Рішення

від 14.09.2023 по справі 904/3172/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.09.2023м. ДніпроСправа № 904/3172/23Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г. за участю секретаря судового засідання Барабанова Д.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» м. Київ

до Комунального підприємства «Дар» с. Гречані Поди, Криворізький район

про стягнення суми боргу в розмірі 284018грн29коп, 3% річних в розмірі 11443грн56коп, інфляційні втрати в розмірі 70418грн40коп.

Представники:

від позивача: Овчарук О.О., довіреність №14-119 від 27.12.2022, адвокат;

від відповідача: не з`явився.

СУТЬ СПОРУ: Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» звернулось до Комунального підприємства «Дар» з позовом про стягнення суми боргу в розмірі 284018грн29коп, 3% річних у розмірі 11443грн56коп та інфляційних втрат у розмірі 70418грн40коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов`язань з оплати поставленого протягом листопада 2020року - квітня 2021року природного газу на підставі договору постачання природного газу №20/21-5191-БО-3 від 25.09.2020 (в редакції додаткових угод).

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.06.2023 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 18.07.2023.

На адресу суду 06.07.2023 надійшов відзив відповідача на позовну заяву від 03.07.2023 та заява від 03.07.2023 про розгляд справи без участі представника.

У відзиві відповідач вказав про згоду із сумою боргу в заявленому до стягнення розмірі та пояснив, що сума боргу утворилась внаслідок - недостатності розміру тарифів для покриття витрат на надання послуг з теплопостачання; відсутності виділених коштів Гречаноподівською сільською радою на відшкодування витрат підприємства, пов`язаних із затвердженням тарифу на послуги теплопостачання нижче від розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво.

Відповідач послався на настання форс-мажорних обставин згідно з листом Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 та віднесення Гречаноподівської територіальної громади до територіальних громад, розташованих в районах проведення можливих воєнних (бойових) дій. На підставі цього відповідач просив зменшити розмір 3% річних з 11443грн56коп до 4723грн92коп, інфляційних втрат - з 70418грн40коп до 10041грн22коп. Тобто не нараховувати 3% річних та інфляційні втрати, починаючи з 01.03.2022.

Додатково відповідач вказав, що одночасне стягнення коштів призведе до припинення діяльності підприємства.

На електронну адресу суду 12.07.2023 надійшла підписана цифровим електронним підписом відповідь позивача на відзив.

Позивач вказав, що факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань підтверджується матеріалами справи та визнається відповідачем. Відповідачем не надано та відповідно в матеріалах справи відсутні достатні докази того, що ним вжито всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язань за ним договором.

Позивач зазначив, що засвідчення форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили) здійснюється сертифікатом про такі обставини. Сторони договору передбачили необхідність надання відповідачем позивачу сертифікату ТПП про форс-мажорні обставини, оскільки саме сертифікат ТПП є документом на засвідчення обставин непереборної сили. Відповідачем не доведено та не надано доказів дії обставин непереборної сили, що спростовує твердження відповідача про застосування в даному випадку п. 8.2 договору про відкладення строку виконання зобов`язання за договором.

Позивач вказав, що заявлені до стягнення 3% річних та інфляційні нарахування не є штрафними санкціями. Тому відсутні підстави для застосування ст. 233 Господарського кодексу України та ст. 551 Цивільного кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.07.2023 відмовлено в задоволенні клопотання позивача про участь в судовому засіданні, призначеному на 18.07.2023, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.07.2023 суд задовольнив заяву представника позивача від 12.07.2023 про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням системи відеоконференцзв`язку ЄСІТС. Підготовче судове засідання відкладено на 23.08.2023.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.08.2023 закрите підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 14.09.2023.

Представник відповідача в судове засідання 14.09.2023 з розгляду справи по суті не з`явився. В судовому засіданні 14.09.2023 представник позивача підтримав заявлені вимоги.

З`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, заслухавши пояснення представника позивача, суд установив таке.

Між Акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (далі постачальник) та Комунальним підприємством «Дар» (далі споживач) був укладений договір постачання природного газу №20/21-5191-БО-3 від 25.09.2020 (далі договір).

Договір підписаний сторонами та скріплений їх печатками, без заперечень та зауважень до його змісту.

В подальшому сторони уклали додаткові угоди до договору - №1 від 26.10.2020, №2 від 23.11.2020, №3 від 30.11.2020, №4 від 22.12.2020, №5 від 29.01.2021, №6 від 26.02.2021, №7 від 26.03.2021 та №8 від 28.04.2021.

Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 договору постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ, а споживач зобов`язується прийняти його та оплатити на умовах цього договору.

Природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами/організаціями.

В пункті 2.1 договору (в редакції додаткової угоди №3 від 30.11.2020) сторони визначили місячні обсяги природного газу, що передаються постачальником споживачу протягом жовтня 2020року квітня 2021року.

Пунктом 2.5 договору (в редакції додаткової угоди №7 від 26.03.2021) передбачено, що у будь-якому випадку підтвердженим обсягом використання природного газу у відповідному розрахунковому періоді за цим договором є фактично використаний споживачем обсяг природного газу за цим договором, підтверджений актом приймання-передачі природного газу, оформлений сторонами відповідно до розділу 3 "Порядок та умови передачі природного газу" цього договору.

Згідно з пунктом 3.8 договору приймання-передача природного газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.

Споживач в акті приймання-передачі природного газу зазначає виключно той обсяг, який відповідає обсягам газу, які були використані споживачем в той період (періоди), коли споживач був включений постачальником до свого реєстру, з урахуванням положень пункту 3.3 даного договору.

В акті приймання-передачі природного газу ціна на природний газ має відповідати ціні, зазначеній в Прейскуранті на відповідний період (розміщується на офіційному веб-сайті постачальника), також має бути врахований тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи (розділ 4 цього договору).

Відповідно до підпунктів 3.9.1 - 3.9.3 пункту 3.9 договору споживач зобов`язується подати не пізніше 7 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом:

- копію акту про фактичний об`єм (обсяг) розподіленого (Транспортованого) природного газу споживачу за розрахунковий період, що складений між оператором ГРМ/ГТС та споживачем, відповідно до вимог Кодексу газотранспортної системи/Кодексу газорозподільних систем;

- інформацію за підписом уповноваженої особи споживача стосовно обсягів природного газу, використаних виключно в періоді (періодах) розрахункового періоду, коли він був включений до Реєстру споживачів постачальника (відповідно до пункту 3.8. цього договору), з розбивкою цих обсягів природного газу, за категоріями використання газу (у тому числі згідно з цим договором). Цю розбивку споживач розраховує самостійно, несе повну відповідальність за достовірність наданої інформації. Зазначена інформація не підлягає перевірці з боку постачальника і приймається постачальником як підтвердження фактично використаних споживачем обсягів газу в розрахунковому періоді;

- підписані споживачем два примірника акта приймання-передачі природного газу, де зазначаються фактичні обсяги використаного у розрахунковому періоді природного газу згідно з цим договором і з урахуванням пункту 3.8. цього договору, його фактична ціна і вартість.

Пунктом 3.10 договору (в редакції додаткової угоди №7 від 26.03.2021) встановлено, що постачальник не пізніше 10-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, повертає споживачу один примірник оригіналу акту приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою. У разі непідписання постачальником акта приймання - передачі природного газу постачальник письмово повідомляє споживача про причини такого непідписання акту.

Невідповідність фактично використаних споживачем у відповідному розрахунковому періоді обсягів природного газу замовленим обсягам, визначеним в пункт 2.1. цього договору, не є підставою для неоформлення сторонами актів приймання-передачі.

Згідно з пунктом 3.11 договору споживач підтверджує, що підписаний сторонами акт приймання-передачі газу за розрахунковий період свідчить про повне виконання постачальником своїх зобов`язань за договором в частині постачання природного газу у відповідному розрахунковому періоді.

У пункті 4.2 договору визначено, що ціна за 1000куб.м. природного газу визначається сторонами щомісяця шляхом підписання додаткової угоди на підставі прейскуранту. У разі непідписання / несвоєчасного підписання сторонами відповідної додаткової угоди, сторони при оформленні актів приймання-передачі природного газу і визначені ціни (пункти 3.9 - 3.10 цього договору) користуються прейскурантом.

Додатковими угодами №1 від 26.10.2020, №2 від 23.11.2020, №4 від 22.12.2020, №5 від 29.01.2021, №6 від 26.02.2021, №7 від 26.03.2021, №8 від 28.04.2021 сторони доповнили пункт 4.2 договору новими абзацами:

- з 01 жовтня 2020 року абзацами у наступній редакції:

Ціна за 1000куб.м. природного газу з 01 жовтня 2020 року по 31 жовтня 2020 року (включно) за цим договором складає 5374,100грн, крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20%, усього разом з ПДВ - 6448,290грн.

До ціни на природний газ додається тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи (розподіл потужності), встановлений постановою НКРЕКП від 24.12.19 №3013 - 124,16грн за 1000куб.м на добу без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, усього разом з ПДВ - 148,99грн.

Споживач зобов`язується сплатити за використаний з 01 жовтня 2020 року по 31 жовтня 2020 року (включно) природний газ з урахуванням тарифу на послуги транспортування - 5498,26грн за 1000куб.м. без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, усього разом з ПДВ - 6597,91грн.

- з 01 листопада 2020 року абзацами у наступній редакції:

Ціна за 1000куб.м. природного газу з 01 листопада 2020 року по 30 листопада 2020 року (включно) за цим договором складає 5375,370грн, крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20%, усього разом з ПДВ - 6450,444грн.

До ціни на природний газ додається тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи (розподіл потужності), встановлений постановою НКРЕКП від 24.12.19 №3013 - 124,16грн за 1000куб.м на добу без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, усього разом з ПДВ - 148,99грн.

Споживач зобов`язується сплатити за використаний з 01 листопада 2020 року по 30 листопада 2020 року (включно) природний газ з урахуванням тарифу на послуги транспортування - 5499,53грн за 1000куб.м. без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, усього разом з ПДВ - 6599,44грн.

- з 01 грудня 2020 року абзацами у наступній редакції:

Ціна за 1000куб.м. природного газу з 01 грудня 2020 року по 31 грудня 2020 року (включно) за цим договором складає 6103,100грн, крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20%, усього разом з ПДВ - 7323,720грн.

До ціни на природний газ додається тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи (розподіл потужності), встановлений постановою НКРЕКП від 24.12.19 №3013 - 124,16грн за 1000куб.м на добу без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, усього разом з ПДВ - 148,99грн.

Споживач зобов`язується сплатити за використаний з 01 грудня 2020 року по 31 грудня 2020 року (включно) природний газ з урахуванням тарифу на послуги транспортування - 6227,26грн за 1000куб.м. без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, усього разом з ПДВ - 7472,71грн.

- з 01 січня 2021 року абзацами у наступній редакції:

Ціна за 1000куб.м. природного газу з 01 січня 2021 року по 31 січня 2021 року (включно) за цим договором складає 7331,45грн, крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20%, усього разом з ПДВ - 8797,74грн.

До ціни на природний газ додається тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи (розподіл потужності), встановлений постановою НКРЕКП від 24.12.19 №3013 - 124,16грн за 1000куб.м на добу без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, усього разом з ПДВ - 148,99грн.

Споживач зобов`язується сплатити за використаний з 01 січня 2021 року по 31 січня 2021 року (включно) природний газ з урахуванням тарифу на послуги транспортування - 7455,61грн за 1000куб.м. без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, усього разом з ПДВ - 8946,73грн.

- з 01 лютого 2021 року абзацами у наступній редакції:

Ціна за 1000куб.м. природного газу з 01 лютого 2021 року по 28 лютого 2021 року (включно) за цим договором складає 6841,15грн, крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20%, усього разом з ПДВ - 8209,38грн.

До ціни на природний газ додається тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи (розподіл потужності), встановлений постановою НКРЕКП від 24.12.19 №3013 - 124,16грн за 1000куб.м на добу без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, усього разом з ПДВ - 148,99грн.

Споживач зобов`язується сплатити за використаний з 01 лютого 2021 року по 28 лютого 2021 року (включно) природний газ з урахуванням тарифу на послуги транспортування - 6965,31грн за 1000куб.м. без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, усього разом з ПДВ - 8358,37грн.

- з 01 березня 2021 року абзацами у наступній редакції:

Ціна за 1000куб.м. природного газу з 01 березня 2021 року за цим договором складає 6279,77грн, крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20%, усього разом з ПДВ - 7535,724грн.

До ціни на природний газ додається тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи (розподіл потужності), встановлений постановою НКРЕКП від 24.12.19 №3013 - 124,16грн за 1000куб.м на добу без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, усього разом з ПДВ - 148,99грн.

Споживач зобов`язується сплатити за використаний з 01 березня 2021 року природний газ з урахуванням тарифу на послуги транспортування - 6403,93грн за 1000куб.м. без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, усього разом з ПДВ - 7684,72грн.

- з 01 квітня 2021 року абзацами у наступній редакції:

Ціна за 1000куб.м. природного газу з 01 квітня 2021 року по 30 квітня 2021 року (включно) за цим договором складає 6522,860грн, крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20%, усього разом з ПДВ - 7827,432грн.

До ціни на природний газ додається тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи (розподіл потужності), встановлений постановою НКРЕКП від 24.12.19 №3013 - 124,16грн за 1000куб.м на добу без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, усього разом з ПДВ - 148,99грн.

Споживач зобов`язується сплатити за використаний з 01 квітня 2021 року по 30 квітня 2021 року (включно) природний газ з урахуванням тарифу на послуги транспортування - 6647,02грн за 1000куб.м. без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, усього разом з ПДВ - 7976,42грн.

Пунктом 4.4 договору сторони визначили, що загальна вартість цього договору дорівнює вартості фактично використаного за цим договором природного газу з урахуванням вартості послуг його транспортування.

Згідно з пунктом 5.1 договору оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100% поточної оплати протягом розрахункового періоду. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

В пункті 7.2 договору (в редакції додаткової угоди №7 від 26.03.2021) вказано, що у разі прострочення споживачем оплати згідно пунктів 5.1, 5.6 цього договору він зобов`язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 13,3% річних, але не більше подвійної облікової ставки НБУ. що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Відповідно до пункту 11.1 договору договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника печаткою і діє в частині постачання природного газу до 30.04.2021 (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Згідно з матеріалами справи (підписані сторонами акти приймання-передачі природного газу: від 30.11.2020 на суму 141676 грн76коп, від 31.12.2020 на суму 221145грн95коп, від 31.01.2021 на суму 282819грн18коп, від 28.02.2021 на суму 258452грн72коп, від 31.03.2021 від 217361грн04коп, від 30.04.2021 на суму 67824грн49коп) на виконання умов договору позивач поставив відповідачу у період з листопада 2020 року по квітень 2021 року природний газ на загальну суму 1189280грн14коп.

Позивач послався на часткове та несвоєчасне виконання відповідачем своїх зобов`язань з оплати вартості поставленого природного газу, внаслідок чого утворились суми боргу за січень 2021року в розмірі 91651грн94коп, за березень 2021року в розмірі 124541грн86коп, за квітень 2021року в розмірі 67824грн49коп.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 525 Цивільного кодексу України визначає, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України - договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Приписами статті 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

З огляду на положення пункту 5.1 договору, вартість поставленого природного газу в січні 2021року мала бути сплачена відповідачем до 25.02.2021включно, в березні 2021року до 26.04.2021включно, в квітні 2021року до 25.06.2021року включно.

Доказів сплати відповідачем суми боргу до матеріалів справи не надано.

Враховуючи викладене, позовні вимоги в частині стягнення суми боргу в розмірі 284018грн29коп є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі статті 625 Цивільного Кодексу України позивач нарахував та заявив до стягнення 3% річних за загальний період з 27.04.2021 по 30.04.2023 в розмірі 11443грн.56коп. та інфляційну складову в розмірі 70418грн.40коп. за загальний період травень 2021року - квітень 2023року.

Суд перевірив складені позивачем розрахунки 3%річних та інфляційної складової. Розрахунки виконані з дотриманням вимог чинного законодавства. Розмір заявлених до стягнення сум 3%річних та інфляційної складової є обґрунтованим та правомірним. Тому підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення 3% річних за загальний період з 27.04.2021 по 30.04.2023 в розмірі 11443грн.56коп. та інфляційної складової в розмірі 70418грн.40коп. за загальний період травень 2021року - квітень 2023року

Суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про зменшення розміру 3% річних з 11443грн56коп до 4723грн92коп, інфляційних втрат - з 70418грн40коп до 10041грн22коп.

Наполягаючи на зменшенні розміру 3%річних та інфляційної складової, відповідач посилався на настання форс-мажорних обставин.

По-перше, порушення зобов`язання з оплати вартості поставленого природного газу відбулось у лютому, квітні та червні 2021року. Тобто до введення на території України військового стану 24.02.2022.

По-друге, згідно із статтею 14-1 Закону України «Про Торгово-промислові палати в Україні» Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Ознаками форс-мажорних обставин є наступні елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов`язань за даних умов здійснення господарської діяльності.

Форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Те, що форс-мажорні обставини необхідно довести, не виключає того, що наявність форс-мажорних обставин може бути засвідчено відповідним компетентним органом.

Наявність форс-мажорних обставин засвідчується Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами відповідно до статей 14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України" шляхом видачі сертифіката.

Статтями 4.1, 4.2, 4.3 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин ( обставин непереборної сили ), затвердженого рішенням Президії Торгово-промислової палати України від 18.12.2014 №44 (5), Торгово-промислова палата України відповідно до ст. 14 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" здійснює засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) з усіх питань договірних відносин, інших питань, а також зобов`язань/обов`язків, передбачених законодавчими, відомчими нормативними актами та актами органів місцевого самоврядування, крім договірних відносин, в яких сторонами уповноваженим органом із засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) визначено безпосередньо регіональну ТПП.

В листі Торгово-промислова палата України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 зазначається, що Торгово-промислова палата України (далі - ТПП України) на підставі статей 14, 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 №671/97-ВР, Статуту ТПП України, цим засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022. Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Верховний Суд у постанові від 25.01.2022 у справі №904/3886/21 зазначив, що форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер, а зацікавленій стороні необхідно довести (1) факт їх виникнення; (2) те, що обставини є форс-мажорними (3) для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність.

Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

Відповідач не надав сертифікату ТПП, отриманого в порядку Регламенту за конкретним зобов`язанням. Відповідач не повідомляв позивача про наявність обставин, які роблять неможливим або перешкоджають виконанню ним зобов`язань за договором.

Додатково суд звертає увагу, що комплекс організаційних та економічних заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення визначає Закон України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» №1730-VIII від 03.11.2016 (із змінами та доповненнями).

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» №1730-VIII від 03.11.2016 (із змінами та доповненнями) дія цього Закону поширюється на відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ та інші енергоносії та послуги з розподілу і транспортування природного газу, теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, а також підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиту електричну енергію, послуги з її розподілу/передачі, за питну воду, придбану з метою її подальшої реалізації споживачам, та/або за очищення стічних вод іншими підприємствами централізованого водопостачання і водовідведення.

Порядок участі у процедурі врегулювання заборгованості визначений статтею 3 Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» №1730-VIII від 03.11.2016 (із змінами та доповненнями).

На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, статтями 2, 3, 4, 13, 20, 41, 42, 74, 76, 77, 79, 86, 91, 129, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до Комунального підприємства «Дар» про стягнення суми боргу в розмірі 284018грн29коп, 3% річних в розмірі 11443грн56коп, інфляційні втрати в розмірі 70418грн40коп задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства «Дар» (ідентифікаційний код: 31322454, місцезнаходження: 53732, Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Гречані Поди, вул. Степова, буд. 1) на користь Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (ідентифікаційний код: 20077720, місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 6) суму боргу в розмірі 284018грн29коп, 3% річних у розмірі 11443грн56коп, інфляційні втрати у розмірі 70418грн40коп та витрати зі сплати судового збору в розмірі 5488грн20коп.

Видати наказ після набрання чинності рішенням.

В судовому засіданні 14.09.2023 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду в строки, передбачені статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення підписаний 25.09.2023

Суддя Р.Г. Новікова