Рішення

від 13.09.2023 по справі 902/594/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" вересня 2023 р. Cправа № 902/594/23

Господарський суд Вінницької області у складі судді Маслія І.В., при секретарі судового засідання Глобі А.С.,

За участю представників сторін

позивач ОСОБА_1 , згідно паспорту;

позивача Кашпрук О.В., довіреність №б/н від 07.12.2022;

відповідача1 не з`явився;

відповідача2 Мельник С.С., виписка з ЄДРЮОФОПтаГФ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду матеріали справи

за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Віртус і К" (вул. Лебединського, буд. 34, м. Вінниця, 21034)

до: Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради (вул. Соборна, буд. 59, м. Вінниця, 21050)

про зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Вінницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Віртус і К" про зобов`язання вчинити дії, а саме виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомості про ОСОБА_1 , як кінцевого бенефіціарного власника (контролера), керівника (директора) та представника, який може вчиняти дії від імені юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Віртус і К".

Ухвалою суду від 02.05.2023 відкрито провадження у справі № 902/594/23 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 22 травня 2023 року. Крім того, запропоновано відповідачу надати відповіді на зазначені позивачем в позовній заяві питання на підставі ст. 90 ГПК України та витребувано у Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради копію реєстраційної справи Товариства з обмеженою відповідальністю "Віртус і К" (код ЄДРПОУ 37424710).

12.05.2023 до суду від Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради надійшла копія реєстраційної справи Товариства з обмеженою відповідальністю "Віртус і К".

17.05.2023 від представника позивача до суду надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання на іншу дату, в зв`язку з неможливістю представника бути присутнім в судовому засіданні, в т.р. і в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 22.05.2023 відкладено підготовче засідання на 12.06.2023.

08.06.2023 до суду від представника позивача надійшло клопотання про залучення співвідповідача, в якому, посилаючись на положення ст. 48 ГПК України, просить залучити в якості співвідповідача у справі Департамент адміністративних послуг Вінницької міської ради. Клопотання мотивує тим, що вчинити дії, про зобов`язання яких просить позивач, може виключно державний реєстратор, а це свідчить про те, що державний реєстратор є безпосереднім суб`єктом відповідного матеріального правовідношення, що є основним критерієм його віднесення до таких учасників справи як відповідач. У позивача відсутня значна кількість документів, що мають бути подані державному реєстратору для здійснення реєстраційних дій в інтересах позивача за обставин повного самоусунення товариства від обов`язкових дій щодо підтримання власної суб`єктності (формування та належне оформлення керівних органів, оновлення актуальної інформації про юридичну особу в державному реєстрі). Тому відповідачем не може бути конкретний реєстратор. За умови відсутності єдиної судової практики щодо належного відповідача у такого роду справах, позивач вважає за доцільне залучити у даній справі співвідповідача.

Ухвалою суду від 12.06.2023 залучено Департамент адміністративних послуг Вінницької міської ради до участі у справі в якості співвідповідача, продовжено строк підготовчого провадження по справі на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 03.07.2023.

21.06.2023 від представника позивача до суду надійшло клопотання до якого долучено докази направлення співвідповідачу Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради позовної заяви з додатками.

28.06.2023 до суду від відповідача2 надійшов відзив на позовну заяву в якому останній поміж іншого зазначає що є неналежним відповідачем.

03.07.2023 засновник відповідача1 ( ОСОБА_2 ) в телефонному режимі заявив клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату в зв`язку з перебуванням у відрядженні та зазначено номер телефону за яким слід його повідомити про наступне судове засідання, що оформлено вхідною телефонограмою №902/594/23/935/23.

На визначену судом дату в судове засідання 03.07.2023 з`явились позивач з представником та представник відповідача2.

В судовому засіданні представником позивача подано до суду відповідь на відзив відповідача2, з доказами направлення останнього відповідачам, в якому спростовує твердження відповідача2 щодо належності відповідачів та способу захисту порушеного права.

За наслідками судового засідання суд протокольною ухвалою відклав підготовче засідання на 14.08.2023, про що повідомлено учасників процесу, присутніх в судовому засідання, під розписку та відповідача1 шляхом оформлення телефонограми.

Крім того, враховуючи неявку у судове засідання представника відповідача1, суд ухвалою від 04.07.2023 повідомив останнього про дату, час та місце наступного судового засідання у порядку визначеному ст. 120, 121 ГПК України.

08.08.2023 до суду від позивача надійшли додаткові пояснення, в яких останній надає пояснення на запитання суду щодо не можливості самостійно подати заяву на виключення записів з реєстру.

На визначену судом дату в судове засідання 03.07.2023 з`явились позивач з представником та представник відповідача2.

За наслідками судового засідання суд протокольною ухвалою закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті на 30.08.2023.

Враховуючи неявку у судове засідання представника відповідача1, суд ухвалою від 17.08.2023 повідомив останнього про дату, час та місце наступного судового засідання у порядку визначеному ст. 120, 121 ГПК України.

В судовому засіданні 30.08.2023 судом оголошено перерву до 13.09.2023 для належного повідомлення відповідача1, оскільки на телефонограму останній не відповів, а ухвали суду направлені на адресу останнього повернуті до суду відділенням поштового зв`язку «за закінченням терміну зберігання».

Враховуючи неявку у судове засідання представника відповідача1, суд ухвалою від 31.08.2023 повідомив останнього про дату, час та місце наступного судового засідання у порядку визначеному ст. 120, 121 ГПК України.

На визначену судом дату в судове засідання 13.09.2023 з`явились позивач з представником та представник відповідача2.

Щодо повідомлення відповідача1 суд зазначає наступне.

Ухвали суду, направлені на адресу відповідача зазначену у Витязі з ЄДРЮО ФОП ГФ: вул. Лебединського, буд. 34, м. Вінниця, 21034 . Конверти з ухвалами повернуті до суду з відмітками поштового відділення «За закінченням встановлено строку зберігання».

Крім того, як зазначалось вище засновник відповідача1 ( ОСОБА_2 ) в телефонному режимі повідомив суду номер телефону за яким просив його повідомляти про судові засідання, судом здійснювались телефонограми, однак відповідно до телефонограми від 04.09.2023 оформленою за повідомленим суду номером телефону з ОСОБА_2 був відсутній зв`язок.

Відповідно до ч.3,7 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.05.2018 р. у справі № 910/15442/17.

Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначено права та обов`язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.

Також суд зазначає, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 р. (Закон України від 17.07.1997 р. № 475/97 - ВР), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993 р.), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999 р.).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").

Суд нагадує, що роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 р. у справі "Красношапка проти України").

Роль національних судів - організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див.рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010).

До того ж організація провадження таким чином, щоб воно було швидким та ефективним, є завданням саме національних судів (див. рішення Суду у справі Білий проти України, no. 14475/03, від 21.10.2010).

Відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України, ч.2 ст.178 ГПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно із ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи положення ст.ст.13,74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за відсутності представника відповідача1.

В судовому засіданні представник позивача та позивач підтримали позовні вимоги у повному обсязі та просили їх задовольнити.

Представник відповідача2 проти задоволення позову заперечив та просив відмовити у його задоволенні.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 13.09.2023 судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши присутніх представників сторін, з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Згідно записів в трудовій книжці на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вбачається, що ОСОБА_1 : - 10.01.2012 р. прийнятий до ТОВ "Віртус і К" на посаду начальника виробництва швейного цеху; - 12.08.2014 р. переведений на посаду директора; - 15.12.2021 р. звільнений з посади директора за власним бажанням, ст. 38 КЗпП України.

Згідно акту приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Віртус і К" від 24.11.2021 р. вбачається, що у зв`язку з укладенням договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ "Віртус і К" від 24.11.2021 р., ОСОБА_1 передав, а ОСОБА_3 прийняла частку у статутному капіталі ТОВ "Віртус і К" в розмірі 100%, яка в грошовому еквіваленті становить 500 000 грн.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 02.12.2022 р. щодо ТОВ "Віртус і К" в графі "Розмір статутного капіталу" зазначено: 500 000, 00 грн.; в графі "Перелік засновників (учасників) юридичної особи" зазначено: Кінцевий бенефіціарний власник (контролер) - ОСОБА_1 (розмір частки не зазначено); ОСОБА_2 (розмір частки 500 000, 00 грн); в графі "Керівник юридичної особи, а також відомості про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, тощо" зазначено: ОСОБА_1 - керівник, ОСОБА_1 - представник; державна реєстрація змін до установчих документів здійснювалась 01.03.2019 р.; державна реєстрація до відомостей про юридичну особу здійснювалась 15.11.2019 р, 25.11.2021 р. та 06.12.2021 р.

Згідно рішення одноособового учасника ОСОБА_2 б/н від 15.12.2021 р. єдиний учасник ТОВ "Віртус і К" вирішив: задовільнити заяву директора ОСОБА_1 від 06.12.2021 р. про звільнення з посади з 15.12.2021 р.; призначити директором Товариства ОСОБА_4 з 16.12.2021р.; затвердити статут в новій редакції; звернутися до державного реєстратора із внесенням змін до єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно наказу № 20-к від 15.12.2021 р. ОСОБА_1 зняв з себе обов`язки директора ТОВ "Віртус і К" та звільнився з 15.12.2021 р. за власним бажанням, ст. 38 КЗпП України.

З ОСОБА_1 проведено розрахунок по заробітній платі в повному обсязі, що підтверджується копією розрахункового листа та довідки банку.

10.01.2022 р. ОСОБА_1 направив ОСОБА_2 заяву, в якій просив внести зміни у державного реєстратора згідно рішення від 15.12.2021 р., яка останнім отримана особисто, що стверджується описом вкладення в цінний лист та поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Згідно статуту ТОВ "Віртус і К", затвердженого рішенням єдиного учасника ТОВ "Віртус і К" № 18 від 27.02.2019 р. ОСОБА_5 (остання редакція статуту, що наявна у державного реєстратора) вбачається, що ТОВ "Віртус і К" діє за погодженням громадянина ОСОБА_5 , який володіє часткою Товариства у розмірі 100%, що становить 500 000 грн.(п.1.1.); Статутний капітал Товариства становить 500 000 грн. (п. 5.3.); Управління Товариством здійснюється на основі права Учасника на господарське використання свого майна (п. 8.1); Органами управління Товариства є загальні збори учасників, директор (п. 8.2); директор вирішує усі питання діяльності Товариства, за винятком тих, що входять до виключної компетенції Загальних зборів Учасників (п.8.8).

Згідно заяви про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (форма №3) від 14.11.2019 р. щодо ТОВ "Віртус і К" заявлено: внести відомості про кінцевого бенефіціарного власника ОСОБА_1 ; виключити відомості про ОСОБА_5 , як учасника Товариства; включити відомості про учасника Товариства: ОСОБА_1 .

Згідно заяви ОСОБА_3 щодо державної реєстрації юридичної особи (крім господарських формувань та органів влади (форма 2) щодо ТОВ "Віртус і К" 24.11.2021 р. заявлено відомості про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, а саме зміна засновників (учасників) або відомостей про таких осіб: виключити відомості про засновника/учасника: ОСОБА_1 ; включити відомості про засновника/учасника: ОСОБА_3 .

Згідно заяви ОСОБА_2 щодо державної реєстрації юридичної особи (крім господарських формувань та органів влади (форма 2) щодо ТОВ "Віртус і К" 03.12.2021 р. заявлено відомості про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, а саме зміна засновників(учасників) або відомостей про таких осіб: виключити відомості про засновника/учасника: ОСОБА_3 ; включити відомості про засновника/учасника: ОСОБА_2 .

В цій заяві відсутня інформація про стан відомостей про кінцевого бенефіціарного власника: в актуальному стані чи потребують оновлення.

У позовній заяві представник позивача зазначає, що після звільнення директора ТОВ "Віртус і К" на виконання рішення одноособового учасника б/н від 15.12.2021 р. ОСОБА_2 або уповноважена ним особа мали подати державному реєстратору заяву щодо державної реєстрації юридичної особи (крім господарських формувань та органів влади (форма 2) в частині державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу щодо зміни керівника або відомостей про керівника щодо ТОВ "Віртус і К", в якій просити внести зміни про керівника та заповнити відповідні графи "Керівник", "Зміна керівника" 5 сторінки заяви.

В листопаді 2022 р. ОСОБА_1 (як представник ТОВ "Віртус і К") отримав судову повістку у справі №127/23568/22 про виклик як відповідача за позовом ОСОБА_6 до ТОВ "Віртус і К" про припинення трудових відносин.

03.11.2022 р. позивач повторно надіслав заяву ОСОБА_2 з проханням звернутися до державного реєстратора з заявою про внесення змін до відомостей про ТОВ "Віртус і К". Поштове відправлення повернулося позивачу за закінченням терміну зберігання.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 23.12.2022 р. було відкрито провадження у справі №127/29710/22 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Віртус і К» про зобов`язання вчинити дії (зі звернення до державного реєстратора подати заяву встановленої форми для виключення відомостей про ОСОБА_1 як керівника та кінцевого бенефіціарного власника ТОВ "Віртус і К").

19.04.2023 р. Вінницький міський суд Вінницької області закрив провадження в цивільній справі № 127/29710/22 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "Віртус і К", ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору Департамент адміністративних послуг Вінницької міської ради про зобов`язання вчинити дії на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України в зв`язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Позивачу роз`яснено, що спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

За твердженням позивача, останній перестав бути учасником ТОВ "Віртус і К" у зв`язку з продажом 100% частки статутного капіталу Товариства ОСОБА_3 , яка в свою чергу продала 100% частки ОСОБА_2 , відповідний факт підтверджується матеріалами реєстраційної справи ТОВ "Віртус і К". Інші ознаки здійснення непрямого вирішального впливу ОСОБА_1 на діяльність ТОВ "Віртус і К" відсутні. Трудові відносини також припинені та їх припинення належним чином оформлено. Проте з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не вилучений запис про перебування позивача кінцевим бенефіціарним власником підприємства, в той же час оформлення припинення трудових відносин з директором товариства з обмеженою відповідальністю є закінченим лише в разі внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб шляхом вилучення даних про керівника/директора, що є звільнений з посади. Тобто наявність цієї інформації в державному реєстрі є підставою покладення обов`язків керівника та кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи на позивача за умови відсутності правових підстав для наявності цих обов`язків.

ОСОБА_2 , який є одноосібним власником ТОВ "Віртус і К" отримував заяви ОСОБА_1 в порядку досудового вирішення справи, але не реагував на них.

Позивач стверджує про порушення його права через перебування у Державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань інформації про нього як кінцевого бенефіціарного власника та керівника ТОВ "Віртус і К", що не відповідає документам та фактичним обставинам. З урахуванням того, що підставою здійснення реєстраційної дії щодо ТОВ "Віртус і К" для захисту порушеного права позивача може бути рішення суду, то ефективним способом захисту права позивача за умови незацікавленості Товариства та його одноосібного власника у приведенні відомостей Реєстру про Товариство у відповідність з фактичними обставинами та документами Товариства, буде рішення суду про зобов`язання державного реєстратора виключити відомості з державного реєстру про позивача, який не має юридичного зв`язку (правовідносин) з Товариством (крім правовідносин, пов`язаних з перебуванням про нього інформації в Реєстрі).

З огляду на викладене позивач був змушений звернутись з позовом до суду, в якому просить зобов`язати державного реєстратора юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомості про ОСОБА_1 , як кінцевого бенефіціарного власника (контролера), керівника (директора) та представника, який може вчиняти дії від імені юридичної особи, Товариства з обмеженою відповідальністю "Віртус і К", код ЄДРПОУ 37424710.

У відзиві на позовну заяву відповідач2 зазначає, що ОСОБА_2 не звернувся у встановленому законом порядку до державного реєстратора щодо внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Тому вимога позивача щодо зобов`язання виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомості про ОСОБА_1 , як кінцевого бенефіціарного власника (контролера), керівника (директора) та представника, який може вчиняти дії від імені юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Віртус і К» (код ЄДРПОУ: 37424710), має бути пред`явлено до гр. ОСОБА_2 , як одноособового учасника ТОВ «Віртус і К».

Позивач у відповіді на відзив, зазначає, що в заяві про залучення співвідповідача представник позивача обґрунтував необхідність залучення співвідповідача його статусом як суб`єкта державної реєстрації прав та виходячи зі способу захисту шляхом зобов`язання державного реєстратора вчинити дії з державної реєстрації. Також представником позивача було повідомлено про відсутність єдиної правозастосовної практики щодо належності відповідача у спорах про зобов`язання державного реєстратора внести записи до Державного реєстру юридичних осіб про виключення інформації про позивачів як керівників підприємств (їх представників) в разі припинення з ними трудових відносин та наявності у Великої Палати Верховного Суду на розгляді відповідних справ щодо вирішення питання належності відповідача - Товариства чи державного реєстратора, тому позивач вважає помилковими твердження представника Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради про те, що належним відповідачем за позовними вимогами має бути ОСОБА_2 , як одноособовий учасник Товариства.

Позивач в досудовому порядку безрезультатно звертався і до Товариства і до ОСОБА_2 з проханням здійснити дії щодо виключення про нього інформації з Державного реєстру. Тому, переконання позивача спосіб захисту у цьому спорі, як зобов`язання Товариства через його належних представників вчинити дії з надання державному реєстратору заяв встановленої форми чи документів для державної реєстрації, є неефективним.

Такі рішення виконуються державним виконавцем відповідно до положень ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження». У зв`язку з тим, що таке рішення не може бути виконано без участі боржника, виконавець обмежиться надсиланням до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та винесе постанову про закінчення виконавчого провадження.

З урахуванням вищезазначеного позивач вважає, що доводи відзиву на позов не спростовують обґрунтованості позову, належності відповідачів та способу захисту порушеного права.

В підготовчому судовому засіданні суд поставив питання позивачу, щодо можливості скористатися своїм правом, та зважаючи на наявність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб про нього запису як керівника ТОВ "Віртус і К", подати заяву державному реєстратору про виключення записів з реєстру.

По даному питанню представник позивача подав до суду додаткові пояснення в яких зазначив, що Наказом Міністерства юстиції України "Про затвердження форм заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" від 18.11.2016 р. № 3268/8, в редакції наказу Міністерства юстиції України від 29.03.2023 р. № 1158/5, затверджено форму 2 "Заява щодо державної реєстрації юридичної особи (крім громадських формувань та державних органів" (додаток 9 до наказу). Ця форма передбачає можливість заявника просити про здійснення Державної реєстрації змін відомостей про юридичну особу, в тому числі: зміни органу управління, засновників/ учасника або відомостей про таку особу, кінцевого бенефіціарного власника або відомостей про таку особу, особи, яка може вчиняти дії від імені юридичної особи або відомостей про таку особу, керівника або відомостей про керівника. Третя сторінка форми передбачає графи для внесення змін по керівнику, передбачаючи тип дії "зміна керівника", "зміна відомостей про керівника" із заповненням граф по керівнику фізичній особі: П.І.П., дата народження, унікальній номер запису в ЄДДР (за наявності), РНОКПП, паспорті дані (серія/номер або номер), інформація для здійснення зв`язку з керівником (номер телефону та/або адреса електронної пошти). П`ята сторінка форми передбачає графи для внесення змін по кінцевому бенефіціарному власнику з типом дії: зміна відомостей, виключення, виключення з одночасним заповненням граф "відсутній" (обґрунтована причина відсутності зазначена у структурі власності) "наявний".

Зважаючи на вимоги Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" та форму заяви щодо державної реєстрації юридичної особи (крім громадських формувань та державних органів), позивач не може подати вищезазначену заяву в частині виключення про нього відомостей як про керівника ТОВ "Віртус і К" (оскільки тип дії виключення відомостей про керівника взагалі не передбачено формою заяви), а в частині виключення інформації про нього як кінцевого бенефеціарного власника він не може належним чином заповнити графи щодо наявності кінцевого бенефіцірного власника із зазначенням його паспортних та анкети даних або про його відсутність, з обов`язковим повідомлення причини відсутності згідно структури власності.

Надаючи правову кваліфікацію правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 92 ЦК України: Юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими Документами та законом. У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов`язків і здійснювати їх через своїх учасників.

Згідно ч. 2 ст. 6 ЗУ "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" учасники товариства можуть мати обов`язки, встановлені законом та статутом товариства.

Статтею 37 вищезазначеного Закону, зазначено, що у товаристві, що має одного учасника, рішення з питань, що належать до компетенції загальних зборів учасників, приймаються таким учасником товариства одноособово та оформлюються письмовим рішенням такого учасника. До товариства з одним учасником не застосовуються положення статей 32-36 цього Закону, а інші положення цього Закону застосовуються з урахуванням положень частини першої цієї статті.

Відповідно до ч 1. ст. 42 вищезазначеного Закону посадовими особами товариства є члени виконавчого органу, наглядової ради, а також інші особи, передбачені статутом товариства.

Частиною першою статті 99 ЦК України встановлено, що загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад.

За приписами пункту 7 частини другої статті 30 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» до компетенції загальних зборів учасників належать обрання одноосібного виконавчого органу товариства або членів колегіального виконавчого органу (всіх чи окремо одного або декількох з них), встановлення розміру винагороди членам виконавчого органу товариства.

Відповідно до частини третьої статті 65 ГК України для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) безпосередньо або через уповноважені органи чи наглядова рада такого підприємства (у разі її утворення) призначає (обирає) керівника підприємства, який є підзвітним власнику, його уповноваженому органу чи наглядовій раді.

Питання про призначення/припинення повноважень директора як виконавчого органу товариства належить до компетенції загальних зборів.

Відповідно до ч. 13 ст. 39 ЗУ «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» повноваження одноосібного виконавчого органу чи голови колективного виконавчого органу можуть бути припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень лише шляхом обрання нового одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу або тимчасових виконувачів їхніх обов`язків. У разі припинення повноважень одноосібного виконавчого органу або члена колегіального виконавчого органу договір із цією особою вважається припиненим. Статутом товариства може бути передбачено вимогу про обрання нових членів чи тимчасових виконувачів обов`язків для всіх членів колегіального виконавчого органу.

Відповідно до пункту 8.3 Статуту ТОВ "Віртус і К" органами управління Товариства є: Загальні збори учасників; Директор.

До виключної компетенції Загальних зборів Учасників належить зокрема призначення та відкликання Директора (під п. Є п. 8.5. Статуту).

Судом встановлено, що рішенням одноособового учасника ОСОБА_2 б/н від 15.12.2021 р. - єдиний учасник ТОВ "Віртус і К" вирішив:

1. Задовільнити заяву директора ОСОБА_1 від 06.12.2021 р. про звільнення з посади з 15.12.2021 р.

2. Призначити директором Товариства ОСОБА_4 з 16.12.2021 р

3. Затвердити статут в новій редакції. Звернутися до державного реєстратора із внесенням змін до єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно наказу № 20-к від 15.12.2021 р. ОСОБА_1 зняв з себе обов`язки директора ТОВ "Віртус і К" та звільнився з 15.12.2021 р. за власним бажанням, ст. 38 КЗпП України.

З ОСОБА_1 проведено розрахунок по заробітній платі в повному обсязі.

10.01.2022 р. ОСОБА_1 направив ОСОБА_2 заяву, в якій просив внести зміни у державного реєстратора згідно рішення від 15.12.2021 р., копія заяви отримана ОСОБА_2 , що підтверджується наявними в справі доказами.

Згідно п. 30 ч. 1 ст. 1 ЗУ "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення": кінцевий бенефіціарний власник - будь-яка фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив (контроль) на діяльність клієнта та/або фізичну особу, від імені якої проводиться фінансова операція.

Кінцевим бенефіціарним власником є: для юридичних осіб - будь-яка фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив на діяльність юридичної особи (в тому числі через ланцюг контролю/володіння).

Ознакою здійснення прямого вирішального впливу на діяльність є безпосереднє володіння фізичною особою часткою у розмірі не менше 25 відсотків статутного (складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи.

Ознаками здійснення непрямого вирішального впливу на діяльність є принаймні володіння фізичною особою часткою у розмірі не менше 25 відсотків статутного (складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи через пов`язаних фізичних чи юридичних осіб, трасти або інші подібні правові утворення, чи здійснення вирішального впливу шляхом реалізації права контролю, володіння, користування або розпорядження всіма активами чи їх часткою, права отримання доходів від діяльності юридичної особи, трасту або іншого подібного правового утворення, права вирішального впливу на формування складу, результати голосування органів управління, а також вчинення правочинів, які дають можливість визначати основні умови господарської діяльності юридичної особи, або діяльності трасту або іншого подібного правового утворення, приймати обов`язкові до виконання рішення, що мають вирішальний вплив на діяльність юридичної особи, трасту або іншого подібного правового утворення, незалежно від формального володіння.

Згідно ст. 5-1 вищезазначеного Закону, юридичні особи повинні мати інформацію про кінцевого бенефіціарного власника або його відсутність та структуру власності. Юридичні особи зобов`язані подавати інформацію про кінцевого бенефіціарного власника або про його відсутність та структуру власності для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань у порядку, визначеному Законом країни "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань". Юридичні особи, які є засновниками (учасниками) юридичних осіб, і фізичні особи, які є засновниками (учасниками) юридичних осіб та/або здійснюють вирішальний вплив на їхню діяльність, зобов`язані надавати на запит юридичних осіб інформацію, необхідну для подання юридичною особою для внесення або актуалізації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань інформації про кінцевого бенефіціарного власника та структуру власності юридичної особи, а також самостійно повідомляти юридичних осіб про зміну кінцевого бенефіціарного власника та/або структури власності юридичної особи протягом 5 робочих днів з дати виникнення такої зміни.

Юридичні особи зобов`язані підтримувати відомості про кінцевого бенефіціарного власника та структуру власності юридичної особи в актуальному стані, повідомляти державного реєстратора про зміни протягом 30 робочих днів з дня їх виникнення та подавати державному реєстратору документи, що підтверджують зазначені зміни, у порядку, визначеному Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

Пунктом 13 частини 2 статті 9 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» встановлено, що в Єдиному державному реєстрі, зокрема, містяться відомості про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи.

Згідно ч. 1 ст. 10 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Відповідно до ч.1 ст. 14 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» документи для державної реєстрації можуть подаватися у паперовій або електронній формі. У паперовій формі документи подаються особисто заявником або поштовим відправленням.

Відповідно до п.5 ч.1 ст. 15 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» заява про державну реєстрацію підписується заявником. У разі подання заяви про державну реєстрацію поштовим відправленням справжність підпису заявника повинна бути нотаріально засвідчена.

У ч. 1 ст. 25 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» визначено, що державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі документів, що подаються заявником для державної реєстрації та судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі.

З огляду на надані до суду докази, суд зазначає, що матеріали справи містять докази на підтвердження розгляду по суті уповноваженим на звільнення директора органом Товариства заяви Позивача про звільнення з посади за власним бажанням на підставі частини 1 статті 38 КЗпП України, а також фактичного звільнення Позивача з посади директора Товариства на підставі рішення одноособового учасника Товариства, однак з матеріалів справи вбачається, що у визначений в законодавстві строк уповноваженою особою Товариства не внесенні зміни до відомостей про зміну її керівника та відомості про кінцевого бенефіціарного власника.

Відповідно до частини 1 статті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права Позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Відтак, обраний позивачем спосіб захисту його порушеного права як виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомості про нього, як кінцевого бенефіціарного власника (контролера), керівника (директора) та представника, який може вчиняти дії від імені юридичної особи, Товариства з обмеженою відповідальністю "Віртус і К" за рішенням суду є правомірним, оскільки позивачем вичерпано процедурні можливості реалізувати своє право на таке виключення.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовна вимога в частині виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомості про ОСОБА_1 , як кінцевого бенефіціарного власника (контролера), керівника (директора) та представника, який може вчиняти дії від імені юридичної особи, Товариства з обмеженою відповідальністю "Віртус і К", код ЄДРПОУ 37424710 в зв`язку з припиненням трудових відносин між Позивачем та Відповідачем-1, є доведеною, обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про зобов`язання саме відповідача2 внести відповідні зміни до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ГПК України). Об`єктом судового захисту відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) є саме порушене, невизнане або оспорюване право чи інтерес. Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні чи невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи. Саме така особа, яка спричинила ці наслідки для позивача щодо його права є стороною у спірному правовідношенні.

Позивач заявив вимогу до державного реєстратора, який діє як суб`єкт реєстраційної діяльності відносно юридичної особи, з посиланням на правові позиції Великої Палати Верховного Суду, зокрема звертає увагу на можливість виконання судового рішення у цій справі лише державним реєстратором та уважає, що оскільки у разі визнання бездіяльності відповідача1 в проведенні реєстраційних дій, поновлення порушених прав позивача можливе лише шляхом унесення відповідних записів до ЄДР, що належить до повноважень суб`єкта державної реєстрації, то належним відповідачем у справі є саме державний реєстратор, який має вчинити спірні реєстраційні дії.

З доводами позивача щодо належного відповідача2, суд не погоджується з огляду на таке.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (стаття 14 ГПК України).

Сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу, зокрема, фізичні і юридичні особи (частина перша статті 45 ГПК України).

Згідно з вимогами до форми та змісту позовної заяви вона повинна, зокрема, містити ім`я (найменування) відповідача як сторони у справі, а також зміст позовних вимог (пункти 2, 4 частини третьої статті 162 ГПК України).

Отже, визначення відповідачів, предмета і підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (правова позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена в постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц, провадження № 14-61цс18, пункт 41).

Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що поняття «сторона у спорі» може не бути тотожним за змістом поняттю «сторона у процесі»: сторонами в процесі є такі її учасники, як позивач і відповідач; тоді як сторонами у спорі є належний позивач і той належний відповідач, до якого звернута чи має бути звернута відповідна матеріально-правова вимога позивача. Такі висновки сформульовані у постановах від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18, пункт 70), від 29 травня 2019 року у справі № 367/2022/15-ц (провадження № 14-376цс18, пункт 66), від 07 липня 2020 року у справі № 712/8916/17 (провадження № 14-448цс19, пункт 27), від 09 лютого 2021 року у справі № 635/4741/17 (провадження № 14-46цс20, пункт 33.2). Отже, належним відповідачем є особа, яка є суб`єктом матеріального правовідношення, тобто особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги, захистивши порушене право чи інтерес позивача.

Суд вважає, що зміст і характер відносин між учасниками справи, а також установлені судом обставини справи підтверджують, що спір виник саме між позивачем і відповідачем1 з приводу не зміни відомостей в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про нього, як кінцевого бенефіціарного власника (контролера), керівника (директора) та представника, який може вчиняти дії від імені юридичної особи, Товариства з обмеженою відповідальністю "Віртус і К" відповідно до зазначеного вище рішення одноособового учасника Товариства.

При цьому, позивачем заявлено позовні вимоги у цій справі і до Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради, який не вчинив дій щодо порушення його прав та інтересів у спірних матеріально-правових відносинах корпоративного управління щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Віртус і К".

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців - офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об`єднання, професійної спілки, її організації або об`єднання, політичної партії, організації роботодавців, об`єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу - підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом.

Згідно із пункту 2 частини 1 статті 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», у тому числі щодо зобов`язання вчинення реєстраційних дій.

За змістом пункту 3 частини 5 статті 25 «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» суб`єкт державної реєстрації не пізніше наступного робочого дня з дати отримання судового рішення, передбаченого пунктом 2 частини першої цієї статті, проводить відповідну реєстраційну дію шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру (крім випадків, передбачених пунктами 1 та 2 цієї частини).

Вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Тому суд критично ставиться до твердження позивача, що вчинити дії, про зобов`язання яких просить позивач, може виключно державний реєстратор, а це свідчить про те, що державний реєстратор є безпосереднім суб`єктом відповідного матеріального правовідношення, що є основним критерієм його віднесення до таких учасників справи як відповідача, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 25 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі документів, що подаються заявником для державної реєстрації та судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі.

За таких обставин, оскільки позовні вимоги у даній справі стосуються лише відповідача1, відповідач2 є неналежним відповідачем у даному спорі, а тому позов в частині зобов`язання саме відповідача2 виключити відомості з Державного реєстру задоволенню не підлягає.

З огляду на викладене позов підлягає задоволенню частково.

Згідно з положеннями статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Судом кожній стороні була надана розумна можливість, представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т.ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, прийняти участь у досліджені доказів, надати пояснення, обґрунтувати перед судом переконливість поданих доказів та позицій по справі, скористатись іншими процесуальними правами.

Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Надавши оцінку наявним у справі доказам на предмет їх належності, допустимості, достовірності, вірогідності, а також із дослідження кожного із них окремо та у сукупності, суд, керуючись своїм внутрішнім переконанням на підставі всебічного, повного, об`єктивного з`ясування обставин справи, приходить до висновку про задоволення позову у повному обсязі.

При постановленні даного рішення, суд враховує висновки, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Серявін та інші проти України". Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Що стосується розподілу понесених позивачем судових витрат зі сплати судового збору, то, на думку суду, відповідно до вимог ч.9 ст.129 ГПК України їх слід віднести на відповідача 1, оскільки судовим розглядом підтверджено бездіяльність останнього щодо внесення змін в державний реєстр відповідно до прийнятого ним рішення, що і стало підставою звернення позивача до суду, а тому фактично спір виник унаслідок неправильних дій відповідача1.

Керуючись ст.ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ :

В позові громадянина ОСОБА_1 до Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради відмовити повністю.

Позов громадянина ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Віртус і К" задовольнити частково.

Виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомості про ОСОБА_1 , як кінцевого бенефіціарного власника (контролера), керівника (директора) та представника, який може вчиняти дії від імені юридичної особи, Товариства з обмеженою відповідальністю "Віртус і К" (код ЄДРПОУ 37424710).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Віртус і К" (вул. Лебединського, буд. 34, м. Вінниця, 21034, код ЄДРПОУ 37424710) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) 2684,00 грн витрат на сплату судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення та на відомі суду адреси електронної пошти: представника позивача - ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідача2 (Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради) - cap@vmr.gov.ua .

Рішення суду набирає законної сили у строки передбачені ст. 241 ГПК Укераїни.

Рішення може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду, в порядку та строки визначені ст. 256, 257 ГПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне рішення складено 25 вересня 2023 р.

Суддя Маслій І.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - відповідачу 1 - (вул. Лебединського, буд. 34, м. Вінниця, 21034)