Рішення

від 25.09.2023 по справі 280/5721/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25 вересня 2023 року (09:35)Справа № 280/5721/23 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді КалашникЮ.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою Товариства з додатковою відповідальністю «МУСТАНГ-» (69083, м. Запоріжжя, вул. Східна, буд. 12, код ЄДРПОУ 34748577) до Державної служби України з безпеки на транспорті (01135, м. Київ, вул. Антоновича, 51, код ЄДРПОУ 39816845), Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області (69118, м. Запоріжжя, вул. Чубанова, буд. 8) про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

21.07.2023 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з додатковою відповідальністю «МУСТАНГ-» (далі позивач) до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі відповідач 1), Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області (далі відповідач 2), в якій позивач просить: визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №ПШ009564 від 28.06.2023.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 28.06.2023 відповідачем прийнято постанову №ПШ009564 про застосування до ТОВ «МУСТАНГ-» адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17 000 грн. за порушення ст.34, 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: не забезпечення водія оформленою товарно-транспортною накладною або іншим визначним законодавством документом про вантаж. Зазначає, що на момент перевірки водій ОСОБА_1 мав в наявності документ на вантаж ТТН №Р20 від 31.05.2023 та надав її посадовій особі відділу державного нагляду, у зв`язку із чим відсутні підстави вважати, що у даному випадку у водія були відсутні документи на вантаж. Відомості, вказані в акті проведення перевірки №АР020780 від 01.06.2023, на підставі якого прийнято оскаржувану постанову про накладення штрафу, щодо відсутності ТТН або іншого документу на вантаж не відповідають обставинам справи. Крім того, в самому акті перевірки посадова особа органу державного контролю зазначає та описує недоліки, допущені вантажовідправником при складенні товарно-транспортної накладної №Р20 від 31.05.2023: відсутнє найменування перевізника, ЄДРПОУ. Проте, виявлені недоліки ТТН були безпідставно кваліфіковані відповідачем як здійснення перевезення вантажу за відсутності товарно-транспортної накладної. Отже, Позивач вважає хибним висновок відповідача щодо відсутності товарно-транспортної накладної при перевезенні вантажу ТОВ «МУСТАНГ-», оскільки факт невнесення вантажовідправником певних реквізитів товарно-транспортної накладної не можна ототожнювати з відсутністю такого документу. Відтак, достатньою і такою, що ґрунтується на Законі України «Про автомобільний транспорт» підставою для відповідальності перевізника є виключно фізичне не існування у його водія на момент проведення перевірки такого документу як товарно-транспортна накладна, а не певні формальні недоліки у її заповненні, адже перевізник взагалі не є суб`єктом, що здійснює оформлення цього документу. Просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 26.07.2023 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні). Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

21.08.2023 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 36429), в якому останній зазначає, що під час здійснення рейдової перевірки 01.06.2023 на 267км + 100 мм/л М-08 Київ-Чоп, посадовою особою Укртрансбезпеки виявлено порушення вимог ст. 49 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме відсутність під час здійснення внутрішнього вантажного перевезення належним чином оформлених документів, визначених ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» зафіксоване в акті № АР020780 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 01.06.2023. Водій ОСОБА_2 з актом перевірки був ознайомлений, в акті зазначив, що ТТН присутня, лише не було вписано перевізника, акт засвідчив підписом. Так, під час перевірки ТТН від 31.05.2023 не була повністю заповнена, не мала обов`язкових реквізитів, визначених законом, а тому не була документом в розумінні Закону України «Про автомобільний транспорт». Просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

Відповідно до ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).

Згідно з частиною четвертою статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За приписами ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Суд, оцінивши повідомлені учасниками справи обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

01.06.2023 співробітниками Відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, за результатами якої складено Акт №АР020780.

Відповідно до висновків Акту перевірки, під час перевезення вантажу на автомобілем DAF, реєстраційний номер НОМЕР_1 , перевезення здійснювалось без товарно-транспортної накладної чи іншого визначеного законодавством документу на вантаж, а саме: при оформленні ТТН зазначаються обов`язкові реквізити такі як автомобільний перевізник (повне найменування, прізвище, ім`я, по-батькові; ЄДРПОУ), які не були зазначені, внаслідок чого ТТН вважається недійсною. Заначено, про порушення ст.34, 48 Закону України «Про автомобільний транспорт».

У графі пояснення водія про причини порушень зазначено «товарно-транспортна накладна присутня, лише не було вказано перевізника».

Як вбачається з товарно-транспортної накладної №Р20 від 31.05.2023 у графі автомобільний перевізник відомості відсутні (а.с.45 зворот).

28.06.2023 Відділом державного нагляду (контролю) у Запорізькій області прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №ПШ009564, якою за порушення ст.34, 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена абз.3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт», до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф в розмірі 17000,00 грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наведене нижче.

За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону України «Про автомобільний транспорт», автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Відповідно до ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт», автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством. При оформленні товарно-транспортної накладної вантажовідправник зазначає такі обов`язкові реквізити: дата і місце складання; вантажовідправник (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті); автомобільний перевізник (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), прізвище, ім`я, по батькові водія та номер його посвідчення; вантажоодержувач (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті); транспортний засіб (марка, модель, тип, реєстраційний номер автомобіля, причепа/напівпричепа), його параметри із зазначенням довжини, ширини, висоти, загальної ваги, у тому числі з вантажем, та маси брутто; пункти завантаження і розвантаження.

Аналіз положень ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», дає підстави для висновку, що у товарно-транспортній накладній повинні міститися відомості про повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові) автомобільного перевізника, код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), прізвище, ім`я, по батькові водія та номер його посвідчення

Однак, такі відомості повинен зазначити вантажовідправник, оскільки саме він у розумінні Закону вважається особою, відповідальною за оформлення товарно-транспортної накладної.

Зі змісту ТТН № Р20 від 31.05.2023 судом встановлено, що вантажовідправником є Приватне підприємство «ІНТЕР ОВОЧІ» (м. Дніпро, вул. Кільченська, 5).

Отже, обов`язок із заповнення ТТН та зазначення у ній необхідних відомостей покладається на вантажовідправника, яким позивач не є, а відповідальність перевізника на підставі норм ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» настає лише у випадку здійснення перевезень за відсутності ТТН, а не за порушення правил її оформлення.

Цей висновок узгоджується із нормами Наказу Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363 «Про затвердження Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні» (надалі - Правила № 363).

Так, згідно з п. 11.3 Правил № 363 товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом виписує Замовник (вантажовідправник) у трьох примірниках.

Відповідно до п. 11.1 зазначених Правил, основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.

Товарно-транспортну накладну суб`єкт господарювання може оформлювати без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) Перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

Водночас загальними нормами Правил визначено, що товарно-транспортна накладна є документом на вантаж, а не документом, який визначає автомобільного перевізника.

Згідно з абз.3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт», за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, неналежне оформлення товарно-транспортної накладної вантажовідправником не може бути підставою для притягнення позивача до відповідальності.

Разом з цим, суд зауважує, що відповідальність перевізника відповідно до приписів ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» настає за перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, а не за наявність неналежно оформлених документів.

Таким чином, суд погоджується із позивачем із тим, що достатньою і такою, що ґрунтується на Законі України «Про автомобільний транспорт», підставою для відповідальності перевізника є виключно фізичне не існування у його водія на момент проведення перевірки такого документу як товарно-транспортна накладна, а не певні формальні недоліки у її заповненні, адже перевізник взагалі не є суб`єктом, що здійснює оформлення цього документу.

З урахуванням приписів ч.2 ст.2 КАС України суд оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності приходить до висновку, що постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №ПШ009564 від 28.06.2023 відповідачем прийнято не обґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, не розсудливо, а отже вона є не правомірною.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Часиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог Товариства з додатковою відповідальністю «МУСТАНГ-».

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч. 1 ст. 143 КАС України). Відповідно до приписів частини першої статті 139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

За таких обставин, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача стягується судовий збір у розмірі 2684,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 139, 143, 243-246 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з додатковою відповідальністю «МУСТАНГ-» (69083, м. Запоріжжя, вул. Східна, буд. 12, код ЄДРПОУ 34748577) до Державної служби України з безпеки на транспорті (01135, м. Київ, вул. Антоновича, 51, код ЄДРПОУ 39816845), Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області (69118, м. Запоріжжя, вул. Чубанова, буд. 8) про визнання протиправною та скасування постанови, задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №ПШ009564 від 28.06.2023, винесену Державною службою України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті на користь Товариства з додатковою відповідальністю «МУСТАНГ-» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 25.09.2023.

Суддя Ю.В. Калашник