Рішення

від 25.09.2023 по справі 908/2320/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 19/27/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.09.2023 Справа № 908/2320/23

м.Запоріжжя Запорізької області

Суддя Господарського суду Запорізької області Давиденко І.В., розглянувши матеріали справи

за позовом: Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, адреса для листування: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, ідентифікаційний код юридичної особи 14360570)

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Модульстрой» (69037, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 39-а, ідентифікаційний код юридичної особи 30345418)

до відповідача-2 ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 )

про стягнення 688 565,85 грн

без виклику учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (вх. № 2517/08-07/23 від 17.07.2023) Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Модульстрой» та ОСОБА_1 про солідарне стягнення заборгованості за Кредитним договором № б/н від 16.10.2018, яка складається з: 587 012,53 грн заборгованість за кредитом, 101 553,32 грн заборгованість за відсотками за користування кредитом.

Підставою для звернення до суду з даним позовом зазначено невиконання відповідачем-1 зобов`язань щодо своєчасного повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитними коштами, які були надані в рамках Кредитного договору № б/н від 16.10.2018, а також неналежним виконанням відповідачем-2 зобов`язань за Договором поруки № P1626333224755343016 від 15.07.2021.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 17.07.2023, здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/2320/23 та визначено до розгляду судді Давиденко І.В.

Судом в порядку ч. 6 ст. 176 ГПК України здійснено запит до Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради про надання відомостей щодо місця проживання (перебування) відповідача 2 фізичної особи ОСОБА_1 .

26.07.2023 електронною поштою з КЕП надійшла відповідь Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради, що відповідач-2 зареєстрований за адресою, яка зазначена позивачем в позовній заяві, а саме: АДРЕСА_2 .

Ухвалою суду від 26.07.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2320/23; вирішено здійснювати розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Ухвалено розгляд справи по суті розпочати через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі. Встановлено відповідачам строк не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі надати відзив на позов із урахуванням вимог ст.165 ГПК України та заперечень із урахуванням вимог ст. 167 ГПК України.

Відповідачі належним чином повідомлені про відкриття провадження у даній справі, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення 07.09.2023 відповідачу-1 та 02.08.2023 відповідачу-2 ухвали про відкриття провадження у справі № 908/2320/23 від 26.07.2023.

У відповідності до частин 2 і 3 ст. 252 ГПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Отже, 28.08.2023 сплив тридцятиденний термін, наданий сторонам на вчинення процесуальних дій строк. Будь-яких процесуальних заяв або заяв по суті протягом цього періоду до суду не надходило. Тому, суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву (ч. ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України).

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Згідно зі ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відзиви на адресу суду від відповідачів, у встановлений в ухвалі суду від 26.07.2023 у справі № 908/2320/23 процесуальний строк для подачі відзиву, не надійшов, як і будь-яких клопотань чи заяв до суду від відповідачів не надходило.

Згідно зі ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У відповідності до ст. 42 ГПК України, учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

За таких обставин, суд визнав наявні в матеріалах справи № 908/2320/23 письмові докази достатніми для всебічного, повного та об`єктивного розгляду спору.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 25.09.2023.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути - визнання права.

З огляду на статтю 509 Цивільного кодексу України вбачається, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.

16.10.2018 Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Модульстрой» (Клієнт) було підписано заяву про відкриття поточного рахунку (далі - Заява), за умовами якої відповідач-1 приєднався до «Умов та правил надання банківських послуг» (надалі - Умови), Тарифів Банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом із Заявою складають Договір банківського обслуговування № б/н від 16.10.2018 (далі - Договір) та взяв на себе зобов`язання виконувати умови Договору.

Відповідно до умов Договору, відповідачу-1 було встановлено кредитний ліміт, на поточний рахунок НОМЕР_2 , в електронному вигляді, через встановлені засоби електронного зв`язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms -повідомлення або інших), що визначено і врегульована «Умовами та правилами надання банківських послуг».

Згідно з п. 3.2.1.1.16 Умов, при укладанні договорів і угод, чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання Клієнта до «Умов і правил надання банківських послуг» (або у формі «Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки» або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі), Банк і Клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронно - цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований Банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі Клієнта з правом «першого» підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

Пунктом 3.2.1.1.1 Умов, кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення оборотних коштів та здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту Банк повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв`язку Банка та Клієнта.

Кредит надається в обмін на зобов`язання Клієнта щодо його повернення, сплаті відсотків та винагороди (п. 3.2.1.1.3 Умов).

Відповідно до 3.2.1.1.8 Умов, проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться Банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до «Умов і правил надання банківських послуг» (або у формі «Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки» або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі - «Угода»).

Згідно з п. 3.2.1.1.6 Умов встановлено, що Ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку. Підписавши Угоду, Клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна Ліміту проводиться Банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв`язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших).

Розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку. заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати.

При несплаті винагороди, відсотків у відповідні їм дати сплати, вони вважаються простроченими.

Відповідно до п. 3.2.1.2.2.4 Умов, Банк має право при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов`язань, передбаченого Умовами, змінити умови кредитування - вимагати від Клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов`язань за кредитом в повному обсязі.

Клієнт зобов`язаний сплатити Банку проценти за весь час фактичного користування Кредитом, комісії та інші платежі в порядку та на умовах, визначених цим Договором (п. 3.3.1.2.2.2 Умов).

15.07.2021 Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Модульстрой» за допомогою кваліфікованого електронного підпису підписано Заявку на отримання послуг «Кредитний ліміт на поточний рахунок». Відповідно до умов якої розмір поточного ліміту склав 100 000,00 грн, розмір відсоткової ставки 16,5 %.

Відповідно до п. 3.2.1.1.1 Умов, Банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати Клієнту овердрафтовий кредит шляхом встановлення кредитного ліміту на поточний рахунок Клієнта на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів Клієнта в порядку та на умовах, визначених Умовами та Правилами надання банківських послуг в обмін на зобов`язання Клієнта з повернення Кредиту, сплати комісії, процентів в обумовлені цим Договором терміни. Забороняється використання кредитних коштів для погашення кредитів і відсотків або іншої заборгованості за кредитними договорами, виплати дивідендів, надання фінансової допомоги.

15.07.2021 між Акціонерним товариством комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (Кредитор) та ОСОБА_1 (Поручитель) було укладено Договір поруки № P1626333224755343016 (Договір поруки), відповідно до умов якого встановлено, що Позичальником є - Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Модульстрой». Кредитний договір: Заявка на отримання послуг «Кредитний ліміт на поточний рахунок» № б/н від 15.07.2021 року, якою Позичальник на підставі ст. 634 Цивільного кодексу України у повному обсязі приєднався до розділу « 1.1 Загальні положення» та підрозділу « 3.2.1 Кредитний ліміт на поточний рахунок» Умов та Правил надання банківських послуг (далі - Умови та Правила), що розміщені на офіційному сайті АТ КБ «ПриватБанк» у мережі Інтернет за адресою: http://privatbank.ua, в редакції, чинній на дату підписання Заявки на отримання послуг та які разом із Заявою на відкриття рахунку, та Заявкою на отримання послуг становлять Кредитний договір, укладений між Банком та Позичальником, в забезпечення виконання зобов`язань якого укладається цей Договір поруки.

Пунктом 1.2 Договору поруки встановлено, що Поручитель відповідає солідарно перед Кредитором за виконання Позичальником зобов`язань у повному обсязі за Кредитним договором.

Відповідно до п. 1.2 Договору поруки встановлено, що Поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язань за Кредитним договором в тому ж розмірі, що і Позичальник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту Поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.

З матеріалів справи вбачається, що 17.02.2023 Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Модульстрой» за допомогою кваліфікованого електронного підпису підписано Заяву-анкету про зміну умов договору.

В матеріалах справи наявна Пропозиція Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» про зміну істотних умов кредитування за договором, яким є Заява про приєднання б/н від 2018-10-16 року разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, відповідно до якої:

- сума заборгованості Позичальника за неповернутими кредитними коштами по Кредитному договору становить 587 012,53 грн, при цьому подальше надання Банком Позичальнику кредитних коштів за Кредитним договором не здійснюється. Тип кредиту за Кредитним договором переводиться в режим невідновлюваної кредитної лінії, при цьому, заборгованість за кредитом та нарахованими процентами за користування кредитними коштами підлягає поверненню Позичальником в порядку та на умовах передбачених Кредитним договором з урахуванням його змін визначених в цій пропозиції про зміну істотних умов кредитування за Кредитним договором (п. 1);

- кінцевий термін повернення кредиту встановлюється до 01.05.2025 (включно). Погашення заборгованості за кредитом (повернення кредиту) здійснюється Позичальником відповідно до графіку наведеного в п. 4 цієї пропозиції про зміну істотних умов кредитування за Кредитним договором (п. 2);

- тип процентної ставки - фіксований. За користування Кредитом Позичальник сплачує проценти у наступному розмірі, що застосовується при відсутності порушення Позичальником умов Кредитного договору: починаючи з 17.02.2023 року за ставкою 25 % річних. У випадку порушення Позичальником термінів/строків погашення заборгованості за Кредитом, встановлених умовами Кредитного договору, з урахуванням його змін визначених в цій пропозиції про зміну істотних умов кредитування за Кредитним договором, Позичальник сплачує Банку проценти від суми простроченої заборгованості за Кредитом в наступних розмірах: починаючи з 17.02.2023 року за ставкою 33 % річних, починаючи з 1-го дня прострочення. Нарахування процентів та їх сплата Позичальником здійснюється на умовах, як це визначено Кредитним договором, з урахуванням його змін визначених в цій пропозиції про зміну істотних умов кредитування за Кредитним договором (п. 3);

- заборгованість Позичальника за кредитом, а також сукупна сума заборгованості із сплати процентів та комісії за користування кредитом, що нараховані по 16.02.2023 (включно) та які не були сплачені, підлягає поверненню згідно з визначеним графіком.

В матеріалах справи також наявний протокол рішення Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» про дострокову реструктуризацію від 17.02.2023 із визначенням дії кредитного рішення - 30 днів.

Відповідач-1 порушив свої зобов`язання перед позивачем за Кредитним договором, припинив здійснювати щомісячні платежі, які передбачені графіком.

Також, в матеріалах справи міститься розрахунок заборгованості за Договором б/н від 16.10.2018 та Акт звірки підписаний зі сторони позивача, в якому відображено загальний залишок заборгованості за наданим кредитом у розмірі 587 012,53 грн та заборгованість за відсотками з користування кредитом в розмірі 101 553,32 грн.

Позивачем 19.06.2023 на адреси відповідачів було надіслано претензію з вимогою сплатити прострочену заборгованість за кредитом та відсотками по Кредитному договору № б/н від 16.10.2018.

Відповіді на вказану претензію від відповідачів матеріали справи не містять.

Невиконання відповідачем-1 взятих на себе зобов`язань за Кредитним договором № б/н від 16.10.2018, а відповідачем-2 за Договором поруки № P1626333224755343016 від 15.07.2021, стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом про солідарне стягнення з відповідачів -1, 2 заборгованості в примусовому порядку.

Проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Підстави виникнення господарських зобов`язань визначені в ст. 174 ГК України. Зокрема, господарські зобов`язання можуть виникати: з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; внаслідок заподіяння шкоди суб`єкту або суб`єктом господарювання, придбання або збереження майна суб`єкта або суб`єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав; внаслідок подій, з якими закон пов`язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, що визначено ч. 2 ст. 175 ГК України.

Частинами 1-3 ст. 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК).

Частиною 1 ст. 634 ЦК України визначено, що договором приєднання є договір умовами якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних їх формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно з ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Кредитний договір № б/н від 16.10.2018 був укладений згідно підписаної сторонами Заяви на приєднання.

Натомість, Заява - анкета про зміну умов договору від 17.02.2023 була підписана сторонами, шляхом накладення ЕЦП та електронної печатки на документ.

Статтями 203-205, 207, 628, 629, 638, 639 Цивільного кодексу України встановлена насамперед презумпція правомірності правочину. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, вінвважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

За змістом ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до ч. 3 ст. 15 Закону України «Про електронні довірчі послуги», використання кваліфікованих електронних підписів та печаток забезпечує високий рівень довіри до схем електронної ідентифікації.

Згідно з ч.ч. 4, 5 ст. 18 даного Закону, кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису. Кваліфікована електронна печатка має презумпцію цілісності електронних даних і достовірності походження електронних даних, з якими вона пов`язана.

Положеннями ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» передбачено, що електронний документ - це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Згідно зі ст.ст. 6, 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Копією документа на папері для електронного документа є візуальне подання електронного документа на папері, яке засвідчене в порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до ст. 8 вказаного Закону, юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму.

З урахуванням вказаних норм права та обставин справи, враховуючи, що електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису, суд дійшов висновку, що подані до суду паперові копії електронних доказів свідчать, що між АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Модульстрой», шляхом накладення ЕЦП та електронної печатки на документ: Заяву - анкету про зміну умов договору від 17.02.2023.

Таким чином, судом встановлено, що сторонами досягнуто згоди щодо усіх істотних умов, необхідних для даного виду договору та змін до нього.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави («Позика»), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Матеріалами справи підтверджується виконання позивачем у повному обсязі зобов`язань за Кредитним договором № б/н від 16.10.2018, про що свідчать виписки, які містяться в матеріалах справи за період з 16.10.2018 по 25.06.2023.

За приписами ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов`язань містяться і у ч.ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

З матеріалів справи вбачається, що Позичальник порушив умови Кредитного договору щодо своєчасної сплати кредиту та відсотків, тому Банк правомірно звернувся з вимогою про дострокове повернення кредиту.

Вимога Банку про дострокове повернення кредиту Позичальником не виконана. Відповідач-1 не надав доказів повної сплати простроченого кредиту та процентів за користування кредитними коштами, або обґрунтованих заперечень проти позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що Позичальником порушено строки повернення кредиту та відсотків, передбачені Кредитним договором та підписаним сторонами графіком, у зв`язку з чим, станом на 27.06.2023, згідно розрахунку позивача, заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Модульстрой» перед АТ КБ «ПРИВАТБАНК» за Кредитним договором № б/н від 16.10.2018 становить: 587 012,53 грн - заборгованість за кредитом та 101 553,32 грн заборгованість за відсотками за користування кредитом.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Модульстрой» контррозрахунок суми заборгованості заявленої позивачем до стягнення суду не наданий,своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, проти позову не заперечив, належними доказами доводи позивача не спростував.

На час вирішення даного спору, сторонами не надано доказів належного виконання Позичальником умов договору та погашення заборгованості за кредитом.

Таким чином, заявлені позивачем суми простроченого кредиту в розмірі 587 012,53 грн та відсотків за користування кредитом в розмірі 101 553,32 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають стягненню з відповідача-1.

Щодо позовних вимог, пред`явлених позивачем до відповідача-2 про солідарне стягнення з нього, як Поручителя, вищенаведених сум заборгованості, суд зазначає наступне.

За статтею 541 ЦК України, солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема, у разі неподільності предмета зобов`язання.

Згідно зі статтею 543 ЦК України, у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі. Солідарний боржник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що ґрунтуються на таких відносинах решти солідарних боржників з кредитором, в яких цей боржник не бере участі. Виконання солідарного обов`язку в повному обсязі одним із боржників припиняє обов`язок решти солідарних боржників перед кредитором.

Таким чином, при солідарному обов`язку кредиторові надається право за своїм розсудом вимагати виконання зобов`язання в повному обсязі або частково від усіх боржників разом або від кожного окремо. Пред`явивши вимогу до одного із солідарних боржників і не одержавши задоволення, кредитор має право пред`явити вимогу до іншого солідарного боржника.

Однак, при дослідженні матеріалів справи, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині солідарного стягнення заборгованості за кредитом та відсотків за користування кредитом з відповідача-2, враховуючи наступне.

Відповідно до статті 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є, договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно з частинами 1, 4 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як вже було встановлено вище, правовідносини між позивачем та відповідачем-1 виникли на підставі Кредитного договору № б/н від 16.10.2018, який був в подальшому змінений, відповідно до Заяви-анкети про зміну умов договору від 17.02.2023.

У той же час, 15.07.2021 між Акціонерним товариством комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (Кредитор) та ОСОБА_1 (Поручитель) було укладено Договір поруки № P1626333224755343016 (Договір поруки), відповідно до умов якого встановлено, що Позичальником є - Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Модульстрой». Кредитний договір: Заявка на отримання послуг «Кредитний ліміт на поточний рахунок» № б/н від 15.07.2021 року , якою Позичальник на підставі ст. 634 Цивільного кодексу України у повному обсязі приєднався до розділу « 1.1 Загальні положення» та підрозділу « 3.2.1 Кредитний ліміт на поточний рахунок» Умов та Правил надання банківських послуг (далі - Умови та Правила), що розміщені на офіційному сайті АТ КБ «ПриватБанк» у мережі Інтернет за адресою: http://privatbank.ua, в редакції, чинній на дату підписання Заявки на отримання послуг та які разом із Заявою на відкриття рахунку, та Заявкою на отримання послуг становлять Кредитний договір, укладений між Банком та Позичальником, в забезпечення виконання зобов`язань якого укладається цей Договір поруки.

Пунктом 1.2 Договору поруки встановлено, що Поручитель відповідає солідарно перед Кредитором за виконання Позичальником зобов`язань у повному обсязі за Кредитним договором.

Відповідно до п. 1.2 Договору поруки встановлено, що Поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язань за Кредитним договором в тому ж розмірі, що і Позичальник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту Поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.

За умовами статті 546 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з частинами 1, 2 статті 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Частинами 1, 2 статті 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Як встановлено частиною 1 статті 543 ЦК України, у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Таким чином, порука є видом забезпечення виконання зобов`язань і при цьому, водночас, сама має зобов`язальний, договірний характер, а тому на правовідносини поруки поширюються загальні положення про зобов`язання та договори (розділи І та II книги 5 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Враховуючи характер поруки (похідний, залежний від основного зобов`язання), до істотних умов договору поруки слід віднести, зокрема, визначення зобов`язання, яке забезпечується порукою, його зміст та розмір, у тому числі реквізити основного договору, його предмет, строк виконання тощо.

Як вбачається зі змісту Договору поруки P1626333224755343016, порукою забезпечується Кредитний договір: Заявка на отримання послуг «Кредитний ліміт на поточний рахунок» № б/н від 15.07.2021 року, відповідно до умов якого встановлено, що Позичальником є - Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Модульстрой».

Однак, з аналізу умов вказаного Договору поруки вбачається, що порукою забезпечено зобов`язання за Заявкою на отримання послуг «Кредитний ліміт на поточний рахунок» № б/н від 15.07.2021 року (Кредитний договір від 15.07.2021).

Натомість, з матеріалів справи вбачається, що основне зобов`язання Позичальника виникло саме за Кредитним договором № б/н від 16.10.2018.

Оцінивши Кредитний договір від 15.07.2021 року, судом не вбачається з його змісту жодного посилання на основний Кредитний договір № б/н від 16.10.2018.

Подані до матеріалів справи виписки з рахунку відповідача-1 та розрахунки містять посилання тільки на Кредитний договір № б/н від 16.10.2018.

Будь-яких доказів, які б надали суду можливість встановити, що Договір поруки № P1626333224755343016 забезпечував виконання Поручителем саме основного Кредитного договору № б/н від 16.10.2018, матеріали справи не містять.

Також, суд зауважує, що обов`язок доказування та подання доказів, відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Це стосується позивача, який мав довести наявність тих обставин, на підставі яких він звернувся до господарського суду з позовними вимогами.

Позовна заява не містить жодних обґрунтувань щодо Кредитного договору від 15.07.2021 та жодних посилань на такий договір. Позивачем не обґрунтовано належність Кредитного договору від 15.07.2021 до основного Кредитного договору № б/н від 16.10.2018.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що вади укладеного між позивачем та відповідачем-2 Договору поруки, у сукупності з відсутністю в матеріалах справи інших належних доказів, що підтверджують факт надання згоди відповідачем-2 на забезпечення виконання зобов`язань саме за Кредитним договором № б/н від 16.10.2018 року, спростовують твердження позивача щодо наявності солідарного обов`язку відповідачів сплатити заборгованість за кредитом та за відсотками.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині солідарного стягнення заборгованості та відсотків за користування кредитом з відповідача-2.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. При цьому виконання рішень, винесених судом, є невід`ємною частиною «права на суд», адже в іншому випадку положення статті 6 Конвенції будуть позбавлені ефекту корисної дії (пункти 34, 37 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бурдов проти Росії»).

Відповідно до ст.ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.ст. 73, 77 ГПК України).

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судовий збір в порядку ст. 129 ГПК України покладається на Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Модульстрой».

Керуючись ст.ст. 42, 123, 129, 233, 238, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Модульстрой» (69037, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 39-а, ідентифікаційний код юридичної особи 30345418) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, адреса для листування: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, ідентифікаційний код юридичної особи 14360570) заборгованість за кредитом в розмірі 587 012 (п`ятсот вісімдесят сім тисяч дванадцять) грн 53 коп. та заборгованість по відсоткам за користування кредитом в розмірі 101 553 (сто одну тисячу п`ятсот п`ятдесят три) грн 32 коп.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Модульстрой» (69037, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 39-а, ідентифікаційний код юридичної особи 30345418) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, адреса для листування: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, ідентифікаційний код юридичної особи 14360570) витрати зі сплати судового збору в розмірі 10 328 (десять тисяч триста двадцять вісім) грн 49 коп.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

5. У задоволенні позовних вимог, пред`явлених до ОСОБА_1 , як солідарного боржника, відмовити.

Рішення оформлено та підписано 25.09.2023

Суддя І.В. Давиденко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.