Ухвала

від 25.09.2023 по справі 456/4926/23

СТРИЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 456/4926/23

Провадження № 4-с/456/12/2023

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження у справі

за скаргою на бездіяльність державного виконавця

25 вересня 2023 року місто Стрий Львівської області

Суддя Стрийського міськрайонного суду Львівської області Микитин В.Я., вивчивши матеріали скарги ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання фізичної особи: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ), з участю стягувача Кредитної спілки «МРІЯ» (місцезнаходження юридичної особи: набережна Незалежності, 21, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000; код у Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 22089934), боржників ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (місце проживання фізичних осіб, зазначене у скарзі: АДРЕСА_1 ; реєстраційні номери облікових карток платника податків відсутні у матеріалах скарги), Стрийського відділу Державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) (місцезнаходження юридичної особи: 82400, Львівська область, м. Стрий, вул. Болехівська, буд. 27; код у Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 34903571), на бездіяльність державного виконавця, -

в с т а н о в и в:

Скаржниця ОСОБА_1 22.09.2023року,скориставшись канцелярією,звернулася уСтрийський міськрайоннийсуд Львівськоїобласті ізскаргою,що булазареєстрована вділоводстві завх.№ 16074,на бездіяльністьуповноваженого державноговиконавця Стрийськоговідділу Державноївиконавчої службиу Стрийськомурайоні Львівськоїобласті Західногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиції(м.Львів),в якійпросить постановитиухвалу проскасування арештуз належногоїй направі власностіоб`єкта нерухомогомайна житлового будинку,розташованого по АДРЕСА_2 ,котрий булинакладений увиконавчому провадженні№ 16783045з примусовоговиконання судовогонаказу,винесеного 20.11.2009року Стрийськимміськрайонним судомЛьвівської областіу цивільнійсправі заєдиним унікальнимномером 2-3487,за заявоюстягувача КП «МРІЯ»про солідарнестягнення зборжників ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заборгованості закредитним договорому розмірі 8096грн.26коп.,та небуло вирішенняпитання пройого скасуванняпід часзавершення зазначеноговиконавчого провадженняу спосібнаправлення виконавчогодокумента заналежністю доГалицького відділуДержавної виконавчоїслужби умісті ЛьвовіЗахідного міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції (м.Львів)на підставіпункту 10ч.1ст.49Закону України«Про виконавчепровадження» (уредакції,що діялана часпримусового виконаннясудового рішення).

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 22.09.2023 року головуючим суддею щодо розгляду вищевказаної скарги на бездіяльність державного виконавця визначено суддю Микитина В.Я., справі присвоєно єдиний унікальний номер 456/4926/23 та номер провадження 4-с/456/12/2023.

Вирішуючи питання про можливість прийняття вищевказаної скарги до провадження та її подальший розгляд у порядку, визначеному розділом VII «Судовий контроль за виконанням судових рішень» ЦПК України, суддя вважає за необхідне зазначити наступне.

Як закріплено у ч. 4 ст. 10 ЦПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположих свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

Згідно з пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо прав та обов`язків цивільного характеру.

У цьому пункті закріплене право на суд разом з правом на доступ до суду, тобто правом звертатися до суду з цивільними скаргами, що складають єдине ціле (див. рішення Європейського Суду з прав людини від 21 лютого 1975 року у справі «Ґолдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom), заява № 4451/70, § 36). Проте такі права не є абсолютними та можуть бути обмежені, але лише таким способом і до такої міри, що не порушує сутності цих прав (див. рішення Європейського Суду з прав людини від 17 січня 2012 року у справі «Станєв проти Болгарії» (Stanev v. Bulgaria), заява № 36760/06, § 230).

Згідно із статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

За змістом статей 447, 448 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Статті 47-49 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції, що діяла на час примусового виконання судового рішення) визначали підстави та порядок завершальних стадій виконавчого провадження.

У свою чергу, наслідки завершення виконавчого провадження, серед котрих і зняття арешту з майна боржника, визначені статтею 50 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції, що діяла на час примусового виконання судового рішення).

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції, що діяла на час примусового виконання судового рішення) особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Як роз`яснено у пункті 1 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 червня 2016 року за № 5 «Про судову практику в справах про зняття арештуз майна», у порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.

Спори про право цивільне, пов`язані з належністю майна, на яке накладено арешт, розглядаються у порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства. Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами тогочи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

У пункті 5 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 червня 2016 року за № 5 «Про судову практику в справах про зняття арештуз майна» вказано, що у разі, якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається у порядку, передбаченому розділом VII «Судовий контроль за виконанням судових рішень» ЦПК України. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено статтею 60 Закону України «Про виконавче провадження» (мова йде про редакцію, що діяла на час примусового виконання судового рішення).

Як вбачається з матеріалів скарги, ОСОБА_1 не була та не є стороною у виконавчому провадженні № 16783045 з примусового виконання судового наказу, винесеного 20.11.2009 року Стрийським міськрайонним судом Львівської області у цивільній справі за єдиним унікальним номером 2 -3487, а фактично має місце спір, пов`язаний з належністю об`єкта нерухомого майна, на яке у зазначеному вище виконавчому провадженні накладено арешт, так як скаржниця ОСОБА_1 наголошує на тому, що саме вона є одноосібною власницею такого майна ще з 28.02.2003 року, і таке майно належить їй, а не боржникам у зазначеному вище виконавчому провадженні ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ..

Відповідно допунку 1ч.1ст.186ЦПК Українисуддя відмовляєу відкриттіпровадження усправі,якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

З огляду на вказане, слід відмовити у відкритті провадження у справі за вищевказаною скаргою на бездіяльність державного виконавця на підставі пункту 1 ч. 1 ст. 186ЦПК України, оскільки така скарга не підлягає розгляду у порядку, передбаченому розділом VII «Судовий контроль за виконанням судових рішень» ЦПК України.

Керуючись статтями 12, 186, 260-261, 447-448 ЦПК України, суддя, -

п о с т а н о в и в:

У відкритті провадження у цивільній справі за скаргою ОСОБА_1 , з участю стягувача Кредитної спілки «МРІЯ», боржників ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , Стрийського відділу Державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), на бездіяльність державного виконавця, - відмовити на підставі пункту 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України.

Роз`яснити скаржниці ОСОБА_1 , що вона як особа, яка не є стороною у виконавчому провадженні, у котрому накладено арешт на належне їй майно, а після завершення виконавчого провадження арешт з такого майна не знято, має право звернутись до суду з позовною заявою про зняття арешту з такого майна, за загальними правилами, визначеними чинним ЦПК України, й розгляд відповідного спору повинен відбуватися у позовному провадженні.

Копію ухвали про відмову у відкритті провадження у цивільній справі надіслати скаржниці ОСОБА_1 , для відома.

Крім того, зазначена скаржниця може отримати інформацію щодо цього провадження з допомогою сервісу Судової влади за посиланням на вебсторінку: https://court.gov.ua./fair/ чи з використанням інших засобів зв`язку Стрийського міськрайонного суду Львівської області.

Ухвала, в силу положень ч. 2 ст. 261 ЦПК України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею, однак може бути оскаржена скаржницею ОСОБА_1 у строк подання апеляційної скарги.

Апеляційна скаргана ухвалуподається протягомп`ятнадцяти днівз дняїї підписаннясуддею. Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її підписання суддею, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Апеляційна скарга на ухвалу подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Ухвала складена та підписана суддею без її проголошення 25 вересня 2023 року.

Суддя Володимир МИКИТИН