Рішення

від 22.09.2023 по справі 153/1010/23

ЯМПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" вересня 2023 р. Справа153/1010/23

Провадження2/153/257/23-ц

Ямпільський районний суд Вінницької області

у складі головуючого судді Дзерина М.М.

за участю секретаря судового засідання Поліш Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ямпільського районного суду Вінницької області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Передовик" доГоловного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, ОСОБА_1 , про визнання протиправним та скасування рішень, витребування майна,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, ОСОБА_1 , про визнання протиправним та скасування рішень, витребування майна. Свої вимоги мотивує наступним: 30.11.2010 року було створено Товариство з обмеженою відповідальністю «Передовик». Відповідно до свідоцтв на право власності на майновий пай члена коллективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серії BI за №№019229, 019127, 019126, 019064, 019229 виданих 01.02.2012 року Довжоцькою сільською радою ТОВ «Передовик», який має право на пайовий фонд майна колективного сільськогосподарського підприємства КСП «Передовик» реорганізованого в СТОВ «Передовик» с.Довжок Ямпільського району Вінницької області відповідно до списку осіб, які мають право на майновий пай, затвердженого зборами співвласників 25 лютого 2000 року, 29 квітня 2001 року у відповідній частці. Таким чином, ТОВ «Передовик» у 2012 році набув права власності на майнові паї КСП «Передовик». Відповідно до акту приймання-передачі Спілка громадян співвласників (далі - Спілка) 18.04.2013 року передала ТОВ «Передовик» перелік майна КСП «Передовик» під пайовим фондом на суму 219 779, 49 грн., у тому числі і нежитлова будівля - будинок праці і відпочинку. Вказаний перелік затверджено загальними зборами Співвласників майна 18.04.2013 року.

У подальшому ТОВ «Передовик», звернулось до Спілки про виділення майна в натурі ТОВ «Передовик» у зв?язку з викупленням свідоцтв про власності на майнові паї власників майнових часток реформованого КСП «Передовик» на загальну суму 183 720, 00 грн. Відповідно до акту приймання-передачі виділеного майна в натурі від 05.01.2016 року Спілка передала, а ТОВ «Передовик» отримало майно в натурі на суму 171690,49 грн., у тому числі і нежитлова будівля-будинок праці і відпочинку. Таким чином, фактично ще у 2013 році ТОВ «Передовик» отримало право власності на майно, реформованого КСП «Передовик». За клопотанням Позивача Довжоцькою сільською радою Ямпільського району Вінницької області рішенням від 01.07.2016 року №50 присвоєно окремі поштові адреси об`єктам нерухомого майна, які розміщені на території Довжоцької сільської ради. Зокрема, нежитловій будівлі-будинок праці і відпочинку присвоєну адресу АДРЕСА_1 .

Водночас, у травні 2023 року ТОВ «Передовик» стало відомо, що нежитлова будівля-будинок праці і відпочинку належить ОСОБА_1 з 31.08.2017 року відповідно до номеру запису про право власності №22096442 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Підставою оформлення права власності на нежитлову будівлю будинок праці і відпочинку стали: протокол зборів членів Спілки майнових паїв, виданий 17.07.2015, виданий спілкою майнових паїв ТОВ «Передовик», акт прийому-передачі майна, виданий 20.07.2015 спілкою майнових паїв ТОВ «Передовик».

На підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 19.01.2017 року N 2-987/15-17-СГ «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою», Відповідачу-2 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га із земель державної власності сільськогосподарського призначення (землі запасу), на території Довжоцької сільської ради Ямпільського району Вінницької області, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства.

Наказом ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області від 02.01.2018 року №2-96/15-18-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність» затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства на території Довжоцької сільської ради Ямпільського району Вінницької області.

Надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку із земель державної власності сільськогосподарського призначення, розташовану на території Довжоцької сільської ради Ямпільського району Вінницької області площею 1,6976 га із кадастровим номером 0525682400:03:001:0062 - для ведення особистого селянського господарства.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 18.01.2018 року номер запису про право власності №24482371 за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на земельну ділянку, розташовану на території Довжоцької сільської ради Ямпільського району Вінницької області площею 1,6976 га із кадастровим номером 0525682400:03:001:0062 - для ведення особистого селянського господарства.

Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 31.08.2018 року за індексним номером: 36838529 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1339013105256), яким зареєстровано право власності за ОСОБА_1 на об`єкт нерухомого майна - будинок праці та відпочинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , прийняте державним реєстратором Ямпільською районною державною адміністрацією Ковальовою О.А. з порушенням ст.ст.5,27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції на момент прийняття оскаржуваного рішення); наказ, ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області від 02.01.2018 року №2-96/15-18-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність», прийнятий з порушенням ст. 116, 120 Земельного кодексу України; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 23.01.2018 року за індексним номером: 39305733 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1466830405256), яким зареєстровано право власності за ОСОБА_2 на об`єкт нерухомого майна - земельну ділянку, розташовану на території Довжоцької сільської ради Ямпільського району Вінницької області площею 1,6976 га із кадастровим номером 0525682400:03:001:0062 - для ведення особистого селянського господарства, прийняте державним реєстратором Ямпільською районною державною адміністрацією Ковальовою О.А. підлягають скасуванню з наступних підстав.

Підставою для реєстрації власності на нежитлову будівлю-будинок праці і відпочинку за ОСОБА_1 стали: протокол зборів членів Спілки майнових паїв, виданий 17.07.2015, виданий спілкою майнових паїв ТОВ «Передовик», акт прийому-передачі майна, виданий 20.07.2015 спілкою майнових паїв ТОВ «Передовик». Водночас, відповідно до положень статуту Позивача, затвердженого загальними зборами учасників ТОВ «Передовик» від 23 квітня 2014 року, останнє створено за погодженням між засновниками - громадянами України, які в подальшому іменуються «Учасники». Станом на 23.04.2014 року учасниками Товариства були ОСОБА_3 (розмір частки 16733,34 грн/83,666%), ОСОБА_4 (розмір частки 1633,33 грн./8,167%), ОСОБА_5 (розмір частки 816,66 грн./4,09%), ОСОБА_6 (розмір частки 816,66 грн./4,09%). Майно Товариства є власністю Учасників і складається із основних фондів та оборотних засобів, а також інших цінностей, вартість яких відображається в самостійному балансі Товариства. Майно знаходиться в його повному розпорядженні і вилученню не підлягає (п. 5.1.).

Звертають увагу суду, що створення інших органів щодо розпорядження майном Товариства, Статутом Позивача не передбачено. При цьому, ОСОБА_1 не являлась станом на 17.07.2015 року учасником Товариства та не мала жодних прав на виділенні їй в натурі майна.

Як вище зазначалось, саме у 2013 році Спілка співвласника майнових паїв передала майно Позивачу. При цьому Позивач у товаристві не створював і не міг створити Спілку співвласників майнових паїв, а отже не міг 20.07.2015 року передати майно виділене в натурі ОСОБА_1 будинок праці і відпочинку у рахунок майнових сертифікатів на загальну суму 19 229 грн. При цьому, звертає увагу суду, що у акті прийму-передачі майна від 20.07.2015 року отримувачем майна зазначено ОСОБА_4 , який згідно Статуту є Учасником Товариства. При цьому відсутня інформація, що ОСОБА_1 уповноважила ОСОБА_4 на отримання такого майна.

Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 31.08.2018 року за індексним номером: 36838529 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1339013105256), яким зареєстровано право власності за ОСОБА_1 на об`єкт нерухомого майна-будинок праці та відпочинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , прийняте державним реєстратором на підставі протоколу зборів членів Спілки майнових паїв, виданий 17.07.2015, виданий спілкою майнових паїв ТОВ «Передовик», акту прийому-передачі майна, виданий 20.07.2015 спілкою майнових паїв ТОВ «Передовик». При цьому, вказані документи не надавали підстав для проведення державної реєстрації нерухомого майна - будинок праці і відпочинку за ОСОБА_1 . Таким чином рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 31.08.2018 року, яким зареєстровано право власності за ОСОБА_1 на об?єкт нерухомого майна- будинок праці та відпочинку, прийняте в порушення п.40, 51 Порядку №1127, ст. ст. 5, 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». А отже ОСОБА_1 неправомірно набуто право власності на об?єкт нерухомого майна - будинок праці та відпочинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Таким чином, наявні правові підстави для скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, яким зареєстровано право власності за ОСОБА_1 на об`єкт нерухомого майна. При цьому, скасування рішення державного реєстратора із одночасним припиненням права власності ОСОБА_1 на спірне нежитлове приміщення є ефективним способом захисту прав та інтересів Позивача.

Позивач не відмовлявся на користь ОСОБА_1 від об?єкту нерухомого майна - будинок відпочинку та праці, згоди на його відчуження не надавав. Відповідач фактично отримала спірний об?єкт нерухомості на підставі неіснуючих документів, поза волею власника майна, а тому підлягає витребуванню на користь ТОВ «Передовик».

У пояснювальній записці Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства із земель державної власності сільськогосподарського призначення на території Довжоцької сільської ради Ямпільського району Вінницької області (далі - проект землеустрою), розробленого ДП «Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», зазначено, що його розроблено відповідно до положень Земельного кодексу України, Законів України «Про землеустрій», «Про державний земельний кадастр», «Про особисте селянське господарство».

Також зазначено, що територія земельної ділянки частково забудована. На даній земельній ділянці знаходиться будинок праці і відпочинку. ОСОБА_1 надала технічний паспорт на будинок праці і відпочинку від 2 березня 2017 року, розробленого Комунальним підприємством «Ямпільське районне бюро». Крім цього, звертаючись із заявою на ім`я директора ДП «Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» ОСОБА_1 зазначила, що вона є власником будинку праці і відпочинку на підставі технічного паспорту. Звертають увагу суду, що підставою для набуття права власності на об`єкт нерухомого майна «Технічний паспорт» не передбачено. Таким чином, проект із землеустрою фактично розроблений в порядку ст. 120 Земельного кодексу України.

Враховуюче те, що підстави для набуття земельної ділянки ОСОБА_1 є незаконними, отже і рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 23.01.2018 року за індексним номером: 39305733 (реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 1466830405256) державним реєстратором, яким зареєстровано право власності на земельну ділянку, розташовану на території Довжоцької сільської ради Ямпільського району Вінницької області площею 1,6976 га із кадастровим номером 0525682400:03:001:0062 - для ведення особистого селянського господарства, за ОСОБА_2 підлягає скасуванню.

З урахуванням вищевикладеного, вважаючи свої права порушеними позивач просить суд скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 31.08.2018 року за індексним номером: 36838529 (реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 1339013105256), яким зареєстровано право власності за ОСОБА_1 на об?єкт нерухомого майна-будинок праці та відпочинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , прийняте державним реєстратором Ямпільською районною державною адміністрацією Ковальовою О.А.. Витребувати у ОСОБА_1 об?єкт нерухомого майна - будинок праці та відпочинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Передовик». Визнати протиправним та скасувати наказ Головного Управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 02.01.2018 року №2-96/15-18-C «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність», яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 . Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 23.01.2018 року за індексним номером: 39305733 (реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 1466830405256) державним реєстратором Ямпільською районною державною адміністрацією Ковальовою О.А., зареєстровано право власності за ОСОБА_1 земельну ділянку із земель державної власності сільськогосподарського призначення, розташовану на території Довжоцької сільської ради Ямпільського району Вінницької області площею 1,6976 га із кадастровим номером 0525682400:03:001:0062 - для ведення особистого селянського господарства.

Відповідач 1 Представник Головного Управління Держгеокадастру у Вінницькій області надав суду відзив на позовну заяву наступного змісту: 14.12.2016 року на адресу Головного управління Держтеокадастру у Вінницькій області від ОСОБА_1 надійшло клопотання № Г-22973/015-16 від 14.12.2016 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення для ведення особистого селянського господарства земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0000 га, яка розташована на території с. Довжок (за межами населеного пункту) Ямпільського району Вінницької області.

19.01.2017 Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області прийнято наказ № 2-987/15-17-CГ «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою», яким ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,0000 га, яка розташована на території с. Довжок (за межами населеного пункту) Ямпільського району Вінницької області.

15.12.2017 на адресу Головного управління надійшло клопотання від ОСОБА_1 № Г-24159/0/5-17 про затвердження проекту землеустрою та надання у власність земельної ділянки площею 1,6976 га, яка розташована на території с. Довжок (за межами населеного пункту) Ямпільського району Вінницької області.

02.01.2018 Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області прийнято наказ № 2-96/15-18-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність», яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території с. Довжок (за межами населеного пункту) Ямпільського району Вінницької області.

Вважають оскаржуваний наказ Головного управління №2-96/15-18-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність» від 02.01.2018 законним, правомірним та прийнятим у відповідності до норм земельного законодавства виходячи з наступного:

Положеннями статті 118 3К України встановлено чіткий перелік документів, які повинні додаватися до клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, а також конкретні підстави для відмови громадянину у наданні такого дозволу.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 29.08.2019 до справі №420/5288/18

Так, за результатами опрацювання Головним управління клопотання ОСОБА_1 №Г-22973/0/5-16 від 14.12.2016, та у зв`язку з відсутністю правових підстав передбачених ч.7 ст. 118 3К України для відмови у задоволенні вказаного клопотання, Головним управлінням було прийнято наказ № 2-987/15-17-СГ «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою» від 19.01.2017.

Після чого, 15.12.2017 на адресу Головного управління надійшло клопотання від ОСОБА_1 № Г-24159/0/5-17 про затвердження проекту землеустрою та надання у власність земельної ділянки площею 1,6976 га, яка розташована на території с. Довжок (за межами населеного пункту) Ямпільського району Вінницької області.

До вказаного клопотання ОСОБА_1 було додано проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, а також витяг з Державного земельного кадастру на земельну ділянку площею 1,6976 га із кадастровим номером: 0525682400:03:001:0062.

Відповідно до пояснювальної записки даного проекту зазначено, що територія земельної ділянки частково забудована. На даній земельній ділянці знаходиться будинок праці та відпочинку. ОСОБА_7 надала технічній паспорт на будинок праці і відпочинку від 02.03.2017 року, розробленого Комунальним підприємством «Ямпільське районне бюро». Вказані об?єкти нерухомого майна також відображені на кадастровому плані земельної ділянки в масштабі 1:2000, що міститься у вказаному проекті. Разом з тим, у вказаному проекті містився витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 95891936 від 31.08.2017, відповідно до якого ОСОБА_1 є власником нерухомого майна, а саме будинку праці та відпочинку (номер запису про право власності: 22096442 від 28.08.2017).

Вказані документи підтверджували наявність у ОСОБА_1 права власності на нерухоме майно, яке було зареєстроване у відповідності до ЗУ «Про держави реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Разом з тим, звертають увагу суду, що відповідно до положень Земельного кодексу України, Головне управління при розгляді клопотань громадян про затвердження проектів землеустрою, не повинне було здійснювати перевірку законність набуття особами нерухомого майна, яке розташоване на земельних ділянках, що підлягали відведенню у приватну власність.

Відповідно до статті 25 Закону України «Про землеустрій» документація із землеустрою розробляється у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації, в тому числі у вигляді проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Згідно зі статтею 30 Закону України «Про землеустрій погодження і затвердження документації із землеустрою проводиться в порядку, встановленому Земельним кодексом України, цим Законом.

Частина 8 статті 118 ЗК України, передбачає, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується у порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу .

У вказаному проекті землеустрою також міститься висновок про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 02. 10.2017 №17638/82-17. згідно якого вказаний проект погоджено. Відповідно до вказаного висновку експерта державної експертизи, проект землеустрою, щодо відведення у власність ОСОБА_1 відповідає законодавству та прийнятим відповідно до нього нормативно-правовим актом.

02.01.2018 за результатами опрацювання Головним управлінням клопотання Відповідача 2 про затвердження проекту землеустрою та надання у власність земельної ділянки встановлено, що вказаний проект землеустрою у повній мірі відповідав вимогам законодавства, в тому управлінням було прийнято наказ № 2-96/15-18-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність», яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території с. Довжок (за межами населеного пункту) Ямпільського району Вінницької області.

Враховуючи зазначене, Головне управління при прийнятті оскаржуваного наказу діяло лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому підстави для скасування вказаного розпорядчого документа Головного управління відсутні.

Також варто зазначити, що пунктом 19 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочниства України визначено, що індивідуальний акт - акт (рішення) суб?єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

З аналізу вищевказаної норми вбачається, що оскаржуваний наказ Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області №2-96/15-18-СГ від 02.01.2018 є саме індивідуальним актом.

На підставі даного акту ОСОБА_1 було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав, право власності на земельну ділянку 1,6976 кадастровий номер: 0525682400:03:001:0062 (номер запису про право власності: 24482371 від 18.01.2018).

З урахуванням вищевикладеного, відповідач вважає, що позовні вимоги позивача про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління №2-96/15-18-СГ від 02.01.2018, а також скасування рішень про державну реєстрацію прав не є ефективним способом захисту, та відповідно не підлягають задоволенню. Враховуючи зазначене, вважають, що будь-які підстави для задоволення позову в частині позовних вимог до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області відсутні.

Представник позивача ТОВ Передовик адвокат Вовк Е.П. діючи на підставі ордеру серії АВ№1082295 в судове засідання не з`явилась. Надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність. Позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила суд їх задоволити.

Представник відповідача ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області в судове засідання не з`явився. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась. Надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність. Позовні вимоги не визнає та заперечує щодо задоволення позову. Надала суду промову в порядку ст.193 ЦПК України наступного змісту: позовні вимоги позивача вона не визнає, вважає їх безпідставними та необґрунтованими, а тому заперечує щодо їх задоволення. Вказала, що Позивач у позові просить суд скасувати визнане за нею право власності на будинок праці та відпочинку, що розташований по АДРЕСА_1 та витребувати у неї на користь Позивача вказане нерухоме майно, а також скасувати рішення про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку кадастровий номер: 0525682400.03.001:0062. Вона набула спірне майно на підставах та в порядку діючого на той час законодавства, а тому являється законним власником цього майна. Такі вимоги позивача перед судом є безпідставними та необґрунтованими, оскільки Позивач ніякого відношення до спірного майна не має.

Передумовами на матеріальними підставами для захисту права власності в судовому порядку є наявність підтвердженого належними доказами як права власності на майно, яке оспорюється або не визнається іншою особою, так і порушення (невизнання або оспорювання). Отже особа, яка ставить питання про витребування майна на свою користь на цій правовій підставі, повинна в першу чергу довести наявність у неї права власності на спірне майно.

Тому для застосування ст.387 ЦК України необхідною умовою є доведеність позивачем того факту, що він є власником нерухомого майна і таке право власності підтверджене правовстановлюючими документами. Особо, яка звернулась до суду повинна довести своє право власності на майно, що перебуває у володінні відповідача без належної правової підстави. Однак матеріали справи не містять відповідних правовстановлюючих документів на спірне майно на позивача, які беззаперечно підтверджують належність йому спірного майна на праві власності. Відсутні докази набуття позивачем права власності на спірне майно, коли та за якої правової підстави це відбулося.

Матеріали справи не містять рішення загальних зборів членів Спілки (зборів уповноважених) про виділення в натурі на користь ТОВ Передовик спірного майна.

Самі по собі акти приймання-передачі, які надані позивачем до позову, без наявності рішення загальних зборів Спілки співвласників майнових паїв, не свідчать про виникнення у позивача майнових прав на спірне майно та не вказують на належність спірного майна ТОВ Передовик. Оскільки позивачем не доведено належними доказами факт виникнення у нього права власності на спірне майно, то відповідно немає підстав вважати порушеним право позивача, за захистом якого він звернувся до суду.

Окрім цього, просить суд застосувати строки позовної давності. Позивач звертаючись до суду із позовом в 2023 році, зазначає що спірне майно вибуло з його права власності у 2017 році. Тобто позивач звернувся до суду через 5 років, тобто після спливу строку позовної давності. Позивач у позові зазначає, що спірне майно вибуло з його права власності 31.08.2017 року, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а тому позивач саме 2017 року мав довідатися (знати) про втрату ним права власності на спірне майно.

З 2017 року позивач жодних вимог до неї про повернення спірного майна не заявляв, хоча вона ввесь час користується на володіє спірним майном, що розташоване в с.Довжок, тобто у межах місцезнаходження позивача. Вона зробила ремонт у приміщенні, перекрила дах, робила ремонт ззовні приміщення, а тому позивач не міг не знати, що вона є власником та користується спірним майном протягом всього часу. Підставою виникнення у неї права власності на спірне приміщення було протокол зборів Спілки майнових паїв ТОВ Передовик від 17.07.2015 року та акт приймання-передачі майна від 20.07.2015 року, тобто ще з 2015 року ТОВ Передовик знав (та/або міг довідатися), що спірне приміщення передано їй. З урахуванням вищевикладеного, просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову в повному обсязі.

Неявка учасників справи не перешкоджає розгляду справи по суті відповідно до ч.1 ст.223 ЦПК України.

Відповідно до ч.3 ст.223, ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглянув справу за відсутності сторін, на підставі наявних доказів.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України.

Процесуальні дії у справі: відкриття загального позовного провадження у справі та призначення підготовчого судового засідання, забезпечено позов шляхом накладення арешту на нерухоме майно, закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду, відкладено розгляд справи,призначено судове засідання в режимі відео конференції, про що постановлено ухвали окремим процесуальним документом.

Судом встановлено такі фактичні обставини та зміст спірних правовідносин:

Із досліджених судом письмових доказів, що є у справі встановлено, що 30 листопада 2010 року було створено Товариство з обмеженою відповідальністю «Передовик» (копія витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, копія свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (а.с.19-20,22). З копії наказу №1 від 22 вересня 2022 року та копії рішення №2 власника ТОВ Передовик щодо зміни керівника встановлено, що директором ТОВ Передовик призначено ОСОБА_8 (а.с.21,23).

З копії статуту ТОВ Передовик від 23 квітня 2014 року встановлено, що членами ТОВ Передовик є ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 . Статутний фонд товариства становить 20 000 грн. (а.с. 33 -44).

Відповідно до копій свідоцтв на право власності на майновий пай члена коллективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серії BI за №№019229, 019127, 019126, 019064, 019198, виданих 01.02.2012 року Довжоцькою сільською радою ТОВ «Передовик», який має право на пайовий фонд майна колективного сільськогосподарського підприємства «Передовик» реорганізованого в СТОВ «Передовик» с.Довжок Ямпільського району Вінницької області та частка ТОВ «Передовик» визначена у загальному розмірі 20 708 грн., 0,41% . Загальний фонд становить 5169400 грн. (а.с. 24-28).

З копії акта приймання-передачі встановлено, що спілка громадян співвласників, який діє на підставі статуту передає майно зазначене в додатку №3 на майнові сертифікати по договорах оренди пайовиків з ТОВ «Передовик» на суму 219 779,49 грн.. Акт приймання передачі підписаний Головою спілки громадян-співвласників та покупцем ТОВ «Передовик» (а.с. 29).

З копії додатку № 3 затвердженого загальними зборами Співвласників майна від 18.04.2013 року встановлено, що уточнений перелік майна КСП «Передовик» під пайовим фондом, який передається ТОВ «Передовик» на загальну суму 219 779,49 грн. В переліку майна переданого ТОВ «Передовик» зазначено будинок праці і відпочинку ( а.с. 30).

З копії акту приймання передачі виділеного майна в натурі від 05 січня 2016 року встановлено, що спілка передала виділене ТОВ «Передовик» майно в натурі на суму 171 690, 49 грн. В переліку майна виділеного в натурі ТОВ «Передовик» зазначено будинок праці і відпочинку (а.с. 31).

З копії рішення сільського голови Довжоцької сільської ради Ямпільського району Вінницької області від 01 липня 2016 року встановлено, що нежитловій будівлі будинок праці та відпочинку присвоєно поштову адресу АДРЕСА_1 (а.с. 32).

З копії витяга з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 31 серпня 2017 року встановлено, що 28 серпня 2017 року було зареєстровано за ОСОБА_1 право власності на будинок праці та відпочинку по АДРЕСА_1 , загальною площею 290,1 кв.м. Підставою виникнення права власності зазначено протокол зборів членів Спілки майнових паїв б/н виданий 17 липня 2015 року, видавник спілка майнових паїв ТОВ Передовик; акт прийому-передачі майна б/н виданий 20 липня 2015 року, видавник спілка майнових паїв ТОВ Передовик (а.с. 54).

З копії клопотання ОСОБА_1 від 14 грудня 2016 року встановлено, що ОСОБА_1 зверталась до ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області із проханням про надання їй дозволу, відповідно до ч.6 ст.118 ЗК України на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2 га на території с. Довжок Ямпільського району Вінницької області за межами населеного пункту, для ведення особистого селянського господарства із земель запасу (господарчий двір, пасовища) (а.с.55).

19.01.2017 Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області прийнято наказ № 2-987/15-17-CГ «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою», яким ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,0000 га, яка розташована на території с. Довжок (за межами населеного пункту) Ямпільського району Вінницької області(а.с. 45).

02.01.2018 Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області прийнято наказ № 2-96/15-18-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність», яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території с. Довжок (за межами населеного пункту) Ямпільського району Вінницької області(а.с.46).

З копії витяга з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 23 січня 2018 року встановлено, що ОСОБА_1 являється власником земельної ділянки площею 1,6976 га, яка розташована на території Довжоцької сільської ради Ямпільського району Вінницької області, кадастровий номер: 0525682400:03:001:0062, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства(а.с. 70).

Суд, з`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, приходить до наступних висновків:

За ст.2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним.

На підставі ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Отже, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові. Подібні за змістом висновки викладені в постановах Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 922/1500/18, від 15.08.2019 у справі № 1340/4630/18, від 28.11.2019 у справі № 918/150/19, від 26.01.2022 у справі № 921/787/20 від 14.06.2022 у справі № 904/3870/21, від 13.09.2022 у справі № 918/1222/21.

Отже, позивач, звертаючись до суду з позовною заявою, на виконання у тому числі приписів статті 81 ЦПК України, зобов`язаний довести наявність порушення його прав та законних інтересів, а суд, у свою чергу, перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і в залежності від встановленого вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для захисту прав позивача.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно ч.1 ст.317 ЦК України власникові належить права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місце знаходження майна.

За ч.1 ст.319 ЦК України власник володіє, користується і розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

В розумінні ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст.387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 04.07.2018 року у справі№653/1096/16 ц вказала, що предметом віндикаційного позову є вимога власника, який не є фактичним володільцем індивідуально визначеного майна до особи, що незаконно фактично володіє цим майном, про повернення його з чужого незаконного володіння.

Тому для застосування ст.387 ЦК України необхідною умовою є доведеність позивачем того факту, що він є власником нерухомого майна і таке право власності підтверджено правовстановлюючими документами. Особа, яка звернулась до суд з вимогою про витребування майна з чужого незаконного володіння, повинна довести своє право власності на майно, що перебуває у володінні відповідача без належної правової підстави.

Виходячи з цієї норми, фактичне володіння передбачає фактичне панування особи над річчю.

Під незаконним володінням слід розуміти фактичне володіння річчю, яке не має правової підстави (передбаченої законом, договором чи адміністративним актом) або правова підстава якого відпала чи визнана недійсною.

Аналіз вказаної норми та зміст позовних вимог за даним позовом свідчить про те, що даний позов відноситься до віндикаційних позовів (витребування майна з чужого незаконного володіння).

Віндикація - витребування своєї речі неволодіючим власником від володіючого не власника. Віндикація - це передбачений законом основний речово-правовий спосіб захисту цивільних прав та інтересів власника майна чи особи, що має речове право на майно (титульного володільця), який полягає у відновленні становища, що існувало до порушення, шляхом повернення об`єкта права власності у володіння власника (титульного володільця) з метою відновлення права використання власником усього комплексу його правомочностей.

Віндикаційним позовом захищаються права власності в цілому, оскільки він пред`являється в тих випадках, коли порушені права володіння користування та розпорядження одночасно. Однак право власності за власником зберігається, тому що може бути підтвердженим правовстановлюючими документами, або іншими письмовими доказами.

Позивачем за віндикаційним позовом є неволодіючий власник. Відповідачем за віндикаційним позовом виступає незаконний володілець майна, який може і не знати про неправомірність і незаконність свого володіння та утримання такого майна. Незаконним володільцем визнається така особа, яка здійснює володіння майном без належних правових підстав.

Володіння - це фактичне, фізичне панування над майном, яке передбачає повний фізичний контроль його власника чи законного володільця.

Власник має право витребувати своє майно від особи, в якої майно фактично знаходиться та є індивідуально визначеним. Позов про витребування майна, пред`явлений до особи, у незаконному володінні якої це майно знаходилось, але на момент розгляду справи в суді у неї відсутнє, не може бути задоволений.

Предметом доказування у справах за позовами про витребування майна з чужого незаконного володіння становлять обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому індивідуально-визначеного майна з чужого незаконного володіння, як то факти, що підтверджують право власності на витребуване майно, вибуття його з володіння позивача, перебування його в натурі у відповідача та інше.

Підставою віндикаційного позову є обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна із чужого незаконного володіння, зокрема факти, що підтверджують право власності на витребуване майно, вибуття його з володіння позивача, знаходження його в натурі у відповідача, які і становлять предмет доказування.

Аналогічні правові висновки містяться в постановах Верховного Суду від 15.05.2018 року у справі № 923/630/17, від 29.01.2019 року у справі № 911/3312/17, від 02.04.2019 року у справі № 911/737/18, від 19.06.2019 року у справі № 914/1671/17, від 27.08.2019 року у справі № 925/366/18, від 12.09.2019 року у справі № 21/93б.

Отже, умовами задоволення такого позову є обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна з чужого незаконного володіння. Положеннями ст.387 Цивільного кодексу України визначено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Як наслідок, позивач повинен довести, що він є законним власником спірного об`єкту нерухомого майна.

Відповідно до статті 328 ЦК України набуття права власності - це певний юридичний склад, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на певні об`єкти, тому суд при застосуванні цієї норми повинен установити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об`єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, визначеному статтею 392 цього Кодексу.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четвертастатті 263 ЦПК України)

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2018 року у справі № 140/640/16-ц(провадження № 61-3064св18) зазначено, що «за змістом статей5,7 - 9 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство»майно колективного підприємства належить його членам на праві спільної часткової власності і його пайовий фонд майна складається з балансової вартості як основних виробничих та оборотних фондів, створених за рахунок діяльності підприємства, цінних паперів, акцій, так і грошових коштів; а майновий пай є грошовим еквівалентом трудового внеску кожного працівника в колективне майно, визначеним на дату паювання (та скоригований на день вибуття працівника з господарства). Пунктом 13 Порядку визначення розмірів майнових паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств та їх документального посвідчення, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2001 року № 177 «Про врегулювання питань щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектору економіки»(з наступними змінами), встановлено, що майновий пай члена підприємства документально підтверджується свідоцтвом про право власності на майновий пай члена підприємства за зразком згідно з додатком. У разі набуття у власність майнового паю (його частини) на підставі угоди міни, дарування чи інших цивільно-правових угод, а також спадкування видається нове свідоцтво.

Судом встановлено, що позивачу на підставі свідоцтв про право власності на майновий пай члена КСП (майнового сертифіката), виданого Довжоцькою сільською радою Ямпільського району Вінницької області, належить майно пайового фонду КСП «Передовик» реорганізованого СТОВ «Передовик» на суму 20 708 грн. та становить 0,41% від загальної вартості майна підприємства. Загальна вартість майна СТОВ «Передовик» становить 5 169 400 грн.

Згідно ст.9 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" пай є власністю учасника колективного сільськогосподарського підприємства. Право розпоряджатися ним за власним розсудом такий громадянин набуває після припинення членства в колективному сільськогосподарському підприємстві. Пай може успадковуватися відповідно до цивільного законодавства України та статуту підприємства.

Майновий пай - це частка кожного члена КСП в майновому пайовому фонді, розмір якої залежить від трудової участі в діяльності цього підприємства. Право на майновий пай посвідчується Свідоцтвом про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат). У Свідоцтві зазначається сума, на яку члену реорганізованого КСП підлягає виділенню майно, що підлягало паюванню, та відсоток такого майна у загальному пайовому фонді.

Указом Президента України № 744 від 27.08.2002 року «Про додаткові заходи щодо підвищення рівня захисту майнових прав сільського населення» передбачено, що власники майнових паїв мають право на одержання цих паїв у натурі.

20.05.2008 року Міністерством аграрної політики України було прийнято наказ №315 «Про затвердження Рекомендацій щодо порядку здійснення права спільної часткової власності власниками майнових паїв колишніх колективних сільськогосподарських підприємств» в розділі 4 передбачено процедуру виділення частки з майна, що перебуває у спільній частковій власності.

Управління майном, що перебуває у спільній частковій власності відповідно до укладеного договору про порядок володіння та користування майном, здійснюється через загальні збори співвласників.

Рішення загальних зборів співвласників приймається за згодою не менш як 2/3 співвласників, крім рішень щодо відчуження майна та виділення в натурі частки з майна, які приймають одностайно.

Постановою Кабінету Міністрів України №1127 від 25.12.2015 року було затверджено новий Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - Порядок №1127), згідно якого цей порядок визначений у п`яти етапах. Етап 1 - викуп майнових паїв: Етап 2 - оформлення нового свідоцтва про перехід права власності на майновий пай на підставі цивільно-правових угод відповідним органом місцевого самоврядування (який видав і зареєстрував майновий сертифікат); видається новому власнику нове Свідоцтво. Для його отримання підприємство має подати до сільської, селищної або міської ради посвідчену копію відповідної цивільно-правової угоди та попереднє свідоцтво (попередні Свідоцтва). При цьому нове Свідоцтво реєструється у книзі обліку свідоцтв, а попереднє (попередні) - анулюється (анулюються). Крім того, відомості про нового власника Свідоцтва вносяться до списку осіб, які мають право на майновий пай. Органи місцевого самоврядування за заявою покупця (нового власника) майнових паїв зобов`язані видати на його ім`я нове Свідоцтво на сумарну номінальну вартість викуплених майнових паїв.

Етап 3 - виділення майна в натурі зі складу майнового фонду майна. Згідно зп. 51 Порядку №1127 підставою для державної реєстрації права власності є Свідоцтво з відміткою підприємства правонаступника реорганізованого КСП про виділення майна в натурі, засвідченою підписом керівника такого підприємства й печаткою, та акт приймання-передачі майна. Отже, для виділення майна в натурі мають бути проведені загальні збори співвласників майнових паїв КСП. Етап 4 - реєстрація права власності на майно. Виділення майна в натурі не призводить до виникнення права власності.

Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Суд вважає недостатніми докази акт приймання-предачі та Додаток №3, для підтвердження факту набуття у власність ТОВ «Передовик» спірного будинку праці і відпочинку. Оскільки, згідно свідоцтв про право власності на майновий пай члена КСП (майнових сертифікатів) ТОВ «Передовик» належить майно пайового фонду КСП «Передовик» реорганізованого СТОВ «Передовик» на суму 20 708 грн., а спілка громадян співвласників передала майно на суму 219 779,49 грн.

Окрім цього, позивач зазначає, що у зв?язку з викупленням свідоцтв про власності на майнові паї власників майнових часток реформованого КСП «Передовик» на загальну суму 183 720, 00 грн. відповідно до акту приймання-передачі виділеного майна в натурі від 05.01.2016 року Спілка передала, а ТОВ «Передовик» отримало майно в натурі на суму 171690,49 грн., у тому числі і нежитлову будівлю -будинок праці і відпочинку. Однак, свідоцтва про власності ТОВ «Передовик» на майнові паї власників майнових часток реформованого КСП «Передовик» на загальну суму 183 720, 00 грн. суду не надано. Окрім цього, при виділенні майна в натурі конкретному власнику КСП робить відмітку про виділення майна в натурі у Свідоцтві про право власності на майновий пай члена КСП, що засвідчується підписом керівника підприємства та печаткою.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З долучених до матеріалів справи Свідоцтв про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства відсутні відмітки про виділення майна в натурі ТОВ «Передовик», а саме будинку праці та відпочинку по АДРЕСА_1 .

Сам по собі акт прийому передачі виділеного майна в натурі від 05 січня 2016 року, без відмітки про виділення майна в натурі у свідоцтві про право власності на майновий пай члена КСП не підтверджує виділення позивачу нерухомого майна в натурі. Крім цього, виділення майна в натурі не призводить до виникнення права власності.

Таким чином, відсутність доказів наявності у позивача права власності на спірний будинок праці та відпочинку по АДРЕСА_1 та як наслідок відсутність у позивача майнового права виключає застосування до спірних правовідносин ст.ст. 387,388,400 ЦК України та є підставою для відмови у задоволенні позовної вимоги про витребування будинку праці та відпочинку по АДРЕСА_1 на користь ТОВ «Передовик».

З урахуваннямвищевикладеного,заявлені позивачемвимоги про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо об?єкт нерухомого майна-будинок праці та відпочинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Визнання протиправним та скасування наказу Головного Управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 02.01.2018 року №2-96/15-18-C «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність» та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо земельної ділянки площею 1,6976 га із кадастровим номером 0525682400:03:001:0062 не впливають і не можуть вплинути на права позивача.

Судом також враховано, що відповідачем ОСОБА_1 було заявлено про застосування строку позовної давності.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно статті 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (пункт 1), за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. (пункт 5).

Статтею 267 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (пункт 3), сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (пункт 4).

Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог, звернутих позивачем до того відповідача у спорі, який заявляє про застосування позовної давності. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи було порушене право, за захистом якого позивач звернувся до суду. Якщо це право порушене не було, суд відмовляє у позові через необґрунтованість останнього. І тільки якщо буде встановлено, що право позивача дійсно порушене, але позовна давність за відповідними вимогами спливла, про що заявила інша сторона у спорі, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності у разі відсутності визнаних судом поважними причин її пропуску, про які повідомив позивач (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц).

З урахуванням наведеного, оскільки суд відмовив позивачу у позові по суті у зв`язку з необґрунтованістю позовних вимог, питання порушення строку позовної давності (за даних обставин) не впливає на суть винесеного рішення і, відповідно, строк позовної давності, як спосіб захисту саме порушеного права, при вирішенні даного спору застосуванню не підлягає.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, покладаються на позивача.

Відповідно до ч.9 ст.158 ЦПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

Застосований захід забезпечення позову ухвалою Ямпільського районного суду Вінницької області від 17 липня 2023 року шляхом накаладення арешту на об`єкт нерухомого майна Будинок праці та відпочинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 та на земельну ділянку із кадастровим номером 0525682400:03:001:0062 скасувати.

Керуючись ст.ст.2,10,11, 76-81, 141, 158, 247, 263-265,292,294 ЦПК України, ст.ст. 41,55 Конституції України, ст.ст.317,319, 321, 328,387 ЦК України, Наказом Мінагрополітики України №315 від 20.05.2008 року «Про затвердження Рекомендацій щодо порядку здійснення права спільної часткової власності власниками майнових паїв колишніх колективних сільськогосподарських підприємств», Указом Президента України від 03 грудня 1999 року №1529/99 «Про невідкладні заходи, щодо прискорення реформування аграрного сектору», суд

У Х В А Л И В :

В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Передовик" доГоловного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, ОСОБА_1 , про визнання протиправним та скасування рішень, витребування майна, - відмовити.

Судові витрати залишити за позивачем.

Захід забезпечення позову застосований ухвалою Ямпільського районного суду Вінницької області від 17 липня 2023 року скасувати:

Скасувати арешт з об`єкта нерухомого майна Будинку праці та відпочинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 31.08.2018 року за індексним номером: 36838529, прийняте державним реєстратором Ямпільської районної державної адміністрації Ковальовою О.А. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1339013105256).

Скасувати арешт із земельної ділянки з кадастровим номером 0525682400:03:001:0062 - для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Довжоцької сільської ради Ямпільського району Вінницької області площею 1,6976 га (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 23.01.2018 року за індексним номером: 39305733, прийняте державним реєстратором Ямпільської районної державної адміністрації Ковальовою О.А. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1466830405256).

Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Вінницького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий М.М. Дзерин