Рішення

від 21.09.2023 по справі 922/2467/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" вересня 2023 р.м. ХарківСправа № 922/2467/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шатернікова М.І.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" (69006, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, 20; ідент. код 00130872)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергопром ХХІ" (61052, м. Харків, вул. Ізмайловська, 11, офіс 1; ідент. код 42440095)

про стягнення 59298,60 грн.

без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпроенерго" (позивач) звернулося до Господарського суду Харківської області із позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергопром ХХІ" (відповідач) збитків, завданих позивачу, пов`язаних з виконанням Договору підряду № 2738-ДЭ-КрТЭС від 22.03.2019 в розмірі 59298,60 грн. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем, в порушення приписів статті 201 Податкового кодексу України, не було зареєстровано до гранично допустимого строку в Єдиному реєстрі податкових накладних накладну № 2 від 12.07.2019 року, а отже позбавлено АТ "ДТЕК Дніпроенерго" права на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та подальше його відшкодування.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 14.06.2023 року позовну заяву АТ "ДТЕК Дніпроенерго" було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/2467/23, розгляд якої вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

З метою повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі № 922/2467/23, в порядку приписів ст. 120 ГПК України, та надання останнім можливості реалізувати власні процесуальні права, судом засобами поштового зв`язку направлено копії ухвали від 14.06.2023 про відкриття провадження у справі на адресу місцезнаходження відповідача.

Разом з тим, копія ухвали суду від 14.06.2023 р. по справі № 922/2467/23, надіслана на адресу відповідача, вказану у позовній заяві та зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, була повернута без вручення адресатові з позначкою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання".

За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка» з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Повернення відправлень, від яких відмовився адресат або вручення яких неможливе, повинне здійснюватися негайно.

Отже, у разі, якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Крім того, суд звертає увагу на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 18.03.2021 по справі №911/3142/19, відповідно до якої направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Таким чином, сам лише факт неотримання поштової кореспонденції, якою суд з додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належними адресами та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надала суду таку адресу для кореспонденції (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05.07.2018 у справі № 44/227-б).

Згідно з частиною 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Крім того, за змістом статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18). Тож відповідач не був позбавлений можливості ознайомитися з ухвалами суду у даній справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

З урахуванням викладеного, судом виконано процесуальний обов`язок щодо повідомлення сторін про розгляду справи, а останні в розумінні вимог ст. 120, п. п. 5-6 ст. 242 ГПК України вважаються такими, що належним чином повідомлені про такий розгляд.

Відповідач не скористався своїм правом щодо подання відзиву на позовну заяву в порядку та строк (до 01.08.2023 р.), встановлені ухвалою Господарського суду Харківської області від 14.06.2023.

Статтею 248 ГПК України унормовано, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до статті 114 Господарського процесуального кодексу України, суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Згідно статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, яка ратифікована Україною 17 липня 1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі "Смірнова проти України").

Разом з тим, враховуючи те, що з 22.07.2023 до 10.09.2023 включно суддя Шатерніков М.І. перебував у відпустці, тому справу розглянуто, складено повний текст рішення та його підписано судом після виходу судді на роботу.

Враховуючи викладене, розглянувши подані на розгляд суду матеріали справи, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій для розгляду справи у розумні строки та про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.

Між АТ "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО" (позивач, замовник) та ТОВ "ЕНЕРГОПРОМ ХХІ" (підрядник, відповідач) було укладено договір підряду №2738-ДЭ-КрТЭС від 22.03.2019, за умовами якого підрядник зобов`язувався виконати роботи зі своїх матеріалів по проекту «Капітальний ремонт рибозахисного пристрою на водозаборі БНС №1, (інв. №010000006373/0000) ДТЕК КРИВОРІЗЬКА ТЕС, а замовник прийняти та оплатити належним чином виконані роботи.

Перелік робіт визначено п. 1.2. Договору. Зокрема, Підрядник мав відкоригувати розроблену проектно-кошторисну документацію стадія «Робочий проект» у відповідності з вимогами ДCТУ Б Д.1.1-7-2013, ДСТУ Б А.2.4-4:2009, ДБН А.2.2-1-2003 та іншими чинними нормативними та законодавчими актами; передати її Замовнику на затвердження; здійснити авторський нагляд за розробленою ним проектно-кошторисною документацією і погодити рішення технічного характеру; розробити у відповідності до ДБН А.3.1-5-2009 проект виконання робіт; закупити та поставити на об`єкт матеріали; виконати запланований обсяг будівельно-монтажних робіт; здати замовнику об`єкт реконструкції для введення в експлуатацію з оформленим пакетом документів.

У пункті 17.1. договору сторони встановили, що договір набуває чинності з моменту підписання замовником і підрядником і діє до 31.12.2019 р., але у будь-якому випадку до завершення всіх розрахунків між Сторонами.

Договірну ціну визначено на основі кошторисів у розмірі 357 883,20 грн , в т.ч. ПДВ 59 647,20 грн. Оплата Робіт за Договором здійснюється шляхом проміжних платежів та остаточного розрахунку (п. 2.5. Договору). Проміжні платежі за виконані Роботи здійснюються замовником щомісячно виключно на підставі отриманого наступного пакету документів, поданого Підрядником:

- за виконані проектні роботи з коригування проектної документації - згідно з підписаними актами виконання проектно-вишукувальних робіт впродовж 15-ти (п`ятнадцяти) календарних днів після їх підписання Замовником;

- згідно з підписаними актами виконання підрядних робіт ф.КБ-2в та довідками ф.КБ-3 впродовж 15 (п`ятнадцяти) календарних днів після їх підписання Замовником.

Підрядник розраховує акти виконання підрядних робіт за ф.КБ-2в та довідки за ф.КБ-3 з використанням програмного комплексу "Строительные технологии-Смета" та додатково надає в електронному варіанті, файл з розширенням *cmq, або з використанням інших програмних комплексів в форматі «bddc, bdcr».

Остаточний розрахунок за виконані за Договором роботи, Замовник здійснює впродовж 15-ти (п`ятнадцяти) календарних днів після повного закінчення робіт, включаючи усунення виявлених недоліків в процесі приймання недоліків (п. 2.6. Договору).

Прийняття виконаних Підрядником робіт здійснювалося згідно з розділом 11 Договору. Передача оформленої проєктно кошторисної документації здійснювалася одночасно з наданням акту прийому - передачі виконаних робіт не пізніше 3 робочих днів з моменту виконання робіт. Приймання будівельно монтажних робіт здійснювалось шляхом підписання Сторонами Актів ф.КБ-2в, Довідки ф.КБ-3 відповідно до умов п. 11.2. Договору.

На виконання умов договору відповідач виконав, а позивач прийняв роботи на загальну суму 357411,60 грн., у т.ч. ПДВ 20% - 59568,60 грн., що підтверджується актом №1 здачі-приймання проектно-вишукувальної, науково-технічної продукції від 09.07.2019 року на суму 1620,00 грн, в т.ч ПДВ 270 грн (в акті зазначено, що робота виконана і передана замовникові по накладній №18 від 03.07.2019 р) ) та актом №1 приймання будівельних робіт за липень 2019 на суму 355 791,60 грн. в т.ч ПДВ 59298,60 грн.

АТ "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО" сплатило ТОВ "ЕНЕРГОПРОМ ХХІ" кошти за виконані роботи на загальну суму 357411,60 грн, у т.ч. ПДВ 20% - 59568,60 грн, що підтверджується платіжними інструкціями: № 1613187 від 26.06.2020 на суму 205791,60 грн, № 140819 від 30.07.2019 на суму 1620,00 грн, №193193 від 11.10.2019 на суму 50000,00 грн, № 196767 від 18.10.2019 на суму 50000,00 грн, №200895 від 24.10.2019 на суму 50000,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що за результатами вказаних взаємовідносин позивачем було складено податкові накладні від 31.05.2019 року № 6, від 03.07.2019 року № 1, від 12.07.2019 року № 2.

Реєстрацію вказаних ПН було зупинено на підставі пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, оскільки такі відповідають вимогам пп. 1.6 п. 1 "Критеріїв ризиковості платника податку". Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних. "

За результатами розгляду наданих позивачем пояснень та документів комісією ГУ ДПС у Харківській області прийнято рішення від 02.10.2019 року № 1296777/42440095 про відмову в реєстрації ПН № 6 від 31.05.2019 року (залишене без змін за наслідками адміністративного оскарження), рішення від 18.10.2019 року № 1309474/42440095 про відмову в реєстрації ПН № 1 від 03.07.2019 року.

В реєстрації вказаних податкових накладних (ПН) було відмовлено з підстав ненадання платником первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/ інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Щодо ПН від 12.07.2019 року № 2, надіслані позивачем повідомлення про надання пояснень та копії документів були не прийняті, запропоновано виправити документ та надіслати його знову. Крім того, у відповідній квитанції № 2 вказано, що пояснення та документи по ПН від 12.07.2019 року № 2 не прийняті за відсутності в ЄРПН факту її зупинення.

Таким чином, контролюючим органом було зупинено реєстрацію податкової накладної від 12.07.2019 року № 2 на суму ПДВ 59 298,60 грн та було запропоновано відповідачу надати пояснення та документи для їх відновлення (розблокування), проте відповідачем не було вчинено необхідні дії для відновлення реєстрації ПН від 12.07.2019 року № 2, у зв`язку з чим позивач був позбавлений права на віднесення суми ПДВ в розмірі 59 298,60 грн до податкового кредиту.

Відтак, у зв`язку з бездіяльністю відповідача та невжиття останнім необхідних дії для відновлення реєстрації ПН від 12.07.2019 року № 2, а відтак щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин, позивачу були заподіяні збитки у розмірі 59 298,60 грн, що у свою чергу й послугувало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків. Цивільні права і обов`язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором підряду.

Так, умовами договору підряду (п. 2.11) сторони прямо передбачили, що підрядник зобов`язується зареєструвати в установленому порядку податкову накладну у ЄРПН.

Відповідно до п.201.1 ст.201 ПК на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.10 ст.201 ПК передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів / послуг платник податку - продавець товарів / послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

Чинне законодавство не передбачає реєстрації податкової накладної в ЄРПН замовником виконання робіт. Тому обов`язок скласти та зареєструвати в ЄРПН податкову накладну покладено на відповідача як підрядника, яким виконувались ремонтні роботи за договором в розумінні ст. 201 ПК України.

У відповідності до п. 14.1.181 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За змістом пп. «а» п.198.1 ст.198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Згідно з положеннями п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування. Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.

Так, у відповідності до п. 201.10 ст.201 ПК на продавця товарів/послуг покладено обов`язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов`язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.

Положеннями п. 201.10 статті 201 ПК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, не визначено можливості включення покупцем товарів/послуг суми ПДВ до податкового кредиту у разі невиконання продавцем обов`язку зі складення та реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних, при цьому покупець зазначених товарів/послуг має право додати до податкової декларації скаргу на такого продавця, однак подання такої скарги, не є підставою для включення ним сум податку до складу податкового кредиту.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 03.08.2018 у справі №917/877/17.

Як вбачається із матеріалі в справи, відповідач, за результатами взаємовідносин позивача та відповідача, було складено податкові накладні (ПН) від 31.05.2019 року № 6, від 03.07.2019 року № 1, від 12.07.2019 року № 2, однак їх реєстрація була зупинена.

У відповідності до п. 201.16 ст.201 ПК України реєстрація податкової накладної/ розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Реєстрацію вказаних ПН було зупинено на підставі пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, оскільки такі відповідають вимогам пп. 1.6 п. 1 "Критеріїв ризиковості платника податку". Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних. "

За результатами розгляду наданих позивачем пояснень та документів комісією ГУ ДПС у Харківській області прийнято рішення від 02.10.2019 року № 1296777/42440095 про відмову в реєстрації ПН № 6 від 31.05.2019 року (залишене без змін за наслідками адміністративного оскарження), рішення від 18.10.2019 року № 1309474/42440095 про відмову в реєстрації ПН № 1 від 03.07.2019 року. В реєстрації вказаних ПН було відмовлено з підстав ненадання платником первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/ інвойсів, актів приймання- передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Щодо ПН від 12.07.2019 року № 2, надіслані позивачем повідомлення про надання пояснень та копії документів були не прийняті, запропоновано виправити документ та надіслати його знову.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОПРОМ ХХІ" рішення та дії Головного управління Державної податкової служби у Харківській області були оскаржені у судовому порядку. Так ТОВ "ЕНЕРГОПРОМ ХХІ" звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової служби України та Головного управління Державної податкової служби у Харківській області, в якому просило: визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління ДПС у Харківській області: № 1296777/42440095 від 02.10.2019 про відмову ТОВ "ЕНЕРГОПРОМ ХХІ" у реєстрації податкової накладної № 6 від 31.05.2019 у Єдиному реєстрі податкових накладних; № 1309474/42440095 від 18.10.2019 про відмову ТОВ "ЕНЕРГОПРОМ ХХІ" у реєстрації податкової накладної № 1 від 03.07.2019 у Єдиному реєстрі податкових накладних; зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні ТОВ "ЕНЕРГОПРОМ ХХІ" № 6 від 31.05.2019, № 1 від 03.07.2019, № 2 від 12.07.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх направлення для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17 березня 2020 року позов задоволено частково, скасовано рішення Комісії Головного управління ДПС в Харківській області від 02.10.2019 за № 1296777/42440095 про відмову в реєстрації податкової накладної № 6 від 31.05.2019 та від 18.10.2019 за № 1309474/42440095 про відмову в реєстрації податкової накладної № 1 від 03.07.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданих Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОПРОМ ХХІ". Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 6 від 31.05.2019 та № 1 від 03.07.2019, подані Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОПРОМ ХХІ" датою їх подання на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних. У задоволенні решти позову - відмовлено.

Не погодившись із прийнятим рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, ГУ ДПС у Харківській області оскаржило його в апеляційному порядку.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 13.10.2020 року, апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.03.2020 року по справі № 520/14360/19 залишити без змін.

При цьому у вищевказаному рішенні було встановлено, що після зупинення реєстрації податкової накладної від 12.07.2019 року № 2, ТОВ "ЕНЕРГОПРОМ ХХІ" було подано повідомлення про подання пояснень та копій документів та відповідні документи, з метою вчинення дій з її реєстрації в ЄРПН. Проте вказане повідомлення не було прийняте як таке, що заповнене з помилками, що не виключало право позивача на повторну подачу таких у виправленому вигляді. До суду сторонами не надано доказів того, що позивач повторно звернувся до податкового органу з відповідним виправленим повідомленням та результатів розгляду такого повідомлення у вигляді рішення про реєстрацію або про відмову в реєстрації податкової накладної від 12.07.2019 року № 2. Тобто, відносно вказаної податкової накладної відсутнє відповідне рішення суб`єкта владних повноважень, яке могло б бути предметом судового захисту. Відповідне повідомлення про зупинення реєстрації податкової накладної не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні приписів КАС України, оскільки у спірних правовідносинах правові наслідки для позивача пов`язані виключно з наявністю рішень про відмову в реєстрації податкових накладних. Відтак, позов у відповідній частині є передчасним та не підлягає задоволенню.

Станом на дату звернення АТ "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО" з позовом про порушення його майнових прав та стягнення збитків доказів реєстрації податкової накладної від 12.07.2019 року N 2 до матеріалів справи № 922/2467/23 не надано, що свідчить про те, що відповідачем не виконано обов`язок реєстрації вказаної ПН за наслідками здійснення з позивачем господарських операцій у 2019 році в рамках виконання Договору №2738-ДЭ-КрТЭС від 22.03.2019, що, в свою чергу, позбавило позивача права на зменшення суми податкових зобов`язань на суму 59298,60 грн.

Так, зупинення органами ДФС реєстрації податкової накладної та наступне подання пояснень і відповідних документів є частиною процедури реєстрації, яка надає можливість органами ДФС упевнитись в законності господарської операції, на підставі якої платник податків отримує право на податковий кредит. А оскільки, відповідач не подав копій документів та/або пояснень, що фактично призвело до зупинення реєстрації/відмови органами ДФС у реєстрації податкової накладної, що в свою чергу унеможливило отримання позивачем податкового кредиту відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України.

За приписами статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Статтею 224 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управлена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: збитків, протиправної поведінки, причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

При цьому, на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

Під час розгляду адміністративної справи № 520/14360/19 судом було встановлено, що ТОВ "ЕНЕРГОПРОМ ХХІ" не виконано вимог ст. 201 ПК України та Порядку про зупинення, зокрема було встановлено, що ТОВ "ЕНЕРГОПРОМ ХХІ" не виправлено помилки у повідомленні про подачу документів, що не виключало право позивача на повторну подачу таких у виправленому вигляді; та до адміністративного суду сторонами не надано доказів того, що позивач повторно звернувся до податкового органу з відповідним виправленим повідомленням та результатів розгляду такого повідомлення у вигляді рішення про реєстрацію або про відмову в реєстрації податкової накладної від 12.07.2019 року № 2.

Така бездіяльність ТОВ "ЕНЕРГОПРОМ ХХІ" позбавила позивача права на включення суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 59298,60 грн.

Зокрема, як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі №908/1568/18 обов`язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов`язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов`язком перед покупцем, хоча невиконання цього обов`язку може завдати покупцю збитків. Натомість належним способом захисту для позивача може бути звернення до контрагента з позовом про відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення контрагентом за договором обов`язку щодо складення та реєстрації податкових накладних.

Враховуючи вищевикладене, наявний прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача та, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи. Отже, наявні усі елементи складу господарського правопорушення.

Погоджуючись з доводами позивача щодо наявності причинно-наслідкового зв`язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача, суд виходить з наступного.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено наказом Міністерства фінансів України 12 грудня 2019 року за № 520, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 грудня 2019 року за № 1245/34216 (далі - Порядок № 520).

Порядок № 520 визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 4 Порядку № 520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

За пунктом 5 Порядку № 520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Згідно з пунктом 6 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Відповідно до пункту 9 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Пунктом 10 Порядку № 520 передбачено, що комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.

Згідно з пунктом 11 Порядку № 520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Отже, факт зупинення реєстрації податкової накладної № 2 від 12.07.2019 зумовлює право, а не обов`язок відповідача подати письмові пояснення та копії документів до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній. Ігнорування відповідачем своїм правом на подання таких пояснень протягом визначеного законодавством строку передбачає відповідні правові наслідки можливість відмови у реєстрації податкової накладної.

За наявними у справі доказами спірна податкова накладна № 2 від 12.07.2019 до цього часу не зареєстрована та має статус зупиненої.

Стосовно можливості завершити процедуру її реєстрації у межах законодавчо визначеного строку й сформувати позивачу податковий кредит у зменшення своїх податкових зобов`язань слід враховувати наступне.

Відповідно до пункту 14.1.181 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. За змістом підпункту "а" пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

За змістом абзаців першого, третього п`ятого пункту 198.6 статті 198 ПК України (в редакції на час спірних правовідносин) не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.

Отже, з огляду на викладене можливість формування податкового кредиту за спірною господарською операцією з відповідачем зберігається за позивачем протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної № 2 від 12.07.2019, а саме до 11.07.2022 включно, але виключно за умови її реєстрації в ЄРПН.

У зв`язку з набранням з 01.01.2022 чинності Законом України від 30.11.2021 № 1914-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень" (далі Закон № 1914-ІХ) змінилася редакція абзаців четвертого шостого пункту 198.6 статті 198 ПК України, згідно з якими термін, протягом якого покупець може включити до податкового кредиту суми ПДВ, не віднесені до податкового кредиту у звітному періоді, в якому виникло право на включення таких сум до податкового кредиту, зменшено з 1095 календарних днів до 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

При цьому Законом № 1914-ІХ пункт 198.6 статті 198 ПК України доповнено новим абзацом, згідно з яким у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу перебіг строків, зазначених у цьому пункті, переривається на період зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У той же час відповідно до пункту 80 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідні положення ПК України суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних та які до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень" протягом 1095 календарних днів з дати їх складення не були включені до податкового кредиту, включаються до податкового кредиту протягом 365 календарних днів з дати набрання чинності зазначеним Законом, але не пізніше 1095 календарних днів з дати складення таких податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.

У разі зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зазначених в абзаці першому цього пункту, в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу перебіг строку 365 календарних днів зупиняється на період зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Враховуючи вищенаведені приписи чинного законодавства, суд констатує, що після набрання Законом № 1914-ІХ законної сили не сформований позивачем станом на 01.01.2022 податковий кредит за спірною з відповідачем господарською операцією може бути включений до податкового кредиту у наступних податкових періодах протягом 365 календарних днів, що починає перебіг з 01.01.2022, але не пізніше 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної № 2 від 12.07.2019, а саме не пізніше 11.07.2022 та за умови обов`язкової її реєстрації відповідачем до цього часу в ЄРПН.

Висновки суду щодо порядку застосування Закону № 1914-ІХ в частині термінів можливої реєстрації податкової накладної протягом 1095 календарних днів з дати її складення та порядку формування податкового кредиту в межах цього строку відповідають як законодавчим приписам, так і сформованій на його підставі позиції Державної податкової служби України, викладеній у його листі від 10.01.2022 № 227/7/99-00-21-03-02-07 на адресу Головних управлінь ДПС в областях, м. Києві, Міжрегіональних управлінь ДПС по роботі з великими платниками податків, Інформаційно-довідкового департаменту ДПС.

При цьому зупинення для позивача перебігу 365 календарних днів для формування податкового кредиту у зв`язку із зупиненням реєстрації податкової накладної не змінює наслідків втрати позивачем можливості сформувати податковий кредит за податковою накладною № 2 від 12.07.2019, оскільки на відміну від зупинення для позивача строку для формування податкового кредиту строк для реєстрації відповідачем податкової накладної не зупиняється.

Викладене додатково підтверджується наступним.

Так, згідно з абзацом першим пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України в редакції Закону № 2260-IX від 12.05.2022 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" (далі Закон № 2260-IX), установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Зокрема, відповідно до підпункту 69.9 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 та 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, сплати податків та зборів платниками податків.

Отже, зважаючи на ту обставину, що податкова накладна № 2 від 12.07.2019 до гранично допустимого строку 11.07.2022 не зареєстрована відповідачем в ЄРПН, можливість сформувати податковий кредит у сумі 59298,60 грн ПДВ за наслідком господарської операції згідно з актом приймання будівельних робіт за липень 2019 на суму 355791,60 грн, в т.ч. 59298,60 грн ПДВ, позивачем втрачена.

У питанні щодо визначення збитків, у контексті нормативних приписів частин першої, другої статті 22 Цивільного кодексу України, частини першої статті 225 Господарського кодексу України, Велика Палата Верховного Суду у п. 6.14 постанови від 14.04.2020 у справі №925/1196/18 дійшла висновку, що збитки це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником.

Враховуючи викладене вище у своїй сукупності, оскільки, доводи якими позивач обґрунтовував позовні вимоги знайшли своє підтвердження, більш того, відповідачем спростовані не були, то за таких обставин, суд дійшов висновку про наявність всіх елементів складу господарського правопорушення та правомірність вимог позивача щодо відшкодування на його користь збитків у розмірі 59298,60 грн за рахунок відповідача.

Відтак, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору в сумі 2684,00 грн покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 2, 3, 20, 73-79, 86, 91, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов АТ "ДТЕК Дніпроенерго" - задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергопром ХХІ" (61052, м. Харків, вул. Ізмайловська, 11, офіс 1; ідент. код 42440095) на користь Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" (69006, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, 20; ідент. код 00130872) збитки в розмірі 59298,60 грн та судовий збір в розмірі 2684,00 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Інформацію щодо роботи суду та щодо розгляду конкретних судових справ можна отримати на сайті суду, а також за допомогою Телеграм-бота Господарського суду Харківської області https://t.me/GospSud_kh_bot.

Повне рішення складено "21" вересня 2023 р.

СуддяМ.І. Шатерніков