Рішення

від 25.09.2023 по справі 753/13529/23

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/13529/23

провадження № 2/753/6487/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2023 року суддя Дарницького районного суду міста Києва Шаповалова К.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі Управління (Центру) надання адміністративних послуг Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації про відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

03 серпня року до Дарницького районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Держави України в особі ЦНАП Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації про відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначає, що у зв`язку із бездіяльністю державного виконавця йому було завдано моральної шкоди, яка полягає у душевних стражданнях, які виникли внаслідок того, що заявнику доводилось перебувати у стресовому стані через бездіяльність працівників ЦНАП Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації. А тому позивач просить суд стягнути з державного бюджету України на його користь 20 000, 00 грн. компенсації за завдану йому моральну шкоду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 серпня 2023 року цивільну справу № 753/13529/23 передано судді Шаповаловій К.В. Фактично справу було передано судді 08 серпня 2023 року.

17 серпня 2023 року до суду надійшла інформація з електронного реєстру територіальної громади м. Києва ГІОЦ/КМДА про зареєстроване місце проживання позивача.

Ухвалою суду від 21 серпня 2023 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

25 серпня 2023 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог, вказав, що державний реєстратор Центру діяв в межах норм чинного законодавства України, зокрема з дотримання норм ЗУ «Про адміністративні послуги» та ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», тобто дії відповідача є правомірними, факт наявності в діях відповідача порушень позивачем суду не доведено, та такі дії не завдали моральної шкоди позивачу, яка також не доведена та необґрунтована у позовній заяві. Просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Крім того, 25 серпня 2023 року до суду від відповідача надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, яке мотивоване тим, що у провадженні Дарницького районного суду м. Києва перебувала цивільна справа № 753/12285/23 за позовом ОСОБА_1 до Центру надання адміністративних послуг Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди та ухвалою суду від 20 липня 2023 року позивачу було відмовлено у відкритті провадження у справі.

Ухвалою суду від 28 серпня 2023 року у задоволенні клопотання Центру надання адміністративних послуг Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди було відмовлено.

29 серпня 2023 року до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач вказав, що предметом спору у цій справі є лише відшкодування шкоди, він не просив суд визнавати бездіяльність відповідача протиправною та зобов`язати вчинити дії. Вказав, що відповідач, не надавши йому рішення про відмову у реєстрації припинення юридичної особи, порушив вимоги ЗУ «Про адміністративні послуги» та позбавив його права на оскарження такого рішення, а тому він має право на компенсацію моральної шкоди. Просив позовні вимоги задовольнити повністю.

У період з 1 вересня по 14 вересня 2023 року суддя Шаповалова К.В. перебувала у щорічній відпустці.

18 вересня 2023 року до суду від відповідача надійшли заперечення, в яких повторно викладено позицію відповідача щодо поданого позову, яка зазначена була у відзиві на позов та прохання відмовити у задоволенні позовних вимог.

У відповідності до частини восьмої статті 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Положеннями статті 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Суд, проаналізувавши обставини справи у їх сукупності, вивчивши доводи сторін, викладені у їх письмових заявах по суті спору, приходить до наступного висновку.

Звертаючись із позовом про відшкодування моральної шкоди, позивач зазначає, що 14 червня 2023 року він звернувся до ЦНАП Дарницького району м. Києва із заявою про вчинення державної реєстрації припинення юридичної особи, в результаті ліквідації згідно частини тринадцятої статті 17 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», проте йому було повідомлено про відмову у проведенні такої реєстрації, але відповідне рішення відповідачем надано не було, а зауважено, що таке рішення не видається.

На думку позивача такі дії відповідача суперечать приписам ЗУ «Про адміністративні послуги», а тому йому має бути відшкодована моральна шкоди, оскільки така неправомірна поведінка відповідача завдала йому душевних страждань, які виразились у тому, що його звичний ритм життя змінився, він втратив душевний спокій, рівновагу, звичайний для себе спосіб життя, знаходився у стані морального пригнічення та дискомфорту. Він був змушений звертатись до адвокатів, витрачати свій час та нерви, звертатись до суду, перебувати у судовому процесі, у душевних та моральних стражданнях від неможливості добитись справедливості та задоволення своїх прав та був змушений докладати додаткових зусиль для організації та налагодження звичайного ритму життя. Адекватний розмір відшкодування моральної шкоди, у такому випадку, на його думку, складає 20000 грн.

Відповідно до статті 56 Конституції України, кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Положенням частин першої, другої статті 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Крім того, відповідно до частини першої статті 280 ЦК України, якщо фізичній особі внаслідок порушення її особистого немайнового права завдано майнової та (або) моральної шкоди, ця шкода підлягає відшкодуванню.

Частиною другою статті 1167 ЦК України, моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; в інших випадках, встановлених законом.

Зазначений перелік не є вичерпним, оскільки передбачає інші випадки, передбачені законом.

Згідно із статтею 1174 ЦК України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Правовою підставою цивільно-правової відповідальності за відшкодування шкоди, завданої рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, є правопорушення, що включає як складові елементи: шкоду, протиправне діяння особи, яка її завдала, причинний зв`язок між ними. Шкода відшкодовується незалежно від вини.

Обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Звертаючись із позовом до суду, позивач обґрунтував свої вимоги тим, що уповноважені особи відповідача, не видавши йому рішення про відмову у вчиненні державної реєстрації припинення юридичної особи за його заявою, діяли всупереч приписам чинного законодавства України, не дотримались приписів ЗУ «Про адміністративні послуги».

Поряд з цим, до позову позивачем не було долучено жодного належного, достатнього доказу того, що такі дії/бездіяльність відповідача під час розгляду його заяви від 14 червня 2023 року про здійснення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації, були визнані неправомірними, у порядку встановленому нормами законодавства України.

Суд зауважує, що під час розгляду цього позову за правилами цивільного судочинства, суд не має повноважень на встановлення обставин та дослідження питання правомірності/неправомірності дій відповідача як суб`єкта владних повноважень, оскільки вказане має розглядатись за правилами адміністративного судочинства.

При цьому, суд зазначає, що у липні 2023 року ОСОБА_1 звертався до Дарницького районного суду м. Києва із позовом до Управління (Центр) надання адміністративних послуг Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації та просив суд ухвалити рішення, яким визнати бездіяльність ЦНАП Дарницької РДА в м. Києві щодо не надання рішення про відмову у вчиненні державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації, щодо приватного підприємства «Бонка» такою, що порушує права ОСОБА_1 , як споживача адміністративних послуг; зобов`язати ЦНАП Дарницької РДА в м. Києві видати ОСОБА_1 рішення про відмову у вчиненні державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації, стосовно приватного підприємства «Бонка»; стягнути на його користь 20000грн. в якості компенсації за спричинену йому моральну шкоду.

Ухвалою суду від 20 липня 2023 року було відмовлено у відкриті провадження у справі та роз`яснено позивачу його право на звернення із таким позовом у порядку адміністративного судочинства.

Стосовно відшкодування моральної шкоди та її розміру, суд зазначає таке.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань з урахуванням у кожному конкретному випадку вини відповідача та інших обставин. Зокрема, ураховується характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотних вимушених змін у його життєвих та виробничих стосунках.

Позивач зазначає, що його звичний ритм життя змінився, він втратив душевний спокій, рівновагу, звичайний для себе спосіб життя, знаходився у стані морального пригнічення та дискомфорту. Він був змушений звертатись до адвокатів, витрачати свій час та нерви, звертатись до суду, перебувати у судовому процесі, у душевних та моральних стражданнях від неможливості добитись справедливості та задоволення своїх прав та був змушений докладати додаткових зусиль для організації та налагодження звичайного ритму життя.

Водночас, доказів на підтвердження наявності зазначених у позові душевних страждань, які полягають у негативних змінах психічного стану позивача, змінах у звичайному ритмі його життя, необхідність звернення до адвокатів, моральному пригніченні, дискомфорті та інших страждань, позивач не надав.

Будь-яких доказів на обґрунтування розміру моральної шкоди саме у 20 000 грн, позивач у позові не навів і до позову не додав.

Таким чином, позивач не довів наявність підстав для цивільно-правової відповідальності за завдання моральної шкоди - складові елементи правопорушення: протиправність бездіяльності відповідача, наявність моральної шкоди, та причинний зв`язок між ними.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із статтями 77-80 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, про відсутність передбачених законом підстав для задоволення заявлених позовних вимог.

Керуючись статтею 56 Конституції України, статтями 4, 5, 12, 13, 76-82, 141, 259, 263-265, 268, 273, 353, 354 ЦПК України, статтями 23,280,1167,1174 ЦК України,

У Х В А Л И В:

у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 доДержави України в особі Управління (Центру) надання адміністративних послуг Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації про відшкодування моральної шкоди - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя К.В. Шаповалова