Постанова

від 19.09.2023 по справі 916/2497/18

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2023 року м. ОдесаСправа № 916/2497/18Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Л.В. Поліщук,

суддів: К.В. Богатиря, С.В. Таран,

секретар судового засідання - І.С. Мисько,

за участю представників сторін:

за участю представників сторін:

від Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС»: О.М. Грищенко

від Приватного підприємства «Анастасія-Г»: не з`явився

від приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шевченко Тетяни Сергіївни: Т.С. Шевченко (особисто), І.В. Янковська

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шевченко Тетяни Сергіївни

на додаткову ухвалу Господарського суду Одеської області від 31.07.2023 (суддя С.В.Нікітенко, м. Одеса, повний текст складено 01.08.2023) про задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» про покладення на приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шевченко Тетяни Сергіївни судових витрат на професійну правничу допомогу

у справі №916/2497/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС»

до відповідачів:

1)Приватного підприємства «Анастасія-Г»;

2) ОСОБА_1

про солідарне стягнення 116801,56 грн,

ВСТАНОВИВ:

Коротка історія справи

Рішенням Господарського суду Одеської області від 08.01.2019 у справі №916/2497/18 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» (надалі також - ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС») задоволено частково. Стягнуто солідарно з Приватного підприємства «Анастасія-Г» (надалі також - ПП «Анастасія-Г») та ОСОБА_1 (надалі також - ОСОБА_1 ) 4184,84грн інфляційних втрат та 48487,41грн 3% річних. В решті позову відмовлено. Стягнуто з відповідачів по 397,29 грн судового збору.

01.02.2019 на виконання рішення Господарського суду Одеської області від 08.01.2019 у справі № 916/2497/18 видано відповідні накази.

23.02.2023 ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» звернулось до Господарського суду Одеської області в порядку статті 339 Господарського процесуального кодексу України зі скаргою (зареєстрована за вх. № 2-230/22), в якій просило:

-визнати незаконними дії приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шевченко Тетяни Сергіївни (надалі також - приватний виконавець Шевченко Т.С.) у виконавчому провадженні НОМЕР_1 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 01.02.2019 у справі №916/2497/18, які виразились у винесенні постанови від 16.02.2023 про закінчення виконавчого провадження НОМЕР_1 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 01.02.2019 у справі №916/2497/18 на підставі пункту 3 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження»;

-скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шевченко Тетяни Сергіївни про закінчення виконавчого провадження НОМЕР_1 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 01.02.2019 у справі №916/2497/18 на підставі пункту 3 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження».

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.07.2023 скаргу ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» на дії приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шевченко Тетяни Сергіївни у виконавчому провадженні НОМЕР_1 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 01.02.2019 у справі №916/2497/18 задоволено.

Визнано незаконними дії приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шевченко Тетяни Сергіївни у виконавчому провадженні НОМЕР_1 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 01.02.2019 у справі №916/2497/18, котрі виразились у винесенні постанови від 16.02.2023 про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_1 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 01.02.2019 у справі №916/2497/18 на підставі пункту 3 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження».

Скасовано постанову приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шевченко Тетяни Сергіївни про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_1 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 01.02.2019 у справі № 916/2497/18 на підставі пункту 3 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження».

Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду першої інстанції

Додатковою ухвалою Господарського суду Одеської області від 31.07.2023 заяву ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» про покладення на приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шевченко Т.С. судових витрат на професійну правничу допомогу по справі № 916/2497/18 задоволено частково. Стягнуто з приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шевченко Тетяни Сергіївни на користь ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» судові витрати на правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн, згідно договору № 17-02-2023/4 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 17.02.2023. У задоволенні решти вимог заяви відмовлено.

Приймаючи ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» у скарзі від 23.02.2023 (за вх. №2-230/23) повідомило про те, що в майбутньому, із врахуванням умов та на підставі договору про надання адвокатських послуг (правової допомоги), товариство змушене буде понести витрати, пов`язані із розглядом даної апеляційної скарги, об`єм, розмір та обсяг котрих на момент подання скарги визначити неможливо, адже невідомо коли спір остаточно буде вирішено та який розмір витрат змушений буде додатково понести позивач.

Дослідивши надані ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» договір, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг), які містять описи наданих адвокатом послуг, місцевий господарський суд встановив, що судові витрати на професійну (правничу) допомогу в розмірі 8200,00 грн підтверджені належними доказами.

Разом з тим, виходячи із критерію реальності адвокатських витрат та враховуючи конкретні обставини справи, суд дійшов висновку, що витрати позивача на професійну правничу допомогу в Господарському суді Одеської області у сумі 6000,00 грн є реальними та об`єктивними.

Короткий зміст та обґрунтування вимог апеляційної скарги

Не погодившись з додатковою ухвалою Господарського суду Одеської області від 31.07.2023, приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Шевченко Т.С. звернулася до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а також на неповне з`ясування усіх обставин справи, просила оскаржувану ухвалу суду скасувати, у задоволенні заяви ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» про покладення на приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шевченко Т.С. відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт послалась на те, що ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» не зробило відповідної заяви до закінчення судових дебатів, крім того, не подало попереднього (орієнтовного) розрахунку витрат на правничу допомогу, що позбавило можливості приватного виконавця Шевченко Т.С. підготуватися до спростування таких витрат, заявивши клопотання про їх зменшення, що є порушенням принципу змагальності сторін господарського процесу.

Також приватний скаржник зауважила на тому, що представником ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» свідомо направлено на адресу приватного виконавця Шевченко Т.С. заяву про покладення судових витрат на професійну правничу допомогу в порядку, передбаченому статтями 123, 126, 124, 129, 244, 344 Господарського процесуального кодексу України, поганої якості та докази, які взагалі неможливо розібрати. Зазначене, на думку приватного виконавця, свідчить про зловживання процесуальними правами з боку ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС».

Також скаржником зазначено, що твердження представника ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» про те, що у тексті самої скарги на дії приватного виконавця Шевченко Т.С. зазначено, що ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» змушено буде в майбутньому понести витрати на підставі договору про надання адвокатських послуг, обсяг яких, на момент подачі скарги визначити неможливо, не повинно братись до уваги, оскільки нормами частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України чітко визначено, що стороною робиться відповідна заява, яка, у свою чергу, має відповідати вимогам до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення, визначених у статті 170 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, у судовому засіданні 13.07.2023 представник позивача та позивач не приймали участь, а, отже, можливо зробити висновок, що така заява ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» до закінчення судових дебатів не подавалась. Таким чином, з урахуванням викладеного, позивачем не дотримано вимоги статей 129 та 170 Господарського процесуального кодексу України.

Однак вказаний аргумент судом першої інстанції відхилено без належних на те правових підстав.

Крім того, апелянт вказала про те, що судом неправомірно зазначено, що приватний виконавець Шевченко Т.С. та/або її представник не були позбавлені можливості за власною ініціативою ознайомитись із заявою ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» про покладення на приватного виконавця судових витрат на професійну правничу допомогу в приміщенні Господарського суду Одеської області або через підсистему «Електронний суд».

Приватний виконавець Шевченко Т.С. звернула увагу на те, що вказаний факт не відповідає дійсності, оскільки 28.07.2023 представником приватного виконавця через підсистему «Електронний суд» подано заяву про вступ у справу як представника та надання доступу до електронної справи №916/2497/18. Проте доступ до електронної справи №916/2487/18 в підстистемі «Електронний суд» представнику приватного виконавця надано так і не було, що свідчить про порушення судом першої інстанції основних принципів господарського судочинства та порушення права приватного виконавця Шевченко Т.С.

Апелянтом також зауважено, що місцевим господарським судом в порушення принципу рівності учасників судового процесу перед законом і судом, принципу змагальності сторін проігноровано обидві заяви представника приватного виконавця, оскільки не перенесено судове засідання та не надано доступу до матеріалів в підстистемі «Електронний суд», тобто не надано приватному виконавцю Шевченко Т.С. в повній мірі реалізувати свої процесуальні права, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Позиція ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» щодо апеляційної скарги

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» просило апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду залишити без змін.

Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги позивач, серед іншого, зазначив, що процесуальна позиція приватного виконавця, яка викладена в апеляційній скарзі, дозволяє зробити висновок про суперечливу поведінку скаржника, оскільки в одному випадку приватний виконавець Шевченко Т.С. вказує, що їй не було відомо про зміст та сутність поданої позивачем заяви про розподіл судових витрат в межах даної справи, натомість матеріалами справи підтверджується, що апелянту було відомо про розгляд справи та приватний виконавець Шевченко Т.С. не була позбавлена можливості ознайомитись з матеріалами судової справи, в тому числі із заявою про розподіл судових витрат.

Також ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС», пославшись на те, що клопотання про обґрунтоване зменшення розміру витрат на правничу допомогу та заява про повне/часткове заперечення щодо їх розподілу є різними процесуальними формами звернення до суду, зазначило, що від приватного виконавця Шевченко Т.С. до Господарського суду Одеської області жодних клопотань про зменшення розміру витрат на правничу допомогу не надходило.

Крім того, позивач зазначив, що твердження приватного виконавця Шевченко Т.С. про необізнаність щодо руху справи та неможливість ознайомитися з матеріалами справи є безпідставними, адже апелянт про неотримання копії цієї ухвали суд не повідомив та клопотання про ознайомлення з матеріалами справи до суду не подавав. До того ж, з метою представництва своїх інтересів під час розгляду заяви про розподіл судових витрат, скаржник не був позбавлений об`єктивної можливості ознайомитися з матеріалами справи та завчасно дізнатися про призначення заяви до розгляду та, зрештою, проявити розумну обачність та уважність щодо руху справи.

На думку ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС», приватний виконавець Шевченко Т.С. безпідставно вдалась до застосування «правового пуризму», надмірної процесуальної формальності, залишивши поза увагою факт виникнення та існування понесених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу.

ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» також наполягало на тому, що ним було скеровано на адресу приватного виконавця Шевченко Т.С. та боржників/відповідачів примірник заяви №21-2/07 від 21.07.2023 про покладення судових витрат на професійну правничу допомогу разом із додатками до неї. Вказане поштове відправлення було здійснено з оголошеною цінністю та з описом вкладення, що підтверджується матеріалами справи.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії в суді апеляційної інстанції

Одночасно скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вказаної ухвали.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 09.08.2023 для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Л.В. Поліщук, суддів: К.В. Богатиря, С.В. Таран.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.08.2023 клопотання приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шевченко Т.С. про поновлення строку на апеляційне оскарження додаткової ухвали Господарського суду Одеської області від 31.07.2023 у справі №916/2497/18 залишено без розгляду, оскільки скаржником не було пропущено строк на подання апеляційної скарги на вказану ухвалу. Відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою. Встановлено учасникам справи строк до 29.08.2023 для подання відзиву на апеляційну скаргу та роз`яснено учасникам справи про їх право у цей же строк подати до суду будь-які заяви чи клопотання з процесуальних питань, оформлені відповідно до статті 170 Господарського процесуального кодексу України, разом з доказами направлення копій таких заяв чи клопотань іншим учасникам справи. Розгляд справи 916/2497/18 призначено на 12.09.2023 о 12:30 год.

21.08.2023 від ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№2476/23/Д1 від 21.08.2023).

11.09.2023 від скаржника надійшли додаткові пояснення до апеляційної скарги (вх.№2476/23 від 11.09.2023).

В судовому засіданні, яке відбулось 12.09.2023, з метою повного, об`єктивного та всебічного розгляду справи протокольною ухвалою суду оголошено перерву до 19.09.2023 об 11:30 год.

З огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, ухвалою суду від 12.09.2023 вирішено розглянути апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шевченко Т.С. на додаткову ухвалу Господарського суду Одеської області від 31.07.2023 про задоволення заяви ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» про покладення на приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шевченко Т.С. судових витрат на професійну правничу допомогу у справі №916/2497/18 поза межами строку, встановленого у статті 273 Господарського процесуального кодексу України, у розумний строк.

Заслухавши представників учасників справи, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального права, апеляційна інстанція встановила наступне.

Частиною першою статті 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

У частині третій статті 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно із частинами першою, другою статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Отже, процесуальним законодавством прямо передбачено обов`язок сторін надавати суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, за відсутності якого суд наділений правом відмовити у задоволенні витрат, які понесла сторона у зв`язку із розглядом справи.

Згідно із частиною восьмою статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до частини третьої статті 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Виходячи із системного аналізу положень частини восьмої статті 129, частини третьої статті 126 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку із розглядом справи, встановлюється судом на підставі доказів, які подаються сторонами до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Також, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відсутність документального підтвердження надання правової допомоги (договору надання правової допомоги, детального опису виконаних доручень клієнта, акта прийому-передачі виконаних робіт, тощо) є підставою для відмови у задоволенні заяви про розподіл судових витрат у зв`язку із недоведеністю їх наявності у порядку, передбаченому положеннями частини третьої статті 13, частини першої статті 74, статей 76-77 Господарського процесуального кодексу України.

Колегією суддів встановлено, що ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» у скарзі на дії приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шевченко Т.С. від 23.02.2023 за вх. №2-230/23 повідомило про те, що у майбутньому із врахуванням умов та на підставі договору про надання адвокатських послуг (правової допомоги) змушено буде понести витрати, пов`язані із розглядом відповідної скарги, об`єм, розмір та обсяг яких на сьогодні визначити неможливо, адже невідомо, коли спір за даною скаргою остаточно буде вирішено та який розмір витрат змушений буде додатково понести заявник.

Також ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» зазначило, що орієнтовний розмір судових витрат у зв`язку із оскарженням дій приватного виконавця виконавчого округу Шевченко Т.С. у виконавчому провадженні НОМЕР_1 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 01.02.2019 у справі №916/2497/18, не буде перевищувати розумного, обґрунтованого та середнього ринкового розміру вартості правових послуг та робіт в регіонах України, в котрих знаходяться сторони даного спору, так і рекомендовані ставки аналогічного роду здійснення комплексу правових послуг та робіт, котрі пропонуються радами адвокатів відповідного регіону.

При цьому, як зазначив заявник, сторони керуються тим, що вартість однієї години роботи виконавця складає від 1100,00 грн до 1300,00 грн (в залежності від різного роду умов та чинників, де орієнтовна загальна кількість годин визначається на рівні в цілому не більше 6 годин), вартість участі у судовому засіданні складає від 2000,00 грн до 2200,00 грн за судове засідання у суді відповідної судової інстанції (в залежності від різного роду умов та чинників), розмір додаткової оплати (гонорару) за прийняття позитивного для скаржника рішення (повне або часткове задоволення скарги) не перевищуватиме двох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи викладене, станом на момент подання скарги на дії приватного виконавця скаржник мав можливість вказати попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом скарги на дії виконавця. Адже на момент подання скарги на дії приватного виконавця апелянт був обізнаний з обсягом вже фактично наданих послуг за договором №17-02-2023/4 від 07.02.2023 по складанню скарги і вартістю погодинної роботи адвоката, відповідно, міг вказати розмір витрат за вже надані послуги і сформувати орієнтований розмір витрат, які позивач ще очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Тим більш, положення частини третьої статті 124 Господарського процесуального кодексу України наділяють заявника правом на зміну розміру витрат, зокрема: попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Аналіз вищевикладених вимог процесуального законодавства, яким повинен керуватися господарський суд та учасники господарського судочинства, вказує на те, що у частинах першій та другій статті 124 Господарського процесуального кодексу України законодавець чітко визначив обов`язок сторони у справі надати попередній (орієнтовний) розрахунок саме суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. При цьому вказана сума повинна мати конкретний вираз за допомогою цифрового значення, бути однозначною та зрозумілою для суду та інших учасників справи. Ані суд, ані інші учасники процесу не повинні самостійно та на власний розсуд розраховувати вказану суму на підставі наданих стороною відомостей про тарифи щодо вартості його послуг на правову допомогу або встановлювати конкретну кількість необхідного адвокату часу для виконання тих чи інших робіт у конкретній справі. У вищевказаних правових нормах не зазначено надання якогось неконкретного, абстрактного розрахунку, а навпаки, мова йде про розрахунок суми судових витрат, які вже були фактично понесені та можуть бути понесені у майбутньому.

Таким чином, всупереч наведеним приписам законодавства заявником разом зі скаргою не подано до суду попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом його скарги. При цьому зазначення скаржником обставин, якими він буде керуватися під час визначення остаточної вартості наданих послуг в рамках розгляду скарги на дії приватного виконавця, не є належним чином виконанням вимог процесуального законодавства.

Положеннями частини п`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

Натомість незазначення конкретного розміру попередньої (орієнтовної) суми судових витрат позбавляє можливості суд в порядку, передбаченому частиною шостою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, перевірити чи сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку.

Поряд з цим, відповідно до частини другої статті 124 Господарського процесуального кодексу України у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Зазначені положення статті 124 Господарського процесуального кодексу України забезпечують дотримання принципу змагальності, відповідно до якого учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, та крім того, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Подання попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які сторона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, забезпечує можливість іншій стороні належним чином підготуватися до спростування витрат, які вона вважає необґрунтованими та доводити неспівмірність таких витрат, заявивши клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, відповідно, забезпечує дотримання принципу змагальності. Крім того, попереднє визначення суми судових витрат надає можливість судам у визначених законом випадках здійснювати забезпечення судових витрат та своєчасно (під час прийняття рішення по справі) здійснювати розподіл судових витрат. Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12.09.2019 у справі №910/9784/18.

Отже, за встановлених у цій справі обставин стосовно ненадання ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» належним чином виконаного попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які воно понесло і які очікувало понести у зв`язку із розглядом його скарги, що, в свою чергу, позбавило приватного виконавця Шевченко Т.С. можливості належним чином підготуватися до спростування витрат, які вона вважає необґрунтованими та доводити неспівмірність таких витрат, бути ознайомленим зі змістом доказів на підтвердження таких витрат, а також можливості надати свої заперечення щодо обсягів витрат та правильності їх обрахунку, колегія суддів дійшла висновку, що у задоволенні заяви ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу за розгляд скарги від 23.02.2023 за вх. №2-230/23 слід відмовити.

Доводи скаржника в цій частині знайшли своє підтвердження.

Щодо інших доводів учасників справи, викладених в обґрунтування своїх правових позицій, суд апеляційної інстанції оцінку не надає, оскільки наведене вище є самостійною та достатньою підставою для відмови у задоволенні заяви ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Отже, оскаржувану ухвалу суду слід скасувати, апеляційну скаргу - задовольнити, у задоволенні заяви ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» про покладення на приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шевченко Т.С. судових витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.

Керуючись ст.ст. 129, 269-271, 275, 277, 281-284 ГПК України,

Південно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шевченко Тетяни Сергіївни задовольнити.

2.Додаткову ухвалу Господарського суду Одеської області від 31.07.2023 про задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» про покладення на приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шевченко Тетяни Сергіївни судових витрат на професійну правничу допомогу у справі №916/2497/18 скасувати.

3.У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» про покладення на приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шевченко Тетяну Сергіївну судових витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені ст.ст.287, 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 25.09.2023.

Головуючий суддя Л.В. Поліщук

Суддя К.В. Богатир

Суддя С.В. Таран