадження №2/523/1159/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" вересня 2023 р. м.Одеса

Суворовський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Кузьміної О.І.

за участю секретаря Каранфілової Я.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Одеської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача : Департамент земельних ресурсів Одеської міської ради, про стягнення безпідставно збережених коштів, -

В С Т А Н О В И В:

До Суворовського районного суду м. 31.08.2022р. звернулася Одеська міська рада, в інтересах якої діє Поповська І. П., до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Департамент земельних ресурсів Одеської міської ради, з позовною заявою про стягнення з відповідача ОСОБА_1 безпідставно збережених коштів у розмірі 190628,35 грн. за безоплатне користування у період з 24.12.2020 року по 01.08.2022 року земельною ділянкою площею 105,7 кв.м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 5110137600:66:022:0003, без укладення договору оренди. Позивач, з посиланням на приписи статей 1212-1214 Цивільного кодексу України зазначив, що відповідач, зареєструвавши право власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 , у період з 24.12.2020 по 01.08.2022 використовував земельну ділянку площею 0,4203кв.м безпосередньо під нерухомим майном без оформлення договору оренди, не сплачував за користування земельною ділянкою плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі, внаслідок чого безпідставно зберіг у себе майно у вигляді несплаченої позивачу орендної плати. Таким чином, як зазначив позивач із посиланням наст.1212 - 1214 ЦК України, відповідач, не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору, фактично збільшив свої доходи, а позивач втратив належне йому майно (кошти від орендної плати).

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 22 вересня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.

02.02.2023р. на адресу суду надійшов відзив адвоката відповідача Кравченка І.В., в якому зазначено, що відповідач не отримував вимогу Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради від 06.10.2021р. за вих..№01-13/945 про сплату безпідставно збережених коштів, не був повідомлений про необхідність виконання відповідного обов`язку, а тому, посилаючись на приписи ч.4 ст.530 ЦК Україн вважав, що строк сплати коштів для відповідача не настав. Потім, навіть припускаючи, що якщо для відповідача таки настав строк сплати коштів за фактичне користування земельною ділянкою без укладення договору оренди, однак позивачем не правильно здійснено розрахунок коштів, які підлягають стягненню з відповідача, з огляду на таке.

Так, відповідач, враховуючи нормативну грошову оцінку земельної ділянки, беручи до уваги, що вірним в даному випадку є застосування ставки орендної плати за земельні ділянки в розмірі 3-х відсотків, а також той факт, що розрахунок суми за фактичне користування земельною ділянкою без укладання договору оренди у грудні 2020 р. повинен розраховуватися з 25.12.2020, а не з 24.12.2020, розмір безпідставно збережених відповідачем коштів у грудні 2020 року становив 1 559, 79 грн. Вказаний розмір відповідач здійснював наступним чином:

2763052,74х 3%=82891,5822:12=6907,63:31=222,8267х 7=1559,79,де:2763052,74-нормативна грошоваоцінка земельноїділянки,яка зазначенау відповідномувитязі ізтех документації,який єдодатком допозовної заяви;3%-ставка орендноїплати заземельні ділянки;82891,5822-сума,що підлягаєсплаті зафактичне користуванняземельною ділянкоюза календарнийрік;12-кількість місяціву кожномукалендарному році;6907,63-сума,що підлягаєсплаті замісяць фактичногокористування земельноюділянкою безукладення договоруоренди;31-кількість дніву грудні;222,8267-сума,що підлягаєсплаті зафактичне користуванняземельною ділянкоюза одинкалендарний день;7-кількість днівфактів -користування земельноюділянкою угрудні 2020року.,а томупозивачем невірнорозраховані ісуми,що підлягаютьсплаті ОСОБА_2 фактичне користуванняземельною ділянкоюбез укладеннядоговору орендиу 2021році.Так,приймаючи доуваги,що вірнимв даномувипадку єзастосування ставкиорендної плати за земельніділянки врозмірі 3-хвідсотків,відповідач зафактичне користуванняземельною ділянкоюбез укладеннядоговору орендиу 2021році повиненсплатити 82891,58гри. (2 763 052,74 х З%= 82 891, 58, де: 2 763 052, 74 - нормативна грошова оцінка земельної ділянки; 3% - ставка орен плати за земельні ділянки). Відповідно, місячний платіж повинен становити 6 907, 63 грн. (81 І - 58 : 12 = 6 907, 63, де: 82 891, 58 - сума, що підлягала сплаті за фактичне користування земелыг ділянкою без укладення договору оренди у 2021 році; 12 - кількість місяців у календарному році).

Що жстосується приведеногопозивачем розрахункурозміру безпідставнозбережених коштіввідповідачем уперіод зсічня полипень 2022року,то,як вбачаєтьсяз суми,розрахованої замісяць фактичногокористування земельноюділянкою безукладення договору,позивачем длярозрахунку взятоза основнунормативну грошовуоцінку земельноїділянки врозмірі 3039357,60грн.(12663,99х 12=151967,88х 5%=3039357,60,де:12663,99-сума,яка зазначенау розрахункупозивача яксума,що підлягаласплаті відповідачемза місяцьфактичного користуванняземельною ділянкоюбез укладеннядоговору оренди;12-кількість місяціву календарномуроці;151967,88-сума,що напереконання позивачапідлягала сплатіза фактичнекористування земельноюділянкою (безукладення договоруоренди у2022році,5%-ставка орендноїплати заземельні ділянки,яку застосовуєпозивач замістьставки врозмірі 3%).Тобто,позивач зафактичне користуваннявідповідачем земельноюділянкою безукладення договоруоренди у2022році взявза основуіншу нормативнугрошову оцінкуземельної ділянки,яка єбільшою ніжта,що відображенау витязііз технічноїдокументації пронормативну грошовуоцінку земельноїділянки ум.Одесі,виданого ГУДержгеокадастру вОдеській областівід 23.08.2020№ 1224,копія якогододана допозовної заяви.А отже,на думкувідповідача,позивачем недоведено правомірністьзастосування пнрипроведенні розрахункурозміру безпідставнозбережених коштіву 2022р.грошової оцінкиземельної ділянкив розмірі3039357,60грн,а не2763052,74грн.А тому враховуючи сплатувідповідачем земельногоподатку візмірі 27630,52гри.,що підтвердженолистом Головногоуправління ДПСв Одеськійобласті від17.12.2021вих.№ 30965/5/15-32-24-03-15.копія якогонадана позивачемта знаходитьсяу матеріалахірави,відповідач прийшовдо висновку,що дійснийрозмір безпідставнозбережених відповідачемкоштів уперіод з24грудня 2019року по31липня 2022року включностановить 105174,27грн. (1 559, 79 + >891.58 + 48 353.42=132 804. 79-27 630. 52 = 105 174.27), тому відповідач просив відмовити у задоволенні позову.

21.12.2023р.на адресусуду надійшлавідповідь навідзив,в якомупозивач зазначивнаступне. Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно - нежитлова будівля, загальною площею 105,7 кв.м, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу від 24.12.2020 за № 336 з 24.12.2020 є власністю ОСОБА_1 . Зазначене нерухоме майно розташоване на земельній ділянці з кадастровим номером 5110137600:66:022:0003, загальною площею 0,4203 га. Рішення щодо затвердження проекту землеустрою та передачу земельної ділянки в оренду Одеською міською радою не приймалось. Отже, з моменту набуття права власності на вищезазначене нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , відповідач є фактичним користувачем земельної ділянки, комунальної власності, кадастровий номером: 5110137600:66:022:0003, загальною площею 0,4203 га, без належних правових підстав.

Посилаючись направовий висновокВеликої ПалатиВерховного Суду,викладений упостанові від23.05.2018у справі№ 629/4628/16-цзазначив,що домоменту оформленнявласником об`єктанерухомого майнаправа орендиземельної ділянки,на якійрозташований цейоб`єкт,відносини зфактичного користуванняземельною ділянкоюбез укладеногодоговору орендита недоотриманняїї власникомдоходів увигляді орендноїплати єза своїмзмістом кондикційними.Фактичний користувачземельної ділянки,який бездостатньої правовоїпідстави зарахунок власникацієї ділянкизберіг усебе кошти,які мавзаплатити закористування нею,зобов`язанийповернути цікошти власникуземельної ділянкина підставічастини першоїстатті 1212ЦК України.Так яквідповідачем неоформлено прававласності абоправа запостійне землекористуванняза вказаноюділянкою,отже,єдиною можливоюформою здійсненняплати заземлю длявідповідача якземлекористувача є)ренднаплата (статті14.1.72,14.1.73Податкового кодексуУкраїни). Оскільки чинним законодавстване визначенийобов`язокборжника виконатикондикційні зобов`язаннятільки після пред`явлення вимоги кредитором. Саме тому, посилання відповідача на ст. 530 ЦК України є безпідставним.

Також вказано, що зазначення 3% ставки орендної плати в позові є нічим іншим, як описка під час його написання. Так, Відповідно до рішення Одеської міської ради від 20.09.2011 року № 1267-УІ «Про затвердження фіксованих відсотків при визначенні ставок орендної плати за земельні ділянки в м. Одесі» з урахуванням змін, внесених рішеннями від 27.08.2014 року № 5275-УІ та від 08.02.2017 року № 1742-УІІ, ставка орендної плати за земельні ділянки, які використовуються під автомийки та СТО, становить 5 % від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки. А тому з урахуванням зазначеного Департаментом земельних ресурсів Одеської міської ради розраховано розмір безпідставно збережених ОСОБА_1 коштів за користування земельною ділянкою з кадастровим номером: 5110137600:66:022:0003 у період з 24.12.2020 року по 01.08.2022 року, що складає 190628,35 грн.

В судове засідання представник позивача не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву, в якій просив вимоги позивача задовольнити в повному обсязі, розглянути справу без його участі.

Відповідач та його повторно в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи не надали, у зв`язку з чим суд вважає можливим розглянути справу на підставі наявних доказів.

В судове засідання представник третьої особи не з`явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, надала заяву, в якій не заперечувала проти задоволення вимог позивача з підстав, зпзнпчених в поясненнях, та просила розглянути справу без її участі.

Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України,учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до п.2 ч.7 ст.128 ЦПК України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Відповідно достатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободкожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Враховуючи вимогист. 223 ЦПК Українита ст.6 Конвенції «Про захист прав людини та основних свобод», ратифікованої Законом України 17.07.1997 року, з метою недопущення затягування розгляду справи, суд вважає за необхідне розгляд справи провести за відсутності відповідача.

Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з вимогами ч.5 ст.268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до ч. 8ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Вивчивши позовну заяву та дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Згідно зістаттею 13 Конституції Україниземля є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цієюКонституцією.

Відповідно до положеньстатті 80 ЗК Українисуб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

За змістом статей122,123,124 ЗК Україниміські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначенимистаттею 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Згідно зістаттею 206 ЗК Українивикористання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за положенням частини першоїстатті 21 Закону України «Про оренду землі»визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Відповідно до частини другоїстатті 152 ЗК Українивласник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до частин першої та другоїстатті 1212 ЦК Україниособа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положенняглави 83 ЦК Українизастосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Отже, у випадку використання земельної ділянки комунальної власності, якій присвоєно окремий кадастровий номер, без оформлення договору оренди, власник такої земельної ділянки (орган місцевого самоврядування, який представляє інтереси територіальної громади) може захистити своє право на компенсацію йому вартості неотримання орендної плати в порядку, визначеномустаттею 1212 ЦК України.

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 27.06.2022 №303606271 право власності: - на нежитлову будівлю загальною площею 105,7 м.кв., по АДРЕСА_1 з 24.12.2020 р. зареєстровано за ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на підставі договору купівлі-продажу від 24.12.2020 № 336.

Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-50710159242020 від 14.07.2020 та вимоги Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради №01-13/945 від 06.10.2021р., з часу виникнення права власності на нерухоме майно у ОСОБА_1 виник обов`язок укласти та зареєструвати договір оренди земельної ділянки, однак відповідач цього обов`язку не виконав, отже, безпідставно зберігав у себе майно-кошти за оренду земельної ділянки по АДРЕСА_1 .

Отже, враховуючи відсутність зареєстрованих за будь-якими юридичними або фізичними особами прав та з урахуванням ст.ст.12,80,83 Земельного кодексу Україниземельна ділянка площею 04203 кв.м по АДРЕСА_1 перебуває у власності територіальної громади міста Одеса.

Рішенням Одеської міської ради від 20.03.2019 № 4437-VII ОСОБА_3 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 0,4500 га, за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення В.03.10 - для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов`язаної з отриманням прибутку), вид використання - для будівництва, експлуатації та обслуговування СТО з автомийкою та магазином-баром.

На підставі проекту землеустрою розробленого ТОВ «Земельно-кадастрове Бюро «Резолют» 14.07.2020 здійснено державну реєстрацію земельної ділянки у Державному земельному кадастрі відділом у м. Володимир-Волинський Міськрайонного управління у Володимир-Волинському районі та м. Володимирі- Волинському Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, та присвоєно кадастровий номер 5110137600:66:022:0003.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно - нежитлова будівля, загальною площею 105,7 кв.м, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу від 24.12.2020 за № 336 з 24.12.2020 є власністю ОСОБА_1 .

Згідно матеріалів справи, договір оренди вказаної земельної ділянки між Одеською міською радою та відповідачем чи будь-якими іншими особами не укладався.

Департаментом земельних ресурсів Одеської міської ради направлялась ОСОБА_1 вимога від 06.10.2021 року №01-13/945 щодо необхідності сплати безпідставно збережених коштів територіальної громади м. Одеси за користування відповідною земельною ділянкою. Станом на теперішній час зазначені кошти в повному обсязі не перераховано до місцевого бюджету.

Предметом позову в цій справі є стягнення з власника об`єктів нерухомого майна безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою, на якій ці об`єкти розміщені.

Правовий механізм переходу прав на землю, пов`язаний із переходом права на будинок, будівлю або споруду, визначено устатті 120 Земельного кодексу України.

Виходячи зі змісту зазначеної статті, норма щодо переходу права на земельну ділянку у разі переходу права на будинок, будівлю і споруду може бути застосована у випадках, якщо земельна ділянка перебуває у власності або у користуванні колишнього власника будівлі.

Як вбачається із положеньстатті 120 Земельного кодексу України, виникнення права власності на об`єкт нерухомості не є підставою для автоматичного виникнення права власності чи укладення (продовження, поновлення) договору оренди земельної ділянки.

За змістомглави 15 Земельного кодексу Україниу редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, право користування земельною ділянкою комунальної власності реалізується, зокрема, через право оренди.

Частина першастатті 93 Земельного кодексу Українивстановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт «в» частини першоїстатті 96 Земельного кодексу України).

Водночас за змістомстатті 125 Земельного кодексу Україниправо власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Отже, за змістом указаних приписів виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Проте з огляду на приписи частини другоїстатті 120 Земельного кодексу Українине вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно.

Матеріали справи свідчать, що відповідач є власником нерухомого майна - нежитлової будівлі, загальною площею 105,7 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу від 24.12.2020 за № 336 з 24.12.2020 є власністю ОСОБА_1 .

При цьому матеріали справи не містять доказів належного оформлення права користування вказаною земельною ділянкою ОСОБА_1 , зокрема, укладення відповідних договорів оренди з Одеською міською радою та державної реєстрації такого права, а отже, при укладенні договору купівлі-продажу нерухомості право користування земельною ділянкою, якого не існувало у продавця на момент укладення договорів купівлі-продажу, до набувача не перейшло. Таким чином, відповідач користується цією земельною ділянкою без достатньої правової підстави.

Предметом регулюванняглави 83 Цивільного кодексу Україниє відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Статтею 1212 Цивільного кодексу Українипередбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідностатті 1214 Цивільного кодексу Україниособа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.

Відповідно достатті 206 Земельного кодексу Українивикористання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Статтею 14 Податкового кодексу Українивизначено, що плата за землю - це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідач не є власником та постійним землекористувачем земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата (ст. 14.1.72Податкового кодексу України).

Податковим кодексом Українивизначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов`язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною (ст.14.1.125, 14.1.136, 288.5 Податкового кодексу України).

Згідно листа Головного управління ДПС в Одеській області Державної податкової служби України, який надійшов до Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради 04.01.2022р. вх..№01-19/6, згідно даних інформаційно-телекомунікаційних систем ДПС, станом на 16.12.2021р. ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) сплачено земельний податок у розмірі 27630,52 грн..

Згідно з п. 14.1.136. ст. 14 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Відповідно до абз. 1 п. 289.1 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок

Згідно з ч. 2 ст. 20 Закону України «Про оцінку земель» дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду щодо порядку застосування ст. 1212 Цивільного кодексу України у випадку збереження фактичними землекористувачами коштів за рахунок власника земельної ділянки, викладених у постановах від 23.05.2018 року у справі №629/4628/16-ц та від 13.02.2019 року у справі № 320/5877/17, обов`язковими для визначення орендної плати є відомості у витягах з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 14.02.2022 року у справі № 646/4738/19 зазначив, що витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки є належним та допустимим доказом, який підтверджує дані про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Згідно із витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки м. Одеси від 03.08.2020 року № 1224, виданим Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 4203 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 5110137600:66:022:0003, складає 2763052,74 грн.

Відповідно до рішення Одеської міської ради від 20.09.2011 року № 1267-УІ «Про затвердження фіксованих відсотків при визначенні ставок орендної плати за земельні ділянки в м. Одесі» з урахуванням змін, внесених рішеннями від 27.08.2014 року № 5275-УІ та від 08.02.2017 року № 1742-УІІ, ставка орендної плати за земельні ділянки, які використовуються для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури, становить 5 % від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки.

Крім того, рішенням Одеської міської ради від 30.10.2019 року № 417-VII, затверджено орендну плату в розмірі 5 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

З урахуванням зазначеного, Департаментом земельних ресурсів Одеської міської ради розраховано розмір безпідставно збережених ОСОБА_1 коштів за користування земельною ділянкою з кадастровим номером: 5110137600:66:022:0003 у період з 24.12.2020 року по 01.08.2022 року, що складає 190628,35 грн.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20.11.2018 року у справі №922/3412/17 дійшла висновку про відсутність підстав для застосування до спірних правовідносин приписів чинного законодавства України про відшкодування шкоди (збитків) власникам земельних ділянок, оскільки до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

При цьому, Велика Палата Верховного Суду у вищевказаній постанові зазначає, що кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося. згодом відпала.

Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про необхідність застосування до спірних правовідносин саме приписів статей 1212-1214 Цивільного кодексу України, оскільки для кондикційних зобов`язань доведення вини особи не має значення, а важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 року у справі № 629/4628/16-ц та від 13.02.2019 року у справі № 320/5877/17, а також у постановах Верховного Суду від 12.03.2019 року у справі № 916/2948/17, від 14.01.2019 року у справі №912/1188/17, від 21.01.2019 року у справі № 902/794/17, від 04.02.2019 року у справі № 922/3409/17, від 20.11.2018 року у справі №922/3412/17, від 02.02.2022 року у справі № 199/2895/19 та від 05.07.2022 року у справі №641/8483/19.

За змістом ст. 1 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Відповідно до п. З розділу II Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 року № 489, індексація нормативної грошової оцінки земельних ділянок здійснюється відповідно до статті 289 Податкового кодексу України.

Положеннями ст. 289 Податкового кодексу України визначено, що для визначення розмір}' податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель (Кі), на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок на 1 січня поточного року, що визначається за встановленою формулою (п. 289.2 Податкового кодексу України).

Тобто, коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель розраховують за минулий період (рік). Обов`язок щорічно розраховувати цей коефіцієнт покладений на Держгеокадастр. Держгеокадастр щороку за індексом споживчих цін за попередній рік розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексують нормативну грошову оцінку земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення станом на 1 січня поточного року.

Відповідно до листа Держгеокадастру від 11.01.2022 року № 6-28-0.222-275/2-22 (є в загальному доступі) значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 2021 рік для земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення становить 1,1.

З урахуванням зазначеного фінансовим відділом Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради складено розрахунок розміру безпідставно збережених коштів у 2022 році за використання земельної ділянки з урахуванням індексації її нормативної грошової оцінки: 2763052,74 грн. (нормативна грошова оцінка за 2020 рік) * 1,1 (коефіцієнт індексації 2021 рік) * 5% (ставка орендної плати) = 151967,90 грн. (безпідставно збережені кошти за 2022 рік).

Відповідно за місяць у 2022 році відповідач мав би сплатити за використання земельної ділянки 12 663,99 грн. Таким чином, наданий Одеською міською радою розрахунок безпідставно збережених коштів є вірним та таким, що повністю відповідає вимогам законодавства. Так, дійсно в матеріалах справи міститься лист Головного управління Державної податкової служби в Одеській області від 17.12.2021 року № 30965/5/15-32-24-03-15, відповідно до якого ОСОБА_1 сплатив земельний податок за земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер: 5110137600:66:022:0003) у розмірі 27630,52 грн.

Розрахунок розміру безпідставно збережених коштів відділом фінансового моніторингу7 здійснено 02.08.2022 року і з урахуванням листа Головного управління Державної податкової служби в Одеській області від 17.12.2021. Отже, Загальна сума, яка нарахована користувачу земельної ділянки за період з 24.12.2020 року по 01.08.2022 року складає 218258,87 грн., але враховуючи сплату земельного податку у розмірі 27 30,52 грн., загальна сума, що підлягає стягненню з відповідача, складає 190628,35 грн..

Таким чином, відповідач, не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою в повному обсязі за відсутності укладеного договору, фактично збільшив свої доходи, а позивач втратив належне йому майно (кошти від орендної плати).

З огляду на викладене ОСОБА_1 як фактичний користувач земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер: 5110137600:66:022:0003 у період з 24.12.2020р. по 01.08.2022р. без достатньої правової підстави за рахунок власника вказаної ділянки - Одеської міської ради зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, та які зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першоїстатті 1212 Цивільного кодексу України.

Таким чином, аналізуючи обставини, встановлені у судовому засіданні під час розгляду справи, у сукупності з наданими доказами, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог Одеської міської ради про стягнення з відповідача на користь позивача в порядкуст.1212-1214Цивільного кодексуУкраїни безпідставно збережених коштів у сумі 190628,35 грн.

Доводи відповідача щодо відсутності у нього обов`язку по сплаті орендної плати за користування земельною ділянкою у розмірі, зазначеному позивачем, не приймаються судом до уваги як такі, що спростовані встановленими в судовому засідання обставинами.

Згідно із ч. 1, 3ст. 141 ЦПК Україниз відповідача підлягають стягненню на користь позивача понесені судові витрати по оплаті судового збору у сумі 2859,43 грн., у зв`язку з документальним підтвердженням їх понесення.

Керуючись ст.ст. 6, 14, 19 Закону України «Про оренду землі»,ст.ст. 12, 80, 83, 116, 122, 124-126, 201 Земельного кодексу України, п. 14.1.136. ст. 14, п. 289.1. ст. 289 Податкового кодексу України, ст.ст. 15-16, 1212-1214 Цивільного кодексу України, ст.ст.2,4-5,7-13,76-81,89,141,258-259,263-265,268,272-273, 354-355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов Одеської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача : Департамент земельних ресурсів Одеської міської ради, про стягнення безпідставно збережених коштів задовольнити.

Стягнyти з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання : АДРЕСА_2 , фактичне місце проживання : АДРЕСА_3 ) безпідставно збережені кошти у сумі 190628 (сто дев`яносто тисяч шістсот двадцять вісім) гривень 35 коп. на користь Одеської міської ради (65026, м. Одеса, площа Думська, 1, ідентифікаційний код юридичної особи 26597691) на рахунок: населений пункт - Одеська міська ТГ, отримувач - ГУК в Одеській області/м. Одеса/, код отримувача 37607526, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), номер рахунку: UA 278 9999 8031 4080 544 0000 15744, код класифікації доходів бюджету - 24060300, найменування коду класифікації доходів бюджету - «Інші надходження».

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання : АДРЕСА_2 , фактичне місце проживання : АДРЕСА_3 ) на користь Одеської міської ради (65026, м. Одеса, пл. Думська, 1, ідентифікаційний код юридичної особи 26597691) сплачений судовий збір за подачу позову у 2859,43 грн. на рахунок Юридичного департаменту Одеської міської ради, код 26302537, р/р UA808201720344250211000034995, ДКСУ м. Київ, МФО 820172.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.І. Кузьміна

Рішення складено та підписано 25.09.2023 року.