Рішення

від 20.09.2023 по справі 916/2159/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983,

e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" вересня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/2159/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Д`яченко Т.Г.

при секретарі судового засідання Гутниковій О.С.

розглянувши справу №916/2159/23

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю База відпочинку Едельвейс (67772, Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, бульвар Золотий берег, 107; код ЄДРПОУ 24778595)

До відповідача: Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області (67844, Одеська обл., Білгород-Дністровський район, с. Кароліно-Бугаз, вул. Приморська, 1; код ЄДРПОУ 04527307)

Про зобов`язати виконати умови договору

Представники:

Від позивача: Конякін М.С., ордер

Від відповідача: не з`явився

Встановив: Товариство з обмеженою відповідальністю База відпочинку Едельвейс звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Кароліно-Бугалької сільської ради Білгород-Дністровського району, Одеської області, у якій просить суд зобов`язати Кароліно-Бугазьку сільську раду Білгород-Дністровського району Одеської області підписати акт прийому передачі земельної ділянки розташованої за адресою смт Затока, м. Білгород-Дністровський, Одеська обл., бульвар Золотий берег, 107, кадастровий номер 5110300000:02:012:0022, загальною площею 0,6621 га, згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки від 22.03.2019р. між Затоківською селищною радою Білгород-Дністровської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю База відпочинку Едельвейс.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 25.05.2023р. прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю База відпочинку Едельвейс до розгляду та відкрито провадження у справі №916/2159/23. Справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на "26" червня 2023 р. о 12:45. Запропоновано відповідачу підготувати та надати до суду і одночасно надіслати позивачеві відзив на позов, оформлений з урахуванням вимог, встановлених ст.165 ГПК України, протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду. Викликано учасників справи у підготовче засідання, призначене на 26.06.2023р. о 12:45.

26.06.2023р. у судовому засіданні було оголошено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 14.08.2023р. о 11:40 (з урахуванням перебування судді Д`яченко Т.Г. з 28.06.2023р. по 28.07.2023р. у відпустці).

Ухвалою господарського суду Одеської області від 26.06.2023р. повідомлено відповідача по справі №916/2159/23 про судове засідання, яке відбудеться "14" серпня 2023р. о 11:40.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 14.08.2023р. закрито підготовче провадження по справі №916/2159/23. Призначено справу до розгляду по суті у судовому засіданні на "30" серпня 2023 р. о 11:40. Викликано учасників справи у судове засідання, призначене на 30.08.2023р. о 11:40.

30.08.2023р. до суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

30.08.2023р. у судовому засіданні було оголошено перерву по розгляду справи по суті до 20.09.2023р. о 12:20 на задоволення клопотання відповідача.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 30.08.2023р. повідомлено відповідача по справі №916/2159/23 про судове засідання, яке відбудеться "20" вересня 2023 р. о 12:20.

Позивач підтримує заявлені позовні вимоги та просить суд їх задовольнити.

Відповідачем відзиву на позовну заяву не надано, відповідач свого права на захист не використав, хоча відповідача було належним чином повідомлено про дату, час та місце проведення засідання суду, шляхом скерування на його адресу ухвал суду.

У судовому засіданні 20.09.2023 року судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено 25.09.2023р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача справи, суд встановив.

22.03.2019 року між Затоківською селищною радою Білгород-Дністровської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю База відпочинку Едельвейс було укладено нотаріально засвідчений договір купівлі продажу земельної ділянки.

Предметом договору була земельна ділянка розташована за адресою смт Затока м.Білгород-Дністровський, Одеська область, бульвар Золотий беріг, 107, кадастровий номер 5110300000:02:012:0022, загальною площею 0.6621 га.

Згідно п.3.7.1 Договору, продавець зобов`язується у встановлений цим договором десятиденний термін, після повного розрахунку, передати покупцю земельну ділянку, яка є предметом цього договору, на підставі акту прийому передачі.

Позивачем було зазначено суду, що покупець виконав умови договору та своєчасно виплатив всі належні платежі по договору, про що свідчить акт звірки виплачених сум, які підписані сторонами від 01.09.2020 року та безпосередньо відповідачем 13.12.2022 року.

Також позивачем було зазначено суду, що Кароліно-Бугазька територіальна громада є правонаступником Затоківської селищної ради, тобто обов`язки пов`язані з виконанням умов договору купівлі продажу земельної ділянки від 22.03.2019 року, а саме продавця, перейшли до Кароліно-Бугазької територіальної громади.

Позивачем зазначалось, що 20.12.2022 року він звертався до відповідача з листом, де просив надати акт прийому - передачі земельної ділянки, що станом на 06.04.2023 року в порушення вимог п.3.7.1 Договору відповідачем не виконано.

Відповідно до п.9.1 Договору, цей договір є обов`язковим для сторін з моменту його підписання обома сторонами.

За посиланням позивача, з листом-зверненням від 06.04.2023 року він вимагав від відповідача виконати взяті на себе зобов`язана та підписати акт-прийому передачі земельної ділянки розташованої за адресою смт Затока м.Білгород-Дністровський, Одеська область, бульвар Золотий беріг, 107, кадастровий номер 5110300000:02:012:0022, загальною площею 0.6621 га. Підписання даного акту прийому передачі земельної ділянки вимагали підписати у встановлений договором 10 денний термін з моменту повного розрахунку.

У відповідь на даний лист-звернення, Кароліно-Бугазька територіальна громада надала відповідь згідно якої, позивачу відмовлено у підписанні акту прийому-передачі.

За даних обставин, позивач вважає, що має право просити суд зобов`язати відповідача виконати умови договору.

Згідно з п. 3.1 Договору встановлено, що кожна сторона зобов`язується виконувати обов`язки, покладені на неї цим договором, та сприяти другій стороні у виконанні її обов`язків.

Згідно п.3.3 Договору, сторона, яка порушила передбачені законодавством або цим договором обов`язки повинна усунути ці порушення та відшкодувати заподіяну шкоду.

Відповідно до п.4.2 Договору, право власності на земельну ділянку виникає у покупця, після повного розрахунку, підписання акту прийому-передачі земельної ділянки та державної реєстрації цього права, згідно діючого законодавства України.

Позивачем було зазначено суду, що у зв`язку з тим, що відповідач відмовляється підписувати акт прийому-передачі земельної ділянки, то позивач не може завершити процедуру переходу права власності шляхом її державної реєстрації, що порушує його право власності.

За посиланням позивача, сскільки доказами доданими до позовної заяви підтверджується, що відповідач в порушення умов договору та норм чинного законодавства належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання з підписання акту прийому-передачі земельної ділянки, то позивач вважає, що має право просити суд зобов`язати відповідача виконати умови договору та підписати акт прийому-передачі земельної ділянки.

За час розгляду справи відповідачем відзиву, в порядку ст. 165 ГПК України, з викладенням своїх заперечень проти позову, до суду надано не було.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 2 Закону України „Про судоустрій та статус суддів, суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно ст.4 Господарського процесуального кодексу України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Відмова від права на звернення до господарського суду є недійсною. Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному законом порядку.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що кожна особа має право на захист свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи законного інтересу, який не суперечить загальним засадам чинного законодавства. Порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

У розумінні зазначених приписів суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Процесуально-правовий зміст захисту права полягає у тому, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. (ст. 4 ГПК України).

Частиною 1 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Приписами статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, визначено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Положеннями ст. 15 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Враховуючи викладене вище, підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу), і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, чи охоронюваного законом інтересу, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Тобто інтерес позивача має бути законним, не суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам та відповідати критеріям охоронюваного законом інтересу, офіційне тлумачення якого дано в резолютивній частині вказаного рішення Конституційного Суду України.

Надаючи оцінку доводам позивача та обґрунтуванням позовних вимог, викладеним позивачем в позовній заяві, суд зазначає таке.

Як з`ясовано судом, Рішенням Затоківської селищної ради Білгород-Дністровського району міської ради Одеської області від 09 листопада 2018р. №862 «Про передачу земельної ділянки у власність шляхом продажу з розстроченням платежу» вирішено передати у власність шляхом продажу Товариству з обмеженою відповідальністю База відпочинку Едельвейс земельну ділянку (кадастровий номер 5110300000:02:012:0022), із земель рекреаційного призначення комунальної власності, площею 0,6621 га за адресою: Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, смт Затока м.Білгород-Дністровський, Одеська область, бульвар Золотий беріг, 107, цільове призначення Е.07.01 для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення, вид використання для експлуатації та обслуговування бази відпочинку Едельвейс.

Затверджено вартість земельної ділянки (кадастровий номер 5110300000:02:012:0022), площею 0,6621 га, за адресою: Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, смт Затока м.Білгород-Дністровський, Одеська область, бульвар Золотий беріг, 107, у розмірі 3578254,00грн.

22.03.2019 року між Затоківською селищною радою Білгород-Дністровської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю База відпочинку Едельвейс було укладено нотаріально засвідчений договір купівлі продажу земельної ділянки, предметом договору була земельна ділянка розташована за адресою смт Затока м.Білгород-Дністровський, Одеська область, бульвар Золотий беріг, 107, кадастровий номер 5110300000:02:012:0022, загальною площею 0.6621 га.

Згідно п.3.7.1 Договору, продавець зобов`язується у встановлений цим договором десятиденний термін, після повного розрахунку, передати покупцю земельну ділянку, яка є предметом цього договору, на підставі акту прийому передачі.

За матеріалами справи вбачається, що відповідно до Акту звірки взаємних розрахунків за вересень 2020р., сальдо станом на 01.09.2020р. становило 2573127,00 грн., відповідно до Акту звіряння взаємних розрахунків від 13.12.2022р. вбачається, що сума внесків становить 1005127,00 грн.

Отже, як з`ясовано судом, позивачем виконано умови договору та перераховані відповідні грошові кошти, про що свідчать акт звірки виплачених сум, які підписані сторонами від 01.09.2020 року та 13.12.2022 року.

Судом враховано, що Кароліно-Бугазька територіальна громада є правонаступником Затоківської селищної ради, тобто обов`язки пов`язані з виконанням умов договору купівлі продажу земельної ділянки від 22.03.2019 року, а саме продавця, перейшли до Кароліно-Бугазької територіальної громади.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст.12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Згідно ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Однак, наразі, як з`ясовано судом, відповідачем вимоги Договору купівлі продажу земельної ділянки від 22.03.2019 року, предметом якого була земельна ділянка розташована за адресою смт Затока м.Білгород-Дністровський, Одеська область, бульвар Золотий беріг, 107, кадастровий номер 5110300000:02:012:0022, загальною площею 0.6621 га, не виконано та відповідачем на виконання п. 3.7. такого договору земельну ділянку, на підставі акту прийому-передачі не передано позивачу.

Дослідивши обставини спору, судом було встановлено факт неналежного виконання Кароліно-Бугазькою сільською радою Білгород-Дністровського району Одеської області прийнятих на себе зобов`язань, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, не спростовано з боку відповідача належними та допустимими доказами за час розгляду справи, у зв`язку з чим вимоги позивача у даній справі підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Приписами ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Згідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи усе вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати у розмірі 2684,00 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю База відпочинку Едельвейс задовольнити повністю.

2.Зобов`язати Кароліно-Бугазьку сільську раду Білгород-Дністровського району Одеської області (67844, Одеська обл., Білгород-Дністровський район, с. Кароліно-Бугаз, вул. Приморська, 1; код ЄДРПОУ 04527307) підписати акт прийому передачі земельної ділянки, розташованої за адресою смт Затока, м. Білгород-Дністровський, Одеська обл., бульвар Золотий берег, 107, кадастровий номер 5110300000:02:012:0022, загальною площею 0,6621 га, згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки від 22.03.2019р. між Затоківською селищною радою Білгород-Дністровської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю База відпочинку Едельвейс.

3.Стягнути з Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області (67844, Одеська обл., Білгород-Дністровський район, с. Кароліно-Бугаз, вул. Приморська, 1; код ЄДРПОУ 04527307) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю База відпочинку Едельвейс (67772, Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, бульвар Золотий берег, 107; код ЄДРПОУ 24778595) витрати по сплаті судового збору у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп.

Повний текст рішення складено 25 вересня 2023 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Т.Г. Д`яченко