Ухвала

від 22.09.2023 по справі 240/21486/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

22 вересня 2023 року м. Житомир справа № 240/21486/23

категорія 112040201

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Горовенко А.В., перевіривши виконання вимог законодавства при поданні позовної заяви Житомирським обласним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Публічного акціонерного товариства "Коростенська райагропромтехніка" про стягнення коштів,-

встановив:

Житомирське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з Публічного акціонерного товариства "Коростенська райагропромтехніка" на його користь суму адміністративно-господарських санкцій та пені, у розмірі 48395,79 грн.

Відповідно до ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 25.07.2023 позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу 10-ти денний строк, з дня вручення ухвали, для усунення її недоліків шляхом подання до суду:

- документу про сплату судового збору з розрахунку 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2684,00 грн), за платіжними реквізитами для перерахування судового збору.

На виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху позивачем подано до суду заяву від 15.08.2023 про відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення за наслідками розгляду справи.

В обґрунтування заявленого клопотання позивач зазначив, що Житомирському обласному відділенню Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, як неприбутковій бюджетній установі, що стовідсотково фінансується з державного бюджету, кошторисними призначеннями на 2023 рік були затверджені видатки у розмірі 195,00 тис. грн. на сплату судового збору. Вказані кошти повністю були використані за призначенням, а тому виділених суми недостатньо для охоплення позовною роботою всіх підприємств-боржників.

Розглянувши зазначене клопотання, суд дійшов наступних висновків.

Питання звільнення від сплати судового збору як складової судових витрат, зменшення його розміру, відстрочення чи розстрочення його сплати регулюються частиною першою статті 133 КАС України, відповідно до якої суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно з частиною другою статті 132 КАС розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Таким законом є Закон України від 08.07.2011 № 3674-VI "Про судовий збір", який згідно його преамбули, визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору (далі - Закон №3674-VI).

Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване статтею 8 Закону №3674-VI, норма якої є спеціальною.

З огляду на системний аналіз вказаних норм, існує три умови, за яких суд, враховуючи майновий стан сторони та за її клопотанням, може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення (частина перша статті 8 Закону України "Про судовий збір"), зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати (частина друга цієї ж статті):

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

З аналізу статті 8 Закону №3674-VI слідує, що законодавець, застосувавши конструкцію "суд, враховуючи майновий стан сторони, може…", тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5 цього Закону, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Що ж до самих умов, визначених статтею 8, то вони диференційовані за суб`єктним та предметним застосуванням.

Так, умови, визначені у пунктах 1 та 2 частини першої статті 8, можуть застосовуватися лише до фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до фізичних осіб, що мають певний соціальний статус, підтверджений державою, - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Щодо третьої умови, визначеної у пункті 3 частини першої статті 8, то законодавець, застосувавши слово "або", не визначив можливість її застосування за суб`єктом застосування, в той же час визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, тобто особистих майнових та особистих немайнових прав фізичних осіб.

Встановлений статтею 8 Закону №3674-VI перелік умов, за яких особа може бути звільнена від сплати судового збору, також є вичерпним.

Підсумовуючи вищенаведене слідує, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону №3674-VI не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону №3674-VI можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Вказаний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18.

Предметом спору в поданій Житомирським обласним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю є стягнення з відповідача адміністративно-господарських санкцій та пені, тобто притягнення відповідача до відповідальності за невиконання нормативу робочих місць по працевлаштуванню осіб з інвалідністю, а відтак спірні правовідносини не пов`язані із захистом соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, а тому підстави для звільнення позивача від сплати судового збору відсутні.

Крім того, відстрочення сплати судового збору є правом, а не обов`язком суду. При цьому, особа, яка заявляє відповідне клопотання про відстрочення сплати судового збору, згідно з частиною 1 статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. Обґрунтування обставин, які свідчать про неможливість або ускладнення у здійсненні оплати судового збору, виходячи з вимог статей 72-77 КАС України покладаються на особу, яка звертається з відповідним клопотанням.

Для вирішення питання про відстрочення сплати судового збору необхідним є доведення особою, яка звертається із відповідним клопотанням, фінансової неможливості сплатити судовий збір. При цьому, оцінці також підлягають дії, вчинені скаржником задля сплати судового збору та причини, з яких такі дії не призвели до позитивного вирішення питання його сплати.

Як на підставу для відстрочення сплати судового збору позивач посилається на відсутність коштів та бюджетного фінансування на цю мету.

Водночас, суд вважає за необхідне зазначити, що визначення майнового стану сторони є оціночним поняттям та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.

Якщо бюджетні установи діють як суб`єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Житомирське обласне відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю є бюджетною установою, однак спірні правовідносини виникли в результаті реалізації позивачем, як суб`єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій.

Наведене зумовлює висновок про відсутність передбачених ст.8 Закону №3674-VI та ст. 133 КАС України підстав для відстрочення сплати судового збору.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що заява позивача про відстрочення від сплати судового збору не підлягає задоволенню.

З урахуванням викладеного, у встановлений судом строк позивач недоліки позовної заяви щодо необхідності подання документу про сплату судового збору за подання до суду позовної заяви.

Згідно з пунктом 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Частиною 5 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п"яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

З огляду на викладене, оскільки недоліки позовної заяви, залишеної без руху не усунено позивачем у повному обсязі у строк, встановлений судом, то суд дійшов до висновку про повернення позовної заяви Житомирського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, що не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Вирішення питання про повернення позовної заяви відкладалося, у зв`язку з перебуванням головуючого судді у відпустці з 07.08.2023 по 15.09.2023.

Керуючись статтями 169, 243, 248, 256, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд, -

ухвалив:

1. У задоволенні заяви Житомирського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю про відстрочення сплати судового збору за подання до суду позовної заяви до Публічного акціонерного товариства "Коростенська райагропромтехніка" про стягнення коштів, - відмовити.

2. Позовну заяву Житомирського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Публічного акціонерного товариства "Коростенська райагропромтехніка" про стягнення коштів, - повернути позивачу без розгляду.

3. Копію ухвали надіслати позивачу не пізніше наступного дня після її постановлення, разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.

4. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

5. Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя А.В. Горовенко