Рішення

від 14.09.2023 по справі 912/1003/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,

тел. (0522) 32 05 11, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2023 рокуСправа № 912/1003/23

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кабакової В.Г., за участю секретаря судового засідання Лупенко А.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/1003/23

за позовом Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація №1" Кропивницької міської ради", вул. Вокзальна, буд. 16, корп. 3, м. Кропивницький, 25007

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Ігробуд", вул. Глинки, буд. 2, офіс 304, м. Кропивницький, 25009

про стягнення 25 851,74 грн

Представники:

від позивача - Кривенко М.П., адвокат, ордер серії ВА № 1042481 від 17.11.2022

від відповідача - участі не брали.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація №1" Кропивницької міської ради" до Приватного підприємства " Чистий Єлисаветград-2016 " про стягнення 25 851,74 грн збитків, з покладенням судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач не зареєстрував податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних за актами виконаних робіт по Договорам про надання послуг з ремонту проектних входів до будинків (козирків) від 01.11.2020, що не дало право позивачу на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Ухвалою від 14.06.2023 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі №912/1003/23 за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання на 10.07.2023 о 15:00 год та встановив строки для подання заяв по суті справи.

30.06.2023 через систему "Електронний суд" Товариство з обмеженою відповідальністю "Ігробуд" подало суду відзив на позовну заяву з запереченнями позовних вимог.

10.07.2023 засобами електронного зв`язку (з КЕП) позивач подав суду клопотання про заміну відповідача його правонаступником Товариством з обмеженою відповідальністю "Ігробуд".

Ухвалою від 10.07.2023 суд задовольнив клопотання позивача про заміну відповідача правонаступником. Замінив первісного відповідача - Приватне підприємство "Чистий Єлисаветград-2016" у справі №912/1003/23 на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ігробуд". Закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті на 10.08.2023 о 14:00 год.

На підставі наказу в.о. голови суду від 09.08.2023 № 7, 10.08.2023 суддя Кабакова В.Г., в провадженні якої знаходиться справа № 912/1003/23, перебувала у відрядженні.

Ухвалою від 09.08.2023 суд постановив призначити судове засідання у справі на 24.08.2023 о 12:00 год.

24.08.2023 суд розпочав розгляд справи по суті.

Позивач підтримав позовні вимоги, суд розпочав розгляд справи, дослідив докази та оголосив перерву до 14.09.2023 о 09:00.

Відповідач участі представника не забезпечив, повідомлений належним чином.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив такі обставини.

01.11.2020 Комунальне підприємство "Житлово-експлуатаційна організація №1" Кропивницької міської ради" (замовник) та Приватне підприємство "Чистий Єлисаветград-2016" (виконавець) уклали два Договори про надання послуг з ремонту проектних входів до будинків (козирків), предметом яких є надання послуг з ремонту проектних входів до будинків (козирків) по вул. Краснокутського, 3 та по вул. Варшавська, 2Б у м. Кропивницькому.

На виконання умов Договорів сторони підписали акти здачі - приймання робіт від 30.11.2020 про виконання робіт по вул. Краснокутського, 3 на загальну суму 35 698,46 грн, в тому числі ПДВ 20% 5 949,74 грн, та від 10.02.2021 про виконання робіт по вул. Варшавській, 2Б на загальну суму 119 412,40 грн, в тому числі ПДВ 20% 19 902,07 грн.

10.02.2021 Приватне підприємство "Чистий Єлисаветград-2016" склало податкову накладну №2 на суму 119 412,00 грн. 16.03.2021 податкову накладну зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних. За результатами розгляду вказаної податкової накладної податковим органом прийнято її та реєстрацію зупинено, про що свідчить квитанція про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Причиною зупинення реєстрації зазначено відповідність платника податків п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, та запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної.

Рішенням про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 23.03.2021 №2490258/40734939 відмовлено у реєстрації податкової накладної від 10.02.2021 №2 на суму ПДВ 19 902,00 грн у зв`язку з ненаданням платником податків копій документів.

Також за актом виконаних робіт від 30.11.2020 Приватне підприємство "Чистий Єлисаветград-2016" податкову накладну на загальну суму 35 698,46 грн, в тому числі ПДВ 20% 5 949,74 грн, не склало, для реєстрації її в Єдиному реєстрі податкових накладних не направило.

Як стверджує позивач, відсутність факту реєстрації платником податку товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період, що спричинило виникнення збитків для позивача на суму 25 851,74 грн.

Відповідач у відзиві зазначив, що в реєстрації однієї податкової накладної відмовлено рішенням ГУ ДПС у Кіровоградській області.

Стосовно другої податкової накладної, відповідач вважає, що позивач має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця, чим він не скористався.

Крім того, відповідач, як підприємство, що повинно було зареєструвати податкові накладні, в нього є термін 1095 днів, згідно п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України і в цей термін він ще встигає зареєструвати вказану накладну та надати можливість позивачу скористатись податковим кредитом.

Також відповідач зазначає, що позивач поніс би збитки від порушень, які зроблено підприємством тільки в тому разі, якби своєчасно розрахувався за виконані роботи.

Вказані обставини і стали підставою для звернення до суду з позовом.

Розглядаючи спір по суті, господарський суд враховує таке.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту порушених або оспорюваних прав та охоронюваних законом інтересів є відшкодування збитків.

За ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода) (ст. 22 ЦК України).

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

За змістом ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника і збитками, вини.

Обов`язком сторін у господарському процесі є доведення суду тих обставин, на які вони посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Тобто обов`язок доказування покладається на сторони. Докази повинні бути належними та допустимими (ст. 74, 76, 77 Господарського процесуального кодексу України).

Тобто, при заявлені вимог про стягнення збитків позивач має довести факт порушення відповідачем зобов`язань перед позивачем, наявність та розмір збитків, а також наявність причинного зв`язку між ними. В свою чергу, відповідач має довести відсутність його вини у заподіянні збитків позивачу.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит - це сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За пунктами 198.1, 198.2 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг. Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/ послуг.

П. 198.3. ст. 198: податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

П. 198.5. ст. 198: платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації.

П. 198.6. ст. 198: не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної / розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод.

Відповідно до п. 201.1. статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

У постанові Верховного Суду від 1 березня 2023 року у справі № 925/556/21, Велика Палата зазначила:

" 8.23. З викладеного вище Велика Палата доходить висновку, що з 1 січня 2015 року ПК України не встановлює для платника ПДВ механізм, який би дозволяв йому включити ПДВ за відповідною операцією до складу податкового кредиту за відсутності зареєстрованої його контрагентом у ЄРПН податкової накладної, якщо контрагент за законом мав її зареєструвати.

8.24. Такий платник ПДВ також не має у податкових відносинах права самостійно спонукати контрагента до здійснення реєстрації, а також не може спонукати контрагента оскаржити незаконні рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, якщо вони були перешкодою у реєстрації податкової накладної у ЄРПН. Водночас саме від того, чи здійснить контрагент всі необхідні дії для реєстрації податкової накладної в ЄРПН, а у випадку незаконної перешкоди з боку контролюючого органу для реєстрації - від того, чи зможе контрагент успішно усунути ці перешкоди, фактично залежить виникнення права такого платника податку на податковий кредит з ПДВ.

8.25. У зв`язку із цим Велика Палата Верховного Суду нагадує, що в пункті 25 постанови від 05.06.2019 у справі № 908/1568/18 вона вже звертала увагу на те, що обов`язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов`язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов`язком перед покупцем, хоча невиконання цього обов`язку може завдати покупцю збитків. Тому позовна вимога покупця про зобов`язання продавця здійснити таку реєстрацію не є способом захисту у господарських правовідносинах і не підлягає розгляду в суді жодної юрисдикції. Натомість належним способом захисту для покупця може бути звернення до продавця з позовом про відшкодування збитків, завданих порушенням його обов`язку щодо складення та реєстрації податкових накладних (див. також постанову об`єднаної палати КГС ВС від 03.08.2018 у справі № 917/877/17).

8.26. Ураховуючи викладене, Велика Палата доходить висновку, що збільшення податкового кредиту є майновим інтересом покупця товарів / послуг, який з 1 січня 2015 року за загальним правилом реалізовується після виконання продавцем в публічно-правових відносинах з державою обов`язку скласти та зареєструвати в ЄРПН податкову накладну, адже із цим пов`язується виникнення у покупця права на віднесення відповідних сум ПДВ до податкового кредиту.

Водночас покупець не є стороною публічно-правових відносин між продавцем і контролюючим органом щодо реєстрації податкових накладних. До моменту виникнення права на включення суми ПДВ за операцію з придбання товарів / послуг до складу податкового кредиту взаємодія держави і покупця зводиться лише до можливості покупця подати на продавця скаргу, що в силу пункту 201.10 статті 201 ПК України зумовлює лише обов`язок контролюючого органу провести документальну перевірку продавця, спонукати виконати який покупець не може.

Як наслідок, такий покупець також не може вимагати від держави відшкодування збитків, спричинених невиконанням контролюючим органом обов`язку з проведення перевірки, оскільки цей обов`язок контролюючий орган має не перед покупцем і його невиконання не вважається таким, що порушує якесь конкретне право платника податків.

8.27. Оскільки саме від продавця, який має визначений законом обов`язок вчинити дії, необхідні для реєстрації податкової накладної в ЄРПН (а також може у необхідних випадках ефективно оскаржити рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, які перешкодили виконати цей обов`язок), залежить реалізація покупцем означеного вище майнового інтересу, пов`язаного з одержанням права на податковий кредит з ПДВ за наслідками господарської операції, він (продавець) залишається відповідальним перед своїм контрагентом у господарській операції за наслідки невчинення цих дій.

Якщо перешкодою для вчинення продавцем дій, необхідних для реєстрації податкової накладної у ЄРПН, було незаконне рішення, дія чи бездіяльність контролюючого органу, то держава може бути притягнута до відповідальності перед постачальником за спричинену цим шкоду, зокрема, в результаті притягнення продавця до відповідальності його контрагентом".

Відповідачем у зв`язку з виконанням робіт позивачу на підставі договору від 01.11.2020 складалась податкова накладна № 2 від 10.02.2021, яка була скерована для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п. 56.1, п. 56.3 ст. 56 Податкового кодексу України (у редакції чинній на момент прийняття рішень про відмову в реєстрації податкових накладних) рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Відповідач не реалізував своє право на оскарження рішення щодо відмови в реєстрації податкової накладної № 2 від 10.02.2021, строк для звернення до суду з позовом про оскарження на даний час пропущено. Крім того відповідачем не направлено на реєстрацію податкову накладну за результатами складання акта виконаних робіт від 30.11.2020.

Відповідач з порушенням вимог пункту 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України не зареєстрував податкові накладні на загальну суму з урахуванням ПДВ - 155110,46 грн (в т.ч. ПДВ - 25851,81 грн), позивач був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 25851,81 грн, яка фактично є збитками позивача.

Крім того, відповідно до положень п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України до завершення 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної саме позивач (а не відповідач, як зазначено у відзиві) має право, у випадку реєстрації відповідачем податкових накладних, включити відповідні суми ПДВ до складу податкового кредиту.

Наявність чинних рішень про відмову в реєстрації податкових накладних, строк на оскарження яких сплив, та закінчення строків на відповідне звернення покупця до податкових органів у порядку п. 201.10 ст. 201 податкового кодексу України виключає можливість відповідача повторно їх зареєструвати, а у позивача - можливість включити відповідні суми ПДВ до складу податкового кредиту незалежно від того що строк у 1095 календарних днів ще не плив.

З огляду на викладені обставини та нормативно-правове обґрунтування, у цьому випадку є прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача, а також, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на цю суму.

Наявність заборгованості за договорами позивача у справі, не може бути наслідком відмови в задоволенні позовних вимог.

Таким чином позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 74, 76, 77, 123, 129, 233, 236-241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ігробуд" (вул. Глинки, буд. 2, офіс 304, м. Кропивницький, 25009, і.к. 40734939) на користь Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація №1" Кропивницької міської ради" (вул. Вокзальна, буд. 16, корп. 3, м. Кропивницький, 25007, і.к. 39319035) 25 851,74 грн збитків, а також 2684,00 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення надіслати позивачу (jeo1@ukr.net; kmp3891@gmail.com), відповідачу - Товариству з обмеженою відповідальністю "Ігробуд" (25009, м. Кропивницький, вул. Глинки, буд. 2, офіс 304; olga.anashkina@gmail.com).

Повне рішення складено 25.09.2023.

Суддя В.Г. Кабакова