Ухвала

від 18.09.2023 по справі 752/6649/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 11-cc/824/5640/2023 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1

Категорія: ст. 170 КПК Доповідач: ОСОБА_2

Єдиний унікальний номер: № 752/6649/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2023 року місто Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючої судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 22 серпня 2023 року,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 22.08.2023 року задоволено клопотання представника цивільного позивача ТОВ «Валерайт» (ЄДРПОУ 43976231) - адвоката ОСОБА_8 про накладення арешту на майно та накладено арешт у кримінальному провадженні № 12023100000000394 від 15.03.2023 року на майно, що належить ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме грошові кошти в сумі: 665 700 доларів США, 215 000 євро, 450 000 гривень, 5 000 швейцарських франків.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, представник власника майна ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 22.08.2023 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання представника цивільного позивача ТОВ «Валерайт» (ЄДРПОУ 43976231) - адвоката ОСОБА_8 про накладення арешту у кримінальному провадженні № 12023100000000394 від 15.03.2023 року на грошові кошти, що належать ОСОБА_6 , які були вилученні під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: 665 700 доларів США, 215 000 євро, 450 000 гривень, 5 000 швейцарських франків.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначає, що оскаржувана ухвала слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 22.08.2023 року прийнята з грубими порушеннями норм кримінально процесуального права та підлягає скасуванню.

Вказує, що розгляд клопотання в судді першої інстанції відбувся без участі ОСОБА_6 , як власника майна.

Автор апеляційної скарги зазначає, що ОСОБА_6 не є підозрюваним, обвинуваченим, засудженим у даному кримінальному провадженні, а отже на його майно не може бути накладено арешт на підставі п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України.

Крім того, апелянт відмічає, що ОСОБА_9 з цієї ж причини, а саме відсутності статусу підозрюваного, обвинуваченого або засудженого не може бути цивільним відповідачем в силу приписів частини першої ст. 128 КПК України, оскільки згаданою правовою нормою встановлено, що особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним /діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

В судове засідання прокурор у кримінальному провадженні, представник власника майна та представник цивільного позивача не з`явилися, хоча були завчасно повідомлені про дату та час призначеного судового розгляду.

Апеляційний суд приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана бути зацікавленою провадженням у її справі, добросовісно виконувати процесуальні обов`язки.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що причина неприбуття у судове засідання прокурора, апелянта та представника цивільного позивача є неповажною та призводить до необґрунтованого затягування розгляду апеляційної скарги та вирішення питання щодо законності оскаржуваного судового рішення, а відтак вирішила за можливе розглянути дане провадження за їх відсутністю, оскільки це не суперечить положенням ч. 1 ст. 172 та ч. 4 ст. 405 КПК України.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали судового провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

В поданому клопотанні цивільного позивача ТОВ «Валерайт» (ЄДРПОУ 43976231) - адвоката ОСОБА_8 зазначено, що Головним управління Національної поліції у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023100000000394 від 15.03.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Крім того, під час здійснення досудового розслідування цивільний позивач ТОВ «Валерайт» в особі директора ОСОБА_10 звернувся з цивільним позовом до ТОВ «ІНТЕРАГРОСТАНДАРТ» та ТОВ «ПЕПЛОГІСТІК» про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення злочину у сумі 344 589 274 гривень на його користь.

Протиправність дій обґрунтовано тим, що ТОВ «ВАЛЕРАЙТ» є стягувачем боргів з ТОВ «ІНТЕРАГРОСТАНДАРТ» (код ЄДРПОУ 37052520) та ТОВ «Торговий" Дім «ІнтерАгроСтандарт» (код ЄДРПОУ 38244851, 29.03.21 назву змінено на ПП ЛОГІСТІК) на загальну суму 34 263 825,28 грн. (за середнім курсом НБУ за період формування заборгованості 26,50 грн./l Долар США 1 292 974, 54 Дол. США). Право вимоги щодо зазначеної суми боргів перейшло до ТОВ «ВАЛЕРАЙТ» від 13 підприємств за договорами про відступлення права вимоги.

Однак, в процесі стягнення боргів, стало відомо, що ці кошти та не тільки, виведені з зазначених підприємств шляхом укладення фіктивних договорів, з зазначенням завищеної вартості товарів, без наміру виконання цих договорів або подальшим продажем за заниженою вартістю.

18.07.2023 року було проведено обшуки в рамках даного кримінального провадження, в ході яких було вилучено грошові кошти та майно.

01.08.2023 року постановою старшого слідчого в ОВС ГУ НП в місті Києві було визнано цивільним позивачем у кримінальному провадженні № 12023100000000394 від 15.03.2023 року ТОВ «Валерайт» (ЄДРПОУ 43976231).

16.08.2023 року представник цивільного позивача ТОВ «Валерайт» - адвокат ОСОБА_8 звернулася до Голосіївського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту у кримінальному провадженні № 12023100000000394 від 15.03.2023 року на грошові кошти, які були вилученні під час обшуку за адресою: Київська обл., Броварський район, с. Погреби, вул. Теплична, 22-А, а саме: 665 700 доларів США, 215 000 євро, 450 000 гривень, 5 000 швейцарських франків, із забороною відчуження, розпорядження та користування даними коштами.

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 22.08.2023 року було задоволено вказане клопотання.

З таким рішенням слідчого судді погодитися неможливо, виходячи з наступного.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод і законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно зі ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину і достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні суб`єкта, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Однак, зазначених вимог закону цивільний позивач, який вніс клопотання про арешт майна, та слідчий суддя не дотрималися.

Так, цивільний позивач, відповідно до ч. 1 ст. 171 КПК України, має право звернутися до слідчого судді, суду з клопотанням про арешт майна тільки у випадку, коли ставиться питання про арешт цього майна з метою забезпечення цивільного позову. У всіх інших випадках таким правом наділений лише прокурор або слідчий за погодженням з прокурором.

Цивільний позивач, ставлячи у клопотанні питання про арешт майна, з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення (цивільний позов), має керуватися положеннями ч. 6 ст. 170 КПК України, якою визначено, що арешт із такою метою може бути накладений на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Як встановила колегія суддів, в матеріалах, які додані до клопотання цивільного позивача про арешт майна, є цивільний позов, заявлений до ТОВ «ІНТЕРАГРОСТАНДАРТ» та ТОВ «ПЕПЛОГІСТІК», однак у ньому відсутні відомості, що будь-кому у цьому кримінальному провадженні було повідомлено про підозру у вчиненні будь-якого кримінального правопорушення, у зв`язку з чим, за наявними матеріалами провадження, арешт на грошові кошти, не може бути накладений з метою, передбаченою п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України, тобто з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, оскільки це суперечить правовій підставі такого арешту, визначеній в ч. 6 ст. 170 КПК України.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що арешт було незаконно накладено на майно фізичної особи - ОСОБА_6 , який не є відповідачем у цивільному позові представника цивільного позивача ТОВ «Валерайт» (ЄДРПОУ 43976231) - адвоката ОСОБА_8 в якому відповідачами зазначаються юридичні особи - ТОВ «ІНТЕРАГРОСТАНДАРТ» та ТОВ «ПЕПЛОГІСТІК».

На підставі вищевикладених обставин, які свідчать про однобічність, неповноту та необ`єктивність судового розгляду, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, як незаконна та необґрунтована, а апеляційна скарга представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , підлягає задоволенню, з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання представника цивільного позивача ТОВ «Валерайт» (ЄДРПОУ 43976231) - адвоката ОСОБА_8 , як такого, що внесено до суду з порушенням ч. 3 ст. 171 КПК України та за недоведеності необхідності арешту майна, який при викладених у клопотанні обставинах явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власника майна, гарантованими законом, і завданням цього кримінального провадження.

Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , - задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 22.08.2023 року, якою задоволено клопотання представника цивільного позивача ТОВ «Валерайт» (ЄДРПОУ 43976231) - адвоката ОСОБА_8 про накладення арешту на майно та накладено арешт у кримінальному провадженні № 12023100000000394 від 15.03.2023 року на майно, що належить ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме грошові кошти в сумі: 665 700 доларів США, 215 000 євро, 450 000 гривень, 5 000 швейцарських франків, - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання представника цивільного позивача ТОВ «Валерайт» - адвоката ОСОБА_8 про накладення арешту у кримінальному провадженні № 12023100000000394 від 15.03.2023 року на грошові кошти, які були вилученні під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: 665 700 доларів США, 215 000 євро, 450 000 гривень, 5 000 швейцарських франків, із забороною відчуження, розпорядження та користування даними коштами, - відмовити.

Ухвала апеляційного суду є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4