Ухвала

від 25.09.2023 по справі 910/7808/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

25.09.2023Справа № 910/7808/23За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ".СВАРОГ."

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Український волоський горіх"

про стягнення 81260,27

Суддя Сташків Р.Б.

Без виклику представників сторін (судове засідання не проводилось).

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано указану позовну заяву про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Український волоський горіх" (далі - відповідач) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ".СВАРОГ." (далі - позивач) пені у сумі 81260,27 грн за несвоєчасну оплату отриманих послуг по Договору №01/2022 про охорону об`єкта.

Ухвалою суду від 05.06.2023 відкрито провадження у справі №910/7808/23, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання.

22.06.2023 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву у якому він зазначив, що ним було повністю погашено суму боргу за цим спором на підтвердження чого надано копію платіжної інструкції №111033 від 09.06.2023. У своєму відзиві відповідач також просив суд зменшити розмір заявленої позивачем суми витрат на професійну правничу допомогу до 3000 грн.

28.06.2023 позивачем подано заяву про зменшення позовних вимог, де він підтвердив факт оплати відповідачем усієї суми боргу, просив суд повернути позивачу сплачений судовий збір у сумі 2684 грн та стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у сумі 30000 грн.

Розглянувши заяву позивача про зменшення позовних вимог та враховуючи наявні докази оплати відповідачем усієї суми боргу, суд зазначає наступне.

Предметом даного спору є борг у розмірі 81260,27 грн, що є сумою нарахованої пені за порушення відповідачем строків оплати послуг за Договором №01/2022 від 01.05.2022.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру.

Своєю завою про зменшення позовних вимог позивач фактично заявляє про відсутність у нього позовних вимог до відповідача в межах даної справи.

Разом з тим судовий збір та витрати понесені позивачем на професійну правничу допомогу не можуть розглядатися судом як спір, оскільки ці суми не стосуються предмету спору, а відносяться до судових витрат і їх розподіл здійснюється судом в порядку ст. 129 ГПК України за наслідками вирішення справи.

Враховуючи той факт, що відповідачем після відкриття провадження у даній справі погашено повністю борг перед позивачем та предмет спору у даній справі відсутній, що є підставою для закриття провадження у справі відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету (частина 4 статті 231 ГПК України).

Відповідно до п. 5 ч. 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Отже, сплачений позивачем судовий збір у сумі 2684 грн на підставі вказаного положення Закону підлягає поверненню позивачу, про що буде винесено відповідну ухвалу.

Що ж стосується заявлених позивачем до стягнення витрат на професійну правничу допомогу у сумі 30000 грн, то суд зазначає наступне.

На підтвердження своїх витрат на професійну правничу допомогу позивач надає такі докази:

- копія договору про надання правничої допомоги від 01.05.2023 укладеного між позивачем та адвокатом Грабік Максим Сергійович;

- копія акта здачі-приймання робіт (наданих послуг) від 01.05.2023 підписані між позивачем та Грабік Максимов Сергійовичем;

- копія платіжної інструкції №40 від 11.05.2023 про оплату 30000 грн;

- ордер АВ №107805 від 11.05.2023;

- копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

За умовами п. 4.1 договору про надання правничої допомоги від 01.05.2023 за надання послуги з правової допомоги клієнт сплачує адвокату плату у розмірі 30000 грн.

За актом здачі-приймання робіт (надання послуг) від 11.05.2023 позивачу були надані юридичні послуги у вигляді підготовки та подання позовної заяви про стягнення заборгованості з ТОВ «Український Волоський горіх», які були оплачені на підставі платіжної інструкції №40 від 11.05.2023.

Відповідачем наведені у відзиві на позов заперечення щодо заявленої позивачем суми витрат на професійну правничу допомогу, на його думку, ця сума є не співмірною із складністю справи, значно завищеною та жодним чином не обґрунтованою.

Відповідач просив суд зменшити суму понесених позивачем витрат на правничу допомогу до 3000 грн.

Частинами 2-6 ст. 126 ГПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Зокрема відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок іншої сторони має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 904/5047/18).

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в додатковій постанові від 06.02.2020 у справі № 916/1830/19, підставою оплати наданої правничої допомоги клієнту за умовами договору є фактичне її надання, що має бути підтверджено належними та допустимими доказами, які б підтверджували і розкривали суть, внутрішню сторону наданих послуг, їх справжність, економічну вигоду й ділову мету. Без цього неможливо перевірити факт надання правової допомоги та встановити обґрунтованість і правомірність її оплати.

Приймаючи до уваги приписи частин 4, 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України та заперечення відповідача, суд дійшов висновку про те, що:

- дана справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження та є малозначною та не складною;

- відповідачем відразу після відкриття провадження у справі було повністю оплачено суму боргу;

- при розгляді даного спору не вчинялися дії щодо збирання додаткових матеріалів чи доказів;

- заявлена позивачем сума (30000 грн) витрат на професійну правничу допомогу не є співмірною із ціною позову (81260,27 грн);

У зв`язку із наведеним суд зменшує розмір заявлених позивачем витрат на правничу допомогу до 3000 грн.

У зв`язку із чим, з відповідача підлягає стягненню 3000 грн понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу. Решта суми витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 27000 грн позивачу не відшкодовуються та залишаються за ним.

Керуючись статтями 129, 231, 234, 235 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Закрити провадження у справі №910/7808/23.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Український волоський горіх" (м. Київ, вул. Соловцова Миколи, 2, офіс 38; ідентифікаційний код 39989391) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ".СВАРОГ." (м. Вінниця, пров. Наскрізний, 35; ідентифікаційний код 43402506) 3000 (три тисячі) грн витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строк, встановлені ст.ст.254-257 ГПК України.

Ухвалу підписано 25.09.2023.

Суддя Р.Б. Сташків