Постанова

від 20.09.2023 по справі 479/252/23

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

20.09.23

22-ц/812/830/23

Єдиний унікальний номер судової справи: 479/252/23

Номер провадження: 22-ц/812/830/23 Суддя-доповідач апеляційного суду: Крамаренко Т.В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 вересня 2023 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Миколаївського апеляційного суду в складі:

головуючого - Крамаренко Т.В.,

суддів - Темнікової В.І., Тищук Н.О.,

із секретарем судового засідання - Богуславською О.М.,

без участі сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_1 ,

подану в її інтересах адвокатом Сотською Світланою Олексіївною

на рішення Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 01 червня 2023року, ухваленого під головуванням судді - Репушевської О.В. в приміщенні того ж суду по справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Корнацьких» (надалі - ТОВ «Агрофірма Корнацьких») про розірвання договору оренди землі та повернення земельних ділянок,

в с т а н о в и л а:

В березні 2023 року адвокат Сотська С.О. діючи в інтересах ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ТОВ «Агрофірма Корнацьких», в якому просила достроково розірвати договір оренди землі, укладений між ОСОБА_2 та ТОВ «Агрофірма Корнацьких» від 21 грудня 2009 року, зареєстрований 26 лютого 2015 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, індексі номери: 19628090 та 19641563 та зобов`язати ТОВ «Агрофірма Корнацьких» повернути ОСОБА_1 земельні ділянки за кадастровими номерами: 4823981000:02:000:0956 площею 3,1523 га, 4823981000:02:000:1126 площею 0,06 га, які розташовані в межах Великомечетнянської сільської ради Кривоозерського району Миколаївської області, в належному агротехнічному стані відповідно до акту приймання - передачі.

В обґрунтування позову зазначала, що ОСОБА_1 на праві власності належать земельні ділянки з кадастровими номерами: 4823981000:02:000:0956 площею 3,1523 га, 4823981000:02:000:1126 площею 0,06 га, які розташовані в межах Великомечетнянської сільської ради Кривоозерського району Миколаївської області. Дані земельні ділянки вона успадкувала після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом.

За життя ОСОБА_2 уклала договір оренди землі з ТОВ «Агрофірма Корнацьких» 21 вересня 2009 року строком на 50 років, зареєстрований 26 лютого 2015 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, індексні номери 19628090 та 19641563. На підставі ст. 1218 ЦК України, вважає що має право на орендну плату за вказаним договором оренди землі, а тому 13 червня 2022 року ОСОБА_1 листом письмово повідомила відповідача, про те що вона успадкувала земельні ділянки після смерті ОСОБА_2 у зв`язку з чим просила нарахувати та виплатити їй орендну плату за користування земельною ділянкою за 2019- 2021 роки. У відповіді від 20 червня 2022 року на вказаний лист відповідач запропонував надати банківські реквізити для виплати орендної плати, які згідно листа від 22 червня 2022 року ОСОБА_1 надала. Однак на момент звернення до суду з цим позовом, відповідачем орендна плата не сплачена.

Посилаючись на вказані обставини, представ позивачки просила про задоволення позову.

У відзиві на позов, відповідач просив у задоволенні позовних вимог відмовити, оскільки вважає, що відсутня системність несплати орендної плати згідно договору оренди землі, а тому право позивачки не порушено, що свідчить про відсутність підстав захисту цього права судом.

Рішенням Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 01 червня 2023 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ «Агрофірма Корнацьких» про розірвання договору оренди землі та повернення земельних ділянок відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що станом на день подачі позову (03 березня 2023 року) та з урахуванням дати, з якої позивачка набула права вимоги за договором оренди (01 червня 2022 року), відповідачем було допущено одиничне, а не систематичне порушення умов договору оренди щодо своєчасної виплати орендної плати. А тому враховуючи відсутність доказів, які б підтверджували факт систематичного порушення щодо строків сплати орендної плати згідно спірного договору оренди, суд дійшов висновку про відсутність підстав для розірвання договору оренди землі від 21 грудня 2009 року, укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ «Агрофірма Корнацьких» та повернення земельних ділянок ОСОБА_1 .

Не погодившись із рішенням суду, адвокат Сотська С.О. діючи в інтересах ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на те, що рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам закону, ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права, крім того, судом дано невірну оцінку доказам, наявним в матеріалах справи, просила рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення позову в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що позивачка 22 червня 2022 року звернулася до відповідача з листом в якому повідомила про зміну власника земельних ділянок, вказала ІПН, адресу місця проживання, кадастрові номери земельних ділянок, номер банківського (карткового та банківського рахунку) для виплати орендної плати та надала копію витягів із державного реєстру речових прав на нерухоме майно, однак відповідачем орендна плата за 2020-2022 роки не сплачена.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

У судове засідання сторони не з`явилися, про місце й час розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.3ст. 3 ЦПК Українипровадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1ст. 4 ЦПК України).

Згідно зіст. 5 ЦПК Українисуд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. А у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Зі змістустатті 367 ЦПК Українивбачається, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до положеньст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із вимогами ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Таким вимогам закону оскаржуване рішення не в повній мірі відповідає.

З матеріалів справи вбачається і таке встановлено судом, ОСОБА_1 успадкувала після смерті своєї матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , земельну ділянку площею 3,1523 га, кадастровий номер: 4823981000:02:000:0956 та земельну ділянку площею 0,0600 га, кадастровий номер: 4823981000:02:000:1126, які розташовані на території Великомечетнянської сільської ради Первомайського(Кривоозерського) району Миколаївської області, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується свідоцтвами про право на спадщину за законом, посвідчених державним нотаріусом Першої первомайської державної нотаріальної контори Миколаївської області 01 червня 2022 року, реєстровий №1-120 та №1-121 (а.с.6, 8).

Право власності ОСОБА_1 на вказані земельні ділянки зареєстровано 01 червня 2022 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, що підтверджено даними відомостейз Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, номер запису про право власності: 46958173 та номер запису про право власності: 46958107 (а.с.7, 9).

21 грудня 2009 року між ОСОБА_2 , від імені якої на підставі довіреності діяв ОСОБА_3 та ТОВ «Агрофірма Корнацьких» укладено договір оренди землі б/н, загальною площею 3,21 га, з неї: - 3,15 га, кадастровий номер: 4823981000:02:000:0956; 0,06 га, 4823981000:02:000:1126, розташовані на території Великомечетнянської сільської ради Первомайського(Кривоозерського) району Миколаївської області, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на строк 50 років (а.с.13-15).

Договір зареєстрований у Кривоозерському реєстраційному відділі МРФ ДП «Центр ДЗК», про що містяться відомості в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про інше речове право: 8870514 та номер запису про інше речове право: 8865281 (а.с.10, 11).

Пунктом 9 Договору, визначено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі шляхом видачі орендодавцю (або його уповноваженому представнику за довіреністю) готівкою відповідної грошової суми із каси орендаря або перерахуванням її на банківський рахунок орендодавця. Щорічний розмір орендної плати складає (з урахуванням прибуткового податку, який сплачується відповідно до вимог законодавства) фіксовану грошову суму у розмірі: за земельну ділянку 3,13 га. - 1205,01 грн.; за земельну ділянку - 0,06 га становить 15,36 грн., що становить 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

З метою захисту майнових інтересів Орендодавця за згодою сторін на умовах, визначених цим договором, розрахунок по орендній платі може бути проведено визначено кількістю сільськогосподарської продукції.

Форма розрахунку за договором (грошова або в натуральній формі) окремо щорічно погоджується Сторонами в межах розміру плати, шляхом подання Орендодавцем на ім`я Орендаря письмової заяви.

Згідно з пунктами 11 та 12 Договору орендна плата вноситься щорічно до 26 грудня того року, за який здійснюється розрахунок по орендній платі; передача продукції та надання послуг в рахунок орендної плати оформлюється відповідними актами, накладними або підписаними сторонами відомостями на отримання відповідної продукції та (або послуг).

Згідно пункту 40 Договору перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи - орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору.

За змістом статті 13ЦПКУкраїни суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно зі статтею 77ЦПКУкраїни предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 89ЦПКУкраїни встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Основного Закону України.

Як на підставу задоволення своїх вимог позивачка посилається на те, що відповідачем порушуються умови договору оренди землі щодо сплати орендної плати за користування належними їй на праві власності земельними ділянками у період 2020 -2022 років.

Так, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, що визначено пунктом 1 частини 1 статті 11 ЦК України.

За змістом статті 792 ЦК України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення, майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, щодо договору, договору найму, регулюються актами земельного законодавства - ЗК України, Законом України «Про оренду землі».

Відповідно до статті 2Закону України«Про орендуземлі» відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Орендарі набувають право оренди земельної ділянки на підставах і в поряду, передбачених ЗК України, цим та іншими законами України і договором оренди землі (частина 1 статті 6 Закону України «Про оренду землі»).

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (стаття 13 Закону України «Про оренду землі»).

Згідно зістаттею 21 Закону України «Про оренду землі»орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Відповідно до статті 24ЗаконуУкраїни«Про орендуземлі» орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Частиною першою статті 32ЗаконуУкраїни«Про орендуземлі» встановлено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексомУкраїни та іншими законами України.

Відповідно до пункту «д» частини першоїстатті 141 ЗК Українипідставою для припинення права користування земельною ділянкоює систематична несплата орендної плати.

Частиною 1 статті 43 Закону України «Про оренду землі» передбачено обов`язок орендаря повернути орендодавцю земельну ділянку у разі припинення договору оренди землі.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що підставою для розірвання договору оренди землі є саме систематична несплата орендної плати. Зазначені положення закону вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року в справі № 912/1385/17 (провадження № 12-201гс18) зазначено, що враховуючи, що до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положенняЦК України, слід дійти висновку, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України. Відповідна правова позиція була викладена Верховним Судом України також у постанові від 11 жовтня 2017 року в справі № 6-1449цс17 і підстав для відступу від неї, як і від висновкув справі № 910/16306/13, Велика Палата Верховного Суду не вбачає.Стаття 611 ЦК Українипередбачає різні правові наслідки порушення зобов`язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщоце встановлено договором або законом або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди. Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до якихза пунктом 6 частини першоїстатті 3 ЦК Україниналежать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932св18) зроблено висновок, що частинами першою і другоюстатті 651 ЦК Українипередбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Підставою для розірвання договору оренди земліє систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зістаттею 526 ЦК Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Тлумачення пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України, частини другоїстатті 651ЦКУкраїни свідчить, що «несплата орендної плати» охоплює випадки як невиплати орендної плати у цілому, так і її виплатау розмірі меншому, ніж визначеному договором (без урахування індексації, індексу інфляції тощо).

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного судуу постанові від 23 січня 2019 року у справі № 355/385/17 (провадження № 61-30435св18) зазначив, що устатті 629 ЦК Українизакріплено один із фундаментів, на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права),які вони мають виконувати. Невиконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться вглаві 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).

Згідно зі статтями 13, 15, 21 Закону України «Про оренду землі»основною метою договору оренди земельної ділянки та одним із визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі.

Отже, оскільки законодавець визначає однією із істотних умов договору оренди землі орендну плату, то основний інтерес особи, яка передає майно в оренду, полягає в отриманні орендної плати за таким договором. Порушення цього інтересу має наслідком завдання шкоди, через що сторона (орендодавець) значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору оренди земельної ділянки.

Сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість, оскільки згідно зістаттею 526 ЦК Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договорута вимог цьогоКодексу,інших актівцивільного законодавства,а завідсутності такихумов тавимог -відповідно дозвичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно пункту 40 Договору перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Положеннями ч.4 ст.32Закону України«Прооренду землі» визначає, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізація юридичної особи - орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Відповідно до положень ч.ч.1,3 ст.148-1ЗКУкраїни до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов`язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки.

Особа, яка набула право власності на земельну ділянку, протягом одного місяця з дня набуття права власності на неї зобов`язана повідомити про це її користувачів із зазначенням: кадастрового номера (за наявності), місця розташування та площі земельної ділянки; найменування (для юридичних осіб), прізвища, ім`я, по батькові (для фізичних осіб) нового власника; місця проживання (знаходження) нового власника, його поштової адреси; платіжних реквізитів (у разі, якщо законом або договором передбачена плата за користування земельною ділянкою у грошовій формі). Повідомлення надсилається користувачу земельної ділянки рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається йому особисто під розписку.

Отже, законом встановлено обов`язок особи у разі набуття права власності на земельну ділянку, що перебуває в оренді на підставі чинного договору оренди землі, повідомити орендаря про факт переходу права власності на земельну ділянку, а також надати інформацію, що дозволить орендарю виконувати обов`язок зі сплати орендної плати, а також інші умови договору.

Дотримання вищевказаних дій для власника, до якого перейшло право власності на земельну ділянку, є важливим етапом, спрямованим для налагодження виплати орендної плати за укладеним до переходу права власності договором.

Подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 10 березня 2021 року у справі №146/350/20(61-10491св20) від 28 квітня 2021 року у справі №341/245/19(61-215св21).

13 червня 2022 року ОСОБА_1 , на виконання вимог ст.148-1 Земельного кодексу України, рекомендованим листом надіслано до ТОВ «Агрофірма Корнацьких» заяву-повідомлення, відповідно до якої остання вказала дані та реквізити карткового рахунку для виплати орендної плати за 2019 - 2021 роки (а.с.16-19).

Відповідачем ТОВ «Агрофірма Корнацьких» було надано відповідь на вищевказаний лист за вих.№11/юр від 20 червня 2022 року, відповідно до якого зазначалося, що орендарем належним чином виконувались та виконуються умови договору оренди землі від 21 грудня 2009 року, в тому числі, в частині нарахування орендної плати та сплати податків. Разом з цим, вказував на те, що ОСОБА_1 не надано довідку з реквізитами із зазначенням рахунку IBAN(UA...), оскільки вказаний нею номер картки із 16 символів не є номером рахунку та відповідно надіслано зразок заяви та копію договору оренди землі, вказуючи, що орендну плату за попередні роки та 2022 рік буде нараховано та виплачено у строки, передбачені умовами договору у строк до 26 грудня 2022 року (а.с.20).

У відповідь на вищевказаний лист, позивачем ОСОБА_1 24 серпня 2022 року було надіслано листа із вказаним банківським рахунком IBAN(UA...) (а.с.21-22).

З даних відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків ОСОБА_1 вбачається, що в 2022 році позивачу було нараховано 3 628,85 грн. орендної плати, з яких утримано - 653,19 грн. ПДФО, які ОСОБА_1 не отримані (а.с.23).

ТОВ «Агрофірма Корнацьких» у 2022 році було здійснено опублікування у ЗМІ оголошення щодо необхідності отримання орендної плати орендодавцями (а.с.52-55).

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що саме з 01 червня 2022 року у позивачки виникло право вимагати у відповідача сплати орендної плати та порушення строків сплати орендної плати буде мати місце у разі її невнесення орендарем до 26 грудня 2022 року.

При цьому, орендна плата за попередні роки також має бути сплачена у вказаний строк, адже за відсутності у орендаря даних про нового власника земельної ділянки сплатити її до кінця попередніх років на користь позивача відповідач фактичної можливості не мав.

Між тим з таким висновком суду погодитися не можливо з огляду на наступне.

Як встановленосудом,після отриманняу червні2022року відпозивачки заявиіз зазначеннямбанківського рахункувідповідач мавби до26грудня 2022року сплатитиоренду платуза попередніроки (2020-2021) та за 2022 рік, проте матеріли справи не містять доказів на підтвердження вказаних обставин.

До того, ж у своїх листах на звернення позивачки щодо сплати орендної плати за попередні роки та своєму відзиві на позов відповідач визнавав нарахування ним орендної плати за 2020 - 2022 роки згідно умов договору та обіцяв її сплатити.

Отже, наведене свідчить проте, що відповідачем не виконані умови договору щодо сплати орендної плати за 2020 - 2021 роки та 2022 рік до 26 грудня 2022 року, що є систематичним невиконанням умов договору щодо несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди.

За встановлених обставин, а також відсутність доказів навмисного ухилення ОСОБА_1 від отримання орендної плати, враховуючи межі позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку про наявність юридичних підстав для розірвання спірного договору оренди землі та повернення земельної ділянки.

За таких обставин, рішення суду на підставі п. 2, ч.1 ст. 376 ЦПК України підлягає скасуванню із ухваленням нового судового рішення про задоволення позову.

Частиною тринадцятою статті 141ЦПКУкраїни передбачено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Ураховуючи задоволення апеляційної скарги та вимог ОСОБА_1 з ТОВ «Агрофірма Корнацьких» на користь позивачки підлягає стягненнюсудовий збір у розмірі 5 368 грн. грн. (2147,20 грн. за подачу позовної заяви + 3220,80 грн. (2147,20 грн. х 150%) за подання апеляційної скарги).

Керуючись ст. ст.367,374,376,382 ЦПК Україниколегія суддів,

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану в її інтересах адвокатом Сотською Світланою Олексіївною - задовольнити.

Рішення Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 01 червня 2023 року скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.

Розірвати договіроренди землі, укладений 21 грудня 2009 року між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Корнацьких», зареєстрований 26 лютого 2015 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, індексі номери: 19628090 та 19641563.

Зобов`язати Товариство зобмеженою відповідальністю «АгрофірмаКорнацьких» повернути земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за кадастровими номерами: 4823981000:02:000:0956 площею 3,1523 га, 4823981000:02:000:1126 площею 0,06 га, що розташовані в межах Великомечетнянської сільської ради Кривоозерського району Миколаївської області ОСОБА_1 в належному агротехнічному стані відповідно до акту приймання - передачі.

Стягнути зТовариства зобмеженою відповідальністю «Агрофірма Корнацьких» (код ЄДРПОУ 31929340) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 5 368 грн.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання її повного тексту у порядку та випадках, передбачених ст.389ЦПК України.

Головуючий Т.В. Крамаренко

Судді: В.І. Темнікова

Н.О. Тищук

Повний текст постанови складено 25 вересня 2023 року.