Постанова

від 14.11.2007 по справі 29/467-07

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

29/467-07

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" листопада 2007 р.                                                           Справа № 29/467-07  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Афанасьєв В.В., судді Бухан А.І. , Шевель О.В.

при секретарі Парасочці Н.В.

за участю представників сторін:

позивача –Бобровнікової В.О. –дов.,

відповідача – Платіциної О.Г. – дов.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вхідний № 3057Х/3-9) на рішення господарського суду Харківської області від 17 вересня 2007 року по справі № 29/467-07

за позовом Дочірнього підприємства «Потенціал-Система», м. Харків

до  Приватного підприємства «Лимар –М», м. Чугуїв, Харківської області

про  стягнення 203196,79 грн.

встановила:

Позивач, Дочірнє підприємство «Потенціал-Система», звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з відповідача 200040 грн. сплачених коштів (передоплати), 3165,79 грн. пені, 2031,97 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішенням господарського суду Харківської області від 17 вересня 2007 року по справі № 29/467-07 (суддя Тихий П.В.) відмовлено у задоволенні заяви позивача про відкладення розгляду справи. В позові відмовлено частково (в частині стягнення 3165,79 грн. пені). З Приватного підприємства «Лимар – М» на користь Дочірнього підприємства «Потенціал-Система» стягнуто 200040 грн. попередньої оплати, 2000,40 грн. держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

        Відповідач з даним рішенням не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 17 вересня 2007 року по справі № 29/467-07 повністю та стягнути з Дочірнього підприємства «Потенціал-Система» на користь відповідача суму державного мита у розмірі 1015,99 грн., сплачену за подання апеляційної скарги. У апеляційній скарзі відповідач посилається на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, неповне з‘ясування обставин, що мають значення для справи. Свої вимоги відповідач обгрунтовує тим, що позивач не мав права на звернення до суду, оскільки у відповідності до умов укладеного між сторонами договору спірні питання необхідно врегулювати шляхом переговорів. Крім того, відповідач посилається на те, що рішення прийнято у відсутності представника відповідача, що є порушенням його права на захист.

Позивач, Дочірнє підприємство «Потенціал-Система», заперечує проти апеляційної скарги відповідача, вважає рішення господарського суду Харківської області по даній справі законним та обгрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу відповідача - без задоволення. Позивач вважає, що судом повно та всебічно досліджені всі обставини справи, та всі необхідні докази. У відзиві на апеляційну скаргу позивач вказує, що строк виконання відповідачем зобов'язань настав, однак, відповідач зобов'язання по договору не виконав. Щодо посилання відповідача на те, що позивач не мав права звертатися до суду, позивач вважає таке посилання необгрунтованим, оскільки таке право позивачу надано чинним законодавством. Як зазначає позивач,  хвороба директора підприємства не може бути поважною причиною для відкладення розгляду справи, оскільки спір виник між юридичними особами.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи сторін, заслухавши у судовому засіданні пояснення уповноважених представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне:

задовольняючи позовні вимоги позивача в частині стягнення передоплати місцевий господарський суд посилався на підтвердженість позовних вимог матеріалами справи та відповідність їх нормам чинного законодавства.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені, місцевий господарський суд посилався на те, що сторони не дійшли згоди щодо встановлення такого способу забезпечення виконання зобов‘язань.

Як встановлено із матеріалів справи, 14 травня 2007 року між позивачем та відповідачем укладено договір поставки № 1/8, відповідно до  умов якого відповідач зобов'язався продати, а позивач прийняти та оплатити пиломатеріали (товар) вказані у специфікації, яка є невід'ємною частиною договору.

У відповідності до п. 3.1.1 договору, поставка здійснюється  з моменту першої передоплати, відповідно до п. 5.1.1, не пізніше ніж на протязі 75 календарних днів.

На виконання умов договору (п. 5.1.1) та на підставі рахунку – фактури № 120 від 14 травня 2007 року перерахував на розрахунковий рахунок відповідача попередню оплату в розмірі 200040 грн., що підтверджено залученою до матеріалів справи банківською випискою від 15 травня 2007 року.

Однак, у передбачені умовами договору строки відповідачем поставка товару не здійснена. Як пояснив у судовому засіданні представник відповідача, прострочення поставки товару було викликано неналежним виконанням договірних зобов‘язань контрагентом відповідача, у якого останній мав намір придбати відповідний товар. Разом з тим, доказів вказаного відповідачем не надано.     

    Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов‘язання  має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.  Ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов‘язанні встановлений термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов‘язання

       Матеріали справи свідчать, що 01 серпня 2007 року та 20 серпня 2007 року (тобто, після закінчення передбачених договором строків поставки) позивачем на адресу відповідача направлені листи, в яких позивач просить здійснити відвантаження сплаченого товару у відповідності до умов договору № 1/8 від 14 травня 2007 року.  Відповіді на дані листи відповідач не надав, поставку товару не здійснив.     

     Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

      Враховуючи вищезазначені положення чинного законодавствата надані позивачем докази, колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом зроблені вірні висновки про те, що відповідачем не були виконані умови укладеного з позивачем договору,  а тому позивач правомірно звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача  сплаченої передоплати в сумі 200040 грн. та позовні вимоги у цій частині обгрунтовано задоволені місцевим господарським судом.

     Що стосується посилання відповідача на п. 8.6 договору, який передбачає вирішення спорів в приорітетному порядку шляхом переговорів, та п. 8.7 договору, яким сторонами визначено, що спір передається на розгляд до господарського суду у разі недосягнення згоди з предмету спору, колегія суддів зазначає, що:

     по-перше, матеріали справи свідчать, що сторони дійсно не дійшли згоди з предмету спору, оскільки товар до цього часу не поставлений та відповідач жодним чином не реагував на звернення позивача;

     по-друге, як Конституцією України (ст. 55), так і нормами ГПК України (ст. ст. 1,2) передбачено право сторони на звернення до суду за захистом своїх порушених чи оспорюваних прав. Ст. 64 Конституції України закріплено положення щодо того, що конституційні права не можуть бути обмежені.

     Таким чином, обмеження у договорі права на зверненння до суду колегія суддів вважає таким, що суперечить Конституції України.

     Що стосується посилання відповідача на те, що суд позбавив його права захисту, колегія суддів зазначає, що у відповідності зі ст. 77 ГПК України, відкладення розгляду справи є правом, а не обов‘язком суду. Ст. 75 ГПК України передбачено право суду розглянути справу за наявними у ній матеріалами, якщо витребувані докази не подано.

     Матеріали справи свідчать, що відповідач своєчасно був повідомлений про час та місце засідання суду першої інстанції та витребувані докази повинен був надати за три дні до судового засідання.

     Колегія суддів вважає, що, як вірно встановлено місцевим господарським судом, хвороба керівника не є поважною причиною для задоволення клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки чинним законодавством не обмежено коло осіб, які мають право на представлення інтересів сторін у суді. Одночасно колегія суддів зазначає, що у суді апеляційної інстанції в судовому засіданні був присутній представник відповідача за довіреністю від 01 березня 2007 року № 9. Тобто, станом на дату розгляду справи у суді першої інстанції відповідач мав належного представника.

      Що стосується позовних вимог у частині стягнення пені у розмірі 3165,79 грн., колегія суддів зазначає, що позивачем у цій частині рішення оскаржено не було.

     Крім того, як вбачається із умов договору, визначення пені у розмірі 18 % річних суперечить положенням чинного законодавства, які регулюють відповідні питання. Таким чином, колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом обгрунтовано відмовлено позивачеві у задоволення вимоги щодо стягнення пені у сумі 3165,79 грн.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача у зв'язку з її юридичною та фактичною необґрунтованістю і відсутністю фактів, які б підтверджували наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення. Твердження відповідача, викладені ним в апеляційній скарзі, зроблені при довільному трактуванні норм діючого законодавства і дійсних обставин справи,  на їх підтвердження не надано відповідно до ст. 33, 36 ГПК України  доказів з посиланням на конкретні норми матеріального та процесуального права які б могли бути підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.

На цій підставі колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Харківської  області  від  17 вересня 2007 року у справі  № 29/467-07 прийнято без порушень норм матеріального  та процесуального права, які б могли бути підставами для його скасування, воно обґрунтоване, прийняте при всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи, яким суд надав відповідну правову оцінку.

       З огляду на зазначене та керуючись ст. ст.  99, 101, 102, п.1 ст. 103, ст. 105 ГПК України,

постановила:

Рішення господарського суду Харківської області від 17 вересня 2007 року у справі  № 29/467-07  залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача

залишити без задоволення.

         Головуючий суддя                                                                    Афанасьєв В.В.  

                                 Судді                                                                    Бухан А.І.  

                                                                                                               Шевель О.В.