Рішення

від 25.09.2023 по справі 160/8960/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2023 року Справа № 160/8960/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кучугурної Н.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження за правилами письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Апекс Групп» до відповідача-1: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, відповідача-2: Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

Обставини справи: до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Апекс Групп» до відповідача-1: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, відповідача-2: Державної податкової служби України, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 11.11.2022 №7617877/42987153, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної №1 від 06.10.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України (ідентифікаційний код 43005393) зареєструвати складену Товариством з обмеженою відповідальністю «Апекс Групп» (ідентифікаційний код 42987153) податкову накладну №1 від 06.10.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою подання її на реєстрацію.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач у зв`язку з виконанням ним зобов`язань постачальника за договором поставки та на виконання вимог Податкового кодексу України склав та направив на реєстрацію податкову накладну. Проте її реєстрація була зупинена, у зв`язку з чим, позивач відповідачу-1 направив копії документів. Але, рішенням комісії відповідача-1 було відмовлено в реєстрації податкових накладних через ненадання платником копій документів. Позивач уважає, що виконав всі вимоги, необхідні для реєстрації податкової накладної, та надав для цього всі необхідні документи, тому рішення відповідача-1 є протиправним і таким, що підлягають скасуванню.

Справі за цією позовною заявою присвоєно №160/8960/23 та за результатами автоматизованого розподілу справу передано для розгляду судді Кучугурній Н.В.

Ухвалою суду від 03.05.2023 прийнято до розгляду позовну заяву і відкрито провадження у справі в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін; установлено відповідачам строк для подання відзивів на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідачів.

23.05.2023 від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідач-1 у повному обсязі заперечує обставини і правові підстави, на які посилається позивач. Відповідач-1 указує, що комісія контролюючого органу, яка діяла у межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачений законом, здійснила перевірку поданих платником податку копій первинних документів, за результатами якої і прийняла оскаржуване рішення. Крім цього, у відзиві відповідач-1 зазначає, що позивача визнано таким, що відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. 11.11.2022 за результатами проведеного аналізу ПН, розгляду фінансово-господарської діяльності суб`єкта господарювання, Комісією враховано інформацію відповідного структурного підрозділу, отриману в межах алгоритму дій щодо віднесення (внесення) ТОВ «Апекс Групп» як такого, що відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податків, а саме: в ході проведеного аналізу податкових накладних зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) встановлено, що підприємство ТОВ «Апекс Групп» протягом 2022 року ймовірно формує ризиковий податковий кредит за рахунок придбання у ТОВ «Аверс Трейд Компані» (43999814), ТОВ «Імпекслайн ЛТД» (44166442) та ТОВ «Старбуд ЛТД» (43926636) без економічної доцільності у значній кількості товарів на суму ПДВ 1001,5 тис. грн, а саме: водонагрівачі газові поточні, вікна металопластикові, душові кабіни, котли, радіатори, труби, шпалери вінілові, акрилові піддони, душові кутки зі скла, меблі металеві: вішалки для одягу) Протокол №592.

23.05.2023 від ДПС України надійшов відзив, в якому зазначено, що обґрунтування позивача, які викладені у позові, є безпідставними та необґрунтованими. Відповідач-2 вказує, що відповідно до норм чинного законодавства, повноваження ДПС України щодо реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є дискреційними повноваженнями та виключною компетенцією уповноваженого органу. За доводами відповідача-2, для ухвалення рішення про зобов`язання ДПС зареєструвати податкову накладну, суд повинен перевірити саме той факт, що податкова накладна, яка була подана позивачем, відповідає всім критеріям, передбаченим податковим законодавством, і її можливо зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних. При цьому, така перевірка здійснюється податковим органом автоматично і судом не може бути проведена.

05.07.2023 представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Апекс Групп» подано додаткові пояснення, в яких зазначено про те, що відповідачем-1 у квитанції не конкретизовано, які саме документи слід надати платнику податків та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, щоб реєстрація податкової накладної стала можливою. При цьому, позивачем для реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних були подані всі необхідні документи. В обґрунтування своїх доводів позивач наводить ряд правових позицій Верховного Суду.

Крім цього, 05.07.2023 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Апекс Групп» надійшла заява про відшкодування витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу, в якій він просить суд: стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Апекс Групп» (ідентифікаційний код 42987153) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ідентифікаційний код ВП 44118658) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15000,00 грн. До вказаної заяви адвокатом позивача долучено ордер на надання правової допомоги позивачу; копію договору про надання правової допомоги №24/04 від 24.04.2023 з додатковою угодою від 24.04.2023; копію акту приймання-передачі послуг від 03.07.2023; опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом на 03.07.2023.

25.07.2023 до суду відповідачем-1: Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області подано заперечення на заяву щодо відшкодування витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу. В цих запереченнях відповідач-1 просить суд відмовити ТОВ «Апекс Групп» у задоволенні заяви повністю. Відповідач-1 зазначає, що розмір гонорару за ведення справи є неспівмірним з ціною позову, складністю справи і виконаних робіт, часом, витраченим на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих послуг, значенням справи для сторони, а погодинні ставки є завищеними, і вартість послуг значно завищена. Відповідач-1 вважає, що витрати на аналіз законодавства, судової практики, підготовку додаткових пояснень чи інших процесуальних документів, які не є заявами по суті справи, і вчинення (виконання) яких не вимагається, згідно з процесуальним законом, не можуть бути відшкодовані, оскільки не є обов`язковими для відшкодування відповідно до законодавства. Крім того, справа яка розглядається по своїй суті є не складною, й слухається вона в порядку спрощеного провадження. Доводи і позиція позивача протягом усього часу розгляду справи не змінювалася, що проявляється у змісті заяв по суті справи. Щодо робіт, про які зазначено в акті на суму 15000 грн, відповідач-1 зазначає, що адвокатом витрачено занадто велику кількість часу на аналіз законодавства, підготовку документів, підготовку до розгляду справи у суді тощо, але з огляду на незначну складність справи, ці речі не вимагають такої кількості часу, як про це вказано в детальному описі робіт та акті про надання правової допомоги, крім того, більшість цих дій взагалі можна було б і не вчинювати, оскільки не зрозуміло як вони вплинули на результат справи. До суду не надано детальний опис виконаних робіт, у зв`язку з цим, на думку відповідача-1, не можливо зрозуміти, яку саме роботу було виконано, як вона вплинула на розгляд цієї справи. Головне управління ДПС у Дніпропетровській області наголошує, що обсяг робіт і час, витрачений на підготовку процесуальних документів, є явно неспівмірними із складністю виконаних адвокатом робіт, а зміст і доводи заяв по суті є ідентичними доводам, викладеним у інших процесуальних документах, а наведене обгрунтування позиції сторони становить значно меншу частину документа, ніж сам документ.

24.07.2023 на електронну адресу суду від представника позивача надійшли додаткові пояснення щодо заперечення відповідача-1 на заяву про відшкодування витрат на правничу допомогу, в якій він зазначив про те, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката Однак, всупереч приписам ч.1 ст.134 КАС України, відповідачем-1 у відзиві не зазначено детально та послідовно не викладено свою позицію щодо заперечень і неспівмірності заявленого розміру витрат на правову допомогу у цій справі. Відповідач-1 обмежився лише загальними цитуваннями норм КАС України та правових позицій Верховного Суду, які крім того не відповідають фактичним обставинам цієї справи. Жодних конкретних доводів щодо неспівмірності заявлених витрат на правничу допомогу зі сторони відповідача-1 не заявлено.

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п.8 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним уважається строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального і процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

УСТАНОВИВ:

26.09.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Апекс Групп» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Продовольча компанія «Зоря Поділля» (Покупець) було укладено договір поставки №2609-ПС.

Відповідно до п.1.1 цього Договору, Постачальник зобов`язується передати Покупцю технологічне обладнання, що зазначене в Додатку №1 до даного Договору, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити обладнання.

Згідно з п.2.3 Договору, днем виконання зобов`язань з передачі обладнання Постачальником вважати день передані обладнання за видатковою накладною.

Пунктом 3.2 Договору встановлено, що загальна вартість Обладнання становить 11 591 110 (одинадцять мільйонів сто сорок п`ять тисяч дев`ятсот вісімдесят гривень) 00 копійок, у тому числі ПДВ-20%, що становить 1 931 851 (один мільйон дев`ятсот тридцять одна тисяча вісімсот п`ятдесят одна) гривня 67 копійок, що еквівалентно 323 955 (триста двадцять три тисячі дев`ятсот п`ятдесят п`ять) євро 00 євроцентів на момент укладення Договору.

Відповідності до п.4.1 Договору оплата по договору здійснюється Покупцем за Обладнання в наступному порядку:

- перший платіж: протягом семи робочих днів з дня підписання цього Договору Покупець сплачує Постачальнику перший платіж у розмірі 50% вартості, а саме 5 795 555,00 грн від узгодженої сторонами вартості Обладнання, зазначеної у п.3.1. Договору з врахуванням поправки, зазначеної у п.3.2 Договору (п.4.1.1 Договору);

- другий платіж: протягом трьох робочих днів з моменту повідомлення про готовність виготовленого Обладнання до відвантаження в межах строку, встановленого у п.п.2.1. договору для виготовлення та доставки обладнання на місце монтажу, Покупець сплачує Постачальнику другий платіж у розмірі 5 795 555,00 грн від узгодженої сторонами вартості Обладнання, зазначеної у п.3.2. Договору з врахуванням поправки, зазначеної у п.3.2 Договору (п.4.1.2 Договору).

Вказаний Договір поставки було доповнено Додатком №1 до Договору поставки №2206-ПС від 26 вересня 2022 року, яким погоджено між Товариством з обмеженою відповідальністю «Апекс Групп» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Продовольча компанія «Зоря Поділля» (Покупець) технічне завдання (специфікацію ) на обладнання №1.

05.10.2022 Товариством з обмеженою відповідальністю «Апекс Групп» виставлено на оплату авансовий платіж за поставку обладнання, що підтверджується рахунком-фактурою №0510-1, копія якого додана до матеріалів позовної заяви.

ТОВ «Продовольча компанія «Зоря Поділля» було здійснено на користь позивача перший платіж в розмірі 5 941 334,70 грн, у т.ч. ПДВ 990 222,45 грн. Зазначене підтверджується платіжною інструкцією № Z21005006 від 06.10.2022, копія якого долучена позивачем до матеріалів справи.

Відповідно до приписів пункту 201.10. ст. 201 та пункту 187.1. ст. 187 Податкового кодексу України, позивачем була складена податкова накладна від 06.10.2022 №1 на суму 5 941 334,70 грн.

Реєстрація податкової накладної від 06.10.2022 №1 була зупинена після подачі її на реєстрацію. У квитанції до податкової накладної причиною зупинення реєстрації зазначено таке: «Документ прийнято. Реєстрація зупинена. Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 06.10.2022 №1 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 7309 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються) та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій».

У квитанції до податкової накладної позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду про прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивачем були надані пояснення та копії документів, про що свідчить повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, від 31.10.2022 №1 з додатками (кількість додатків 9).

Рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 11.11.2022 №7617877/42987153 було відмовлено в реєстрації податкової накладної від 06.10.2022 №1.

У цьому рішенні зазначено, що у реєстрації податкової накладної від 06.10.2022 №1 відмовлено у зв`язку з наданням платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства. У графі «Додаткова інформація» зазначено: наявність ризикових операцій.

Позивач уважає рішення про відмову у реєстрації податкової накладної протиправним, тому й звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

За приписами абзаців «а», «б» пункту 185.1 статті 185 ПК України (в редакції, чинній на момент спірних відносин), об`єктом оподаткування є операції платників податку з:

постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 187.1. статті 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

В абзаці першому пункту 201.1. статті 201 ПК України зазначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з абзацами першим, другим пункту 201.10 статті 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня (абзац 5 пункту 201.10 статті 201 ПК України).

Згідно з абзацами 9-11 пункту 201.1. статті 201 ПК України, датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1. цієї статті та/або пунктом 192.1. статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16. цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1. цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Відповідно до абзацу 13 пункту 201.1. статті 201 ПК України, якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних регламентований Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (далі Порядок №1246).

Відповідно до п. 2 Порядку № 1246, податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Відповідно до пунктів 12-15 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронні довірчі послуги», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС.

У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

Відповідно до пункту 201.16. статті 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165 та Порядок розгляду скарги, відповідно у редакції на час спірних відносин).

За положенням пункту 5 Порядку №1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно з пунктом 6 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

Відповідно до пунктів 7 - 9 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет.

Платник податку отримує розраховані показники позитивної податкової історії через електронний кабінет.

При цьому, Додатком 1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

За приписами пункту 10 Порядку №1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Згідно з пунктом 11 Порядку №1165, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Як зазначено вище, позивачем була подана на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкова накладна №1 від 06.10.2022. Проте, реєстрацію цієї накладної зупинено.

У квитанції до податкової накладної причиною зупинення реєстрації зазначено таке: «Документ прийнято. Реєстрація зупинена. Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 06.10.2022 №1 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 7309 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються) та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій».

У квитанції до податкової накладної позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду про прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Водночас, контролюючим органом порушено принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, оскільки мотивації підстав та причин віднесення Товариства з обмеженою відповідальністю «Апекс Групп» до категорії ризиковості платника податку відповідачем-1 у квитанції не наведено та не доведено відповідачами належними засобами доказування.

Крім того, контролюючим органом у зазначеній квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не було вказано, які саме документи слід надати платнику податків та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, аби реєстрація такої податкової накладної стала можливою, що також свідчить про невідповідність сформованої квитанції вимогам до такої, що визначені пунктом 11 Порядку №1165.

Суд зауважує, що контролюючий орган має конкретизувати перелік документів, необхідних для виконання покладених на нього функцій, для того, щоб платник податку чітко розумів адресовану йому вимогу. Пред`явлення контролюючим органом до платника податків загальної вимоги про надання документів без їх конкретизації та без посилання на відповідну норму права виключає можливість такого органу в подальшому застосовувати до такого платника податків негативні наслідки, пов`язані із ненаданням певного документу.

У випадку не конкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації розрахунку коригування до податкової накладної.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 22.07.2019 у справі №815/2985/18 (адміністративне провадження №К/9901/14651/19).

Таким чином, з метою забезпечення визначеності у податковому правозастосуванні та зважаючи на необхідність застосування принципу належного урядування при здійсненні суб`єктами владних повноважень своїх функцій, контролюючий орган в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування повинен здійснювати не лише загальне посилання на певний пункт Критеріїв ризиковості, а містити в собі вичерпний перелік документів, які необхідно подати платнику податків.

Незважаючи на те, що рішення (квитанції) про зупинення реєстрації податкової накладної №1 від 06.10.2022 не є предметом розгляду в межах цього спору, суд уважає за необхідне зазначити, що таке рішення податкового органу не містить у собі вичерпного переліку документів, які необхідно подати платнику податків, тому за встановлених обставин рішення є необґрунтованим.

Недотримання контролюючим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкової накладної щодо оформлення квитанції прямо вказує на те, що рішення, яке прийняте на наступному етапі, тобто рішення Комісії про відмову у реєстрації такої податкової накладної, є протиправним.

Наказом Міністерства фінансів України №520 від 12.12.2019, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за №1245/34216, затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №520), який визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2 Порядку №520 передбачено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку №520, Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, серед яких:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

При цьому, відповідно до пунктів 6-7 Порядку №520, письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Згідно з пунктами 9-11 Порядку №520, письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Таким чином, рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі приймається комісією регіонального рівня за результатами розгляду інформації та копій наданих документів платником податку. При цьому, рішення комісії контролюючого органу повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

Позивачем з метою реєстрації податкової накладної №1 від 06.10.2022 подавались до контролюючого органу в електронній формі повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено №1 від 31.10.2022 з 9-ма додатками та письмові пояснення ТОВ «Апекс Групп» для розблокування податкової накладної №1 від 06.10.2022 за вих. № 20221031/1 від 31.10.2022 разом із копіями договорів та платіжних документів.

Зазначені пояснення та документи були прийняті контролюючим органом, про що до матеріалів справи надані копії відповідних квитанцій контролюючого органу.

Як зазначено вище, відповідач-1 відмовив у реєстрації податкової накладної №1 від 06.10.2022 через надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства додаткова інформація (зазначити конкретні документи) наявність ризикових операцій, тощо, про що відповідач-1 і зазначив в оскаржуваному рішенні. Тобто відповідач-1 взагалі не надав оцінки поданим позивачем поясненням і документам, не зазначив, яким нормам чинного законодавства не відповідають подані платником податків документи, не вказав, які конкретно документи позивача не відповідають нормам чинного законодавства. Обґрунтування прийнятого відповідачем-1 оскаржуваного рішення зводиться до посилання про наявність ризикових операцій у позивача, про що відповідач-1 навів у графі, де повинні бути зазначені конкретні документи, які складені з порушенням законодавства.

Посилання на зазначені підстави в обґрунтування прийняття рішення про відмову у реєстрації наведеної податкової накладної в ЄРПН за відсутності конкретної пропозиції контролюючого органу про надання певних (конкретних) документів, свідчить про протиправність такого рішення.

Водночас суд звертає увагу, що у контролюючого органу станом на час розгляду комісією документів були письмові пояснення позивача з доданими первинними документами, які платником долучено на власний розсуд з метою підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній.

Однак, контролюючий орган будь-якої оцінки вказаним у поясненнях обставинам не надав, жодних перевірок з метою підтвердження чи спростування інформації, зазначеної позивачем, не проводив, оспорюване рішення не містить мотивів відхилення наданих позивачем пояснень та документів, тому суд уважає необ`єктивним та необґрунтованим твердження відповідача-1 щодо правомірності оскаржуваного рішення про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 06.10.2022.

Крім того, суд наголошує, що у цій справі не надається оцінка реальності здійснення господарським операціям, на підставі яких позивачем складено податкову накладну №1 від 06.10.2022, оскільки це питання має досліджуватись під час здійснення податкового контролю, що включає в себе систему заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема, шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

З огляду на викладене, суд відхиляє доводи відповідача-1, наведені у відзиві, щодо віднесення позивача до п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків.

За таких обставин, з огляду на наявність передбачених законодавством документів про проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, а також те, що такі документи надавались контролюючому органу, достатність яких для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної не спростована відповідачами, враховуючи встановлену судом необґрунтованість зупинення реєстрації податкової накладної №1 від 06.10.2022, суд дійшов висновку про протиправність рішення про відмову у реєстрації наведеної податкової накладної.

З огляду на викладене, з урахуванням наведених судом законодавчих норм та встановлених обставин, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення відповідача-1 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 06.10.2022 не відповідає вимогам частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки винесене відповідачем-1 не обґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, не на підставі та не у спосіб, що передбачені законодавством, тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладених, суд зазначає таке.

Положенням підпункту 14.1.60. пункту 14.1. статті 14 ПК України встановлено, що єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Згідно з пунктами 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);

- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.

Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Враховуючи встановлену судом протиправність прийнятого відповідачем-1 рішення про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 06.10.2022 в ЄРПН та відсутність законодавчо закріплених перешкод для її реєстрації, суд уважає, що належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є саме зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН зазначену податкову накладну датою її подання на реєстрацію.

Суд зазначає, що зобов`язання відповідача-2 вчинити дії по реєстрації податкової накладної в судовому порядку не може бути розцінене як втручання суду в дискреційні повноваження відповідача, оскільки відповідачем-1 вже було прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 06.10.2022, тобто було вирішено віднесене до його повноважень питання на власний розсуд. У свою чергу, суд при перевірці правомірності прийняття відповідачем оскаржуваного рішення, згідно з нормами КАС України, не перебираючи на себе повноважень відповідного органу, вправі покласти на суб`єкта владних повноважень зобов`язання вчинити певні дії з метою захисту (відновлення) порушених прав та інтересів позивача.

У цьому випадку, зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних є належним способом захисту порушеного права та дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Положення статті 19 Конституції України встановлюють, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Суд зазначає, що відповідачами як суб`єктами владних повноважень не доведено правомірності своїх дій (рішень) у спірних правовідносинах.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги у цій справі підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Сплачений судовий збір у розмірі 2684,00 грн підтверджується платіжною інструкцією від 26.04.2023 №14.

Таким чином, судовий збір у розмірі 2684,00 грн підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та Державної податкової служби України у рівних частинах.

Крім цього, представником позивача було подано до суду заяву про відшкодування витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу, в якій він просить суд: стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Апекс Групп» за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС у Дніпропетровській області судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15000,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Частиною 7 ст.139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 132 КАС України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, законодавцем включено витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно зі статтею 59 Конституції України, кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Статтею 131-2 Конституції України визначено, що для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

Незалежність адвокатури гарантується.

Засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом.

Виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.

Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

У Рішенні Конституційного Суду України №23-рп/2009 (пункт 3.2) від 30 вересня 2009 року передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Згідно з положеннями пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено такі види адвокатської діяльності, як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Відповідно до пунктів 6, 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Згідно зі статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Таким чином, до правової допомоги належать і консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво в судах тощо.

Згідно з частинами першою та другою статті 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Положеннями частини третьої статті 134 КАС України передбачено, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

До матеріалів справи представником позивача надано копію ордеру від 25.04.2023 №1060991, копію свідоцтва про право заняття адвокатською діяльністю адвоката Колісника Богдана Олеговича від 26.10.2018 Серії ЧЦ №000301, та копії: договору про надання правової допомоги №24/04 від 24.04.2023; додаткової угоди від 24.04.2023; акту приймання-передачі наданих послуг від 03.07.2023; опис наданих послуг у цій справі від 03.07.2023, виконаних адвокатом позивача.

Згідно з договором від 24.04.2023 №24/04 про надання правової допомоги, укладеним між адвокатом Колісником Богданам Олеговичем, з однієї сторони, та клієнтом: Товариством з обмеженою відповідальністю «Апекс Групп», в особі директора Хілько Михайла Дмитровича, який діє на підставі Статуту, з іншої сторони, надалі - Сторони, а кожна окремо - Сторона, уклали цей Договір про надання правової допомоги (надалі - Договір).

Підпунктом 2.1.1. пункту 2.1. Договору передбачено, що Адвокат зобов`язується надати правову допомогу, в тому числі, за окремими дорученнями Клієнта, усні та письмові юридичні консультації щодо предмету цього Договору.

Відповідно до підпункту 2.3.1. пункту 2.3. зазначеного Договору, обов`язком Клієнта є сплата гонорару Адвокату в розмірі та в строк, погоджені Сторонами.

Додатковою угодою №24/04 до договору про надання правової допомоги від 24.04.2023 сторони погодили, що розмір витрат Клієнта на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції складає 15 000,00 грн, виходячи із погодженого між Клієнтом та адвокатом Колісником Б.О. фіксованого гонорару за надання послуг правової допомоги щодо:

- визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 11.11.2022 №7617877/42987153, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної №1 від 06.10.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «АПЕКС ГРУПП» (ідентифікаційний код 42987153) від 06.10.2022 №1 датою її подання на реєстрацію (п.1 Додаткової угоди).

Відповідно до п.2 Додаткової угоди, в рамках супроводження справи та надання правової допомоги, сторони домовились про наступний (невиключний) перелік послуг (робіт):

- ознайомлення з наявними документами, консультація Клієнта;

- опрацювання нормативної бази, судової практики;

- підготовка та подання позовної заяви, в т.ч. зміна підстав та/або предмету позову, інших необхідних процесуальних документів;

- підготовка та подання заяв по суті, клопотань тощо;

- участь в судових засіданнях в суді першої інстанції;

- ознайомлення з матеріалами справи в суді;

- складання адвокатських запитів;

- інші послуги (роботи), що необхідні для супроводження справи Клієнта.

Згідно з пунктом 3 Додаткової угоди, сторони погодили, що оплата послуг Адвоката здійснюється Клієнтом протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту набрання рішенням суду законної сили про визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 11.11.2022 №7617877/42987153, а також зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «АПЕКС ГРУПП» (ідентифікаційний код 42987153) від 06.10.2022 №1 датою її подання на реєстрацію.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Апекс Групп» та адвокатом Колісником Б.О. 03.07.2023 було підписано Акт приймання-передачі наданих послуг у справі №160/8960/23, згідно з яким загальна вартість послуг становить 15 000,00 грн.

Відповідно до Опису наданих послуг у справі №160/8960/23, яка розглядається Дніпропетровським окружним адміністративним судом Адвокатом надано Клієнту у цій справі наступні послуги: ознайомлення з наявними документами; попередня консультація Клієнта з приводу правомірності ухвалення комісією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних рішення від 11.11.2022 №7617877/42987153, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної №1 від 06.10/2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних; підписання додаткової угоди до договору про надання правової допомоги №24/04 від 24.04.2023; написання позовної заяви та оформлення додатків до позовної заяви; направлення (подання) позовної заяви до Дніпропетровського окружного адміністративного суду; підготовка додаткових пояснень у справі, направлення відповідачам та до суду; підготовка заяви щодо відшкодування втрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу у справі; направлення заяви відповідачам та до суду. Загальна вартість наданих послуг становить 15 000,00 грн.

Опис наданих послуг відповідає послугам, погодженим сторонами в Акті приймання-передачі наданих послуг у справі №160/8960/23 від 03.07.2023.

Частиною дев`ятою статті 139 КАС України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін.

При цьому принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який, як уже зазначалося вище, включає такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони. Крім того, врахування таких критеріїв не ставиться законодавцем у залежність від результату розгляду справи.

Зокрема, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

Аналогічний висновок міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 14 листопада 2019 року у справі №826/15063/18.

Разом з цим, визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Зазначені вище висновки викладені у постанові Верховного Суду від 24.11.2021 у справі №420/1109/21.

Як зазначено вище, представник позивача просить суд відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-1 судові витрати на правничу допомогу у сумі 15 000,00 грн.

Суд зазначає, що адвокатом позивача під час надання правової допомоги у цій справі складено обгрунтовану позовну заяву, до якої додані всі необхідні докази і документи на підтвердження правової позиції позивача. Подана адвокатом позовна заява у цій справі відповідала вимогам, установленим Кодексом адміністративного судочинства України. Також адвокатом подані додаткові пояснення з наведенням правових позицій Верховного Суду у спірних правовідносинах, змістовна заява щодо відшкодування витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу, та додаткові пояснення на заперечення відповідача-1 на заяву про відшкодування витрат на правничу допомогу.

Поряд з цим, суд зазначає, що розглянута судом справа є справою незначної складності з усталеною судовою практикою судів як апеляційної, так і касаційної інстанцій.

Крім цього, у правовій позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі №580/2610/19, Верховний Суд акцентував увагу на тому, що заповнення ордеру на надання правової допомоги, виготовлення копій відзивів для відповідача, оформлення поштових відправлень на адресу відповідача та суду (заповнення описів, оформлення конвертів) не є професійною правничою допомогою і не потребує спеціальних юридичних знань у галузі права.

У заяві про відшкодування витрат на правничу допомогу адвокат Колісник О.Б. звертає увагу суду на те, що відповідність розміру вартості послуг адвоката Колісника Б.О. складності справи підтверджується рішеннями судів за 2022-2023 роки за участю цього адвоката, і наводить перелік таких справ.

Суд ознайомився із зазначеним переліком справ і зазначає, що наведені справи судів адміністративної юрисдикції розглядались судами за відмінними від цієї справи предметами спору, та за іншого правового регулювання. Інші справи в переліку є справами, які розглядалися господарськими судами і стосувались розгляду судом спорів щодо договірних відносин суб`єктів господарювання, які здійснюють свою діяльність на свій власний ризик.

У справі ж, що розглядається адміністративним судом, відповідачами є суб`єкти владних повноважень, які фінансуються з державного бюджету, тому заявлена до стягнення сума за надані адвокатські послуги 15000,00 грн за вказаного правового регулювання у цій справі, не є співмірною щодо іншої сторони у справі.

З огляду на викладене, суд не бере до уваги вказані вище доводи адвоката позивача.

Таким чином, суд дійшов висновку про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань обох відповідачів витрат на правову допомогу у розмірі 4000,00 грн. Ця сума є співмірною з предметом спору, вчиненими адвокатом діями та наданими послугами.

Отже, заява адвоката позивача Колісника Б.О. щодо відшкодування витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу, є такою, що підлягає задоволенню частково.

Відповідно до ч.5 ст.250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Апекс Групп» (вул. Повітрофлотська, буд. 2А, м. Дніпро, 49017, код ЄДРПОУ 42987153) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17А, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ ВП 44118658), Державної податкової служби України (Львівська пл., 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 11.11.2022 №7617877/42987153, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної №1 від 06.10.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну податкову службу України (Львівська пл., 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати складену Товариством з обмеженою відповідальністю «Апекс Групп» (вул. Повітрофлотська, буд. 2А, м. Дніпро, 49017, код ЄДРПОУ 42987153) податкову накладну №1 від 06.10.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою подання її на реєстрацію.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17А, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ ВП 44118658) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Апекс Групп» (вул. Повітрофлотська, буд. 2А, м. Дніпро, 49017, код ЄДРПОУ 42987153) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1342 (одна тисяча триста сорок дві) грн 00 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд.8, код ЄДРПОУ 43005393) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Апекс Групп» (вул. Повітрофлотська, буд. 2А, м. Дніпро, 49017, код ЄДРПОУ 42987153) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1342 (одна тисяча триста сорок дві) грн 00 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольска, 17-а, код ЄДРПОУ ВП 44118658) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Апекс Групп» (вул. Повітрофлотська, буд. 2А, м. Дніпро, 49017, код ЄДРПОУ 42987153) судові витрати на правничу допомогу у розмірі 2000 (дві тисячі) грн 00 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд.8, код ЄДРПОУ 43005393) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Апекс Групп» (вул. Повітрофлотська, буд. 2А, м. Дніпро, 49017, код ЄДРПОУ 42987153) судові витрати на правничу допомогу у розмірі 2000 (дві тисячі) грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Апекс Групп» (вул. Повітрофлотська, буд. 2А, м. Дніпро, 49017, код ЄДРПОУ 42987153).

Відповідач-1: Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольска, 17-а, код ЄДРПОУ ВП 44118658).

Відповідач-2: Державна податкова служба України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд.8, код ЄДРПОУ 43005393).

Суддя Н.В. Кучугурна