Постанова

від 22.11.2007 по справі 53/221-07     

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

53/221-07     

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20  листопада 2007 року                                       справа № 53/221-07

Судова колегія у складі:

головуючого судді Олійника В.Ф., судді Гончар Т.В., судді Кравець Т.В.,

при секретарі –Кобзєвій Л.О.  

за участю представників:

позивача– Литовченка В.А.  (дов. № 2516/6048 від 14.08.07р.)           

відповідача  –Гужви Н.М.  (дов. № 119/02-09 від 19.11.2007р.)

розглянувши апеляційну скаргу  КРУ в Харківській області (вх. 3269 Х/2-5)  на  рішення  господарського суду Харківської області  від  10.10.2007 року по  справі № 53/221-07

за позовом  Контрольно-ревізійного управління в Харківській області

до  Миколаївської сільської ради, с. Миколаївка Зачепилівського району Харківської області

про стягнення 5059,98 грн.

                                                              встановила:

 У травні 2007 року Контрольно-ревізійне управління в Харківській області ( далі КРУ) звернулося до господарського суду, керуючись нормами ГПК України,   з позовом та після уточнень вимог, просив  зобов'язати  Миколаївську сільську раду повернути  до державного бюджету кошти в розмірі 3692,69 грн. –незаконно нарахуваної заробітної плати та зобов'язати керівництво відповідача провести з державними  страховими фондами відповідні коригування розрахунків в наслідок таких нарахувань на суму 1367,29 грн. Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням підконтрольною особою - Миколаївською сільською радою   вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а саме вжити заходів по відшкодуванню з винних осіб незаконних витрат у сумі 5059,98 грн.

         Рішенням від  10.10.2007 року (суддя Прохоров С.А.) господарський суд Харківської області, керуючись нормами ГПК України,  в задоволенні позову КРУ відмовив в повному обсязі, з тих мотивів,   що позовні вимоги належним чином не обгрунтовані, безпідставні та такі, що не грунтуються на нормах діючого законодавства, оскільки такий спосіб захисту, як зобов'язання повернути кошти до державного бюджету в переліку способів захисту цивільних прав та інтересів,  визначеному у ст. 16 ЦК України, відсутній.

          Контрольно-ревізійного управління в Харківській області в апеляційній скарзі,  ставить питання про  скасування  рішення суду першої інстанції та ухвалення нового, яким задовольнити позовні вимоги  КРУ щодо стягнення коштів у сумі 5059,98 грн. в дохід держави, посилаючись на необґрунтованість та невідповідність висновків, викладених у рішенні,  фактичним обставинам справи.

          Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 02.11.07р. апеляційна скарга КРУ  була прийнята до провадження апеляційного суду та  розгляд її було призначено на 20.11.07 р. об 11:30 год.

       У відзиві на апеляційну скаргу Миколаївська сільська рада вважає, що  апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає, посилаючись на неможливість повернення зазначеної суми до державного бюджету з доходів місцевого, оскільки бюджетним законодавством таке вилучення коштів не передбачено.

        Перевіривши правильність застосування господарським судом Харківської області норм матеріального та процесуального права та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши у судовому засіданні пояснення уповноважених представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про відмову в задоволення апеляційної скарги  з наступних  підстав.

         Як свідчать матеріали справи і встановлено судом апеляційної інстанції, КРУ звернулося 24 травня 2007р. до господарського суду Харківської області з позовною заявою, керуючись нормами Господарського процесуального кодеку України.

       Після відкриття,  закінчення підготовчого провадження  в адміністративній справі та  призначення  судового розгляду  ухвалою суду  від 24.05.07 р. за правилами Кодексу адміністративного судочинства України господарський суд першої інстанції ухвалою від 10.08.07р. застосував до спірних правовідносин Господарський процесуальний  кодекс України і розгляд справи здійснював за правилами та нормами, встановленими цим кодексом, посилаючись на здійснення розгляду справи в порядку адміністративного судочинства помилково.   

        Приймаючи оскаржуване рішення, Господарський суд Харківської області не врахував вимоги  процесуального законодавста, а саме вирішив спір в порядку  господарського  судочинства, чим порушив вимоги статей 1, 12 ГПК України.

При цьому  слід зазначити, що відповідно до  пункту  6  Прикінцевих та  перехідних  положень Кодексу адміністративного судочинства України, до початку  діяльності окружного адміністративного суду адміністративні  справи, підвідомчі господарським судам відповідно до ГПК України 1991 року, вирішуються відповідним  господарським судом за  правилами  Кодексу  адміністративного судочинства  України. Тому  господарський  суд  Харківської області, як компетентний на на час розгляду справи  суд, повинен був розглянути дану справу саме за  правилами цього Кодексу, оскільки рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Визначення  поняття  "справа  адміністративної юрисдикції" наведено у статті 3 КАС України,  під якою розуміється переданий  на  вирішення  адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією з сторін є суб'єкт, що здійснює владні управлінські  функції  на  основі  законодавства,  в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Тобто, на вирішення адміністративного суду передається спір, який виник між  двома (кількома) конкретними суб'єктами суспільства стосовно їхніх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один  суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єктів, а ці  суб'єкти  відповідно  зобов'язані виконувати вимоги та приписи такого владного суб'єкта.

Стаття 17  КАС  України  встановлює  категорії спорів,  на які поширюється  компетенція  адміністративних  судів, щодо  вирішення  адміністративних справ.  З господарськими спорами можуть пересікатись категорії спорів,  визначені в пунктах 1, 3, 4 вказаної статті, в  яких    передбачено,  що хоча б однією  із  сторін  такого  спору  повинен  бути  суб'єкт  владних повноважень.          

  Приписами  статті 3 КАС України  визначено також і поняття "суб'єкт владних повноважень -  це  органи  державної  влади,  орган місцевого самоврядування,  їхні посадові чи службові особи,  інший суб'єкт при  здійсненні  ним  владних  управлінських  функцій  на основі  законодавства,  в  тому  числі  на  виконання  делегованих повноважень.

  Отже, необхідною   та   єдиною   ознакою   суб'єкта   владних повноважень  є  здійснення  цим  суб'єктом  владних  управлінських функцій, при цьому ці функції повинні здійснюватись суб'єктом саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.

 Тобто на   зазначені  у справі   правовідносини поширюється   дія  саме Кодексу адміністративного   судочинства  України, оскільки КРУ виступає в даному випадку суб'єктом владних повноважень.

   При цьому колегія суддів зазначає, що система судів  загальної юрисдикції в Україні будується за принципами  територіальності та спеціалізації відповідно до частини 1 статті 125 Конституції України, а спеціалізованими судами є, зокрема господарські суди, які здійснюють судочинство у справах, віднесених до їх підсудності і підвідомчості.

   Підвідомчість - це визначена законом сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції,  зазначених статтею 12 ГПК України.  

  Тобто господарські суди зобов'язані розглядати справи з підстав, прямо зазначених у законодавстві.

  Аналіз вищевикладених фактів і обставин, а також положень відповідних норм законів у їх системному зв'язку приводить до висновку про те, що суд першої інстанції правильно не визначивши  характер  спору  у  даній справі,  який пов'язаний з діями суб'єкта владних повноважень та з вимогою  вирішити  публічно-правовий  спір,  залишив поза увагою цю обставину і вирішив спір у порушення вимог статей 1,  12 ГПК   України    в  порядку  господарського  судочинства.

Дана обставина унеможливлює здійснення Харківським апеляційним господарським судом перегляду за апеляційною скаргою судового  рішення в порядку апеляційного  судочинства, оскільки з 16.04.07 р. почалась діяльність Харківського апеляційного адміністративного суду, а з 25.05.07р. діє Харківський окружний адміністративний суд.

Таким чином даний спір не підлягає перегляду апеляційним господарським судом, а його за предметною підсудністю необхідно вирішувати в адміністративному суді першої інстанції, яким є Харківський окружний адміністративний суд за правилами КАСУ та переглядати Харківським апеляційним адміністративним судом.                

Враховуючи викладене дане  рішення  підлягає безумовному  скасуванню  згідно  зі  статтею 104 ГПК України відповідним господарським судом, а провадження у справі  припиненню, оскільки спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Керуючись ст.ст. 12, п.1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 101,  п.3 ст. 103,  п.6 ч.3 ст. 104, ст. 105 ГПК України колегія суддів апеляційного господарського суду одностайно, -

постановила:

        Апеляційну скаргу КРУ в Харківській області залишити без задоволення.

       Рішення  господарського суду Харківської області  від  10.10.2007 року по      справі № 53/221-07 скасувати.

            Провадження у справі № 53/221-07  припинити.

    Головуючий суддя                                                                       Олійник В.Ф.

                            Суддя                    Гончар Т.В.

                              Суддя                                                                             Кравець Т.В.