Рішення

від 25.09.2023 по справі 520/20975/23

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

25 вересня 2023 року № 520/20975/23

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тітов О.М. розглянувши у порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Комунального підприємства "Теплоенерго" Лозівської міської ради Харківської області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправними та скасування постанов, -

В С Т А Н О В И В:

Комунальне підприємство "Теплоенерго" Лозівської міської ради Харківської області (вул. Григорія Сковороди, буд. 23,м. Лозова,Лозівський район, Харківська область,64602, код 38076191) звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (вул. Студентська, буд. 5/4,м. Харків,61024, код ЄДРПОУ 43316700), в якому просить суд:

Визнати протиправними та скасувати:

- постанови Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 25.07.2023 у виконавчому проваджені №56302588 про стягнення виконавчого збору та витрат виконавчого провадження;

- постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про закінчення виконавчого провадження №56302588 від 25.07.2023 в частині правових підстав його закінчення, а також в частині виділення в окремі провадження постанов про стягнення виконавчого збору та витрат виконавчого провадження;

- постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про відкриття виконавчого провадження №72352263 від 25.07.2023 про стягнення виконавчого збору;

- постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про відкриття виконавчого провадження №72352706 від 25.07.2023 про визначення розміру витрат виконавчого провадження.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що постанови прийняті Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, є протиправними та підлягають скасуванню.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачам надати відзив на позов.

Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надав відзив на адміністративний позов, де наголошує, що постанови були прийняті відповідно до норм законодавства, а тому позов не підлягає задоволенню.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив таке.

Рішенням господарського суду Харківської області від 14.03.2017 у справі №922/431/16 стягнуто з Комунального підприємства «Теплоенерго» Лозівської міської ради Харківської області (далі - КП «Теплоенерго», Боржник, Позивач) на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (далі ПАТ «НАК «Нафтогаз України») заборгованість за Договором купівлі-продажу природного газу №1700/14-БО-32 від 05.12.2013, а саме: суму основного боргу у розмірі 6 950 566,02 грн, пені у розмірі 279 974,04 грн., інфляційні витрати у розмірі 6 314 441 ,16 грн. та 3% річних у розмірі 531 541,18 грн., а також витрат зі сплати судового збору у розмірі 193 473,21 грн.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 23.05.2017 у справі №922/431/16 (копія також додається) рішення господарського суду Харківської області від 14.03.2017 у справі №922/431/16 змінено в частині стягнення з КП «Теплоенерго» на користь пені в сумі 279 974,04 грн. та витрат зі сплати судового збору в сумі 193 473,21 грн. Стягнуто з КП «Теплоенерго» на користь ПАТ «НАК «Нафтогаз України» 1 399 870,20 грн. пені та 206 700,00 грн. судового збору за подання позовної заяви. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін. Одночасно, стягнуто з КП «Теплоенерго» на користь ПАТ «НАК «Нафтогаз України» 227 370,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Постановою Вищого господарського суду України від 10.10.2017 у справі №922/431/16 постанову Харківського апеляційного господарського суду від 23.05.2017 - залишено без змін.

Відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області 07.05.18 відкрито виконавче провадження № 56302588.

Наказом Мінрегіону від 20.06.2017 за №155 КП «Теплоенерго» включено за номером особового запису 45 до Реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії».

Відповідно до положень п.10 ч.1 ст.34, ст.35 Закону України «Про виконавче провадження», Відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області 13.06.19 винесено постанову про зупинення виконавчих дій.

Відповідно до постанов про передачу виконавчого провадження та про прийняття виконавчого провадження від 11.01.2020 (роздруківки з АСВП також додаються) виконавче провадження №56302588 прийнято на примусове виконання до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі Відповідач).

Постановою від 24.07 23 поновлено вчинення виконавчих дій.

Постановою від 25.07.23 заявлено про стягнення виконавчого збору.

Постановою від 25.07.23 закінчено виконавче провадження №56302588, а питання щодо стягнення виконавчого збору та витрат виконавчого провадження виділено в окреме провадження для подальшого виконання.

Не погоджуючись з таким діями відповідача позивач звернувся за захистом своїх прав до суду до суду.

Вирішуючи спір по суті, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, суд у своїх висновках виходив з такого.

Відповідно до частини 2 статті 74 ЗУ «Про виконавче провадження», рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Частиною 1 ст.287 КАС України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Відповідно до п.6 ч.5 ст.27 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий збір не стягується за виконавчими документами про стягнення заборгованості, яка підлягає врегулюванню відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» та Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу», а також згідно з постановами держаних виконавців, винесеними до набрання чинності зазначеними законами.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії» (у редакції від 03.11.2016), процедура врегулювання заборгованості заходи, спрямовані на зменшення, списання та/або реструктуризацію заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиту електричну енергію шляхом проведення взаєморозрахунків, реструктуризації та списання заборгованості. Учасником процедури врегулювання заборгованості виступають підприємства та організації, включені до реєстру (Реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості), постачальники природного газу та/або електричної енергії, оптовий постачальник електричної енергії, розпорядники коштів державного та місцевих бюджетів, органи, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

З огляду на викладене, підставою для закінчення виконавчого провадження зазначається п.16 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження», а саме: виконавче провадження підлягає закінченню у разі врегулювання (погашення, списання) відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» неустойки (штрафів, пені), інших штрафних, фінансових санкцій, а також інфляційних нарахувань і процентів річних, нарахованих на заборгованість теплопостачальних та теплогенеруючих організацій перед Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України», її дочірньою компанією «Газ України», публічним акціонерним товариством «Укртрансгаз», оператором газотранспортної системи та операторами газорозподільних систем, за спожитий природний газ, а також послуги з його транспортування та розподілу відповідно, перед теплогенеруючими організаціями за теплову енергію, отриману для її подальшого постачання споживачам та/або надання відповідних комунальних послуг, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, перед електропостачальниками або операторами системи розподілу (як правонаступниками в частині прав та обов`язків за договорами на постачання електричної енергії та про користування електричною енергією) за спожиту електричну енергію, що підлягали виконанню на підставі виконавчого документа за судовим рішенням, яке набрало законної сили.

З матеріалів справи вбачається, що заборгованість за Договором купівлі-продажу природного газу №1700/14-БО-32 від 05.12.2013, укладеного між КП «Теплоенерго» та ПАТ «НАК «Нафтогаз України», що була предметом стягнення по ВП №56302588, - погашена, включно з інфляційними витратами, шляхом реструктуризації відповідно до положень статті 5 ЗУ «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії».

Таким чином, мало місце не фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, а застосування саме спеціальної процедури врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії в порядку передбаченому ЗУ «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу».

Відтак, відповідач дійшов помилкового висновку щодо підстави закінчення виконавчого провадження №56302588.

Суд критично ставиться до пояснень відповідача щодо того, що у виконавчому листі не зазначено у який процедурі буде відбуватись погашення існуючої заборгованості, а тому він правомірно виніс постанови про стягнення виконавчого збору.

Закон України "Про виконавче провадження" не передбачає обов`язкового зазначення у виконавчому листі інформації щодо порядку стягнення заборгованості, проте чітко визначає, що виконавчий збір не стягується за виконавчими документами про стягнення заборгованості, яка підлягає врегулюванню відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» та Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу», а також згідно з постановами держаних виконавців, винесеними до набрання чинності зазначеними законами.

Таким чином, постанови держаного виконавця від 25.07.2023 про: - закінчення виконавчого провадження №56302588 та прийняті у ньому постанови про стягнення виконавчого збору та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, - відкриття виконавчого провадження №72352263 про стягнення виконавчого збору, - відкриття виконавчого провадження №72352706 про визначення розміру витрат виконавчого провадження - винесені з порушенням норм п.6 ч.5 ст.27 Закону України «Про виконавче провадження», а відтак є протиправними і підлягають скасуванню.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАC України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів суми сплаченого судового збору у розмірі 27913 грн. 60 коп.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Комунального підприємства "Теплоенерго" Лозівської міської ради Харківської області (вул. Григорія Сковороди, буд. 23,м. Лозова, Лозівський район, Харківська область,64602, код 38076191) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (вул. Студентська, буд. 5/4,м. Харків,61024, код ЄДРПОУ 43316700) про визнання протиправними та скасування постанов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати:

- постанови Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 25.07.2023 у виконавчому проваджені №56302588 про стягнення виконавчого збору та витрат виконавчого провадження;

- постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про закінчення виконавчого провадження №56302588 від 25.07.2023 в частині правових підстав його закінчення, а також в частині виділення в окремі провадження постанов про стягнення виконавчого збору та витрат виконавчого провадження;

- постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про відкриття виконавчого провадження №72352263 від 25.07.2023 про стягнення виконавчого збору;

- постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про відкриття виконавчого провадження №72352706 від 25.07.2023 про визначення розміру витрат виконавчого провадження.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (вул. Студентська, буд. 5/4,м. Харків,61024, код ЄДРПОУ 43316700) на користь Комунального підприємства "Теплоенерго" Лозівської міської ради Харківської області (вул. Григорія Сковороди, буд. 23,м. Лозова, Лозівський район, Харківська область,64602, код 38076191) сплачений судовий збір у розмірі 27913 грн.(двадцять сім тисяч дев`яносто тринадцять гривень) 60 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Тітов О.М.