ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.09.2023 Справа № 922/3009/23
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Байбака О.І.
при секретарі судового засідання Пугачові Д.І.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (адреса: 04053, м. Київ, пров. Несторівський, буд. 3-5; код ЄДРПОУ 00135390) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВО "Укрспецкомплект" (адреса: 61037, м. Харків, пр.-т Героїв Харкова, буд. 199-Б; код ЄДРПОУ 37366256) про стягнення 20376,00 грн та розірвання договору за участю представників сторін:
ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВО "Укрспецкомплект" (далі - відповідач) 20376,00 грн та розірвати договір купівлі-продажу № 09/03/1873-МТР від 11.11.2021.
Позов обґрунтовано з посиланням на тривале невиконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору купівлі-продажу № 09/03/1873-МТР від 11.11.2021 щодо своєчасної поставки товару в обумовлених між сторонами обсягах.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.07.2023 відкрито провадження у справі № 922/3009/23; справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 14.08.2023.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 14.08.2023 підготовче засідання відкладено на 06.09.2023.
В процесі розгляду справи на стадії підготовчого провадження відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву в порядку та строк, встановлені ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.07.2023.
Ухвалою Господарського суду Харківської області 06.09.2023 закрито підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 20.09.2023.
На судове засідання 20.09.2023 сторони своїх представників не направили.
Позивач надав суду клопотання (вх. № 22496 від 23.08.2023), в якому просить суд проводити розгляд справи за відсутності свого представника, за наявними в матеріалах справи документами.
Згідно з вимогами ст. 120 ГПК України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Таким чином, в разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
Відповідно до ч. 5-6 ст. 242 ГПК України, учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.
Днем вручення судового рішення є зокрема день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Згідно з п. 99-2 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою КМУ № 270 від 05.03.2009 Рекомендовані поштові відправлення з позначкою Судова повістка, адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку робить позначку адресат відсутній за вказаною адресою, яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.
Судом вжито всіх передбачених законом заходів з метою повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи. Зокрема, судом направлено на адресу його державної реєстрації, яка зазначена в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань, копії ухвал від 11.07.2023, від 14.08.2023 та від 06.09.2023, проте вони повернулись на адресу суду з відміткою пошти адресат відсутній за вказаною адресою (а. с. 24-27, 35-38, 46-49).
Відомостей про наявність у відповідача іншої адреси матеріали справи не містять.
З урахуванням викладеного, судом виконано процесуальний обов`язок щодо повідомлення відповідача, про дату, час та місце розгляду справи, а останній в розумінні вимог ст. 120, ч. 5-6 ст. 242 ГПК України вважається таким, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.
Оскільки неявка на судове засідання представників сторін не перешкоджає розгляду справи по суті, суд вважає за необхідне розглядати справу за відсутності останніх, за наявними в матеріалах справи документами, як це передбачено ст. 202 ГПК України.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, суд встановив:
Як свідчать матеріали справи, 11.11.2021 між позивачем, як покупцем, та відповідачем, як продавцем, укладено договір купівлі-продажу № 09/03/1873-МТР (далі за текстом договір; а. с. 7-11), за змістом якого у порядку та на умовах, визначених цим договором, продавець зобов`язується передати продукцію у власність покупця, а покупець прийняти товар та сплатити за нього відповідну грошову суму (п. 1.1 договору).
На підставі п. п. 5.1, 5.3 договору продавець зобов`язується передати покупцю товар у строки та на умовах, визначених цим договором та відповідними додатками до цього договору.
Датою постачання товару вважається дата передачі його покупцю у місці призначення без зауважень по кількості, комплектності та якості, якщо інше не встановлено додатками до договору та/або додатковими угодами.
Факт передачі товару підтверджується підписаною сторонами без зауважень видатковою накладною та/або відповідним актом приймання-передачі.
Право власності на товар переходить від продавця до покупця з дати підписання покупцем без зауважень видаткової накладної та/або акта прийому-передачі товару.
Згідно з п. 6.9 договору за порушення строку постачання товару, його приналежностей та/або документів, що його стосуються, у тому числі викликане виявленням нестачі товару або постачанням товару, який не відповідає якості та комплектності, що обумовило необхідність заміни або додаткового постачання товару у порядку, визначеному п. 5.12, 5.13 договору, продавець сплачує покупцю штраф у розмірі 2%, а в разі прострочення термінів поставки на 30 і більше календарних днів у розмірі 10% від вартості товару не поставленого вчасно.
Відповідно до п. 11.1 договору сторони домовились, що цей договір набуває чинності з дати його підписання сторонами і діє протягом 1 року, але у будь-якому разі до повного виконання взаємних зобов`язань сторонами.
Додатком № 1 до договору (а. с. 12) сторони узгодили, найменування товару який підлягає поставці за договором, його ціну та строк поставки.
Зокрема, даним додатком передбачено, що до поставки підлягає наступний товар ЕМS122 датчик навантаження і положення, 30К в кількості 5 шт. на загальну суму 203760 грн.; строк поставки товару не більше 110 календарних днів з моменту підписання договору; 100% оплата по факту поставки всієї продукції протягом 30 календарних днів.
Однак, свої зобов`язання за договором щодо поставки товару відповідачем не виконані.
З метою досудового врегулювання спору позивач надіслав на адресу відповідача лист № 01/01/09/03/12-02/48 від 03.02.2023 (а. с. 13-15), в якому просив повідомити строк поставки товару та повідомив про право щодо застосування до підприємства відповідача штрафних санкцій на підставі умов договору.
Однак, відповіді на зазначений лист відповідач не надав, умови договору купівлі-продажу № 09/03/1873-МТР щодо поставки товару позивачу також не виконав.
При зверненні до суду з позовом у даній справі позивач просить суд розірвати укладений між сторонами договір купівлі-продажу № 09/03/1873-МТР від 11.11.2021, посилаючись на порушення відповідачем його істотних умов, в т. ч. щодо не поставки обумовленого у додатку № 1 до договору товару. Також позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 20376,00 грн штрафу, нарахованого на підставі п. 6.9. договору.
Надаючи правову кваліфікацію відносинам, що стали предметом спору, суд виходить з наступного:
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з вимогами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Щодо вимог про розірвання договорів суд зазначає наступне.
Згідно зі ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема з правочинів та інших договорів.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
За змістом ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.
На підставі ст. 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положеньстатті 530цього Кодексу.
Статтею 665 ЦК України також передбачено, що у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу. Якщо продавець відмовився передати річ, визначену індивідуальними ознаками, покупець має право пред`явити продавцеві вимоги відповідно до статті 620 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Істотним є таке порушення, що тягне за собою для іншої сторони неможливість досягнення мети договору, тобто, вирішуючи питання про оцінку істотності порушення стороною договору, слід встановити: наявність істотного порушення договору та шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може полягати в реальних збитках і (або) упущеній вигоді; її розмірі, а також чи є істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що вона змогла отримати.
У даному випадку, матеріалами справи підтверджується істотне порушення відповідачем умов договору купівлі-продажу № 09/03/1873-МТР від 11.11.2021, а саме: не поставка EMS122-датчика навантаження і положення 30К.
Зокрема, згідно з умовами договору відповідач мав поставити обумовлений товар не пізніше 01.03.2022, проте, поставки товару ні до вказаної дати, ні взагалі так і не здійснив.
Внаслідок зазначених обставин позивач значною мірою позбавлений того, на що він розраховував при укладенні договору, а саме: отримання товару - EMS122-датчик навантаження і положення 30К в кількості 5 шт до 01.03.2022.
За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення заявленого позивачем позову в відповідній частині та розірвання договору купівлі-продажу № 09/03/1873-МТР від 11.11.2021 з зазначених вище підстав та мотивів.
Щодо вимог про стягнення штрафу, суд зазначає наступне.
Стаття 216 ГК України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.
Згідно з п. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.
Як зазначалось, на підставі п. 6.9 договору за порушення строку постачання товару, його приналежностей та/або документів, що його стосуються, у тому числі викликане виявленням нестачі товару або постачанням товару, який не відповідає якості та комплектності, що обумовило необхідність заміни або додаткового постачання товару у порядку, визначеному п. 5.12, 5.13 договору, продавець сплачує покупцю штраф у розмірі 2%, а в разі прострочення термінів поставки на 30 і більше календарних днів у розмірі 10% від вартості товару не поставленого вчасно.
У даному випадку, матеріалами справи підтверджується порушення відповідачем умов договору купівлі-продажу № 09/03/1873-МТР від 11.11.2021, а саме: не поставка товару позивачу.
Таким чином, відповідач прострочив виконання зобов`язання з поставки товару більше, ніж на 365 календарних днів. За таких обставин, нарахування позивачем відповідачу штрафу за прострочення поставки товару в розмірі 20376 грн. (що становить 10% від загальної вартості товару) є таким, що відповідає умовам договору.
За таких обставин, позов в частині стягнення з відповідача на користь позивача 20376,00 грн штрафу також підлягає задоволенню.
Крім того, з урахуванням вимог ст. ст. 123, 126, 129 ГПК України, за наслідками розгляду справи з відповідача на користь позивача також підлягають стягненню 5368,00 грн судового збору.
Керуючись ст. ст. 73-74, 76-80, 123, 126, 129, 130, 232-233, 237-238, 240-241, 247 ГПК України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Розірвати договір купівлі-продажу № 09/03/1873-МТР від 11.11.2021, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВО "Укрспецкомплект" (адреса: 61037, м. Харків, пр.-т Героїв Харкова, буд. 199-Б; код ЄДРПОУ 37366256) та Публічним акціонерним товариством "Укрнафта" (адреса: 04053, м. Київ, пров. Несторівський, буд. 3-5; код ЄДРПОУ 00135390).
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВО "Укрспецкомплект" (адреса: 61037, м. Харків, пр.-т Героїв Харкова, буд. 199-Б; код ЄДРПОУ 37366256) на користь Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (адреса: 04053, м. Київ, пров. Несторівський, буд. 3-5; код ЄДРПОУ 00135390) 20376,00 грн штрафу та 5368,00 грн судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано в строки та в порядку визначеному ст. 256, 257 ГПК України з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.
Повне рішення складено "25" вересня 2023 р.
СуддяО.І. Байбак
Суд | Господарський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 20.09.2023 |
Оприлюднено | 27.09.2023 |
Номер документу | 113690092 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Харківської області
Байбак О.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні