Рішення

від 10.07.2023 по справі 367/4914/20

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 367/4914/20

Провадження №2/367/1137/2023

РІШЕННЯ

Іменем України

10 липня 2023 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:

головуючого судді Шестопалової Я.В.,

при секретарі судових засідань Балинської О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ірпінь цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Давидчука 4А" про відшкодування матеріальної шкоди та заподіяних збитків, -

в с т а н о в и в :

06 серпня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Ірпінського міського суду Київської області з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Давидчука 4А" про відшкодування матеріальної шкоди та заподіяних збитків.

Обґрунтовуючи позов, ОСОБА_1 вказує, що вона є власником квартири АДРЕСА_1 .

Поверхом вище розташована квартира АДРЕСА_2 , яка належить на праві власності ОСОБА_2 .

Позивач вказує, що 16.06.2020 року її квартиру було залито, про що складено відповідний акт про залиття.

Позивач зазначає, що після даного залиття квартири на стінах і стелі утворилося відшарування фарби, великі плями на стелі із гіпсокартону. Наслідками залиття стала пошкоджена міжкімнатна перегородка з кухнею, стеля передпокоїв, кухні та кімнати. По всьому приміщенню розповсюджується пліснява, в квартирі вологе затхле повітря, що негативно відображається на здоров`ї сім`ї позивачки.

Факт затоплення і пошкодження мого майна, підтверджується належним чином складеними і підписаним актом Голови ОСББ , мешканцем квартири АДРЕСА_3 , членом комітету з квартири АДРЕСА_4 , мешканцем квартири АДРЕСА_5 , завірений мокрою печаткою ОСББ «Давидчука 4А».

Позивач зазначає, що розмір завданої майнової шкоди, заподіяної внаслідок залиття належної позивачу квартири становить 23 709 гривень.

Також, позивач зазначає, що в результат залиття квартири негативно відображається на її психічному та емоційному стані, вона стала знервованою та дратівливою, втратила сон оскільки вимушена вживати заходів з відшкодування Відповідачем завданих їй збитків. В цій ситуації, позивач лишилася нормальних (звичних) умов перебування у власній квартирі, через залиття житла порушилось комфортне проживання в ньому. Подолання наслідків залиття, спричинило погіршення умов для навчання її сина та підготовки до ЗНО. Вологе повітря та спека в квартирі погіршили стан здоров`я позивачки, почали усилюватися попередні хвороби. Їй довелося звертатися до невропатолога, вона знаходиться на межі нервового зриву. Виходячи з цього, вважає, що Відповідач має відшкодувати Позивачу моральну шкоду в розмірі 10 000 гривень.

Також, позивач була вимушена звернутися за професійною допомогою в юридичну компанію, якій було сплачено в розмірі 6 730 грн. за складання проекту позовної заяви та претензії на адресу Відповідача. Крім того, позивачкою було витрачено 2 500 грн. на оплату послуг експертної організації, яка здійснила оцінку вартості відновлювального ремонту та 190,20 грн. за оплату електронного повідомлення № 000038 від 02.07.2020 р.

Враховуючи викладене, позивач просить: стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , вартість ремонтно-відновлювальних робіт в розмірі 23 709 гривень; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , моральну шкоду в розмірі 10 000 гривень; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 збитки у вигляді витрат по оплаті юридичних послуг у розмірі 6 730 гривень; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , збитки у вигляді витрат по оплаті експертної оцінки вартості збитків у розмірі 2 500 гривень; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , збитки у вигляді витрат по оплаті електронного повідомлення у розмірі 190 гривень 20 коп.; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , збитки, у вигляді витрат по оплаті судового збору в розмірі 840 гривень 80 коп.

25 листопада 2020 року до суду від відповідача надійшов відзив на позов, в якому відповідач вказує, що позовні вимоги є безпідставними, оскільки відповідно до Акта складеного по факту залиття квартири АДРЕСА_1 від 06.06.2020 року, залиття житлового приміщення квартири АДРЕСА_6 виникло в результаті прориву труби в квартирі АДРЕСА_7 , тому шкода позивачці була спричинена не з вини відповідача. Зі звітом про оцінку ринкової вартості права вимоги відшкодування збитку, заподіяного квартирі АДРЕСА_1 відповідач також не погоджується, так як розмір збитків є суттєво завищений. Наявність плісняви та грибка в квартирі АДРЕСА_6 зумовлено неналежними умовами утримання будинку в цілому, зокрема постійна наявність води в підвальному приміщенні будинку. Також, відповідач вказує, що заявлена позивачем моральна шкода нічим не підтверджена. Враховуючи дані обставини, відповідач просив відмовити у задоволенні позову.

03 вересня 2020 року ухвалою Ірпінського міського суду Київської області відкрито провадження у даній справі.

Розпорядженням Ірпінського міського суду Київської області № 58 від 22 вересня 2021 року справу № 367/4914/22 було призначено до повторного автоматичного розподілу у зв`язку із звільненням судді ОСОБА_3 у відставку. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.10.2021 року справу передано на розгляд судді ОСОБА_4

Розпорядженням Ірпінського міського суду Київської області № 16 від 06 квітня 2023 року справу № 367/4914/22 було призначено до повторного автоматичного розподілу у зв`язку із звільненням судді ОСОБА_4 у відставку.

Після автоматичного розподілу автоматизованою системою документообігу справу передано на розгляд судді Шестопаловій Я.В.

20 квітня 2023 року ухвалою судді Ірпінського міського суду Київської області Шестопалової Я.В. прийнято до свого провадження дану справу.

У судове засідання позивач не з`явилась, про розгляд справи повідомлена належним чином. В матеріалах справи міститься клопотання позивача про розгляд справи без її участі.

У судове засідання відповідач не з`явилась, про розгляд справи повідомлена належним чином. До суду направила клопотання про відкладення розгляду справи.

У судове засідання представник третьої особи не з`явився, про розгляд справи повідомлені належним чином.

На думку суду, відповідач недобросовісно користується своїми процесуальними правами, оскільки неодноразово подавала клопотання про відкладення розгляду справи, поважності причин неявки не підтверджує жодними документами, що може розцінюватися судом як затягування розгляду справи.

З огляду на наведене, враховуючи положення п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, відповідно до яких якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки, а також враховуючи розумні строки розгляду справи, суд вважає за можливе провести судовий розгляд без участі позивача.

Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку наявним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу окремо шляхом їх всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є власником квартири АДРЕСА_1 , що належить меїй на праві власності, що підтверджується договором купівлі продажу офісу від 23.05.2015 року, а також витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 23.05.2015 року.

Крім того, судом встановлено, та учасниками справи не оспорюється, що власником квартири АДРЕСА_2 є ОСОБА_2 .

За змістом положень частини третьої статті 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової і моральної шкоди.

У частинах першій, другій статті 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому, такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.

Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням.

Відповідно до статті 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок щодо нього, суд виходить із його ефективності (стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), це означає, що вимога про захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, також забезпечувати поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 2 постанови від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи. Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв`язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина.

Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини, якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

З огляду на викладене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди, а позивач доводить наявність шкоди та її розмір.

Даний висновок зроблено КЦС ВС у постанові від 13.11.2019 року у рамках розгляду цивільної справи 757/31418/15-ц, яку суд вважає за необхідним застосувати при розгляді даної справи.

Згідно вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до частин четвертої та п`ятої статті 319 ЦК України власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

За статтею 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно приписів ст. 360 ЦК України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.

Згідно зі ст. 151 ЖК України громадяни, які мають у приватній власності будинок (квартиру), зобов`язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію.

У пункті 2.3.6 Правил утримання житлових будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76, зареєстрованих в Мін`юсті 25 серпня 2005 року за № 927/11207, зазначено, що у разі залиття, аварії квартири складається відповідний акт, форма якого затверджена додатком № 4. Відповідно до даного додатку акт повинен містити дані про події, які відбулись, наслідки таких подій, причину залиття, винну особу, яка здійснила неправомірні дії, та підписи осіб, у присутності яких такий акт складено.

Відповідно до Акта складеного по факту залиття квартири АДРЕСА_1 від 16.06.2020 року, складеного комісією у складі: Голови ОСББ «Давидчука 4А» - Куропаткіної М.М., мешканця НОМЕР_4 - ОСОБА_5 , члена комітету НОМЕР_5 - ОСОБА_6 , мешканця НОМЕР_3 - ОСОБА_7 , 16 чераня 2020 року трапилось залиття житлового приміщення квартири АДРЕСА_6 , причина залиття - прорив труби у квартирі АДРЕСА_7 . В результаті залиття пошкоджено: міжкімнатну перегородку с кухнею, стелю перепокою, кухні, кімнати. У коридорі є 2 облвсті від слойки штукатурки, на кухні відшарувалась плитка на перегородці з ванною кімнатою. Стеля підвісна з гіпсокартону, приховані пошкодження визначити при поверхневому огляді можливості немає.

Тобто наданий позивачем акт за формою та змістом відповідає встановленій формі, не суперечить іншим доказам у справі, а наведені в ньому дані відповідачем не спростовані.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до переконання про доведеність того факту, що залиття квартири за адресою: квартира АДРЕСА_1 , сталося з вини власника квартири АДРЕСА_2 , а саме ОСОБА_2 .

Позивач вказує на те, що внаслідок залиття квартири їй було заподіяно майнову шкоду в розмірі 23 709 гривень.

Так, позивачем в обґрунтування розміру заподіяної шкоди до матеріалів справи було додано Звіт про оцінку ринкової вартості права вимоги відшкодування збитку, заподіяного квартирі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_8 , відповідно до якого підсумкова величина ринкової вартості права вимоги відшкодування збитку, спричиненого затопленням внутрішньому оздобленню квартири, складає 23 709 грн.

Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Судом приймаються зазначені вище докази на підтвердження розміру заподіяної шкоди внаслідок залиття квартири в розмірі 23 709 грн.

Згідно приписів ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до частини другої статті 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

Згідно з пунктом 11 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08 серпня 1992 року № 572, власники, наймачі (орендарі) приміщень житлових будинків несуть відповідальність згідно із законодавством.

Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до переконання, що позивачем ОСОБА_1 підтверджено факт заподіяння їй майнової шкоди в розмірі 23 709 грн.

В той же час, суд вважає за необхідним констатувати, що відповідачем не було спростовано її вини у залитті квартири, власником якої є позивач.

Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Розмір відшкодування моральної шкоди, зазначений у позовній заяві, вимогам розумності та справедливості не відповідає.

Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому, суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Суд погоджується з доводами позивача, що внаслідок залиття квартири, належної позивачу на праві власності, він зазнав душевних страждань у зв`язку з протиправною поведінкою відповідача щодо нього, переніс емоційне напруження, що тягне за собою в своїй сукупності психологічний дискомфорт і моральні переживання, які погіршили гармонійні адаптовані умови його життєдіяльності, призвели до порушення душевної рівноваги, що вимагає від нього додаткових витрат часу, залучення душевних та матеріальних зусиль.

При визначенні розміру моральної шкоди яка підлягає відшкодуванню з відповідача на користь позивача, то суд враховує характер та обсяг фізичних, душевних страждань, які він зазнав в результаті залиття квартири, тяжкість вимушених змін у її життєвих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

Однак, виходячи із засад розумності, об`єктивності, виваженості і справедливості, суд приходить до переконання, що заявлена позивачем моральна шкода в розмірі 10 000 грн. є надмірною, а тому дана вимога підлягає частковому задоволенню в частині розміру моральної шкоди у сумі 5 000 грн.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до переконання, що сукупністю всіх зібраних доказів позивачем доведено наявність та розмір завданої їй шкоди в розмірі 23 709 грн. в результаті залиття належної їй на праві власності квартири АДРЕСА_1 , протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

А тому, суд доходить висновку, що даний позов підлягає частковому задоволенню в частині стягнення з відповідача ОСОБА_2 у якості відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, в розмірі 23 709 грн, заподіяної моральної шкоди в розмірі 5 000 грн.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Згідно ч.ч. 2, 3 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно матеріалів справи, між позивачем та ТОВ «Центр юридичної допомоги населенню та бізнесу» було укладено Договір №Т-1669 від 30.06.2020 р. про надання юридичних послуг.

Втім, в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження сплати ОСОБА_1 ТОВ «Центр юридичної допомоги населенню та бізнесу» суми у розмірі 6 730 грн., за таких обставин, суд вважає, стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6 730 грн. задоволенню не підлягають.

Також з огляду на ч. 3 ст. 133 ЦПК України, витрати по оплаті електронного повідомлення у розмірі 190, 20 грн. не можуть бути віднесені до витрат, пов`язаних з розглядом справи, а тому стягнення даних витрат задоволенню не підлягає.

Крім того, збитки у вигляді витрат по оплаті експертної оцінки вартості збитків у розмірі 2 500 гривень документально не підтверджені, тому дана позовна вимога задоволенню не підлягає.

Згідно із ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п.3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 при зверненні до суду сплатила судовий збір у розмірі 840 грн. 80 коп.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необхідність стягнення судових витрат із відповідача на користь позивача у розмірі, пропорційному розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263-265, 268, 279, 354 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Давидчука 4А" про відшкодування матеріальної шкоди та заподіяних збитків - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ), вартість ремонтно-відновлювальних робіт в розмірі 23 709 (двадцять три тисячі сімсот дев`ять) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ), моральну шкоду в розмірі 5 000 (п`ять тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ), витрати по оплаті судового збору в розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 (вісімдесят) коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Повний текст судового рішення буде складено протягом 10 днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя: Я.В. Шестопалова