Ухвала

від 25.09.2023 по справі 911/2937/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"25" вересня 2023 р. м. Київ Справа № 911/2937/23

Господарський суд Київської області у складі судді Д.Г.Зайця, розглянувши заяву ОСОБА_1 б/н від 21.09.2023 року (вх. №177/23 від 21.09.2023 року) про забезпечення позову шляхом заборони державним реєстраторам та іншим особам у сфері державної реєстрації вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо внесення будь-яких змін голови правління Кагарлицького районного споживчого товариства у справі №911/2937/23

за позовом ОСОБА_1 , м. Кагарлик

до Кагарлицького районного споживчого товариства, м. Кагарлик

про визнання незаконним та недійсним протоколу загальних зборів членів Кагарлицького районного споживчого товариства б/н від 31.03.2023 року

без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Київської області з позовом б/н 09.2023 (вх. №2518/23 від 21.09.2023) до Кагарлицького районного споживчого товариства про визнання незаконним та недійсним протоколу загальних зборів членів Кагарлицького районного споживчого товариства б/н від 31.03.2023 року в частині питання №6.

Одночасно з пред`явленням позову ОСОБА_1 подано заяву б/н від 21.09.2023 року (вх. №177/23 від 21.09.2023 року) про забезпечення позову шляхом заборони державним реєстраторам та іншим особам у сфері державної реєстрації вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо внесення будь-яких змін голови правління Кагарлицького районного споживчого товариства.

В обґрунтування поданої заяви про забезпечення позову заявник зазначає, що предметом позову, з яким він звернувся до суду, є визнання незаконним та недійсним протоколу загальних зборів членів Кагарлицького районного споживчого товариства б/н від 31.03.2023 року в частині питання №6 щодо обрання головою правління Кагарлицького районного споживчого товариства ОСОБА_2 . Так, заявнику стало відомо, що ОСОБА_2 з вказаним протоколом неодноразово зверталась до державних реєстраторів для проведення державної реєстрації змін та виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб відомостей про ОСОБА_1 , як голови правління Кагарлицького районного споживчого товариства.

Вказані дії, на думку заявника, можуть призвести до порушення його прав та унеможливити або ускладнити виконання рішення суду у справі у разі задоволення позову.

Оскільки, в оскаржуваному протоколі Загальних зборів членів товариства вирішувалось питання обрання голови правління товариства, яке на даний час оскаржується, зазначене, зі слів заявника, у разі задоволення позову, унеможливить ефективність захисту прав позивача.

Як зазначено заявником, до вказаної заяви ним додаються докази на підтвердження дій з боку ОСОБА_2 та інших осіб щодо незаконного захоплення майна та приміщення, де знаходиться Кагарлицьке районне споживче товариство, а також, рейдерського захоплення повноважень голови правління шляхом звернення до державних реєстраторів з метою вчинення реєстраційних дій по зміни голови правління товариства. Однак, як встановлено судом, матеріали заяви не містять доказів, про які зазначено заявником у тексті заяви, також, перелік таких доказів відсутній у додатках до заяви про забезпечення позову.

Заявник також зазначає, що на даний час існує два оригінальних примірники протоколу, за допомогою яких намагаються незаконно змінити керівника товариства, що, на думку заявника, свідчить про маніпуляцію документами та можливе підроблення протоколу Загальних зборів членів товариства.

Враховуючи викладене, заявник вважає, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача (незаконна зміна голови Кагарлицького районного споживчого товариства), що може ускладнити виконання прийнятого судом рішення, тому, до ухвалення судом рішення у справі, заявник вважає за необхідне вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони державним реєстраторам та іншим суб`єктам у сфері державної реєстрації вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо внесення будь-яких змін голови Кагарлицького районного споживчого товариства (код ЄДРПОУ 30334741) згідно протоколу Загальних зборів членів Кагарлицького районного споживчого товариства б/н від 31.03.2023 року.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 136 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 140 ГПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Розглянувши подану ОСОБА_1 заяву б/н від 21.09.2023 року (вх. №177/23 від 21.09.2023 року) про забезпечення позову, судом встановлено наступне.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться (буде знаходитись) справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі - задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 137 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору.

Не допускається забезпечення позову у спорах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони здійснювати органам державної влади, органам місцевого самоврядування покладені на них згідно законодавства владні повноваження, крім заборони приймати конкретні, визначені судом рішення, вчиняти конкретні дії, що прямо стосуються предмета спору (п. 4 ч. 5 ст. 137 ГПК України).

При вирішенні питання про забезпечення позову необхідно виходити з законодавчо встановленої заборони незаконного втручання органів державної влади, в тому числі і судів, у господарські відносини (ст. 6 ГК України).

Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

Тобто, забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Аналогічні правові висновки щодо застосування статей 136, 137 ГПК України викладені у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/19256/16, від 14.05.2018 у справі № 910/20479/17, від 14.06.2018 у справі № 916/10/18, від 23.06.2018 у справі № 916/2026/17, від 16.08.2018 у справі № 910/5916/18, від 11.09.2018 у справі № 922/1605/18, від 14.01.2019 у справі № 909/526/18, від 21.01.2019 у справі № 916/1278/18, від 25.01.2019 у справі № 925/288/17, від 26.09.2019 у справі № 904/1417/19.

Виходячи з положень статей 136, 137 ГПК України, при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між заявленим заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, ймовірності ускладнення чи не поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду та наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.

Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами. Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших осіб, не залучених до участі у справі. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову слід враховувати, що такими заходами не повинні порушуватися права осіб, що не є учасниками справи, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.

З урахуванням вимог, передбачених статтями 73, 74, 76 ГПК України, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Постановляючи ухвалу про заборону відповідачу або третім особам вчиняти певні дії, господарський суд повинен точно визначити, які саме дії забороняється вчиняти. Наведену правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 19.05.2021 року у справі №910/19775/20, яка враховується судом при винесенні даної ухвали.

Предметом спору у даній справі є вимога ОСОБА_1 до Кагарлицького районного споживчого товариства про визнання незаконним та недійсним протоколу загальних зборів членів Кагарлицького районного споживчого товариства б/н від 31.03.2023 року в частині питання №6.

Оскільки, позивач звернувся до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, в даному випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18.

Таким чином, звертаючись з відповідною заявою, заявник повинен обґрунтувати імовірність істотного ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду в разі невжиття таких заходів - саме з урахуванням предмета позову і неможливість виконання позовних вимог у випадку їх задоволення.

З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення із заявою про забезпечення позову, а тому, суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.

Крім того, заявник повинен аргументувати наявність зв`язку між конкретним заходом забезпечення і предметом позовної вимоги; взаємопов`язаність заходу забезпечення з обставиною істотного ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а саме, що обраний спосіб забезпечення спроможний запобігти відповідним утрудненням; співмірність та адекватність обраного засобу забезпечення позову.

З матеріалів заяви вбачається, що заявником імовірність істотного ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, пов`язується з усуненням його як голови правління товариства від управління товариством та існування можливості внесення в ЄДРПОУ змін щодо голови правління товариства.

Заявником зазначено, що йому стало відомо, що ОСОБА_2 неодноразово звертались до державних реєстраторів з оскаржуваним протоколом загальних зборів товариства для проведення державної реєстрації змін та виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб відомостей про заявника, як голови правління Кагарлицького районного споживчого товариства. Однак, належних та допустимих доказів, у розумінні ст.ст. 73, 74, 76 ГПК України, на підтвердження вказаних обставин, заявником до заяви про забезпечення позову не додано. Крім того, у поданій заяві заявником зазначено, що до неї додаються докази на підтвердження дій з боку ОСОБА_2 та інших осіб щодо незаконного захоплення майна та приміщення, де знаходиться Кагарлицьке районне споживче товариство, а також, рейдерського захоплення повноважень голови правління шляхом звернення до державних реєстраторів з метою вчинення реєстраційних дій по зміни голови правління товариства. Однак, як встановлено судом, матеріали заяви не містять доказів, про які заявником зазначено у тексті заяви про забезпечення позову, також, перелік таких доказів відсутній у додатках до заяви про забезпечення позову.

Поряд з цим, зі змісту отриманого судом витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо Кагарлицького районного споживчого товариства, як станом на дату звернення заявника із відповідною заявою про забезпечення позову, так і станом на дату постановлення вказаної ухвали керівником значиться ОСОБА_1 .

Отже, доводи заявника про ймовірність утруднення відновлення та захисту порушених прав за позовом у даній справі, в розрізі зазначених вище обставин, визнаються судом такими, що носять характер ймовірних припущень та є необґрунтованими, і як наслідок, не свідчать про наявність підстав для застосування обраних заявником заходів забезпечення позову.

При цьому, суд звертає увагу заявника, що державна реєстрація змін про юридичну особу є офіційним визнанням та підтвердженням відповідних змін, що первинно виникли внаслідок певних юридичних фактів, зокрема, прийняття юридичними особами рішень щодо управління, тоді як єдиний реєстр передбачає відображення у ньому всіх проведених стосовно юридичної особи реєстраційних дій, у тому числі і відомостей про скасування реєстраційних дій, що може бути здійснено за рішенням суду.

Враховуючи вищевикладене, оскільки, обрані заявником заходи забезпечення позову доказово не обґрунтовано, у тому числі, щодо спрямування таких заходів на ефективний захист або поновлення порушених прав заявника, за захистом яких він звернувся до суду із відповідним позовом, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Відповідно до ч. 6 ст. 140 ГПК України, про забезпечення позову або відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст.ст. 73,74, 76-79, 96, 136-140, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви б/н від 21.09.2023 року (вх. №177/23 від 21.09.2023 року) про забезпечення позову шляхом заборони державним реєстраторам та іншим особам у сфері державної реєстрації вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо внесення будь-яких змін голови правління Кагарлицького районного споживчого товариства.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання відповідно до ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту її складення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Д.Г. Заєць