Рішення

від 25.09.2023 по справі 913/271/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5, м. Харків, 61022, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2023 року м. Харків Справа № 913/271/23

Провадження № 3/913/271/23

Господарський суд Луганської області у складі судді Секірського А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Альбакор", м. Запоріжжя

до фізичної особи-підприємця Ходар Олени Олександрівни, м. Сєвєродонецьк Луганської області

про стягнення 286 360 грн 45 коп.

без повідомлення (виклику) сторін

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Альбакор" звернулося до Господарського суду Луганської області з позовною заявою до фізичної особи-підприємця Ходар Олени Олександрівни про стягнення заборгованості за договором поставки від 18.09.2018 № 171/18П в сумі 286 360 грн 45 коп.

Позов обґрунтовано тим, що позивач на виконання зобов`язань за договором поставки від 18.09.2018 № 171/18П поставив відповідачу за видатковими накладними від 15.02.2022 № 24079 та від 22.02.2022 № 27635 товар на загальну суму 286 360 грн 45 коп., за який відповідач у встановлений договором строк не розрахувався, у зв`язку з чим утворився борг, що стало підставою для звернення позивача до суду з відповідним позовом.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.08.2023 позовну заяву передано на розгляд судді Секірському А.В.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 03.08.2023 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Альбакор" прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 913/271/23, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, встановлено учасникам справи строк для подання заяв по суті справи.

24.08.2023 від відповідача надійшов відзив від 21.08.2023 № б/н, в якому останній проти заявлених вимог заперечує, посилаючись на те, що строк дії договору поставки від 18.09.2018 № 171/18П сплив 31.12.2018. У видаткових накладних від 15.02.2022 № 24079 та від 22.02.2022 № 27635 відсутнє посилання на договір, за яким здійснювались поставки, не визначено строків оплати, не зазначені особи, відповідальні за здійснення господарських операцій. Також, в матеріалах справи відсутні товарно-транспортні накладні, які фіксують факт здійснення господарської операції та наявність яких є обов`язковим, відсутні докази врахування позивачем податкових накладних за фактом поставки товару за вказаними видатковими накладними у податковому обліку. Крім того, наявні в матеріалах справи довіреності на отримання товару не підтверджують факт отримання товару, поставленого за видатковими накладними від 15.02.2022 та 22.02.2022, оскільки між сторонами були господарські відносини не тільки за договором від 18.09.2018 № 171/18П.

Враховуючи викладене, відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

31.08.2023 на адресу суду через підсистему "Електронний суд" від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що відповідно до п. 7.1 договору він діє до 31 грудня поточного року та при відсутності протягом останнього місяця дії договору повідомлення від будь-якої сторони про бажання його припинити - договір автоматично продовжує свою дію на необмежений строк. Оскільки жодних повідомлень від сторін про розірвання договору не надходило та відповідних додаткових угод не укладалось, на теперішній час договір вважається чинним. Посилання у видаткових накладних на реквізити укладеного договору, за яким відбувається господарська операція, не входить до переліку обов`язкових реквізитів первинних документів, отже, відсутність такого посилання не впливає на чинність та правильність складення видаткової накладної. Строк оплати сторонами було конкретизовано у договорі і додаткове посилання на ці положення у видаткових накладних не потрібне, оскільки строк оплати не входить до переліку обов`язкових реквізитів первинних документів.

Що стосується підтвердження факту поставки товару товаро-транспортною накладною, то позивач, посилаючись на практику Верховного Суду, зазначив, що товарно-транспортна накладна не підтверджує обставини придбання і продаж товарно-матеріальних цінностей, тому за наявності інших первинних документів, її ненадання не може свідчити про відсутність реальних господарських операцій. Тобто, товарно-транспортна накладна є доказом переміщення товару, проте, не є документом, який підтверджує отримання покупцем

товару.

Що стосується відсутності доказів врахування позивачем податкових накладних у своєму податковому обігу, то позивач зазначив, що податкові накладні є підставою лише для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту та не є документами, які підтверджують факт отримання відповідачем товару та наявності у нього заборгованості перед позивачем. Фактом підтвердження господарської операції є первинні документи, а не податкові накладні, які підтверджують лише порядок оподаткування цієї операції, оскільки сам факт вчинення оподаткування не свідчить про наявність господарської операції та наявність правовідносин між сторонами.

Що стосується чинності довіреностей відповідача, то позивач зазначив, що у довіреностях на представників відповідача від 01.10.2018 та від 29.05.2021, копії яких були надані в додатках до позовної заяви, зазначено, що "дана довіреність діє до отримання від нас повідомлення про її відміну". Оскільки відповідачем протягом всього часу дії договору не було надано відповідне повідомлення про відміну довіреностей, тому вони є чинними і підтверджують факт отримання товару.

Крім того, позивач заперечує наявність інших укладених договорів з відповідачем, всі поставки відбувались виключно за договором поставки від 18.09.2018 № 171/18П.

Також, відповідно до даних з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідач є одним із кінцевих бенефіціарів та директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіафіш-Трейдінг" (код ЄДРПОУ 44843184), яке має аналогічний вид економічної діяльності, що і відповідач як суб`єкт господарювання (код КВЕД 46.38 Оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними та молюсками). Отже, незважаючи на факт окупації міста Сєверодонецьк та знищення складських приміщень, відповідач продовжує вести аналогічну господарську діяльність у місті Києві.

З огляду на викладене, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Згідно зі ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Частиною 8 ст. 252 ГПК України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши у сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

18.09.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Альбакор" та фізичною особою-підприємцем Ходар Оленою Олександрівною укладено договір поставки № 171/18П (далі за текстом - договір (аркуші справи 5-6).

Відповідно до п. 1.1 договору Товариство з обмеженою відповідальністю "Альбакор" - позивач у справі, продавець за договором, зобов`язалося передати у власність фізичної особи-підприємця Ходар Олени Олександрівни - відповідача у справі, покупця за договором, рибу, рибну продукцію та морепродукті (далі за текстом - товар), а покупець зобов`язався прийняти товар і сплатити його на умовах цього договору.

Згідно з п. 1.2 договору найменування, асортимент, кількість, ціна за одиницю та загальна вартість товару узгоджуються сторонами при оформленні усних заявок та зазначаються у накладних. Підписані обома сторонами накладні підтверджують узгодження сторонами всіх суттєвих умов договору відносно поставок відповідних партій товару та виконання заявок по ним.

Поставка товару здійснюється партіями на підставі узгодженої сторонами усної заявки покупця (п. 2.1 договору).

Продавець разом з товаром повинен передати всі необхідні для даного виду товару товаросупровідні документи. Підписання покупцем видаткової накладної свідчить про належне виконання продавцем даної умови (п. 2.4 договору).

Сторони у п. 3.1 договору визначили умови оплати - за фактом поставки. Умова оплати за фактом означає, що розрахунок за товар провадиться в день отримання товару. Форма оплати: у готівковій або безготівковій формі (п. 3.2 договору). Сума, яка підлягає оплаті за постачання кожної конкретної партії товару, вказується у видатковій накладній. Загальна сума договору складається із сум усіх накладних (п. 3.3 договору).

У відповідності до п. 4.2 договору за умови оплати товару за фактом поставки або з відстроченням платежу (за всю партію товару або за її частину) право власності за товар переходить від продавця до покупця у момент підписання видаткової накладної та автоматично припиняється у разі прострочення покупцем оплати поставленого товару та виставлення продавцем вимоги про повернення товару відповідно до п. 5.2 договору.

Передача товару здійснюється тільки при наявності довіреності встановленого зразка на отримання такого товару, яка передається продавцю до початку відвантаження шляхом факсимільного зв`язку та надається в оригіналі при підписанні видаткової накладної або при наявності печатки покупця на видатковій накладній (п. 4.3 договору).

Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками та скріплення печатками сторін (за наявності) та діє до 31 грудня поточного року. За відсутності протягом останнього місяця дії цього договору письмового повідомлення будь-якої із сторін про бажання припинити дію договору, договір автоматично продовжується на невизначений строк. Кожна із сторін має право достроково розірвати договір шляхом письмового повідомлення іншої сторони. При цьому договір вважається розірваним через 10 днів після направлення даного повідомлення на юридичну адресу в розділі 8 даного договору, якщо друга сторона письмово не повідомляла про його зміну (п. 7.1 договору).

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 286 360 грн 45 коп., що підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними:

- від 15.02.2022 № 24079 на суму 160 102 грн 35 коп.;

- від 22.02.2022 № 27635 на суму 126 258 грн 10 коп. (аркуші справи 7-8).

Товар за видатковою накладною від 15.02.2022 № 24079 отримала уповноважена особа відповідача - Войтова А.А. на підставі довіреності від 29.05.2021 (аркуш справи 11).

Товар за видатковою накладною від 22.02.2022 № 27635 отримала уповноважена особа відповідача - Поліщук С.Н. на підставі довіреності від 01.10.2018 (аркуш справи 10).

Таким чином, відповідач повинен був розрахуватися за поставлений товар в день його отримання - 15.02.2022 та 22.02.2022.

Оскільки відповідач не сплатив за поставлений товар, позивач звернувся за даним позовом до суду.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За приписами ст. 509 ЦК України зобов`язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Зобов`язання в силу вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Аналогічна за змістом норма міститься у ч. 1 ст. 193 ГК України.

У відповідності з ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 712 ЦК України та ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Загальні положення про купівлю-продаж визначені главою 54 ЦК України.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 662 ЦК України передбачено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару (ч. 1 ст. 664 ЦК України).

За правилами ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

За правилами ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України врегульовано, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Альбакор" поставлено фізичній особію-підприємцю Ходар О.О. рибу та рибну продукцію на загальну суму 286 360 грн 45 коп., що підтверджується доданими позивачем до позовної заяви копіями видаткових накладних:

- від 15.02.2022 № 24079 на суму 160 102 грн 35 коп.;

- від 22.02.2022 № 27635 на суму 126 258 грн 10 коп.

Підстави для поставки риби та рибної продукції у зазначених видаткових накладних не вказані.

На обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на існування між сторонами правовідносин з поставки риби та рибної продукції, що виникли на підставі договору поставки від 18.09.2018 № 171/18П, копія якого додана до позовної заяви, та складених на виконання його умов видаткових накладних від 15.02.2022 № 24079 та від 22.02.2022 № 27635.

Відповідно до п. 7.1 договору поставки від 18.09.2018 № 171/18П він діє до 31 грудня поточного року та при відсутності протягом останнього місяця дії договору письмового повідомлення будь-якої із сторін про бажання припинити дію договору, договір автоматично продовжується на невизначений строк.

Документального підтвердження, що будь-якою із сторін шляхом здійснення певних дій у письмовому вигляді згідно з п. 7.1 договору не подано, тому у суду відсутні підстави вважати, що даний договір є припиненим. А отже, договір є пролангованим з 01.01.2019 на кожний наступний рік та діє на даний час.

Таким чином, доводи відповідача щодо дії договору лише три місяці є необґрунтованими та судом відхиляються.

Передача відповідачу товару на загальну суму 286 360 грн 45 коп. підтверджується видатковими накладними від 15.02.2022 № 24079 та від 22.02.2022 № 27635, скріпленими підписами уповноважених осіб відповідача, повноваження яких підтверджується довіреностями від 29.05.2021 та від 01.10.2018, наявність яких є обов`язковою умовою при отриманні товару.

За приписами ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Накладна - документ, що використовується при передачі товарно-матеріальних цінностей від однієї особи іншій. Є декілька видів накладних, наприклад, видаткова накладна, товарно-транспортна накладна, тощо. Видаткова накладна фіксує факт отримання/передачі товарів або послуг і по суті завершує купівлю-продажу між продавцем і покупцем. Товарно-транспортна накладна використовується, якщо в процесі купівлі-продажу бере участь транспортна (експедиторська) компанія, що займається перевезенням товару від продавця до покупця.

Згідно з ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", в редакції, чинній на час, коли оформлювалися відповідні видаткові накладні, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

З наданих позивачем копій видаткових накладних від 15.02.2022 № 24079 та від 22.02.2022 № 27635 вбачається за можливе ідентифікувати осіб, які брали участь в господарській операції з поставки товару на суму 286 360 грн 45 коп. з боку відповідача, зокрема, видаткові накладні підписані зі сторони покупця представниками Войтовою А.А. та Поліщук С.Н. на підставі довіреностей від 29.05.2021 та від 01.10.2018.

Вказані видаткові накладні містять дату їх складання, назву підприємства, від імені якого складено видаткові накладні, зміст та обсяг господарських операцій.

Крім того, у довіреностях від 01.10.2018 та від 29.05.2021 зазначено, що вони діють до отримання від фізичної особи-підприємця Ходар О.О. повідомлення про їх скасування.

Матеріали справи не містять доказів звернення відповідача з повідомленнями про скасування вищевказаних довіреностей, тому вони є чинними і підтверджують факт отримання товару.

Посилання у видаткових накладних на реквізити укладеного договору, за яким відбувається господарська операція, не входить до переліку обов`язкових реквізитів первинних документів, отже, відсутність такого посилання не впливає на чинність та правильність складення видаткових накладних.

Також не входить до переліку обов`язкових реквізитів первинних документів строк оплати. Більш того, у договорі сторони визначили строк оплати - за фактом поставки, тому відсутня необхідність посилання у видаткових накладних на строк оплати.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про автомобільний транспорт" товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу (крім фізичних осіб, які здійснюють перевезення вантажу за рахунок власних коштів та для власних потреб) документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, який складається у паперовій та/або електронній формі та містить обов`язкові реквізити, передбачені цим Законом та правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом.

Тобто, товарно-транспортна накладна передбачена для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Отже, для здійснення транспортно-експедиторської діяльності наявність товарно-транспортного документа (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо) є обов`язковою. В такому випадку товарно-транспортний документ є первинним документом, який фіксує факт здійснення господарської операції.

Таким чином, товарно-транспортна накладна не є первинним документом, коли спір стосується встановлення реальності господарської операції, її наявність та належне оформлення є належним доказом переміщення товару, враховуючи, що перевезення є одним з етапів поставки.

Що стосується доводів відповідача про відсутність доказів врахування податкових накладних у податковому обліку позивача, то вони є необґрунтованими, оскільки податкові накладні є підставою лише для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту та не є документами, які підтверджують факт отримання відповідачем товару та наявності у нього заборгованості перед позивачем.

Фактом підтвердження господарської операції є первинні документи, а не податкові накладні, які підтверджують лише порядок оподаткування цієї операції, оскільки сам факт вчинення оподаткування не свідчить про наявність господарської операції та наявність правовідносин між сторонами.

Судом враховано, що відповідач жодним чином не спростовує факт отримання товару за видатковими накладними від 15.02.2022 № № 24079 та від 22.02.2022 № 27635, але всі заперечення відповідача зводяться до формального ненадання позивачем супутніх документів. А тому, наявні в матеріалах справи підписані належним чином обома сторонами видаткові накладні від 15.02.2022 № № 24079 та від 22.02.2022 № 27635, які є первинними обліковими документами у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та відповідають вимогам ст. 9 цього Закону, фіксують факт здійснення господарської операції (постачання товару), є підставою для настання у відповідача обов`язку з оплати поставленого товару в повному обсязі згідно з приписами ч. 1 ст. 692 ЦК України та умовами договору.

Посилання відповідача у відзиві на позов на наявність правовідносин не тільки за договором поставки від 18.09.2018 № 171/18П, судом до уваги не приймаються, оскільки відповідачем не надано суду доказів наявності інших укладених з позивачем договорів на поставку риби та морепродуктів.

Більш того, позивач у відповіді на відзив заперечив наявність інших укладених з відповідачем договорів та зазначив, що всі поставки відбувались виключно за договором поставки від 18.09.2018 № 171/18П.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що видаткові накладні від 15.02.2022 № 24079 та від 22.02.2022 № 27635, скріплені підписами уповноважених осіб фізичної особи-підприємця Ходар О.О. - Войтовою А.А. та Поліщук С.Н., підтверджується факт поставки та отримання відповідачем товару в межах договору поставки від 18.09.2018 № 171/18П.

Враховуючи, що матеріали справи не містять доказів погашення відповідачем боргу, суд вважає позовні вимоги про стягнення заборгованості в сумі 286 360 грн 45 коп. обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами, та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір за подання позову покладається на відповідача в сумі 4 295 грн 41 коп.

Згідно з частинами 4, 5 ст. 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 129, 233, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1.Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Альбакор" до фізичної особи-підприємця Ходар Олени Олександрівни про стягнення 286 360 грн 45 коп. задовольнити в повному обсязі.

2.Стягнути з фізичної особи-підприємця Ходар Олени Олександрівни, місцезнаходження: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Альбакор", місцезнаходження: вул. Скворцова, будинок 236, м. Запоріжжя, 69106, ідентифікаційний код 37129163 борг в сумі 286 360 грн 45 коп., судовий збір в сумі 4 295 грн 41 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст. 256 ГПК України, та порядку, визначеному ст. 257 ГПК України.

4.Повне рішення складено - 25.09.2023.

Суддя Андрій СЕКІРСЬКИЙ