Постанова

від 12.11.2007 по справі 3/422-07

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

3/422-07

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" листопада 2007 р.                                                           Справа № 3/422-07  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Могилєвкін Ю.О., судді Пушай В.І. , Плужник О.В.

при секретарі Гудковій І.В.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача -  Цимбал В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. № 3051С/3-7) на рішення господарського суду Сумської області від 13.09.07 р. по справі № 3/422-07

за позовом Дочірнього підприємства ТОВ "Горобина" "Агрофірма "Діамант" с. Сула

до ВАТ "Сумисортнасіннєовоч" м. Суми

про стягнення 9277,04 грн.

встановила:

В серпні 2007 р. позивач –Дочірнє підприємство Товариства з обмеженою відповідальністю „Горобина” „Агрофірма „Діамант”, с. Сула, Сумської області звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача –Відкритого акціонерного товариства „Сумисортнасіннєовоч”, м. Суми 9277,04 грн.  основного боргу та судових витрат.

Рішенням господарського суду Сумської області від 13.09.07 р. (суддя Левченко П.І.) по справі № 3/422-07 в задоволенні позовних вимог відмовлено. Рішення мотивоване з тих підстав, що позивач не довів суду, що недоліки переданого відповідачем товару виникли до передання його позивачеві або з причин, які існували до цього моменту; що позивач не довів, що результати аналізу насіння № 1187 від 27.06.2006 р. стосуються саме насіння, отриманого позивачем від відповідача за накладною № 510 від 13.03.07 р.; що позивач не дотримався строків та порядку перевіряння якості насіння, встановлених ДСТУ 4138-2002 та ін.

Позивач з рішенням господарського суду не погоджується, вважає його незаконним та необґрунтованим, подав апеляційну скаргу в якій просить рішення скасувати та прийняти нове, яким задовольнити його позовні вимоги. В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що господарський суд при винесенні рішення не було враховано вимоги ст. 676 ЦК України, відповідно до яких гарантійний строк починається з моменту передання товару покупцеві, тобто на думку позивача, з урахуванням вимог ДСТУ 2240-93 гарантійний строк поставленого відповідачем насіння діяв до 13.07.07 р.; що підтвердженням неналежної якості поставленого відповідачем насіння є факт відсутності сходів еспарцету; що відповідач не надав доказів якісності поставленого позивачу насіння в момент його передачі; що господарським судом при розгляді справи було порушено норми процесуального права, а саме необґрунтовано відмовлено в задоволенні заявленого позивачем клопотання про залучення до участі у справі в якості 3-ої особи Сумської районної державної насіннєвої інспекції та ін.

В запереченнях на апеляційну скаргу відповідач просить суд рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що позивачем при відбиранні зразків поставленого насіння були порушені вимоги п. 4.8.4 ДСТУ 4138-2002; що позивач в обґрунтування своїх вимог не довів, що результати аналізу насіння № 1187 від 27.06.2006 р. стосуються саме насіння, отриманого позивачем від відповідача за накладною № 510 від 13.03.07 р.; що позивач після виявлення відсутності сходів не викликав компетентну комісію, яка б засвідчила вказаний факт, та встановила б причини які негативно вплинули на сходи рослин; що документами, які засвідчують належну якість поставленого відповідачем насіння є залучене до матеріалів справи свідоцтво на насіння № 510 від 13.03.07 р., яке складене на підставі виданого відповідачем „Посвідчення про конденсійність насіння” № 142-142а від 23.01.07 р., і в якому є вказівка про те, що воно є дійсним в період з 23.01.07 р. по 23.05.07 р. та ін.

Позивач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги, та надав до суду клопотання з проханням розглядати дану справу без участі його представника.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, судова колегія встановила наступне:

Як свідчать матеріали справи, відповідно до накладної № 510 від 13.03.2007 р. позивач отримав від відповідача насіння люцерни та еспарцету (зокрема насіння еспарцету сорту піщаний, врожаю 2005 р. у кількості 4000 кг. в 133-х джгутових мішках) на загальну суму 14038,37 грн., за яке останній з відповідачем повністю розрахувався, сплативши йому платіжним дорученням № 71 від 06.03.2007р. суму 14038,37 грн.

Згідно з показниками якості насіння № 510 від 13.03.07р. (а.с.11) строк сертифіката якості № 142 від 23.01.07 р. на це насіння спливає 23.05.2007 р. Саме таку гарантію якості отримав позивач від відповідача.

Як стверджує позивач, він актом № 2 від 21.06.2007 р. надав Сумській районній державній насіннєвій інспекції партію № 1 насіння еспарцету Піщаний врожаю 2005 року масою 20 центнерів (2000 кг.) в п'ятистах мішках.

27.06.2007 р. Сумська районна державна насіннєва інспекція надала позивачеві результати аналізу насіння № 1187 (а.с. 9) на партію № 1 насіння еспарцету сорту Піщаний, одержаного від ТОВ „Діамант", 2005 року врожаю, масою 20 центнерів (тобто 2000 кг.), поданого на аналіз за актом № 2 від 21.06.2007 р., число місць (мішків) 500. Вказаними результатами аналізу встановлено, що якість насіння по схожості не відповідає вимогам ДСТУ 2240, в зв'язку з чим зроблено висновок, що насіння підлягає заміні.

03.07.2007 р. позивач звернувся до відповідача з листом, в якому вимагав повернення раніше сплачених йому грошових коштів в сумі 9277,04 грн. за насіння еспарцету сорту Піщаний посилаючись на те, що передане відповідачем насіння неналежної якості, однак відповідачем вказані вимоги виконані не були.

З матеріалів справи вбачається, що господарський суд приймаючи оскаржуване рішення крім іншого виходив з того, що позивач не довів суду, що недоліки переданого відповідачем товару виникли до передання його позивачеві або з причин, які існували до цього моменту; що позивач не довів, що результати аналізу насіння № 1187 від 27.06.2006 р. стосуються саме насіння, отриманого позивачем від відповідача за накладною № 510 від 13.03.07 р.; що позивач не дотримався строків та порядку перевіряння якості насіння, встановлених ДСТУ 4138-2002.

Викладені вище висновки господарського суду, на думку колегії суддів,  повністю відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, їм  надана правильна та належна правова оцінка, в зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування прийнятого по справі рішення з наступних підстав:

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі статтею 43 цього ж кодексу  господарський суд  оцінює  докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді  в  судовому  процесі  всіх обставин справи  в їх сукупності, керуючись законом.

Господарський суд при винесенні оскаржуваного рішення правомірно та обґрунтовано вважав, що результати аналізу насіння № 1187 від 27.06.2007 р. не можуть прийматися в якості належного доказу неякісності поставленого відповідачем насіння за накладною № 510 від 13.03.07 р., оскільки вказані результати аналізу не містять ніяких даних стосовно того, що насіння еспарцету сорту Піщаний у кількості 2000 кг. у 500 мішках має якесь відношення до відповідача, та не містить ніяких даних про умови його зберігання у позивача до проведення аналізу та про походження цього насіння.

До того ж, позивач в обґрунтування своїх вимог та всупереч ст. 33 ГПК України не надав жодного доказу того, що насіння яке він передав Сумській районній державній насіннєвій інспекції отримане ним саме від відповідача за накладною № 510 від 13.03.07 р.

Разом з тим, Згідно з вимогами п. 4.8.4 ДСТУ 4138-2002, у разі перевіряння якості закупленого насіння проби (основну і дублікатну) відбирають не пізніше як за 10 днів з часу завезення до господарства (організації). Відбирає проби штатний інспектор у присутності обох зацікавлених сторін. Допускають відсутність представника іншої зацікавленої сторони за його офіційною згодою.

Тобто в даному випадку при відборі проб позивачем вказані вимоги ДСТУ  не виконано, він також не викликав представника відповідача для відбору проб для перевірки якості насіння.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 675, ч. 3 ст. 680 ЦК України, договором або законом може бути встановлений строк, протягом якого продавець гарантує якість товару (гарантійний строк). Якщо на товар встановлено гарантійний строк, покупець має право пред'явити вимогу у зв'язку з недоліками товару, які були виявлені протягом цього строку

Як свідчать матеріали справи, позивач при одержанні від відповідача насіння отримав від останнього гарантію якості  на насіння еспарцету Піщаного до 23.05.2007 р. (а.с.11). Тобто надання відповідачем чітко встановленого гарантійного строку на насіння не суперечить вимогам ч. 2 ст. 675 ЦК України.

Разом з тим, позивач звернувшись в червні 2006 р. до Сумської районної державної насіннєвої інспекції з метою одержання відповідного висновку, крім іншого пропустив наданий відповідачем гарантійний строк якості насіння, в межах якого він мав право в подальшому звернутися до відповідача з вимогою про повернення грошових коштів.

При цьому безпідставними є посилання позивача на те, що з урахуванням вимог ст. 676 ЦК України та п. 6.2.3 ДСТУ 2240-93, та дати передачі відповідачем товару гарантійний строк переданого відповідачем насіння спливає 13.07.07 р., оскільки в даному випадку 4-х місячну гарантію якості насіння відповідно до зазначеного пункту ДСТУ 2240-93 видає державна насіннєва інспекція, а не відповідач по даній справі. Тим більше, як свідчать матеріали справи, гарантію якості на насіння відповідач надав позивачу на підставі виданого Сумською державною насіннєвою інспекцією Посвідчення про конденсійність насіння № 142-142а.

Згідно зі ст. 679 ЦК України, продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту.

З урахуванням викладеного, а також того, що позивач в обґрунтування своїх вимог не надав доказів того, що недоліки товару виникли до передання його позивачеві або з причин, які існували до цього моменту, а так само не довів, що результати аналізу насіння № 1187 від 27.06.2006 р. стосуються саме насіння, отриманого позивачем від відповідача за накладною № 510 від 13.03.07 р., та не дотримався строків та порядку перевіряння якості насіння, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позовних вимог.

Як свідчать матеріали справи відповідач просить скасувати рішення господарського суду по мотивах того, що господарський суд приймаючи рішення порушив норми процесуального права, а саме, необґрунтовано залишив без задоволення його клопотання про залучення до участі в справі в якості 3-ої особи Сумської районної державної насіннєвої інспекції.

Проте, відповідно до ч. 1 ст. 27 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін

Враховуючи викладене, а також те, що рішення господарського суду по даній справі не може вплинути на права або обов'язки Сумської районної державної насіннєвої інспекції, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції щодо залишення без задоволення заявленого позивачем клопотання.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 104 ГПК України порушення або неправильне застосування норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни судового рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення. Однак,  відповідачем, всупереч вимогам ст. 33 ГПК України не надано жодного доказу того, що господарський суд при винесенні рішення порушив норми процесуального права, які б могли в будь-якому випадку бути підставою для скасування даного рішення, в зв'язку з чим, вимоги про скасування по мотивах порушення господарським судом норм процесуального права задоволенню не підлягають.

Таким чином, висновки, викладені в рішенні господарського суду відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, а мотиви заявника скарги, з яких вони оспорюються не можуть бути підставою для його скасування.

Керуючись ст. 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, судова колегія -

постановила:

Рішення господарського суду Сумської області від 13.09.07 р. по справі № 3/422-07 залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

Повний текст постанови підписано 12.11.07 р.

         Головуючий суддя                                                                    Могилєвкін Ю.О.  

                                 Судді                                                                    Пушай В.І.  

                                                                                                               Плужник О.В.