Рішення

від 25.09.2023 по справі 520/17520/23

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

25 вересня 2023 р. Справа №520/17520/23

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олексія Котеньова, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІРМА "КОЛОРИТ-СТРОЙ" (вул. Киргизька, буд. 19,м. Харків,61105, код ЄДРПОУ 37575840) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІРМА "КОЛОРИТ-СТРОЙ" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати рішення ГУ ДПС у Харківській області про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 02.02.2023 № 2813 та від 21.03.2022 № 7849 та зобов`язати відповідача виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 24.07.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі без виклику сторін.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що комісією ГУ ДПС у Харківській області прийнято рішення про відповідність платника Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість не за наслідками подання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку, моніторингу такої накладної/розрахунку коригування, а прийнято у зв`язку із фактично незазначеною в оскаржуваному рішенні податковою інформацією, що отримана з баз даних ДПС під час виконання функцій контролю.

Позивач вважає, що оскаржувані Рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 02.02.2023 р. № 2813 та від 21.03.2023 року № 7849 не містять причини віднесення позивача до ризикових платників.

У відзиві відповідач прослався на норми права, що регулюють спірні правовідносини, та вказав про обґрунтованість спірних рішень. Зазначив, що підставою прийняття даного рішення слугувала податкова інформація про те, що ТОВ «ЕНЕРГОМАШ-ТРЕЙД» мав взаємовідносини з контрагентами, які мають ознаки ризиковості.

Інші заяви по суті справи сторони до суду не подавали.

Відповідно до ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Суд розглядає справу у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі п.10 ч.1 ст.4, ч.4 ст.229 КАС України.

Дослідивши доводи позову, відзиву проти нього, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд зазначає таке.

Рішенням Комісії з питань зупинення/реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 02.02.2023 року № 2813 Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «КОЛОРИТ-СТРОЙ» визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку. Підстава: п.8 Критеріїв ризиковості платників податку.

14.03.2023 позивач надав до контролюючого органу копії документів та інформацію (пояснення) щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості.

Рішенням Комісії з питань зупинення/реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 21.03.2023 року № 7849 Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «КОЛОРИТ-СТРОЙ» визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку. Підстава: п.8 Критеріїв ризиковості платників податку.

Не погоджуючись із такими рішеннями, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд застосовує такі норми права.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Податковий кодекс України).

Відповідно до п.п.20.1.45 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Стаття 61 Податкового кодексу України надає визначення податкового контролю та повноважень органів державної влади щодо його здійснення.

Згідно з п. 61.1, п. 61.2 ст. 61 Податкового кодексу України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.

Способи здійснення податкового контролю визначені у статті 62 Податкового кодексу України.

Згідно з п. 62.1 ст. 62 Податкового кодексу України, податковий контроль здійснюється шляхом: 62.1.1. ведення обліку платників податків; 62.1.2. інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; 62.1.3. перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин; 62.1.4. моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно до статті 39 цього Кодексу.

Відповідно до п. 71.1 ст. 71 Податкового кодексу України, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Отримання податкової інформації контролюючими органами здійснюється у порядку, передбаченому статтею 73 Податкового кодексу України.

Обробка та використання податкової інформації здійснюється у порядку, передбаченому статтею 74 Податкового кодексу України, а саме: 74.1. Податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, а також контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, в порядку інформаційної взаємодії відповідно до пункту 41.2 статті 41 цього Кодексу.

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Відповідно до п.74.3 цієї статті зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової політики.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165 затверджений Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок №1165 у редакції від 11.01.2023, чинній на момент ухвалення оскаржуваних рішень).

Згідно з п. 3 Порядку №1165, податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, складеної на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості хоча б одного з товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку, за винятком розрахунку коригування, визначеного підпунктом 7 цього пункту), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності таким ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування

Пункт 4 Порядку №1165 визначає, що у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

У свою чергу, пунктом 5 Порядку №1165 передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно з п. 6 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава та інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 у відповідних полях рішення зазначається детальна інформація, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/ДКПП/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції.

У разі отримання рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку платник податку має право подати на розгляд комісії регіонального рівня інформацію та копії відповідних документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Як вже встановлено судом, Рішенням Комісії з питань зупинення/реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 02.02.2023 року № 2813 Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «КОЛОРИТ-СТРОЙ» визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до Додатку №1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (Порядок №1165) затверджені критерії ризиковості платника податку на додану вартість, зокрема: 8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Довідник кодів податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, визначається ДПС та затверджується відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Судом встановлено, що позивачем вживались заходи для доведення перед контролюючим органом відсутності ознак ризиковості, зокрема, 14.03.2023 позивач надав до контролюючого органу копії документів та інформацію (пояснення) щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості з додатками на 33 аркушах.

Зокрема, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «КОЛОРИТ-СТРОЙ» зареєстровано у відповідності до чинного законодавства та здійснює господарську діяльність з 04.04.2011 року. Видами економічної діяльності позивача є: 43.99 інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у. 31.1виробництво меблів для офісів і підприємств торгівлі 31.2виробництво кухонних меблів 31.9виробництво інших меблів 42.99будівництво інших споруд, н.в.і.у 43.21електромонтажні роботи 43.22 монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування 43.29 інші будівельно-монтажні роботи 43.31 штукатурні роботи 43.32установлення столярних виробів 43.33 покриття підлоги й облицювання стін 43.34 малярні роботи та скління 43.39 інші роботи з завершення будівництва 43.91 покрівельні роботи 43.99інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у 46.47 оптова торгівля меблями, килимами, і освітлювальним приладдям 46.49 оптова торгівля іншими товарами господарського призначення 81.10комплексне обслуговування об`єктів 81.21 загальне прибирання будинків 81.22 інша діяльність з прибирання будинків і промислових об`єктів 81.29 інші види діяльності з прибирання 81.30надання ландшафтних послуг 82.99 надання інших допоміжних комерційних послуг, н.в.і.у 46.73 оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням 46.90 неспеціалізована оптова торгівля 71.11діяльність у сфері архітектури 71.12 діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах 41.10 організація будівництва будівель 41.20 будівництво житлових і нежитлових будівель 42.11 будівництво доріг і автострад 25.62 механічне оброблення металевих виробів 25.12виробництво металевих дверей і вікон 25.11 виробництво будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій 25.61 оброблення металів та нанесення покриття на метали.

Позивач має ліцензію Державної архітектурно-будівельної інспекції України «Господарська діяльність з будівництва об`єктів IV і V категорії складності» (рішення № 7-Л від 22.02.2016 ).

Позивач має в користуванні нежитлові приміщення, у відповідності до Договору оренди нежитлового приміщення № 05/17 від 03.01.2021 року, які дозволяють здійснювати зберігання товарно-матеріальних цінностей тощо.

Із таблиці, наведеної у спірному рішенні судом встановлено, що контролюючий орган вважає ризиковою діяльність позивача з постачання товарів (послуг) за кодом УКТЗЕД 7216 за період з 01.01.2022 по 31.07.2022.

Позивач надав пояснення та докази того, що в період з 01.01.2022 року по 31.07.2022 року позивач як постачальник товарів, мав взаємовідносини із Покупцем товару «Кутики, фасонні та спеціальні профілі з заліза або нелегованої сталі» Товариством з обмеженою відповідальністю «АВЄГА», ЄДРПОУ 25609676 (Замовник). Постачання товару позивачем підтверджують: видаткова накладна № 5 від 24 січня 2022 року на загальну суму 54544,40 грн, в тому числі ПДВ - 9090,73 грн (оплата здійснена Покупцем 19.01.2022 року на підставі рахунку № 4 від 19.01.2022 року, на суму 54544,40 грн; платіжне доручення № 36017); видаткова накладна № 13 від 26 липня 2022 року на загальну суму 54544,40 грн, в тому числі ПДВ - 9090,73 грн 54544,40 грн, в тому числі ПДВ - 9090,73 грн (оплата здійснена Покупцем 22.07.2022 року на підставі рахунку № В від 08.02.2022 року, платіжне доручення № 36364).

За результатами господарської операції з постачання товару позивачем були складені та зареєстровані податкові накладні: № 5 від 19.01.2022 року, ПДВ на суму - 9090,73 грн; № 3 від 22.07.2022 року, ПДВ на суму - 9090,73 грн.

Також позивач пояснив, що в період з 01.11.2022 року по 31.11.2022 року він мав господарські взаємовідносини із постачальником товару ФОП ОСОБА_1 , код НОМЕР_1 , на підставі Договору поставки товару № 31/10/2022 від 31.10.2022 року (рядки 2-4 таблиці, наведеної у спірних рішеннях).

У відповідності до умов Договору поставки товару № 31/10/2022 від 31.10.2022 року, позивач отримав наступний товар: за кодом УКТЗЕД 7216 «Кутики, фасонні та спеціальні профілі з заліза або нелегованої сталі»; за кодом УКТЗЕД 3925 «Вироби будівельні з пластмас, не зазначені в іншому місці»; та за кодом УКТЗЕД 7008008100.

Позивач вказав, що за цією господарською операцією позивач отримав товар за: видатковою накладною № 79 від 01.11.2022 року на суму 594910,86 грн, в тому числі ПДВ 99151,81 грн; видатковою накладною № 81 від 01.11.2022 року на суму 258312,76 грн, в тому числі ПДВ 43052,13 грн. Отриманий товар оплачений позивачем частково у відповідності до платіжних інструкцій № 7564 від 22.11.2022 року та № 7567 від 30.11.2022 року, а за наслідками господарської операції контрагентом позивача складені податкові накладні № 11 від 01.11.2022 року, ПДВ на суму-43052,13 грн; № 13 від 11.11.2022 року, ПДВ на суму - 99151,81 грн.

Придбаний товар позивач обліковував на рахунку 201, що підтверджує оборотна - сальдова відомість за 2022 рік.

Позивач пояснив, що придбаний у ФОП ОСОБА_1 товар використаний у зв`язку із виконанням позивачем робіт з використанням матеріалів: за договором № 123-22 від 01.11.2022 року, Акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2022 року; за договором № 143-22 від 01.11.2022 року, Акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2022 року.

За результатами господарської операції з виконання робіт позивачем складені та зареєстровані податкові накладні: № 1 від 21.11.2022 року, ПДВ на суму - 35218,89 грн; № 2 від 29.11.2022 року, ПДВ на суму - 88427,95 грн; № 1 від 28.12.2022 року, ПДВ на суму - 34388,65 грн; № 2 від 28.12.2022 року, ПДВ на суму - 82177,40 грн.

З наявних у матеріалах справи доказів та з урахуванням відзиву на позов судом встановлено, що відповідачем не враховані подані позивачем пояснення як такі, що спростовують відповідність платника податку критеріям ризиковості, Рішенням Комісії з питань зупинення/реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 21.03.2023 року № 7849 Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «КОЛОРИТ-СТРОЙ» визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку.

Суд зазначає що пунктом 6 Порядку №1165 визначено порядок виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, а саме: Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом дев`ятим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом дев`ятим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

У рішенні про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (додаток 4) за результатами розгляду інформації та копій документів, надісланих відповідно до абзацу восьмого цього пункту, комісія регіонального рівня у відповідних полях рішення зазначає детальну інформацію, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, зазначає/обирає з переліку документ/документи, не наданий/не надані платником податку, який може/які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку.

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, на підставі рішення комісії регіонального рівня або рішення суду автоматично виключаються з переліку ризикових його контрагенти за умови, що: виключною підставою для включення такого контрагента до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості на підставі пункту 8 додатка 1, було здійснення операції з таким платником податку; відсутні інші підстави та інформація, за якою встановлено відповідність контрагента критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Суд зазначає, що загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), №37801/97, п.36, від 01 липня 2003 року, яке, відповідно до ч. 1 статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини, підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 10 лютого 2010 року у справі Серявін та інші проти України Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Разом з тим, як встановлено в ході судового розгляду справи, відповідачем зазначених вище принципів при прийнятті оскаржуваних рішень про відповідність позивача» критеріям ризиковості платника податку, на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, дотримано не було.

Суд зазначає, що наведені доводи щодо наявності у позивача операцій з придбання та реалізації товарів з певними ризиковими контрагентами є неприйнятними, з огляду на неприпустимість притягнення до відповідальності однієї компанії за неправомірні дії іншої компанії, що також підтверджується прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, яка, в свою чергу, для національних судів є джерелом права.

Отже, поширення на позивача ризиковості через стосунки з іншим ризиковими платником податків суперечить базовим принципам та основам податкового законодавства. Зокрема настання визначеної законом відповідальності повинно відбуватися у разі порушення податкового законодавства безпосередньо платником податків, якого притягнуто до відповідальності.

Щодо зауважень у рішеннях про відсутність у позивача необхідного обсягу матеріальних ресурсів, суд зазначає, що позивачем надано копію договору оренди приміщення площею 100 кв.м. та докази, що підтверджують здійснення позивачем ремонтних робіт за наявності відповідної ліцензії.

Суд додатково зауважує, що обидва спірні рішення тотожні за змістом, що зумовлює обґрунтований сумнів у тому, що при прийняття рішення 22.03.2023 Комісією враховані документи та пояснення, надані позивачем, який з метою спростування сумнівів та доводів контролюючого органу щодо ризиковості його фінансово-господарської діяльності подав документи на підтвердження здійснення господарських операцій, та добросовісності його як платника податку.

Відповідно до п. 65 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Булвес" АД проти Болгарії" від 22.01.2009 р. Суд вважає, що загальні інтереси спільноти полягають у підтриманні фінансової стабільності системи оподаткування ПДВ разом із її сукупністю нормам щодо нарахування ПДВ до сплати, податкових пільг, податкового кредиту та відшкодування ПДВ. Основними елементами підтримання такої стабільності слід визнати повне і своєчасне виконання усіма платниками ПДВ своїх зобов`язань щодо декларування та сплати ПДВ та, в кінцевому результаті, запобігання будь-яких видів шахрайських зловживань у вказаній системі. Щодо цього Суд визнав, що необхідно покладати край спробам зловживання у сфері оподаткування і що з метою попередження таких зловживань може бути розумним передбачати у національному законодавстві вимоги особливої обачливості для платників ПДВ.

У п. (b) "Порушення справедливого балансу між конкуруючими інтересами" Суд відзначив, що необхідно оцінити, чи заходи, вжиті зі сторони держави з метою підтримання фінансової стабільності системи оподаткування ПДВ і викорінення шахрайських зловживань в даній системі, були співрозмірними праву компанії-заявника на мирне користування своєю власністю.

В п. 38 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Інтерсплав" проти України" від 09.01.2007 Суд нагадав, що держави мають широкі межі самостійної оцінки у визначенні того, у чому полягає публічний інтерес, оскільки національний законодавчий орган, реалізуючи соціальну та економічну політику, має широке коло повноважень. Однак такі межі оцінювання не є абсолютними, і їх застосування підлягає перегляду органами Конвенції (див. рішення у справі "Lithgow and Others v. the United Kingdom" від 8 липня 1986 року, Серія А, N 102, стор. 50 - 51, п. п. 121 - 122). На думку Суду, коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Разом з тим, як встановлено в ході судового розгляду справи, відповідачем зазначених вище принципів дотримано не було.

Окрім того, суд зазначає, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Така правова позиція вже неодноразово викладалась Верховним Судом у своїх рішеннях, зокрема у постановах від 23 жовтня 2018 року у справі № 822/1817/18, від 21 травня 2019 року у справі № 0940/1240/18, від 12 листопада 2019 року у справі № 816/2183/18.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, тобто з презумпції економічної виправданості дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність відомостей у бухгалтерській та податковій звітності платника.

Суд вважає, що в даному випадку контролюючим органом не доведено наявності підстав для віднесення підприємства позивача до ризикових платників податків відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості.

Матеріали справи не містять належних, допустимих та достатніх доказів, які б давали підстави вважати, що відповідач довів правомірність оскаржуваних позивачем рішень Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку.

Вказані рішення не дають чіткого розуміння обставин, за яких було прийняте негативне для платника податку рішення.

Додатково суд зважає на те, що відповідач у відзиві (доказів надіслання якого позивачу до суду надано не було) зазначає про ТОВ «ЕНЕРГОМАШ-ТРЕЙД», при цьому не вказує, яке відношення до спірних правовідносин має зазначена юридична особа.

Право на оскарження в судовому порядку рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника визначене в нормі пункту 6 Порядку №1165. Право на звернення до суду також передбачене в затвердженій формі рішення (додаток 4 до Порядку № 1165), а саме «Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку».

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 05.01.2021 по справі №640/11321/20.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що спірні рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку прийняті Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних необґрунтовано, тобто є такими, що не відповідають критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень та які визначені ч.2 ст.2 КАС України, а тому є протиправними та підлягають скасуванню, а права позивача - захисту шляхом зобов`язання відповідача виключити позивача з переліку ризикових платників податків.

Суд також зазначає, що обраний спосіб захисту про зобов`язання відповідача вчинити відповідні дії узгоджується зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту), відповідно до якої кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст.4-10, 19, 77, 139, 241-246, 250, 255, 262, 236 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІРМА "КОЛОРИТ-СТРОЙ" (вул. Киргизька, буд. 19,м. Харків,61105, код ЄДРПОУ 37575840) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення ГУ ДПС у Харківській області про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 02.02.2023 № 2813 та від 21.03.2022 № 7849.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057, код ЄДРПОУ 43983495) виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІРМА "КОЛОРИТ-СТРОЙ" (вул. Киргизька, буд. 19,м. Харків,61105, код ЄДРПОУ 37575840) з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057, код ЄДРПОУ 43983495) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІРМА "КОЛОРИТ-СТРОЙ" (вул. Киргизька, буд. 19,м. Харків,61105, код ЄДРПОУ 37575840) судовий збір в сумі5368 (п`ять тисяч триста шістдесят вісім) сім) грн 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення у повному обсязі виготовлено 25 вересня 2023 року.

Суддя Олексій Котеньов