Рішення

від 25.09.2023 по справі 280/5452/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25 вересня 2023 року (09:25)Справа № 280/5452/23 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді КалашникЮ.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (69002, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 75, оф. 226, код ЄДРПОУ 20508338) до Первинної організації профспілки металургів і гірників України «ЗАПОРІЖСТАЛЬ» (69008, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, буд. 72а, код ЄДРПОУ 25890271) про стягнення суми адміністративно-господарських санкцій та пені,

ВСТАНОВИВ:

Запорізьке обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (далі позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) із позовною заявою до Первинної організації профспілки металургів і гірників України «ЗАПОРІЖСТАЛЬ» (далі - відповідач), в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача суму адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2022 році у розмірі 800858,74грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що середньооблікова кількість штатних працівників, що працювали у відповідача за звітний період складає 16 осіб, отже середньооблікова кількість осіб з інвалідністю повинна складати 1 особу. Водночас, кількість працевлаштованих осіб з інвалідністю у даного роботодавця за звітний період - 2022 рік, склала 0 осіб. Посилаючись на норми Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», просить позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою суду від 31.07.2023 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без виклику сторін та проведення судового засідання.

Відповідач позовні вимоги не визнав, надав до суду відзив на позовну заяву (вх.№34984 від 14.08.2023), в якому зазначив, що згідно штатного розпису, який діє з 01.01.2022, затверджено 10 виборних посад та 6 штатних (найманих) працівників. Відповідно до вимог законодавства, якщо число штатних працівників 7 та менше осіб, норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю не застосовується. Бухгалтером підприємства було помилкового зазначено кількість штатних (найманих) працівників 16, замість 6. Вказана помилка було виправлена відповідачем, скореговано та подано до ГУ ДПС в Запорізькій області уточнюючі розрахунки сум доходу, нарахованого на користь фізичних осіб. Копії таких розрахунків з квитанціями про доставлення до податкового органу відповідач надав до відзив. Також зазначає, що відповідач є неприбутковою організацією та звільнений від сплати адміністративно-господарських санкцій. Відповідач звертався до позивача зі скаргою про скасування нарахованих адміністративно-господарських санкцій, проте скарга позивачем не розглянута, жодної відповіді на скаргу позивач не надав. З урахуванням вищезазначеного просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Згідно зі ст. 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.

Суд, оцінивши повідомлені позивачем обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

Відповідно до розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2022 рік, надісланого Первинній організації профспілки металургів і гірників України «ЗАПОРІЖСТАЛЬ», середньооблікова чисельність штатних працівників, що працювали у відповідача, за рік склала 16 осіб, таким чином, середньооблікова чисельність осіб з інвалідністю, відповідно до нормативу, встановленого ч. 1 ст. 19 Закону, повинна складати 1 особа. Середньооблікова чисельність штатних працівників, яким встановлена інвалідність, у роботодавця склала 0 осіб.

Сума коштів адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю становить 749868,09грн.

При подані до суду позову, позивачем розрахована пеня у розмірі 50990,65грн.

У зв`язку з несплатою відповідачем суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2022 році у загальному розмірі 800858,74 грн. у добровільному порядку Запорізьке обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звернулось із даним позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Положеннями частини 8 статті 69 Господарського кодексу України визначено, що підприємство з правом найму робочої сили забезпечує визначену відповідно до закону кількість робочих місць для працевлаштування неповнолітніх, інвалідів, інших категорій громадян, які потребують соціального захисту. Відповідальність підприємства за невиконання даної вимоги встановлюється законом.

Основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами визначає Закон України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в України» від 21.03.1991 №875-ХІІ (далі - Закон № 875-ХІІ).

Частинами 1, 2 та 3 статті 19 Закону № 875-ХІІ передбачено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Судом встановлено, що Первинна організація профспілки металургів і гірників України «ЗАПОРІЖСТАЛЬ» є юридичною особою.

Відповідно до статуту, відповідач є неприбутковим громадських об`єднанням.

Відповідно до Рішення від 25.10.2016 №1608254600171, відповідач включений до реєстру неприбуткових установ та організацій.

Частиною 1 статті 20 Закону № 875-ХІІ визначено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Згідно із частиною 2 статті 20 Закону №875-ХІІ порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

У даному випадку Фонд соціального захисту інвалідів у розрахунку суми адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю визначив суму адміністративно-господарських санкцій у розмірі 749868,09 грн. Крім того, Фонд визначив пеню в сумі 50990,65грн. Загальна сума заборгованості, на думку позивача, склала 800858,74 грн.

Адміністративно-господарські санкції за незайняті особами з інвалідністю робочі місця не є податком, збором (обов`язковим платежем), обов`язкова сплата яких передбачена Конституцією України, Податковим кодексом України, а є заходом впливу на правопорушника у сфері господарювання у зв`язку зі скоєнням правопорушення.

Разом з тим, відповідно до частини 1 статті 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частиною 2 наведеної статті передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Згідно із частиною 1 статті 18 Закону №875-ХІІ забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина 3 статті 18 Закону № 875-ХІІ).

В той же час, що у разі, якщо число найманих працівників 7 та менше осіб, то, відповідно, норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю не застосовуються.

Із матеріалів справи судом встановлено, що відповідно до штатного розпису відповідача з 01.01.2022, кількість найманих (штатних) працівників склала 6 осіб, кількість осіб на виборних посадах 10 осіб.

Відповідач у відзиві зазначає, що під час проведення службового розслідування встановлено, що провідним бухгалтером відповідача, в податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум отриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, було помилково зазначено кількість штатних (найманих) працівників 16 осіб.

Вказана помилка слугувала підставою для виставлення позивачем відповідачу Розрахунку.

Проте, 03.07.2023 відповідачем було скориговано Податковий розрахунок, про надання якого свідчить квитанція.

У наданих відповідачем суду податкових розрахунках за спірний період сказана штатна чисельність працівників 6 осіб.

Таким чином, матеріалами справи, а саме, штатним розписом на 2022 рік, уточнюючим податковим розрахунком сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, уточнюючими відомостями про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам, - підтверджується факт, що кількість найманих (штатних) працівників у Первинної організації профспілки металургів і гірників України «ЗАПОРІЖСТАЛЬ» у 2022 році склала 6 осіб.

Про вказані обставини відповідач повідомив позивача скаргою від 04.07.2023, у якій просив скасувати нараховані адміністративно-господарські санкції за 2022 рік, проте скарга відповідача позивачем не розглянута.

Отже, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у 2022 році штатна кількість найманих працівників у відповідача становила 6 осіб, а відтак, підстави для застосування щодо відповідача адміністративно-господарських санкцій у цьому випадку відсутні.

Щодо посилань відповідача на те, що Первинна організації профспілки металургів і гірників України «ЗАПОРІЖСТАЛЬ» є неприбутковою організацією, а тому звільнена від сплати адміністративно-господарських санкцій, то суд критично ставиться до такого посилання. Так, ч. 1 ст. 20 Закону № 875-ХІІ передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові 24 березня 2021 року у справі № 440/2371/19.

Ураховуючи викладене, суд вважає безпідставними позовні вимоги про стягнення з позивача суми адміністративно-господарських санкцій та пені, оскільки матеріалами справи підтверджено, що кількість найманих (штатних) працівників відповідача становить 6 осіб та, відповідно, не вимагає працевлаштування осіб з інвалідністю.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 2, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (69002, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 75, оф. 226, код ЄДРПОУ 20508338) до Первинної організації профспілки металургів і гірників України «ЗАПОРІЖСТАЛЬ» (69008, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, буд. 72а, код ЄДРПОУ 25890271) про стягнення суми адміністративно-господарських санкцій та пені, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 25.09.2023.

Суддя Ю.В. Калашник