Ухвала

від 20.09.2023 по справі 910/9339/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

20.09.2023Справа № 910/9339/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Нечая О.В., за участі секретаря судового засідання Будніка П.О., розглянувши у судовому засіданні

заяву ОСОБА_1

про зміну способу і порядку виконання судового рішення

у справі № 910/9339/20

за позовом ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Світло"

про визнання дій незаконними та зобов`язання вчинити дії

Представники сторін: відповідно до протоколу судового засідання

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Світло" (далі - відповідач, ТОВ "НВП "Світло") про:

- визнання дій директора відповідача - ОСОБА_2 щодо незабезпечення проведення аудиту фінансової звітності ТОВ "НВП "Світло", на вимогу позивача від 03.02.2020, такими, що не відповідають вимогам статті 41 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю";

- зобов`язання відповідача в особі директора - ОСОБА_2 забезпечити проведення за період з 01.01.2016 по 31.12.2019 включно аудит ТОВ "НВП "Світло" на вимогу позивача шляхом надання аудитору протягом десяти днів з дати набрання судовим рішенням законної сили засвідчених підписом директора товариства копій всіх документів, необхідних для проведення аудиту.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.11.2020 у справі № 910/9339/20, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2021 та постановою Верховного Суду від 07.10.2021, позов задоволено частково, зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Світло" в особі директора - ОСОБА_2 забезпечити проведення за період з 01.01.2016 по 31.12.2019 включно аудиту Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Світло", на вимогу ОСОБА_1 , шляхом надання аудитору засвідчених підписом директора товариства копій всіх документів, необхідних для проведення аудиту. В іншій частині позову відмовлено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Світло" на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 102,00 грн.

14.07.2021 на виконання вказаного рішення Господарським судом міста Києва було видано накази.

05.09.2023 до загального відділу діловодства Господарського суду міста Києва від стягувача надійшла заява про зміну способу і порядку виконання судового рішення в цій справі.

Вказана заява мотивована тим, що під час примусового виконання судового рішення у цій справі боржником були надані документи на підтвердження факту проходження директором відповідача - ОСОБА_2 військової служби у складі Збройних Сил України. Відтак, оскільки ОСОБА_2 через умови служби та перебування за межами міста Києва на даний час не має доступу до будь-яких документів ТОВ "НВП "Світло" та не має можливості їх надати і засвідчити власним підписом, стягувач зазначає, що виконання судового рішення щодо надання аудитору засвідчених підписом директора товариства копій документів, необхідних для проведення аудиту, об`єктивно унеможливлюється до завершення проходження ОСОБА_2 військової служби, у зв`язку з чим просить суд змінити спосіб і порядок виконання рішення суду від 25.11.2020 у цій справі у спосіб зобов`язання відповідача забезпечити проведення за період з 01.01.2016 по 31.12.2019 включно аудиту ТОВ "НВП "Світло", на вимогу ОСОБА_1 , шляхом надання аудитору засвідчених підписом директора (підписанта) або іншої повноважної особи, яка має повноваження на підписання податкової звітності та фінансових документів ТОВ "НВП "Світло" на період проходження військової служби директором товариства ОСОБА_2 , копій всіх документів товариства, необхідних для проведення аудиту.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.09.2023 розгляд заяви ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 25.11.2020 у справі № 910/9339/20 призначено на 20.09.2023.

19.09.2023 до загального відділу діловодства Господарського суду міста Києва від боржника надійшли письмові пояснення щодо заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення в цій справі, відповідно до яких боржник просить відмовити в її задоволенні, посилаючись на те, що у боржника відсутня інша особа, яка має повноваження на підписання податкової звітності та фінансових документів. Крім того, на думку боржника, запропонований стягувачем спосіб виконання судового рішення змінює суть цього рішення, оскільки змінює суб`єкта його виконання.

У судове засідання 20.09.2023 з`явились представники сторін.

Представник стягувача (заявника) надав суду усні пояснення, просив заяву про зміну способу і порядку виконання судового рішення в цій справі задовольнити.

Представник боржника надала суду усні пояснення, проти задоволення заяви заперечувала.

Розглянувши заяву ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 25.11.2020 у цій справі, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з ч. 1 ст. 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

У відповідності до ч. 1 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Частинами 1, 3 статті 331 Господарського процесуального кодексу України визначено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Згідно з ч. 3 ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження" за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

З аналізу вищевказаних положень законодавства вбачається, що під зміною способу і порядку виконання рішення суду слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації такого рішення в разі неможливості його виконання у порядку та у спосіб, що раніше встановлені. Підставою для зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або у спосіб, встановлений господарським судом.

Частиною першою статті 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в ч. 2 цієї статті визначено способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом. Спосіб виконання рішення визначається на підставі передбачених статтею 16 Цивільного кодексу України способів захисту цивільних прав.

Зміна способу і порядку виконання рішення полягає у заміні одного заходу примусового виконання іншим. Вирішуючи питання про зміну способу виконання рішення, суд повинен з`ясувати обставини, що свідчать про абсолютну неможливість такого виконання рішення суду.

Поняття "спосіб і порядок" виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, встановленого статтею 16 Цивільного кодексу України. Для зміни способу виконання судового рішення необхідним є з`ясування питання чи не призведе така зміна способу виконання до зміни первісно обраного позивачем способу захисту своїх прав та інтересів, оскільки змінюючи спосіб виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 904/1478/15, від 27.06.2018 у справі № 713/1062/17 та в постанові Верховного Суду України від 25.11.2015 у справі № 6-1829цс15.

Зміна способу та порядку виконання рішення є однією з процесуальних гарантій захисту та відновлення захищених судом прав та інтересів фізичних і юридичних осіб. Зі змісту та призначення інституту зміни способу виконання рішення, ухвали, постанови вбачається, що він є ефективним процесуальним засобом на гарантування виконання рішення (пункт 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2015 №11-рп/2012).

Спір у цій справі стосується захисту корпоративних прав позивача у спосіб проведення на його вимогу аудиторської перевірки фінансової звітності товариства.

Під час розгляду справи суд встановив, що дії директора відповідача - ОСОБА_2 щодо незабезпечення проведення аудиту фінансової звітності ТОВ "НВП "Світло", на вимогу позивача від 03.02.2020, є такими, що не відповідають вимогам статті 41 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", тому дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог в частині зобов`язання відповідача в особі директора - ОСОБА_2 забезпечити проведення за період з 01.01.2016 по 31.12.2019 включно аудиту ТОВ "НВП "Світло", на вимогу позивача, шляхом надання аудитору засвідчених підписом директора товариства копій всіх документів, необхідних для проведення аудиту.

Тобто матеріально-правовою вимогою позивача, стосовно якої він просив прийняти судове рішення, була вимога про зобов`язання проведення аудиторської перевірки фінансової звітності товариства, забезпечити проведення якої зобов`язаний виконавчий орган цього товариства.

При розгляді заяви стягувача про зміну способу і порядку виконання судового рішення судом встановлено, що стягувач пред`явив виконавчий документ у цій справі щодо зобов`язання відповідача в особі директора - ОСОБА_2 забезпечити проведення за період з 01.01.2016 по 31.12.2019 включно аудиту ТОВ "НВП "Світло", на вимогу позивача, шляхом надання аудитору засвідчених підписом директора товариства копій всіх документів, необхідних для проведення аудиту, до примусового виконання, про що свідчить наявна в матеріалах справи постанова Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Корольова Михайла Андрійовича від 18.07.2023 про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_2.

16.08.2023 до приватного виконавця надійшла заява боржника про зупинення вчинення виконавчих дій у вказаному виконавчому провадженні, яка мотивована тим, що директора ТОВ "НВП "Світло" - ОСОБА_2 під час проведення загальної мобілізації призначено на посаду курсанта навчального взводу навчальної роти навчального батальйону військової частини НОМЕР_1 Десантно-штурмових військ Збройних Сил України з 31.05.2022, у зв`язку з чим він не має доступу до документів ТОВ "НВП "Світло" та не має можливості подати відповідні копії документів, засвідчені своїм підписом.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі проходження боржником строкової військової служби, військової служби за призовом осіб офіцерського складу, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, або якщо боржник проходить військову службу та виконує бойові завдання військової служби у бойовій обстановці чи в районі проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, якщо згідно з умовами служби проведення виконавчих дій неможливе чи на прохання стягувача, який проходить таку військову службу.

Судом встановлено, що постановою Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Корольова Михайла Андрійовича від 17.08.2023 зупинено вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № НОМЕР_2 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження".

Суд відзначає, що боржником за наказом Господарського суду міста Києва від 14.07.2021 щодо виконання рішення Господарського суду міста Києва від 25.11.2020 у цій справі в частині зобов`язання відповідача в особі директора - ОСОБА_2 забезпечити проведення за період з 01.01.2016 по 31.12.2019 включно аудиту ТОВ "НВП "Світло", на вимогу позивача, шляхом надання аудитору засвідчених підписом директора товариства копій всіх документів, необхідних для проведення аудиту, є ТОВ "НВП "Світло", водночас виконання рішення суду в цій частині покладено на ТОВ "НВП "Світло" в особі директора - ОСОБА_2 , який наразі проходить військову службу.

При цьому порушення прав позивача та матеріально-правова вимога, щодо якої ухвалено судове рішення, безпосередньо не пов`язані з особою директора товариства, а лише стосуються його обов`язків як виконавчого органу товариства.

Наведеним спростовуються твердження боржника про те, що зміна суб`єкта виконання рішення суду в цій частині становитиме зміну суті ухваленого рішення.

Відтак, виконання рішення суду в цій частині постає в залежність від можливості будь-якої уповноваженої особи відповідача, яка має повноваження на підписання податкової звітності та фінансових документів ТОВ "НВП "Світло" на період проходження військової служби директором товариства ОСОБА_2., надати аудитору копії документів товариства, необхідні для проведення аудиту.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012, а також Рішення від 26.06.2013 № 5-рп/2013).

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система високої договірної сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду" (рішення від 19.03.1997 у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece); рішення від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України").

Отже, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

За приписами частин 1 - 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Пункт 3 частини 1 статті 129 Конституції України пов`язує змагальність сторін зі свободою в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Змагальність сторін - це встановлена законом можливість реалізації та практична реалізація наданих їм процесуальних прав при безумовному виконанні покладених на них процесуальних обов`язків на всіх стадіях судового процесу за участю компетентного суду.

Переконливість кожного доказу доводиться у змагальній процедурі безпосередньо перед тим складом суду, який дає цьому доказу юридично значущу оцінку.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18.11.2019 у справі № 902/761/18).

Як зазначає заявник, ТОВ "НВП "Світло" є діючим підприємством, що має в своєму штаті працівників, веде комерційну діяльність, сплачує податки та подає податкову звітність під час проходження військової служби директором ОСОБА_2 , відтак на підприємстві є працівники, які подають податкову звітність в контролюючі органи в період проходження директором військової служби і мають на це повноваження, надані директором.

Водночас з пояснень боржника вбачається, що ТОВ "НВП "Світло" не має іншої особи, яка має повноваження на підписання податкової звітності та фінансових документів ТОВ "НВП "Світло" на період проходження військової служби директором товариства, оскільки всю податкову звітність та фінансові документи підписує безпосередньо ОСОБА_2 за допомогою електронного цифрового підпису.

Крім того, відповідно до наказу директора ТОВ "НВП "Світло" №01 від 24.02.2022 внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України встановлено особливий режим зберігання документації ТОВ "НВП "Світло", що передбачає зберігання документів поза межами місцезнаходження товариства - безпосередньо у директора ОСОБА_2 .

Відтак, з урахуванням фактичних обставин цієї справи, суд дійшов висновку про те, що запропонований стягувачем спосіб виконання судового рішення не спроможний забезпечити його виконання.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови в задоволенні заяви ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 25.11.2020 у справі № 910/9339/20.

Керуючись статтями 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 25.11.2020 у справі № 910/9339/20 відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачені статтями 254 - 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано 25.09.2023

Суддя О.В. Нечай