Рішення

від 31.07.2023 по справі 911/1113/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" липня 2023 р. м. Київ Справа № 911/1113/23

Суддя О.В. Конюх, при секретарі судового засідання Лівандовському О.О., розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Забір`я», с. Забір`я Київської області

до відповідача Боярської міської ради, м. Боярка Київської області

про скасування акту індивідуальної дії та скасування рішення про

державну реєстрацію речового права

за участю представників:

від позивача: Кобилянський В.А., адвокат, ордер серії АА №1210657 від 13.04.2023;

від відповідача: Горбатюк І.М., в порядку самопредставництва, відомості з ЄДР;

СУТЬ СПОРУ:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Забір`я», с. Забір`я Київської області (далі за текстом - ТОВ «Забір`я»), 17.04.2023 звернувся до Господарського суду Київської області з позовом від 14.04.2023 до відповідача Боярської міської ради, м. Боярка Фастівського району Київської області, в якому просить суд

визнати недійсним та скасувати пункт 1 Рішення Боярської міської ради «Про прийняття у комунальну власність Боярської міської територіальної громади (в особі Боярської міської ради)» від 28.10.2021 №14/1140 в частині, що стосується земельної ділянки кадастровий номер 3222483201:02:020:0002 площею 4,0999 га;

скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 64507076 від 16.08.2022, винесене державним реєстратором виконавчого комітету Боярської міської ради Ашіровою І.В.

Позовні вимоги мотивовано тим, що зареєстроване як юридична особа 15.05.1994 Державне виробниче сільськогосподарське рибоводне підприємство «Забір`я» у 1998 році було перетворено на ВАТ «Забір`я», яке 01.07.2009 було перейменоване у ПАТ «Забір`я», яке у свою чергу 05.12.2017 перейменоване у ПрАТ «Забір`я», а відповідно до рішення від 04.02.2020 було реорганізовано у ТОВ «Забір`я», яке є повним правонаступником у вищеназваних юридичних осіб, у тому числі ВАТ «Забір`я».

Рішенням Києво-Святошинської районної ради народних депутатів від 27.03.2000 ВАТ «Забір`я» видано державний акт на право колективної власності на землю щодо земельної ділянки 742,9 га. Частина земель була розпайована, землі, які не підлягали паюванню, залишились у власності позивача. На замовлення позивача виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки, на підставі якої 29.07.2021 здійснено державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер 3222483201:02:020:0002. Позивач твердить, що на спірній земельній ділянці розташоване належне йому нерухоме майно - майновий комплекс.

Разом із тим, державним реєстратором Ашіровою І.В. постановлено рішення про відмову у державній реєстрації права власності ТОВ «Забір`я» на вказану земельну ділянку, оскільки на підставі оскаржуваного рішення Боярської міської ради від 28.10.2021 було здійснено державну реєстрацію права комунальної власності на вказану земельну ділянку, про що постановлено рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 16.08.2022 та вчинено відповідний запис.

Позивач твердить, що оспорюване рішення Боярської міської ради не відповідає ст. 140 ЗК України, у якій наведено вичерпний перелік підстав для припинення права власності на землю; прийняте поза межами повноважень відповідача, оскільки земельна ділянка на час прийняття оспорюваного рішення не належала до комунальної власності, а на момент видачі державного акту - перебувала за межами населеного пункту у державній власності; Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» передбачав передачу у комунальну власність земель державної, а не інших форм власності.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.04.2023 відкрито провадження у справі №911/1113/23 в порядку загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 25.05.2023.

28.04.2023 від відповідача Боярської міської ради до суду надійшов лист від 25.04.2023 №02-10/23-09-23 із запитуваною судом контактною інформацією. Лист аналогічного змісту надійшов на адресу суду 02.05.2023.

15.05.2023 від відповідача Боярської міської ради до суду надійшов лист від 08.05.2023 №02-10/2579-23, у якому відповідач проти позову заперечує у повному обсязі.

Відповідач твердить, що факт отримання Державного акту від 11.01.2001 на право колективної власності на землю не підтверджує набуття позивачем права власності на земельну ділянку кадастровий номер 3222483201:02:020:0002. Відповідач твердить, що позивачем не подано доказів того, що спірна земельна ділянка є частиною земельної ділянки, яка передавалась ВАТ «Забір`я» на підставі вказаного державного акту, з поданих документів цей факт встановити неможливо.

У разі, якщо спірна земельна ділянка дійсно є частиною земельної ділянки за Державним актом, відповідач, посилаючись на ст. 5 Земельного кодексу УРСР, твердить, що земля передавалась у колективну власність громадянам, отже відповідач не набув права на неї.

Відповідач твердить, що відповідно до положень Указу Президента України від 08.08.1995 №720/95 паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам, передбачало визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок в натурі. На твердження відповідача, правова доля земель, які підлягали паюванню, але не були розпайовані, визначена статтею 14-1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», відповідно до якої безоплатній передачі до комунальної власності територіальної громади підлягають землі, які залишилися у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського акціонерного товариства, які відповідно до закону не можуть перебувати у приватній власності. Відповідач твердить, що спірна земельна ділянка знаходиться у межах населеного пункту с. Забір`я, 2,6735 га із спірної земельної ділянки є прибережною захисною смугою, яка не може передаватися у власність.

Також відповідач твердить, що розташування на спірній земельній ділянці об`єктів нерухомого майна позивача не підтверджено жодними доказами. Відтак, відповідач вважає, що у позивача відсутні будь-які речові права на спірну земельну ділянку, а отже і суб`єктивне право на позов, натомість оскаржуване рішення та проведена на його підставі реєстрація права здійснені на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.

У підготовчому судовому засіданні 22.05.2023 судом оголошено перерву до 05.06.2023, про що присутні представники обох сторін були повідомлені особисто під розпис.

01.06.2023 від позивача ТОВ «Забір`я» до суду надійшла відповідь на відзив, у якій позивач спростовує аргументи відповідача, викладені у відзиві. Позивач посилаючись на ст. 22 ЗК України (в редакції, чинній на момент отримання державного акта), що факт отримання Державного акту свідчить про набуття права на землю, а спірна земельна ділянки входить до земель, зазначених у державному акті (позначена як ділянка 10/4,1 га). Позивач твердить, що належить до суб`єктів права колективної власності на землю відповідно до ст. 5 ЗУ УРСР, а твердження відповідача, що земля, передана у колективну власність, належала на праві спільної часткової власності усім членам товариства, вважає абсурдним.

Позивач заперечує твердження відповідача про те, що спірна земельна підлягала паюванню, оскільки відповідно до Указу Президента України від 08.08.1995 №720/95 паюванню підлягали сільськогосподарські угіддя, до яких спірна земельна ділянка не належить. Також позивач заперечує належність спірної земельної ділянки до земель водного фонду, оскільки вона надавалася позивачу як земельна ділянка сільськогосподарського призначення, і відповідач зареєстрував за собою право на цю земельну ділянку як на земельну ділянку сільськогосподарського призначення. Також позивач твердить, що чинне законодавство забороняє передачу у приватну власність певних земельних ділянок, однак не забороняє перебування у власності таких земельних ділянок, право власності на які виникло до набрання чинності ЗК України.

05.06.2023 представник позивача ТОВ «Забір`я» подав клопотання про долучення до матеріалів справи документів.

В судове засідання 05.06.2023 з`явились представники позивача та відповідача. Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.06.2023 закрито підготовче провадження, призначено розгляд справи по суті на 03.07.2023.

08.06.2023 представник позивача ТОВ «Забір`я» до суду подав клопотання про долучення доказів, до якого були додані копії судових рішень у справі №7/022-08.

У судовому засіданні 03.07.2023 суд розпочав з`ясування обставин справи та дослідження доказів та відповідно до ст. 216 ГПК України оголосив перерву до 11.07.2023, про що присутні представники обох сторін були повідомлені особисто під розпис.

10.07.2023 від представника позивача ТОВ «Забір`я» надійшли пояснення з питань, що виникли у процесі розгляду справи.

В судовому засіданні 11.07.2023 суд, у порядку ст. 216 ГПК України, повторно оголосив перерву до 31.07.2023, про що присутні представники обох сторін були повідомлені особисто під розпис.

31.07.2023 представник позивача ТОВ «Забір`я» до суду подав клопотання про відкладення розгляду справи, посилаючись на те, що позивач замовив судову земельно-технічну та будівельно-технічну експертизу з метою пдтвердження перебування спірної земельної ділянки у складі земель згідно Державного акту на право колективної власності на землю КВ від 11.01.2001 та з метою підтвердження розташування на спірній земельній ділянці нерухомого майна позивача.

У судове засідання 31.07.2023 з`явились представники позивача та відповідача.

Розглянувши в судовому засіданні 31.07.2023 клопотання ТОВ «Забір`я» про відкладення розгляду справи, суд зазначає таке.

Відповідно до частин 2, 4 ст. 80 ГПК України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Відповідно до пункту 3 частини 1 ст. 177 ГПК України одним із завдань підготовчого провадження є визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів.

Позивач не подав суду висновок експертизи із позовною заявою та протягом підготовчого судового засідання; позивач не повідомив суд про такий доказ, який не може бути поданий у встановлений законом строк. Також позивач не заявив відповідне клопотання у порядку ст. 207 ГПК України.

Судом з дотриманням вимог ч. 5 ст. 13, ст. 15 ГПК України були створені рівні та належні умови учасникам справи для реалізації ними прав передбачених цим кодексом. Однак, позивач своєчасно не скористався своїм правом на замовлення експертного дослідження.

Згідно із ст. 119 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи викладене, суд залишив клопотання ТОВ «Забір`я» про відкладення розгляду справи без задоволення.

У судовому засіданні після виходу з нарадчої кімнати суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши позов ТОВ «Забір`я» до Боярської міської ради про скасування акту індивідуальної дії та скасування рішення про державну реєстрацію речового права, всебічно та повно вивчивши наявні у матеріалах справи докази, господарський суд

УСТАНОВИВ:

Наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області від 02.06.1998 №5-25-7/27 перетворено Державне виробниче сільськогосподарське рибоводне підприємство «Забір`я» у Відкрите акціонерне товариство «Забір`я» та затверджено його статут (а.с. 8-9).

Відповідно до Статуту Відкритого акціонерного товариства «Забір`я» від 1998 року:

- Відкрите акціонерне товариство «Забір`я» (надалі - Товариство) засноване згідно з наказом засновника - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області від 02.06.1998 №5-25-7/27 шляхом перетворення Державного виробничого сільськогосподарсько-рибоводного підприємства «Забір`я» у відкрите акціонерне товариство «Забір`я», згідно з Законом України «Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі», Постановою Кабінету Міністрів України від 19.07.1996 №755 «Про прискорення приватизації майна в агропромисловому комплексі та спрощення процедури її проведення» і Порядком перетворення в процесі приватизації державних, орендних підприємств і підприємств із змішаною формою власності у відкриті акціонерні товариства, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 11.09.1996 №1099 (п. 1.1. Статуту);

- Товариство є правонаступником виробничого сільськогосподарсько-рибоводного підприємства «Забір`я» (п. 3.3 Договору);

- засновниками Відкритого акціонерного товариства є: держава Україна в особі регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області.

Акціонерами Товариства є:

держава в особі регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області;

фізичні та юридичні особи, які набули право власності на акції Товариства в процесі приватизації, випуску нових акцій та на вторинному ринку цінних паперів (п. 4.1 Статуту).

На підставі вказаного наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області від 02.06.1998 №5-25-7/27 ПрАТ «Забір`я» 08.08.2018 зареєструвало за собою право приватної власності на майновий комплекс за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Забір`я, вул. Озерна, буд. 1 (витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності індексний номер витягу 134260578 від 14.08.2018, номер запису про право власності 27477174) (а.с. 28-34).

Згідно Державного акту на право колективної власності на землю серії КВ від 11.01.2001, Відкритому акціонерному товариству «Забір`я» Радою народних депутатів Києво-Святошинського району Київської області відповідно до рішення 10 сесії 23 скликання Києво-Святошинської районної ради народних депутатів від 27.03.2000 передано у колективну власність 742,9 гектарів землі в межах згідно з планом. Землю передано в колективну власність для введення товарного сільськогосподарського виробництва. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за №121 (а.с. 17-23).

02.12.2003 згідно з Актом прийому-передачі державного майна у власність відкритому акціонерному товариству «Забір`я», Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській області (продавець) передало, а Відкрите акціонерне товариство «Забір`я», що є правонаступником сільськогосподарського рибоводного підприємства «Забір`я» (покупець) прийняло станом на 1 червня 1997 року державне майно вартістю 1303232,00 грн., у тому числі основні та оборотні засоби, незавершені капітальні вкладення (а.с. 10).

Додатком №2 до Порядку підтвердження права власності на нерухоме майно, затверджено наказом Фонду державного майна України від 22.07.1998 №1450 затверджено перелік нерухомого майна, що передається у власність відкритому акціонерному товариству «Забір`я», у зв`язку з перетворенням з державного підприємства (а.с. 11-16).

Протоколом №4 підсумків продажу акцій відкритого акціонерного товариства «Забір`я» від 10.05.2007, затвердженого заступником начальника Регіонального відділення ФДМУ по Київській області постановлено, що вартість державної частки у статутному фонді ВАТ «Забір`я» вважається сплаченою; процес продажу акцій ВАТ «Забір`я» вважається завершеним.

Наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області від 18.05.2007 №14-25-11 «Про завершення приватизації відкритого акціонерного товариства «Забір`я»» завершено процес приватизації відкритого акціонерного товариства «Забір`я».

Позивач у позовній заяві твердить, що Відкрите акціонерне товариство «Забір`я» 1 липня 2009 року було перейменоване у Публічне акціонерне товариство «Забір`я», а 05.12.2017 Публічне акціонерне товариство «Забір`я» було перейменоване у приватне акціонерне товариство «Забір`я».

Комісією з припинення (реорганізації) ПрАТ «Забір`я» складено передавальний акт майна, прав та обов`язків станом на 09.04.2020, підписаний головою та членом комісії з припинення, який був затверджений Протоколом 31 річних загальних зборів ПрАТ «Забір`я» від 10.04.2020. У преамбулі Акту вказано, що у зв`язку із припиненням (реорганізацією) ПрАТ «Забір`я» шляхом його перетворення у Товариство з обмеженою відповідальністю «Забір`я» на підставі рішення річних загальних зборів акціонерів ПрАТ «Забір`я» від 10 квітня 2020 року (Протокол №31 від 10 квітня 2020 року), Товариству з обмеженою відповідальністю «Забір`я», що створюється, передається все майно, майнові права обов`язки Приватного акціонерного товариства «Забір`я».

Як вбачається з матеріалів справи, на річних загальних зборах ПрАТ «Забір`я» було прийнято ряд рішень, оформлених Протоколом 31 річних загальних зборів ПрАТ «Забір`я» від 10.04.2020, у тому числі:

затверджено баланс станом на 31.12.2019 та звіт про фінансові результати за 2019 рік;

спрямовано отриманий за 2019 рік прибуток до резервного фонду товариства;

затверджено передавальний акт, що відображає перехід усіх майнових прав та обов`язків ПрАТ «Забір`я», всього майна до правонаступника ТОВ «Забір`я» станом на 09.04.2020.

Протоколом №1 Загальних зборів засновників (учасників) Товариства з обмеженою відповідальністю «Забір`я» від 10.04.2020 вирішено:

заснувати (створити) Товариство з обмеженою відповідальністю «Забір`я» шляхом перетворення (реорганізації) Приватного акціонерного товариства «Забір`я» у Товариство з обмеженою відповідальністю;

у зв`язку з цим визначити Товариство з обмеженою відповідальністю «Забір`я» правонаступником грошових зобов`язань, всього майна, прав та обов`язків, Приватного акціонерного товариства «Забір`я»;

прийняти за передавальним актом, затвердженим річними загальними зборами Приватного акціонерного товариства «Забір`я» від 10 квітня 2020 року (Протокол №31 від 10.04.2020), все майно, права та обов`язки Приватного акціонерного товариства «Забір`я» на баланс Товариства з обмеженою відповідальністю «Забір`я» (а.с. 91-92).

Додатком №1 до Протоколу №1 Загальних зборів засновників (учасників) Товариства з обмеженою відповідальністю «Забір`я» від 10.04.2020 затверджено перелік засновників (учасників) Товариства з обмеженою відповідальністю «Забір`я» станом на 10.04.2020 (а.с. 93-96) у складі 49 осіб.

Згідно Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань юридична особа ТОВ «Забір`я» утворене 30.05.2020 в результаті перетворення. Датою первісної реєстрації юридичної особи є 08.06.1998.

Відповідно до частини 1 ст. 104 ЦК України (в редакції на дату протоколу №31 річних загальних зборів ПрАТ «Забір`я» від 10.04.2020) юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми. У разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов`язки попередньої юридичної особи. Згідно із ст. 108 ЦК України перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми. У разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов`язки попередньої юридичної особи.

З огляду на викладене, твердження позивача про те, що ПрАТ «Забір`я» було перейменоване у ТОВ «Забір`я», не ґрунтується на чинних нормах закону, оскільки відбулось не перейменування, а реорганізація шляхом перетворення із зміною організаційно-правової форми юридичної особи.

При цьому у порядку ст.ст. 104, 108 ЦК України ПрАТ «Забір`я» припинилася у спосіб перетворення у ТОВ «Забір`я», яке зборами було визначено правонаступником прав та обов`язків юридичної особи ПрАТ «Забір`я».

Позивач твердить, що частина земель, наданих у колективну власність ВАТ «Забір`я» була розпайована, власникам земельних часток (паїв) виділені земельні ділянки в натурі (на місцевості). Землі, які не підлягали паюванню залишились у власності позивача як правонаступника ВАТ «Забір`я». Документів на підтвердження вказаних тверджень до матеріалів справи не подано.

З метою належної реєстрації земельних ділянок та речових прав на них на замовлення позивача була виготовлена технічна документація із землеустрою, та було зареєстровано земельну ділянку з кадастровим номером 3222483201:02:020:0002 площею 4,0999 га, цільове призначення 01.01. Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

12.01.2023 ТОВ «Забір`я» звернулось до державного реєстратора для проведення державної реєстрації права власності, форма власності: колективна на земельну ділянку за кадастровим номером 3222483201:02:020:0002.

Державним реєстратором прав на нерухоме майно Ашіровою І.В. прийнято рішення №66119127 від 17.01.2023 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень, форма власності: колективна на земельну ділянку, кадастровий номер земельної ділянки 3222483201:02:020:0002, за суб`єктом ТОВ «Забір`я».

Рішення про відмову мотивоване тим, що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень зареєстровано право комунальної власності на земельну ділянку за кадастровим номером, що вказаний в заяві про державну реєстрацію (в Державному акті на право колективної власності на землю серії КВ від 11.01.2001, який поданий для державної реєстрації прав, кадастровий номер земельної ділянки відсутній) (а.с. 41).

Так, пунктом 1 Рішення Боярської міської ради VIII скликання №14/1140 від 28.10.2021 «Про прийняття земель у комунальну власність Боярської міської територіальної громади (в особі Боярської міської ради)» вирішено прийняти земельні ділянки кадастровий номер 3222483201:02:020:0002 площею 4,0999 га, 3222483201:01:008:0003 площею 8,5403 га, 3222483200:04:001:5223 площею 107,6492 га, 3222483200:04:001:5224 площею 22,8138 га розташовані на території колишньої Забірської сільської ради у комунальну власність Боярської міської територіальної громади (в особі Боярської міської ради) (а.с. 40).

На підставі вказаного рішення Боярською міською радою зареєстровано право комунальної власності на спірну земельну ділянку.

Згідно з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (номер інформаційної довідки 323646051 від 22.02.2023) державним реєстратором Ашіровою Іриною Василівною, Виконавчий комітет Боярської міської ради, прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 64507076 від 16.08.2022 про реєстрацію права власності на земельну ділянку кадастровий номер 3222483201:02:020:0002 площею 4.0999 га (реєстраційний номер обєкта нерухомого майна 2622923032224) за Територіальною громадою Боярської міської ради на підставі рішення органу місцевого самоврядування Боярської міської ради №14/1140 від 28.10.2021, номер запису про речове право 47605971 від 12.08.2022 (а.с. 42-43).

Також в матеріалах справи наявний витяг №НВ-5600427952023 від 29.06.2023 з Державного земельного кадастру про земельну ділянку щодо спірної земельної ділянки 3222483201:02:020:0002, площею 4,0999 га; форма власності - комунальна; інформація про документацію із землеустрою, на підставі якої здійснена державна реєстрація земельної ділянки - технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель, 15.07.2021; Київська обласна філія Центру ДЗК, ОСОБА_1 ; дата державної реєстрації - 29.07.2021; прибережна захисна смуга 2,6735 гектарів.

Відтак ТОВ «Забір`я», стверджуючи про порушення порядку державної реєстрації речового права на спірну земельну ділянку, що полягає у незаконному набутті права комунальної власності відповідачем на земельну ділянку, яка, за його твердженням, перебуває у його колективній власності, звернувся до суду з позовом про визнання незаконним та скасування рішення Боярської міської ради «Про прийняття у комунальну власність Боярської міської територіальної громади (в особі Боярської міської ради)» від 28.10.2021 №14/1140 в частині, що стосується земельної ділянки кадастровий номер 3222483201:02:020:0002 площею 4,0999 га. та про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 64507076 від 16.08.2022.

Законом України від 30.01.1992 N 2073-XII «Про форми власності на землю» було запроваджено в Україні поряд з державною - колективну і приватну форми власності на землю, та було встановлено, що власність на землю в Україні має такі форми: державна, колективна, приватна.

Статтею 20 Закону України «Про власність» (чинного на момент видачі державного акту на право колективної власності на землю) визначено, що суб`єктами права колективної власності на землю є колективні сільськогосподарські підприємства, сільськогосподарські кооперативи, садівницькі товариства, сільськогосподарські акціонерні товариства, у тому числі створені на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» (в редакції, чинній на момент видачі вищезазначеного державного акта), об`єктами права колективної власності підприємства є земля, інші основні та оборотні засоби виробництва, грошові та майнові внески його членів, вироблена ними продукція, одержані доходи, майно, придбане на законних підставах. Майно у підприємстві належить на праві спільної часткової власності його членам. Суб`єктом права власності у підприємстві є підприємство як юридична особа, а його члени - в частині майна, яку вони одержують при виході з підприємства.

Статтею 8 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» (в редакції, чинній на момент видачі державного акта) визначено, що підприємство самостійно володіє, користується і розпоряджається належними йому об`єктами власності. Право колективної власності здійснюють загальні збори членів підприємства, збори уповноважених або створений ними орган управління підприємства, якому передано окремі функції по господарському управлінню колективним майном.

В силу статті 10 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» (в редакції, чинній на момент видачі державного акта) земля може належати підприємству на праві колективної власності, а також може бути надана у постійне або тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди. Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, а право тимчасового користування землею, в тому числі на умовах оренди, оформляється договором. Право підприємства на земельну ділянку або її частину може бути припинено в порядку і на підставах, встановлених Земельним кодексом України.

У зв`язку із прийняттям нової редакції Земельного кодексу України Законом України від 11.12.2003 N 1377-IV визнано таким, що втратив чинність, Закон України «Про форми власності на землю».

Редакція Земельного кодексу України, яка набула чинності 1 січня 2002 року, встановила, що земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності, та не передбачала колективної форми власності на землю.

Разом з тим, суд наголошує, що автоматичного переходу права колективної власності у приватну власність у зв`язку зі змінами законодавства, якими визначено інші форми власності, ніж ті, що існували раніше, відповідне законодавство не передбачало.

У контексті зазначеного необхідно враховувати правовий режим права колективної власності та права приватної власності, які є різними з огляду, зокрема на те, що майно у колективному підприємстві належить на праві спільної часткової власності його членам і право колективної власності здійснюють загальні збори членів підприємства (статті 7, 8 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство»), натомість право приватної власності, в цьому випадку юридичної особи, здійснюється такою особою за своєю волею, незалежно від волі інших осіб та на власний розсуд (статті 316 - 319 ЦК України).

При цьому, здійснення права колективної власності у спосіб, відмінний від передбаченого статтею 8 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство», законодавство не містить.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 13.09.2022 у справі № 925/461/21 та від 20.12.2022 у справі №924/250/19.

Приписами частини 4 статті 7 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» (у відповідній редакції) було встановлено, що із площі земельних ділянок, що підлягають розподілу між власниками земельних часток (паїв), виключаються землі, що підлягають передачі у комунальну власність територіальної громади села, селища, міста, на території якої вони розташовані, у тому числі землі, які відповідно до закону не можуть перебувати у приватній власності, інші землі несільськогосподарського призначення.

Приписами статті 8 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» (у відповідній редакції) передбачалось, що право колективної власності здійснюють загальні збори членів підприємства, збори уповноважених або створений ними орган управління підприємства, якому передано окремі функції по господарському управлінню колективним майном.

Суд у судових засіданнях неодноразово ставив питання представнику позивача про існування рішення загальних зборів щодо подальшої долі земель, які залишились у колективній власності сільськогосподарського акціонерного товариства, у тому числі земельної ділянки прибережної захисної смуги, яка не може перебувати у приватній власності ТОВ, на яке ствердної відповіді надано не було, як і не було надано відповідного протоколу зборів.

При цьому ані у передавальному акті станом на 09.04.2020 (аркуші справи 89-90), ані у Протоколі 31 річних загальних зборів ПрАТ «Забір`я» від 10.04.2020 не вказано про передачу земельної ділянки, що залишилась у колективній власності за Державним актом на право колективної власності на землю серії КВ від 11.01.2001 у приватну власність ТОВ «Забір`я».

Тож станом на 12.01.2023 (дата звернення позивача до державного реєстратора за державною реєстрацією за ТОВ «Забір`я» колективної власності на спірну земельну ділянку) така форма власності на землю, як колективна власність, не була передбачена чинним законодавством, ТОВ «Забір`я» не належало до суб`єктів колективної власності на землю, а також були відсутні правові підстави для автоматичної реєстрації приватної власності на спірну земельну ділянку за ТОВ «Забір`я» на підставі Державного акту на право колективної власності на землю.

Крім того, не було передбачено можливості для позивача набуття у приватну власність земельної ділянки прибережної захисної смуги у будь-який спосіб (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 № 487/10128/14-ц, від 15.09.2020 № 469/1044/17).

Разом із тим, як станом на час перетворення ПрАТ «Забір`я» у ТОВ «Забір`я», так і станом на час прийняття оскаржуваного рішення Боярською міською радою, набрала чинності (01.01.2019) та діяла стаття 14-1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», яка визначала правову долю земельних ділянок, які не були розпайовані та залишались у колективній власності сільськогосподарських акціонерних товариств.

Так, згідно зі статтею 14-1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», у разі якщо власники земельних часток (паїв) після розподілу земельних ділянок, що підлягали паюванню, до 1 січня 2019 року не прийняли рішення про розподіл інших земель, що залишилися у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, що не було припинено як юридична особа, та якщо такі землі не передані у власність у порядку, визначеному законом, розподіл таких земель проводиться згідно з вимогами цієї статті за згодою більшості осіб, визначених абзацами другим - четвертим частини першої статті 1 цього Закону, яким були виділені земельні ділянки в розмірі земельної частки (паю). Організація розподілу земель, що залишилися у колективній власності, здійснюється сільською, селищною, міською радою, на території якої такі землі розташовані.

Сільськогосподарські угіддя, які підлягали паюванню, однак не були передані до приватної, державної або комунальної власності у порядку, визначеному законом, за рішенням зборів осіб, визначених абзацами другим - четвертим частини першої статті 1 цього Закону, яким були виділені земельні ділянки в розмірі земельної частки (паю), можуть бути розпайовані у порядку, встановленому цим Законом.

За результатами розподілу оформляється протокол, що підписується особами, які брали участь у зборах, головуючим та секретарем зборів.

Після отримання протоколу зборів сільська, селищна, міська рада протягом місяця приймає рішення про затвердження протоколу розподілу земельних ділянок та прийняття у комунальну власність відповідних земель. Це рішення та протокол зборів є підставою для державної реєстрації права власності територіальної громади та/або громадян на відповідні земельні ділянки.

До державної реєстрації права власності на земельні ділянки, що залишилися у колективній власності, сільська, селищна, міська рада може надати такі земельні ділянки в оренду на строк до державної реєстрації права власності на такі земельні ділянки.

Розподіл між власниками земельних часток (паїв) та їх спадкоємцями земель, що залишилися у колективній власності після розподілу земельних ділянок, має бути здійснений до 1 січня 2025 року.

У разі якщо до 1 січня 2025 року протокол про розподіл земель, що залишилися у колективній власності після розподілу земельних ділянок між особами, визначеними абзацами другим - четвертим частини першої статті 1 цього Закону, яким були виділені земельні ділянки в розмірі земельної частки (паю), не оформлений у порядку, визначеному цією статтею, та не поданий на затвердження органу місцевого самоврядування, вважається, що суб`єкти права колективної власності відмовилися від права колективної власності на землю, а зазначені землі (крім невитребуваних часток (паїв) і сформованих за їх рахунок земельних ділянок, а також нерозподілених земельних ділянок) передаються у комунальну власність в порядку визнання майна безхазяйним.

Тобто, з усього вищеописаного вбачається, що законодавцем як на момент спірної реєстрації, так і після набрання чинності змінами до Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» допускалась можливість передання у власність землі, що перебувала у колективній власності неприпиненого сільськогосподарського підприємства, лише у порядку, визначеному законом.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування (отже і відповідач Боярська міська рада), їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Прийняття оскаржуваного рішення Боярською міською радою із подальшою реєстрацією на його підставі права комунальної власності на спірну земельну ділянку до 01 січня 2025 року поза межами законодавчо визначеної процедури суперечить чинному законодавству.

Відтак, вимога позивача про визнання незаконним та скасування пункту 1 Рішення Боярської міської ради «Про прийняття у комунальну власність Боярської міської територіальної громади (в особі Боярської міської ради)» від 28.10.2021 №14/1140 в частині, що стосується земельної ділянки кадастровий номер 3222483201:02:020:0002 площею 4,0999 га, є правомірною.

Відповідно до частини 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень.

Суд звертає увагу на правовий висновок, викладений Великою Палатою Верховного Суду у пункті 72 постанови від 23.06.2020 у справі № 680/214/16-ц, відповідно до якого спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно треба розглядати як спір, пов`язаний із порушенням цивільних прав позивача на нерухоме майно іншою особою, за якою зареєстроване речове право на це майно. Належним відповідачем у такій справі є особа, право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснено аналогічний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (див., зокрема, постанови Великої Палати Верховного Суду від 4 вересня 2018 року у справі N 823/2042/16 (пункт 36), від 16 січня 2019 року у справі N 755/9555/18 (пункт 25), від 21 серпня 2019 року у справі N 805/2857/17-а, від 15 січня 2020 року у справі N 587/2326/16-ц (пункт 24), від 26 лютого 2020 року у справі N 287/167/18-ц (пункт 52)).

З огляду на викладене, вимога про скасування рішення державного реєстратора №64507076 від 16.08.2022 про державну реєстрацію права комунальної власності за територіальною громадою Боярської міської ради на спірну земельну ділянку кадастровий номер 3222483201:02:020: узгоджується із встановленими вказаною нормою спеціального Закону способами захисту права у сфері державної реєстрації прав на нерухоме майно, заявлена до належного відповідача - Боярської міської ради, за якою зареєстровано право, та належить до задоволення.

Суд відхиляє посилання відповідача на те, що з поданих суду матеріалів неможливо встановити перебування спірної земельної ділянки у межах земель Державного Акту на право колективної власності на землю серії КВ від 11.01.2001. До матеріалів справи додано Технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки, яка перебуває у колективній власності ТОВ «Забір`я» від 2020 року, розроблену ДП «Центр Державного земельного кадастру», інженер-землеупорядник ОСОБА_1 . Підставами для розробки Технічної документації є рішення Забірської міської ради Києво-Святошинського району Київської області від 14.09.2012 №212 про надання дозволу ПАТ «Забір`я» на розробку технічної інвентаризації земель, що перебувають у їх колективній власності згідно Державного акта на право колективної власності від 11.01.2001 серії КВ та розташовані у межах села Забір`я, викопіювання з генерального плану села Забір`я та власне вищезгаданий Державний акт. Як вбачається з Витягу з Державного земельного кадастру від 29.07.2021 №НВ-2105404892021, підставою для державної реєстрації спірної земельної ділянки кадастровий номер 3222483201:02:020:0002 власне і була Технічна документація.

Суд погоджується з твердженням відповідача про те, що з поданих матеріалів, у тому числі вказаної Технічної документації, не вбачається розташування на спірній земельній ділянці об`єктів нерухомого майна, які належать позивачу. Разом із тим, вказана обставина не впливає на висновок суду про невідповідність закону прийнятого рішення, позаяк такий зроблено з інших підстав.

Щодо наявності порушеного права позивача, суд звертає увагу на те, що згідно зі статтею 140 Земельного кодексу України в чинній редакції підставами припинення права власності на земельну ділянку є: добровільна відмова власника від права на земельну ділянку; смерть власника земельної ділянки за відсутності спадкоємця; відчуження земельної ділянки за рішенням власника; звернення стягнення на земельну ділянку на вимогу кредитора; відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб; конфіскація за рішенням суду; невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом; примусове вилучення земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності.

Вказаний перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Частиною 6 статті 31 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» передбачено, що при перетворенні одного підприємства в інше до новоствореного підприємства переходять усі майнові права і обов`язки колишнього підприємства.

Отже, суд робить висновок про те, що ТОВ «Забір`я» належить право позову щодо заявлених вимог про скасування пункту 1 рішення Боярської міської ради від 28.10.2021 та рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень від 16.08.2022 про реєстрацію права комунальної власності на спірну земельну ділянку.

Решта доводів учасників справи та всі подані докази судом уважно досліджені та розглянуті та не спростовують вказаного висновку суду. У справі «Руїз Торіха проти Іспанії» ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.

За таких обставин, повно та ґрунтовно дослідивши матеріали справи, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи позиції сторін, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ТОВ «Забір`я» до Боярської міської ради про скасування акту індивідуальної дії та скасування рішення про державну реєстрацію речового права.

У зв`язку із задоволенням позову відповідно до ст. 129 ГПК України суд покладає на відповідача відшкодування позивачу сплаченого судового збору в розмірі 5 368,00 грн.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 73-92, 129, 233, 236-238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Забір`я» задовольнити повністю.

2. Визнати незаконним та скасувати пункт 1 Рішення Боярської міської ради «Про прийняття у комунальну власність Боярської міської територіальної громади (в особі Боярської міської ради)» від 28.10.2021 №14/1140, в частині, що стосується земельної ділянки кадастровий номер 3222483201:02:020:0002 площею 4,0999 га.

3. Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 64507076 від 16.08.2022, прийняте державним реєстратором Виконавчого комітету Боярської міської ради Київської обл. Ашіровою Іриною Василівною.

4. Стягнути з Боярської міської ради (08150, Київська обл., м. Боярка, вул. М. Грушевського, буд. 39, ідентифікаційний код 04054636)

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Забір`я» (08145, Київська обл., с. Забір`я, ідентифікаційний код 00476665)

5 368,00 грн. (п`ять тисяч триста шістдесят вісім гривень нуль копійок) судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано 25.09.2023.

Суддя О.В. Конюх