Постанова

від 21.09.2023 по справі 520/11013/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2023 року

м. Київ

справа № 520/11013/18

адміністративне провадження № К/9901/6704/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Юрченко В.П.,

суддів: Бившевої Л.І., Васильєвої І.А.,

за участі: секретаря судового засідання Титенко М.П.,

представника позивача - не з`явився,

представників відповідачів:

Головного управління ДПС в Одеській області - не з`явився,

Державної податкової служби України - Поліщука О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.08.2019 (суддя Мельников Р.В.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 01.12.2020 (головуючий суддя Рєзнікова С.С., судді: Бегунц А.О., Мельнікова Л.В.) у справі за позовом Приватного виробничого підприємства "КВАДРО" до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про скасування податкового повідомлення-рішення, визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2018 року Приватне виробниче підприємство "КВАДРО" (далі також - позивач, Підприємство) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області (далі також - відповідач 1), Державної податкової служби України (далі також - відповідач 2, ДПС України), в якому просило:

- скасувати податкове повідомлення-рішення №0170301212 від 09.08.2018;

- визнати протиправною бездіяльність Державної податкової служби України по незабезпеченню автоматичного збільшення суми, на яку Приватне виробниче підприємство "КВАДРО" має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних - величину від`ємного значення за червень 2015 року у розмірі 48280308,00 грн у системі електронного адміністрування податку на додану вартість у визначений законом термін;

- зобов`язати Державну податкову службу України збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку Приватне виробниче підприємство "КВАДРО" має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних - величину від`ємного значення за червень 2015 року у розмірі 48280308,00 грн та відобразити відповідне збільшення у витягу з системи електронного адміністрування ПДВ.

В обґрунтування позову Підприємством зазначено, що податкове повідомлення-рішення №0170301212 від 09.08.2018 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки прийняте на підставі висновків акта перевірки, які не відповідають фактичним обставинам справи. Також позивачем вказано, що бездіяльністю відповідачів по незабезпеченню автоматичного збільшення суми, на яку позивач має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних - величину від`ємного значення за червень 2015 року в розмірі 48280308,00 грн, порушено його право, передбачене пунктом 34 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України. Підприємство зазначало, що уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за звітний період (червень 2015 року), поданий до контролюючого органу, є однією з форм податкової звітності з ПДВ, а отже сформовані у ньому показники мали бути враховані ДПС України при автоматичному збільшенні суми, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 05.08.2019, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 01.12.2020, позов задоволено у повному обсязі.

Вирішуючи спір, судами попередніх інстанцій встановлено, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 28.01.2016 у справі №820/11873/15 адміністративний позов Приватного виробничого підприємства "КВАДРО" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено; визнано протиправною відмову ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві прийняти податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2015 року (реєстраційний номер документа: 9153513999), подану ПВП "Квадро" 20.07.2015, розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість (Д1) за червень 2015 року, поданий ПВП "КВАДРО" 20.07.2015, розшифровку податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) за червень 2015 року, поданий ПВП "КВАДРО" 20.07.2015; вважати прийнятими та зареєстрованими податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2015 року (реєстраційний номер документа: 9153513999), а також розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість (Д1) за червень 2015 року, розшифровку податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) за червень 2015 року, подані приватним виробничим підприємством "Квадро" (код ЄДРПОУ 24126303), днем їхнього фактичного отримання ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві, а саме: 20.07.2015.

Судами констатовано, що відповідно до рядка 24 вказаної податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року (реєстраційний номер документа: 9153513999) позивачем визначено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 4495515,00 грн.

Згідно Витягу з реєстру операцій з системи електронного адміністрування ПДВ (про суму ПДВ, на яку платник податків має право зареєструвати податкові накладні) - сума від`ємного значення з ПДВ у розмірі 4495515,00 грн відповідно до вищевказаного рішення суду відсутня, що свідчить про обставини нездійснення коригування від`ємних значень у системі електронного адміністрування податку на додану вартість за поданою декларацією.

18.05.2018 Підприємством подано уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за період - червень 2015 року, довідку про суму від`ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2), а також додаток 5 - розшифровка податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5), які доставлено та прийнято Державною фіскальною службою України, про що свідчать відповідні квитанції № 1 та № 2 від 18.05.2018.

Відповідно до рядків 19 та 21 вказаного уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року позивачем уточнено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 4495308,00 грн та зазначено уточнений показник - 48280308,00 грн.

Проте, станом на день подачі позову відповідно до Витягу з реєстру операцій з системи електронного адміністрування ПДВ (про суму ПДВ, на яку платник податків має право зареєструвати податкові накладні) - сума від`ємного значення з ПДВ у розмірі 48280308,00 грн відсутня, що вказує на нездійснення коригування від`ємних значень у системі електронного адміністрування податку на додану вартість за поданим уточнюючим розрахунком.

Також під час судового розгляду справи встановлено, що відповідачем 1 було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість Приватним виробничим підприємством "КВАДРО" за звітний (податковий) період травень 2018 року, за результатами якої оформлено акт перевірки № 20340/15-32-12-12/24126303 від 17.07.2018.

Відповідно до висновків акту перевірки позивачем допущено порушення Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ від 28.01.2016 №21, що призвело до завищення суми від`ємного значення (р. 19, 21) на суму 43785000 грн.

Зі змісту акту перевірки вбачається, що контролюючим органом встановлено, що в податковій декларації з податку на додану вартість за травень 2018 року сума ПДВ в рядку 21 (сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду) складає 3009293 грн, а в податковій декларації з податку на додану вартість за травень 2018 року у рядок 16 (значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду) зазначено суму податку на додану вартість у розмірі 46794293 грн.

На підставі висновків акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0170301212 від 09.08.2018 року (форма «В4»), яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 43785000,00 грн.

Вважаючи, що зазначене податкове повідомлення-рішення ґрунтується на помилкових висновках контролюючого органу, оскільки останнім протиправно було проігноровано факт подання позивачем уточнюючого розрахунку та зроблено безпідставний висновок про завищення суми від`ємного значення на 43785000,00 грн, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, позицію якого підтримав апеляційний суд, прийшов до висновку, що уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за звітний період - червень 2015 року, поданий позивачем 18.05.2018 до контролюючого органу, є однією з форм податкової звітності з ПДВ, а отже сформовані у ньому показники (зокрема рядку 24) мали бути враховані ДПС України при автоматичному збільшенні суми, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, на величину від`ємного значення за червень 2015 року у сумі 48280308,00 грн.

Також суди ствердили, що позивач надіслав уточнюючий розрахунок до податкової декларації з ПДВ за червень 2015 року в строки, визначені ст.ст.50, 102 ПК України, й такий прийнятий контролюючим органом без зауважень, про що свідчить відповідна квитанція, однак, визначені у ньому показники безпідставно не відображені відповідачем в СЕА.

Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач 2 подав касаційну скаргу, у якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Підставою касаційного оскарження судових рішень, ухвалених у цій справі, відповідач зазначив пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, з посиланням на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування п. 200-1.3 ст.200-1, п.34 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, зокрема, в контексті недотримання термінів подачі податкової звітності з ПДВ за червень 2015 року.

Верховний Суд ухвалою від 19.04.2021 відкрив касаційне провадження у цій справі на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС.

Підприємство у відзиві на касаційну скаргу не погоджується з наведеними в ній доводами, стверджує про правильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим просить касаційну скаргу залишити без задоволення як безпідставну, а рішення судів першої та апеляційної інстанції - без змін.

Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основні принципи функціонування системи електронного адміністрування ПДВ визначено статтею 200-1 розділу V ПК України, якою доповнено вказаний Кодекс згідно Закону України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», що набрав чинності 01 січня 2015 року.

Так, згідно пунктів 200-1.1, 200-1.2 статті 200-1 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) система електронного адміністрування ПДВ забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування ПДВ; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу. Платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування ПДВ.

На виконання приписів вказаної норми Податкового кодексу України постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість» (далі - Порядок № 569) затверджено Порядок електронного адміністрування ПДВ, яким визначено механізм відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування ПДВ, особливості складення податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних у такій системі, а також механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків.

Згідно пункту 1 Порядку № 569 система електронного адміністрування податку запроваджується поетапно: на перехідний період (до 1 липня 2015 року або іншої дати, визначеної окремим рішенням Верховної Ради України про скорочення такого періоду) - у тестовому режимі; із зазначеної дати - на постійній основі.

Пунктом 35 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України встановлено, що період з 1 лютого 2015 року до 1 липня 2015 року є перехідним періодом, протягом якого реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється без обмеження сумою податку, обчисленою за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

За змістом же приписів пункту 200-1.3 статті 200-1 ПК України платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (УНакл), обчислену за такою формулою: УНакл = УНаклОтр + УМитн + УПопРах - УНаклВид - УВідшкод - УПеревищ. У цій нормі наведене значення кожного показника згаданої формули.

Показники формули, визначеної цим пунктом, обраховуються з 1 липня 2015 року. Під час обрахунку показників УНаклОтр та УНаклВид також використовуються розрахунки коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, до податкових накладних, складених до 1 липня 2015 року, що підлягали наданню покупцям - платникам податку. Для обрахунку показників УНаклОтр, УНаклВид та УМитн використовуються документи (податкові накладні, розрахунки коригування, митні декларації, аркуші коригування та додаткові декларації), складені починаючи з 1 липня 2015 року.

Під час обрахунку суми УНакл також використовуються показники, визначені пунктом 34 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» цього Кодексу.

При цьому у відповідності до пункту 33 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України за вибором платника податку, який він відображає у заяві, що подається у складі податкової декларації, непогашені залишки сум ПДВ, що були заявлені платниками податку до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року, задекларовані до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року в рахунок зменшення податкових зобов`язань з ПДВ наступних звітних (податкових) періодів, від`ємне значення суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 цього Кодексу, та залишок від`ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів після бюджетного відшкодування, задекларовані платниками податку за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року: а) або без проведення перевірок, передбачених статтею 200 цього Кодексу, збільшують розмір суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначену пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, з одночасним збільшенням розміру суми податкового кредиту у податковій декларації за звітний (податковий) період, в якому було здійснено таке збільшення. В такому випадку суми такого від`ємного значення та/або бюджетного відшкодування можуть бути перевірені контролюючим органом у загальновстановленому порядку; б) або підлягають поверненню платнику у порядку, визначеному статтею 200 Кодексу у редакції, що діяла станом на 31 грудня 2014 року.

Вказана процедура деталізована у пункті 9-1 Порядку № 569 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), яким передбачено, що сума податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, визначена відповідно до пункту 9 цього Порядку, за рішенням платника податку може бути збільшена на суму непогашених залишків сум податку, заявлених ним до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року, задекларованих до бюджетного відшкодування за такі періоди в рахунок зменшення податкових зобов`язань з податку наступних звітних (податкових) періодів, від`ємного значення суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 ПК України, та залишку від`ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів після бюджетного відшкодування, задекларованих платником податку за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року. Таке рішення платник податку відображає у заяві, що подається у складі податкової декларації за звітний (податковий) період після 1 лютого 2015 року, в якому воно прийняте. ДФС після проведення камеральної перевірки зазначеної податкової декларації автоматично збільшує суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, на відповідну суму та на запит платника податку інформує його про суму збільшення шляхом надсилання електронного повідомлення. Сума такого збільшення відображається платником податку у складі податкового кредиту податкової декларації за звітний (податковий) період, в якому воно здійснене.

Водночас нормою пункту 34 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України встановлено, що станом на третій робочий день після дати набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість» від 16 липня 2015 року № 643-VIII зареєстрованим платникам податку значення суми податку (позитивне або від`ємне), на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначене пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, та значення усіх її складових, визначених цим Кодексом, дорівнюють нулю, крім значень її складових УНаклОтр, УНаклВид та УМитн, що були сформовані починаючи з 1 липня 2015 року. Зареєстрованим платникам податку таке значення автоматично збільшується контролюючим органом, зокрема: 4) до 31 липня 2015 року для платників податків, що застосовують звітний (податковий) період місяць, без проведення перевірок, передбачених статтею 200 цього Кодексу, на суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, та суму непогашеного від`ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду, що зазначено в податковій звітності з ПДВ, у якій відображаються розрахунки з бюджетом та/або відображаються операції, що стосуються спеціального режиму оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, за червень 2015 року. На таку суму платником податку збільшується розмір суми податкового кредиту за звітний (податковий) період (липень 2015 року).

В свою чергу до податкової звітності з ПДВ згідно пункту 8 розділу 1 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 23 вересня 2014 року № 966 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 23 січня 2015 року № 13), належать: податкова декларація з ПДВ з додатками; уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок з додатками; розрахунок податкових зобов`язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник ПДВ, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України.

Зміст наведених положень у їх системному зв`язку свідчить про те, що з набранням 29 липня 2015 року чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість» від 16 липня 2015 року № 643-VIII, яким зазначені положення Податкового кодексу України були викладені в наведеній редакції, всім зареєстрованим в системі електронного адміністрування ПДВ платникам податків було «обнулено» значення суми податку (позитивне або від`ємне), на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому зареєстрованим платникам податку значення суми, на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних підлягало автоматичному збільшенню у визначених в пункті 34 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України випадках, за змістом підпункту 4 якого визначальним фактором для автоматичного збільшення реєстраційної суми у системі електронного адміністрування податку на суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, є зазначення такої суми саме в податковій звітності з ПДВ платника податків за червень 2015 року.

Відтак, протягом серпня 2015 року Державна фіскальна служба України у зв`язку з переведенням роботи системи електронного адміністрування ПДВ у штатний режим зобов`язана була автоматично збільшити значення суми податку, на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, на суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 24), та суму непогашеного від`ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду (рядок 31), що зазначене у податковій звітності з податку на додану вартість за червень 2015 року.

Відповідно до ст. 49 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Згідно пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, які дорівнюють 1095 днів) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

З урахуванням встановлених обставин справи, зокрема, що позивачем подано уточнюючу податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2015 року, яку було прийнято контролюючим органом, про що свідчить відповідна квитанція наявна в матеріалах справи, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що відповідачем безпідставно та протиправно не забезпечено відображення показників уточнюючої декларації у системі електронного адміністрування ПДВ.

Доводи контролюючого органу, що сума ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ може бути збільшена на суму від`ємного значення, що задекларована платником податків виключно в податковій декларації з ПДВ за червень 2015 року, та не підлягає перерахунку у зв`язку з подальшим уточненням показників такої звітності шляхом подання відповідних уточнюючих розрахунків, суди обґрунтовано не взяли до уваги, адже такі не ґрунтуються на правильному застосуванні підпункту 4 пункту 34 підрозділу 2 Розділу ХХ Податкового кодексу України, оскільки вказана правова норма жодних обмежень щодо зарахування реєстраційної суми від`ємного значення попередніх звітних періодів (до 01.07.2015 року) не містить, як не містить і заборон щодо її коригування у відповідності до приписів п. 50.1 ст.50 Податкового кодексу України шляхом подачі уточнюючого розрахунку до податкової декларації внаслідок самостійно виявлених помилок. Відсутні також й обмеження щодо неврахування відповідних показників податкової декларації за червень 2015 року, якщо таку подано з порушенням строку її подання.

Переглянувши судові рішення в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи, правильність застосування ними норм матеріального права та дотримання норм процесуального права, Верховний Суд, враховуючи норми, що регулюють спірні правовідносини дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.08.2019 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 01.12.2020 слід залишити без задоволення.

Відповідно до п. 1 частини першої ст. 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з частиною 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 341, 344, 349, 350, 355, 359 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної податкової служби України залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.08.2019 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 01.12.2020 у справі №520/11013/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

СуддіВ.П. Юрченко Л.І. Бившева І.А. Васильєва