Постанова

від 25.09.2023 по справі 320/13705/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/13705/21

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Бужак Н. П.

Суддів: Костюк Л.О., Бєлової Л.В.

За участю секретаря: Єжелі А.О

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу виконавчого комітету Бориспільської міської ради на рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2023 року, суддя Колеснікова І.С., у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Київтранспарксервіс» до виконавчого комітету Бориспільської міської ради про визнання протиправним та скасування припису,-

У С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Київтранспарксервіс» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до виконавчого комітету Бориспільської міської ради, в якому просило визнати протиправними та скасувати припис № 28-06/05102021-Д4 від 05 жовтня 2021 року, складений головним спеціалістом відділу контролю за благоустроєм виконавчого комітету Бориспільської міської ради Дорожкіним Василем.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2021 року відкрито провадження у даній справі та вирішено здійснювати її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2023 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, виконавчий комітет Бориспільської міської ради звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.

Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав для задоволення клопотання про вихід із письмового провадження та проведення розгляду апеляційної скарги за участю учасників справи у відкритому судовому засіданні.

В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов`язкова.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «КИЇВТРАНСПАРКСЕРВІС» є суборендарем земельної ділянки кадастровий площею 2.2 га, кадастровий номер 3210500000:05:001:0670, цільове призначення: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, яка знаходиться за адресою вул. Чумацька, місто Бориспіль, Київська область.

05 жовтня 2021 року головним спеціалістом Відділу контролю за благоустроєм виконавчого комітету Бориспільської міської ради Дорожкіним Василем складено припис №28-06/05102021-Д4

Зокрема, у приписі зазначено, що представниками Відділу контролю за благоустроєм виконавчого комітету Бориспільської міської ради проведено перевірку, за результатами якої встановлено порушення позивачем вимог Закону України «Про благоустрій населених пунктів» та Типових правил благоустрою території населеного пункту, затверджених Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27 листопада 2017 року №310.

У зв`язку з наведеним, приписом запропоновано позивачу відновити пошкоджений асфальт біля вказаної вище земельної ділянки у строк до 10 жовтня 2021 року та попереджено про можливе настання адміністративної відповідальності за статтею 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення у разі невиконання припису.

Позивач не погодився з приписом, вважаючи його протиправним та таким, що підлягає скасуванню звернувся до суду з відповідним позовом.

Надаючи оцінку правовідносинам, що виникли у справі, колегія судідв зазначає наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» благоустрій населених пунктів - комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля; заходи з благоустрою населених пунктів - роботи щодо відновлення, належного утримання та раціонального використання територій, охорони та організації упорядкування об`єктів благоустрою з урахуванням особливостей їх використання.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить затвердження правил благоустрою територій населених пунктів.

За змістом частини 1 статті 34 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» Правила благоустрою території населеного пункту (далі - Правила) - нормативно-правовий акт, яким установлюються вимоги щодо благоустрою території населеного пункту. Правила розробляються на підставі Типових правил благоустрою території населеного пункту (далі - Типові правила) для всіх сіл, селищ, міст і затверджуються відповідними органами місцевого самоврядування. Типові правила розробляються та затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства. У разі якщо відповідною сільською, селищною, міською радою не прийнято рішення про затвердження Правил, застосовуються Типові правила. Орган місцевого самоврядування забезпечує вільний доступ населення до затверджених Правил.

Відповідно до рішення Бориспільської міської ради від 14 вересня 2021 року № 987-13-VIII затверджені Правила благоустрою Бориспільської міської територіальної громади (далі також - Правила).

Згідно з пунктом 1.2. Правил припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога уповноваженої особи щодо усунення порушення Правил та є обов`язковим для виконання.

Підпунктом 2.3.2 пункту 2.3 Положення про Відділ з контролю за благоустроєм Виконавчого комітету Бориспільської міської ради, затвердженого розпорядженням Бориспільського міського голови від 10 червня 2021 року № 255-1, визначено, що відділ відповідно до покладених на нього завдань здійснює наступні функції, у т.ч. складає приписи, протоколи про порушення законодавства у сфері благоустрою населених пунктів для притягнення винних до відповідальності.

Отже, як вірно зазначив суд першої інстанції у відповідача наявні повноваження щодо винесення оскаржуваного припису за порушення у сфері благоустрою населених пунктів.

Згідно з пунктом 3 частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України), у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

При цьому загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Наведене неодноразово підкреслювалось і Верховним Судом, зокрема у його постанові від 19 квітня 2021 року у справі № К/9901/121/21.

Як встановлено судом першої інстанції оскаржуваний припис відповідача, який є індивідуально-правовим актом та безпосередньо породжує права і обов`язки для позивача, не відповідає наведеному вище критерію, визначеному пунктом 3 частини 2 статті 2 КАС України, адже не містить ні посилання на фактичні обставини, які дозволяють встановити факт порушення позивачем вимог законодавства у сфері благоустрою населених пунктів, ні посилання на інший будь-який інший офіційний документ, який би встановлював вказані обставини.

Зазначене ж у приписі порушення позивачем вимог Закону України «Про благоустрій населених пунктів» та Типових правил благоустрою території населеного пункту, затверджених Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27 листопада 2017 року №310, є абстрактним, оскільки воно не конкретизує, які саме норми вказаних нормативно-правових актів були порушені, не надають позивачу можливості вірно та однозначно визначити яка саме його поведінка стала підставою для притягнення до юридичної відповідальності.

Як встановлено судом рішенням Бориспільської міської ради від 14 вересня 2021 року № 987-13-VIII затверджені Правила благоустрою Бориспільської міської територіальної громади, на території, юрисдикційно підвідомчій Бориспільській міській раді, згідно вимог вказаної вище частини 1 статті 34 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», діють саме вимоги Правил, а не Типових правил благоустрою території населеного пункту, затверджених Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27 листопада 2017 року №310. Тобто оскаржуваний припис безпідставно встановлює порушення позивачем таких Типових правил благоустрою території населеного пункту.

Вказуючи на законність винесеного припису відповідач у поданому відзиві зазначив про встановлення порушення ТОВ «КИЇВТРАНСПАРКСЕРВІС» вимог підпункту 9.1.7 пункту 9 ДБН Б.2.2-5:2011 «Планування та забудова міст, селищ і функціональних територій».

Проте, оскаржуваний припис № 28-06/05102021-Д4 від 05 жовтня 2021 року не містить посилань на вказані норми ДБН Б.2.2-5:2011.

Відповідно до підпункту 9.1.7 пункту 9 ДБН Б.2.2-5:2011 роботи з поновлення покриття проїжджої частини доріг та тротуарів треба виконувати протягом 48 годин незалежно від сезону з метою забезпечення безаварійного руху автотранспорту та механізованого прибирання.

Разом із тим, відповідно до пункту 1.1 ДБН Б.2.2-5:2011 ці норми встановлюють загальні положення проектування нового будівництва, реконструкції та капітального ремонту об`єктів благоустрою. Цих норм треба дотримуватися під час проектування, виконання та приймання робіт з благоустрою територій населених пунктів.

У справі, що розглядається, позивач не є суб`єктом здійснення проектування, виконання та приймання робіт з благоустрою територій населених пунктів, а відтак порушень вказаних норм ДБН ним не могло бути вчинено.

Суд першої інстанції вірно зауважив, що оскаржуваний припис був вручений ФОП ОСОБА_1 , який, як зазначає позивач, виконував на підставі договору роботи з розчищення та вирівнювання земельної ділянки кадастровий номер 3210500000:05:001:0670.

Доказів, які б свідчили, що ФОП ОСОБА_1 є представником позивача, відповідач до суду не надав.

Окрім того, з матеріалів справи убачається, що постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 21 жовтня 2021 року у справі № 359/10119/21 встановлено, що ОСОБА_1 виконував роботи з розчищення земельної ділянки на підставі договору про виконання робіт №23/09/2021 від 23 вересня 2021 року, укладеного між ним та ТОВ «КИЇВТРАНСПАРКСЕРВІС», що свідчить про відсутність у ФОП ОСОБА_1 повноважень представляти інтереси ТОВ «КИЇВТРАНСПАРКСЕРВІС».

Таким чином оскаржуваний припис був вручений не представнику позивача, чим порушено вимогу самого припису, формою якого, затвердженою рішенням Бориспільської міської ради від 14 вересня 2021 року № 987-13-VIII, визначено необхідність його вручення саме представнику відповідної юридичної або фізичної особи.

Скаржник вищезазначених доводів суду не спростував та не надав належних доказів, які б свідчили про законність та правомірність винесенного припису стосовно позивача.

Щодо доводів скаржника про те, що припис носить ненормативний характер і є таким, втратив чинність шляхом закінчення терміну його виконання, а отже його неможливо скасувати, колегія суддів зазначає наступне.

Із матеріалів справи вбачається, що припис винесено виконавчим комітетом Бориспільської міської ради 05.10.2021.

Даним приписом запропоновано позивачу поновити пошкоджений асфальт біля вказаної вище земельної ділянки до 10.10.2021.

До суду з даним позовом позивач звернувся 26.10.2021.

В приписі відповідач зазначив наслідки невиконання оскаржуваного припису, зокрема, зазначив, що у разі ухилення від виконання припису або несвоєчас його виконання тягне за собою відповідальність за ст. 152 КУпАП.

Отже, невиконання припису, який винесений стосовно товариства, у разі його невиконання тягне відповідальність за нормою КУпАП.

Аналіз вищевказаного дає підстави вважати, що припис є актом індивідуальної дії, оскільки є результатом застосування норм права, адресовані конкретному суб`єкту і створюює права та/чи обов`язки лише для цього суб`єкта (у даному випадку для позивача), регулюють конкретну життєву ситуацію (в даному випадку поновлення нашкодженого асфальту) та його дія закінчується у зв`язку з припиненням конкретних правовідносин, тобто вичерпують свою дію після їх виконання.

Позивач не погодився з приписом, вважає його незаконним та протиправним і звернувся до суду даним позовом, тобто припис не виконав, та не усунув виявлені відповідачем порушення.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що позивач має право на оскарження припису до суду у т.ч. і після закінчення строку його виконання, який зазначено у самому приписі.

Судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним, підстави для його скасування відсутні, так як суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків Київського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2023 року.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу виконавчого комітету Бориспільської міської ради залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду 21 квітня 2023 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Бєлова Л.В.