Рішення

від 25.09.2023 по справі 910/10520/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

25.09.2023Справа № 910/10520/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукаса А.Ю., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтергіпс Україна» про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/10520/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтергіпс Україна» (вул. Нововокзальна, 21, м. Київ, 03038; ідентифікаційний код 44018127)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича компанія «Метал-Пласт» (вул. Магнітогорська, буд. 1, м. Київ, 02094; ідентифікаційний код 41938676)

про стягнення 76 528, 15 грн,

Представники сторін: не викликались

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтергіпс Україна» (далі за текстом - ТОВ «Інтергіпс Україна», Позивач, Постачальник) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича компанія «Метал-Пласт» (далі за текстом - ТОВ «ВК «Метал-Пласт», Відповідач, Покупець) про стягнення заборгованості за договором поставки № 060405 від 06.04.2023 (далі за текстом - Договір) в розмірі суми основного боргу - 75 868, 20 грн, інфляційних втрат - 379, 34 грн, 3 % річних - 280, 61 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.09.2023 закрито провадження у справі № 910/10520/23 в частині позовних вимог в розмірі 75 868, 20 грн, позов ТОВ «Інтергіпс Україна» задоволено та стягнуто з ТОВ «ВК «Метал-Пласт» на користь ТОВ «Інтергіпс Україна» інфляційні втрати - 379, 34 грн, 3 % річних - 280, 61 грн та судовий збір - 2 684 грн.

07.09.2023 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшла заява Позивача про ухвалення додаткового рішення та стягнення з Відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 16 322 грн.

Розглянувши заяву Позивача про ухвалення додаткового рішення, суд зазначає наступне.

В рішенні суду від 06.09.2023 судом не вирішувалось питання розподілу та відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, понесених Позивачем з огляду на зазначення в позові про необхідність подання додаткових доказів у порядку, передбаченому частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України).

Так, у позовній заяві, а саме в попередньому розрахунку суми судових витрат Позивачем зазначено орієнтовні витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 16 322 грн.

Судом встановлено, що Позивачем у якості доказів понесення ним витрат на професійну правничу допомогу до суду надано:

- ордер серії АА № 0030771 від 29.06.2023 та ордер серії АА № 1289445 від 30.03.2023;

- договір про надання правової (правничої) допомоги від 19.09.2022 № 170910, пунктом 4.1.1.1 якого визначено вартість однієї години роботи адвоката - 2 600 грн та яка згідно пункту 4.1.1 розраховується відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», а коригування вартості здійснюється на підставі підписаних додаткових угод (пункту 4.1.1.2);

- акт наданих послуг № 170910 від 28.06.2023 на суму 16 322 грн;

- свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КВ № 6314 від 24.01.2019 та серії КВ № 2161 від 13.01.2020;

- посвідчення адвоката України від 24.01.2019 № КВ 6314 та від 13.01.2020 № 2161.

Суд вказує, що акт наданих послуг № 170910 від 28.06.2023 на суму 16 322 грн, підписаний сторонами без зауважень та претензій сторонами (адвокатом та клієнтом), що відповідно підтверджує факт належного надання послуг адвокатом Позивачу та виникнення у останнього обов`язку з їх оплати.

Із наданого акту вбачається, що адвокатом затрачено 6,5 годин робочого часу, з яких вартість 5,5 годин обраховано виходячи із суми 2 684 грн за 1 годину часу, а вартість 1 година (за підготовку процесуальних документів для подачі до суду) обраховано 1 560 грн.

При цьому суд вказує, що пунктом 4.1.1.1 Договору визначено вартість однієї години роботи адвоката, а доказів коригування вартості з 2 600 грн на 2 684 грн згідно положень розділу 4 договору про надання правової (правничої) допомоги від 19.09.2022 № 170910 матеріали справи не містять.

Відповідно до статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Відповідно до положень частини 1 статті 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до частини 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із визначеними частиною 4 вказаної статті критеріями.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд вказує, що Відповідачем не надано заперечень по суті заявленої Позивачем до відшкодування суми витрат, понесених на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.

Частинами першою та другою статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Суд вказує, що з аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру та/або погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 вказано Закону, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Підсумовуючи викладене вище, враховуючи відсутність заперечень Відповідача щодо суми заявлених витрат на професійну правничу допомогу та затверджену договором від 19.09.2022 № 170910 вартість 1 години робочого часу адвоката - 2 600 грн, суд дійшов висновку щодо необхідності застосування до 5,5 годин затраченого адвокатом часу вартості 2 600 грн, а не 2 684 грн як це здійснено сторонами у Акті наданих послуг № 170910 від 28.06.2023, що відповідно свідчить про можливість покладення на Відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 15 860 грн.

При вирішенні питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу судом також враховано закриття провадження у справі в частині позовних вимог в розмірі 75 868,20 грн у зв`язку із відсутністю предмета спору та їх добровільним погашення Відповідачем під час розгляду справи в суді.

Частинами 1-2 статті 74 ГПК України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до частин 1-3 статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 221 та 244 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтергіпс Україна» про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/10520/23 - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича компанія «Метал-Пласт» (вул. Магнітогорська, буд. 1, м. Київ, 02094; ідентифікаційний код 41938676) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтергіпс Україна» (вул. Нововокзальна, 21, м. Київ, 03038; ідентифікаційний код 44018127) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15 860 (п`ятнадцять тисяч вісімсот шістдесят) грн.

3. В задоволенні іншої частини заяви - відмовити.

4. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст додаткового рішення підписано: 25.09.2023

Суддя Антон ПУКАС